Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №619/1118/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/1118/26

провадження № 2/619/1041/26

РІШЕННЯ

іменем України

16 квітня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.

за участю:секретаря судового засіданняЛоманової І.А.

Справа № 619/1118/26

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: Дергачівська міська рада,

розглянув у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Стислий виклад позиції сторін.

23 лютого 2026 року ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Плугатирьової Н.В. звернулася до суду з позовом до Дергачівської міської ради, в якому просила визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її баби ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с-ще ОСОБА_3 . В обґрунтування позову зазначила, що її батьки – батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та мати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В їхньому шлюбі були народжені діти – вона, їх донька, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та син ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 . ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 64 років помер її батько – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 86 років померла її бабуся – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . На час своєї смерті її бабуся, відповідно до даних архівної картотеки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 з 30.03.1992 і по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . 09 липня 2019 року вона уклала шлюб з ОСОБА_8 , який був зареєстрований у Виконавчому комітеті Козачолопанській селищній раді Дергачівського району Харківської області, актовий запис №14. Згідно до Витяга з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 17 грудня 2025 року, шлюб між мною та ОСОБА_8 було розірвано 18 серпня 2020 р. на підставі заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей від 14.07.2020, про що складено відповідний актовий запис №58. ІНФОРМАЦІЯ_10 у віці 40 років помер її рідний брат – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Таким чином, після смерті бабусі ОСОБА_2 спадкоємицею за правом представлення є я її рідна онука – ОСОБА_1 , на ту частку спадщини, яка б належала б за законом її батьку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Крім того, спадкоємцями за правом представлення є правнуки – ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , на ту частку спадщини, яка б належала б за законом їхньому батькові, а її брату– ОСОБА_7 . На час смерті, їхньої бабусі ОСОБА_2 , разом з нею на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 , був зареєстрований її рідний брат, ОСОБА_7 за адресою: буд. АДРЕСА_2 . Після смерті ОСОБА_2 , залишилась спадщина, яку прийняв її брат, який проживав разом зі спадкодавцем на час його смерті. Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 залишилась спадщина, яка складається з житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 . Таким чином, після смерті ОСОБА_2 спадкоємицею за правом представлення залишилась: вона, її рідна онуку – ОСОБА_1 . 17 лютого 2026 року вона отримала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 17 лютого 2026 року за вих.№242/02-31, якім державний нотаріус повідомила їй, що видати свідоцтво про право на спадщину неможливо з тих підстав, що за даними Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області (спадкова справа №322/2-025) спадщину після смерті ОСОБА_11 , її онука, ОСОБА_1 , не прийняла, заяву про прийняття спадщини після смерті спадкодавця до нотаріальної контори протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не подала та зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не проживала і не була зареєстрована, спадкоємці, які могли надати згоду щодо включення до кола спадкоємців немає, згідно п.2 ст.1272 ЦК України, немає, тому їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті – ОСОБА_2 . При цьому, нотаріус повідомила, що вона має право звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, тобто нотаріус роз`яснила їй процедуру вирішення питання в судовому порядку. Встановлений законом строк для прийняття спадщини після смерті її бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , був пропущений нею за виключних обставин. Але 24 лютого 2022 року почалася військова агресія РФ проти України. Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року і який продовжений, згідно вимог діючого законодавства, та триває до теперішнього часу. До попередніх проблем додались нові, пов`язані з повномасштабною війною. На перше місце вийшли задачі по забезпеченню безпеки родини, виживанню під час обстрілів, збереженню та відновленню пошкодженого майна. Крім того, всі зазначені події вкрай негативно вплинули на стан її здоров`я. Тому тільки в грудні 2025 року вона змогла звернутись до нотаріуса з питань оформлення спадщини після смерті бабусі. З початком повномасштабного військового вторгнення росії на територію України, с-ще ОСОБА_3 в якому вона проживає, опинилось під постійними обстрілами. Тривалий час вона не тільки не могла нікуди поїхати, але потім виїхала за межі України до держави Угорщини. Саме тому вона не мала можливості вчасно звернутись до нотаріуса. Тому тільки зараз вона змогла звернутись до нотаріуса з питань оформлення спадщини після смерті бабусі.

Дергачівська міська рада відзив на позов не подала.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

24 лютого 2026 року ухвалою суду прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 13 год 00 хв 25.03.2026. Запропоноввано відповідачу подати до суду відзив на позов у строк до 11.03.2026.

24 березня 2026 року представник позивача адвокат Плугатирьова Н.В. подала до суду заяву про витребування доказів.

25 березня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 11 год 00 хв 09.04.2026. Витребувано докази.

31 березня 2026 року в.о. завідувача Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області на виконання ухвали суду від 25.03.2026 надала копію спадкової справи № 322/2025; Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) після смерті ОСОБА_2 ; Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори). Також повідомила, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка на час відкриття спадщини була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , була заведена спадкова справа № 322/2025. 23 грудня 2025 року із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину звернулася онука спадкодавця, ОСОБА_1 . Спадкодавець залишила заповіт, посвідчений 23 грудня 2021 року старостою Козачолопанського старостинського округу Дергачівської міської ради Вакуленко Л.М. за реєстровим № 86, на ім`я ОСОБА_1 . У зв`язку з тим, що протягом встановленого законом строку до нотаріальної контори ОСОБА_1 не зверталася, за однією адресою зі спадкодавцем зареєстрована не була, державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Мезєвою O.A. було винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Більше із заявами про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори ніхто не звертався, свідоцтва про право на спадщину на інше майно не видавалися.

У судове засідання позивач не з`явилася, представник позивача адвокат Плугатирьова Н.В. надала до суду заяву, у якій просить розглядати справу без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, та просить їх задовольнити.

У судове засідання представник Дергачівської міської ради Суржкова В.В. не з`явилася, надала через систему «Електронний суд» заву про розгляд справи без її участі, при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

З огляду на Свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 Козачолопанською селищною радою Дергачівського району 24 лютого 1979 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , актовий запис № 16, прізвище дружини після реєстрації шлюбу – ОСОБА_13 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_11 , її батьками зазначені: батько – ОСОБА_4 , мати – ОСОБА_14 .

Згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 17 грудня 2025 року, шлюб між ОСОБА_15 та ОСОБА_1 , який був зареєстрований 17.08.1996 Козачолопанською селищною радою Дергачівського району Харківської області, який було розірвано на підставі рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 08.07.2011.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_12 , його батьками зазначені: батько – ОСОБА_4 , мати – ОСОБА_14 .

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Виконавчим комітетом Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області 02.03.2020, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , у віці 64 років, актовий запис № 26.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданого Дергачівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 05.01.2022, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 86 років, актовий запис № 11.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого Дергачівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 05.03.2024, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , у віці 40 років, актовий запис № 159.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_13 , його батьками зазначені: батько – ОСОБА_16 , мати – ОСОБА_17 .

З огляду на Витяг з Реєстру Дергачівської територіальної громади № 2025/006421621 від 16.05.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 15.02.2018 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_1 , уклала шлюб з ОСОБА_8 , який був зареєстрований у Виконавчому комітеті Козачолопанській селищній раді Дергачівського району Харківської області, актовий запис № 14.

Згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 17 грудня 2025 року, шлюб між ОСОБА_18 та ОСОБА_8 було розірвано 18 серпня 2020 року на підставі заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей від 14.07.2020, про що складено відповідний актовий запис № 58.

Відповідно до листа № 375/03-32 від 27.01.2026 Дергачівської міської ради про реєстрацію місця проживання особи, відповідно до даних архівної картотеки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з 30.03.1992 і по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 23.05.1998 – по т.ч.; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 31.05.2000 по 28.02.2024.

Відповідно до Інформаційної довідки із Спадкового реєстру № 84677012 від 27.03.2026, Дергачівською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 322/2025 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до Інформаційної довідки із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 84676915 від 27.03.2026, ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений 23 грудня 2021 року старостою Козачолопанського старостинського округу Дергачівскої міської ради Вакуленко Л.М. за реєстровим № 86, на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно з заявою від 23.12.2025, зареєстрованої в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 1002, спадкова справа № 322/2025, ОСОБА_1 звернулася до Дергачівської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на все належне їй майно після смерті баби ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 та яка на час відкриття спадщини проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на заповіт від 23.12.2021, посвідчений Старостою Козачолопанського старостинського округу Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області Вакуленко Л., Зареєстровано в реєстрі за № 86, ОСОБА_2 , яка зареєстрована за місцем проживання: АДРЕСА_1 , розуміючи значення своїх дій, добровільно, без будь-якого насильства, примусу, як фізичного, так і морального, в присутності двох свідків: ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: «Усе належне мені майно, де б таке не було, та з чого б воно не складалось та взагалі, все те, що буде мені належати на день моєї смерті, та на що я за законом буду мати право, я заповідаю: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_17 ».

Постановою державного нотаріуса Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 242/02-31 від 17.02.2026 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про прао на спадщину після смерті баби – ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 з тих підстав, що за даними Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області (спадкова справа №322/2-025) спадщину після смерті ОСОБА_11 , її онука, ОСОБА_1 , не прийняла, заяву про прийняття спадщини після смерті спадкодавця до нотаріальної контори протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не подала та зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не проживала і не була зареєстрована, спадкоємці, які могли надати згоду щодо включення до кола спадкоємців немає, згідно п.2 ст.1272 ЦК України, немає.

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд вважає встановленою наявність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги позивача.

Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (статті 1217 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, судом досліджено кожний доказ, наданий сторонами, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п. 27 постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»), при цьому жодна із сторін не була поставлена судом у менш сприятливе становище, порівняно з іншою стороною, на чому наголошується у практиці Європейського суду з прав людини.

У частинах першої та другої статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Судом установлено, що ОСОБА_4 та мати ОСОБА_14 є батьками позивача ОСОБА_1 .

ОСОБА_7 є рідним братом позивача ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_4 та відповідно бабусею позивача ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_18 помер батько позивача ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_9 померла бабуся позивача – ОСОБА_2 .

На час своєї смерті ОСОБА_2 , відповідно до відомостей архівної картотеки, з 30.03.1992 і по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

На час смерті ОСОБА_2 , разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані: ОСОБА_7 , ОСОБА_14 .

ІНФОРМАЦІЯ_19 помер рідний брат позивача - ОСОБА_7 .

Після смерті ОСОБА_2 , залишилась спадщина, яка складається з житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 та яку прийняв рідний брат позивача – ОСОБА_7 , який проживав разом зі спадкодавцем на час її смерті.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт від 23.12.2021, який був посвідчений Старостою Козачолопанського старостинського округу Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області Вакуленко Л., відповідно до якого, ОСОБА_2 , яка зареєстрована за місцем проживання: АДРЕСА_1 , на випадок своєї смерті усе належне їй майно, де б таке не було, та з чого б воно не складалось та взагалі, все те, що буде їй належати на день смерті, та на що вона за законом буде мати право, заповіла - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_17 .

Отже, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України передбачено: якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 роз`яснив, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України у абз.3 п.24 своєї постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив судам, що при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

В абз. 6, 7 п. 24 вище зазначеної постанови Верховного Суду України вказано, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Як установлено судом, за результатами розгляду заяви позивача, 17.02.2026 постановою державного нотаріуса Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті баби – ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 з тих підстав, що за даними Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області (спадкова справа №322/2-025) спадщину після смерті ОСОБА_2 , її онука, ОСОБА_1 , не прийняла, заяву про прийняття спадщини після смерті спадкодавця до нотаріальної контори протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не подала та зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не проживала і не була зареєстрована, спадкоємці, які могли надати згоду щодо включення до кола спадкоємців немає, згідно п.2 ст.1272 ЦК України, немає.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постановах від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17; від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц; від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20; від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 (справа № 565/1145/17 провадження 61-38298св18) вказав, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд враховує, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

У даній конкретній справі суд вважає, поважними наведені позивачем причини пропуску строку подачі заяви для прийняття спадщини. Вказані обставини, на думку суду, перешкодили позивачу, як спадкоємцю, вчасно звернутись із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини. Відмова позивачу у наданні строку для вступу у спадщину буде непропорційним втручанням у її право на отримання у власність спадкового майна.

При цьому суд зазначає, що позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Постановлення рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивача на справедливий суд відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи.

Отже, обставини, на які посилається позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, суд вважає поважними.

З огляду на викладене, суд визначає позивачу додатковий строк 3 місяці, з дня набрання рішенням законної сили, для подання нею до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_2 .

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 244, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с-ще Козача Лопань Харківського району Харківської області, терміном три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_8 ;

відповідач: Дергачівська міська рада, місце знаходження: Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, буд. 5, ідентифікаційний код 04059496.

Повне судове рішення складено 16 квітня 2026 року.

Суддя Є. А. Болибок