Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №202/12398/25 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/12398/25

Провадження № 2/202/2025/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

07 квітня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді Мачуського О.М.

за участю: секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2025 року до Індустріального районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 13569,90 гривень, а також понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «ОТП Банк» укладено кредитний договір та договір про надання банківських послуг щодо кредитування та видачі й обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток, в межах якого було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 .

28 червня 2023 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №28/06/23, за умовами якого, АТ «ОТП Банк» відступає належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає зазначені права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі. Відповідно до Реєстру боржників №2 до Договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за картковим рахунком № НОМЕР_1 в сумі 16519,90 гривень, з яких: 10000,00 гривень – загальна сума боргу по тілу; 6519,90 гривень – загальна сума боргу по відсоткам. Після отримання права вимоги, позивач не здійснював нарахування відповідачу жодних штрафних санкції, однак своїх зобов`язань за кредитним договором відповідач не виконала, у зв`язку з чим ТОВ «ФК «ЄАПБ», за захистом своїх прав та інтересів, вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра Мачуського О.М. від 22 грудня 2025 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, до суду не подавались.

17 лютого 2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому остання вказує, що не визнає позовні вимоги в повному обсязі та просить відмовити у їх задоволенні. Відповідач зазначає, що право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача в частині карткового продукту (кредитного ліміту), а не за кредитними продуктами (придбання товарів). Однак, позивачем не надано первинних банківських документів на підтвердження отримання відповідачем кредиту (у вигляді кредитного ліміту чи зарахування іншим чином кредитних коштів на рахунок відповідача), користування даними коштами відповідачем, а також існування заборгованості й її розміру. Водночас, самі по собі витяги з реєстру боржників до договорів факторингу та розрахунки заборгованості, складені позивачем, без банківської виписки по картковому рахунку, не є належними й достатніми доказами отриманні кредиту.

Також відповідач вказує, що відсутність первинних бухгалтерських документів позбавляють її можливості встановити дату, коли нею, нібито, було порушено права кредитора (припинена сплата заборгованості), та подальшої можливості звернутись із клопотанням про застосування строку позовної давності.

02 березня 2026 року представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» Костюшок П.М. за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» подав відповідь на відзив на позовну заяву в якому просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, та зазначив, що відзив відповідача є безпідставним і необґрунтованим, з огляду на наступне.

Так, між АТ «ОТП Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір у паперовій формі, який підписаний відповідачем власноруч. Відповідачем не заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та не надано жодного належного і допустимого доказу на підтвердження заперечень щодо справжності підпису. Окрім самого кредитного договору, у матеріалах справи наявні товарні чеки та видаткові накладні, які також підписані відповідачем власноруч. Вказані документи підтверджують факт отримання відповідачем товару, що був придбаний за рахунок кредитних коштів, та свідчать про реальне виконання сторонами умов договору. Сукупність зазначених письмових доказів підтверджує не лише факт укладення договору, а й факт його часткового виконання. Факт не вчинення жодних дій щодо розірвання кредитного договору або визнання їх не дійсним, а також користуванням кредитними коштами та сплати відповідачем в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами – є нічим іншим як визнання кредитного договору таким, що укладений з досягненням всіх істотних умов, а також підтвердженням отриманням всіх благ передбачених Кредитним договором.

Отже, укладення кредитного договору підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами у їх сукупності, а доводи відповідача про протилежне, є необґрунтованими та спрямованими виключно на уникнення виконання взятих на себе зобов`язань. Відповідачем не надано суду доказів на спростування факту зарахування на її картковий рахунок грошових коштів чи доказів того, що вказаний картковий рахунок їй не належить. 27.02.2026 року позивачем отримано відповідь на запит від первісного кредитора, яким надано Виписку з особового рахунку й розрахунок заборгованості, які представник позивача долучає до матеріалів справи.

При цьому, за договором факторингу № 28/06/23 від 28.06.2023 року, що укладений згідно з вимогами чинного законодавства, право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК ЄАПБ». Враховуючи, що Реєстр боржників містить інформацію щодо великої кількості боржників, що є банківською таємницею, позивачем надано Витяг з Реєстру боржників, що містить лише дані відповідача.

Крім того, керуючись нормою ч. 1 ст. 261 ЦК України, строк позовної давності починає відраховуватися з моменту відступлення права вимоги, а саме після підписання Договору факторингу № 28/06/23, адже тільки з цього моменту позивач довідався про порушення відповідачем кредитних зобов`язань. Отже, загальний строк позовної давності щодо стягнення заборгованості за кредитним договором спливає 28.06.2026. Звернувшись до суду 09.12.2025 року, позивач не пропустив строк пред`явлення позовних вимог.

Правом, передбаченим ст. 180 ЦПК України, щодо подачі заперечень, відповідач не скористалась.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, натомість в прохальних частинах позовної заяви й відповіді на відзив зазначив, що просить розглянути справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, в прохальній частині відзиву на позовну заяву зазначила, що просить розглянути справу за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає задоволенню з наступник підстав.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору позики, які регулюються Цивільним кодексом України.

Судом встановлено, що 10 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «ОТП Банк» укладено кредитний договір № 2027174286, за умовами якого відповідач отримала два типи кредиту одночасно, а саме: кредит на придбання товару та сплату Додаткових послуг Банку (п. 1); кредитну лінію із встановленим розміром кредитного ліміту (п. 2).

Згідно з п. 1.1 Кредитного договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах: загальний розмір кредиту – 23279,16 гривень (18459,00 гривень на придбання товару у ТОВ «Дієса»; 390,00 гривень – на сплату додаткових послуг Банку, а саме «СМС+Довідка», 4430,16 гривень – на придбання послуг зі страхування у страхувальника від нещасного випадку від СК «Арсенал Лайф»); дата остаточного повернення кредиту – 10 листопада 2021 року; передоплата позичальника – 0,00 гривень.

Згідно п.1.2 Кредитного договору протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 0,01 % річних.

Відповідно до п.1.3 Кредитного договору повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів на рахунок погашення боргових зобов`язань, реквізити якого визначені у додатку №1 до Кредитного договору. Застереження: якщо дата повернення кредиту та нарахованих процентів припадає на не банківський день, платежі здійснюються позичальником в банківський день, наступний за таким не банківським днем.

10 листопада 2019 року ОСОБА_1 , крім укладення Кредитного договору №2027174286, також підписала Заяву-анкету про надання банківських послуг 2027174286_CARD від 10.11.2019 р., тобто анкету-заяву на отримання кредиту у АТ «ОТП Банк», чим прийняла пропозицію Банку та погодилась із тим, що анкета-заява разом із Правилами користування карткою, Тарифами, Графіком платежів та Паспортом споживчого кредиту, складають Договір про надання банківських послуг.

Зі змісту анкети-заяви вбачається, що відповідачка отримала та ознайомлена з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, що засвідчено власним підписом відповідачки. Також, у анкеті-заяві вказано, що відповідачка надала згоду на обробку персональних даних.

Отже, відповідно до пункту 2 Кредитного договору № 2027174286 ОСОБА_1 під час оформлення кредитного договору оформила Заяву-анкету про надання банківських послуг АТ «Отп Банк» № 2027174286_CARD від 10.11.2019 року.

Пунктом 2.1. Кредитного договору № 2027174286 визначено, що відповідач оформила поточний (картковий) рахунок та отримала електронний платіжний засіб: картку, тип картки МС GOLD, валюта рахунку - гривня, номер карткового рахунку № НОМЕР_2 .

За користування кредитом, банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої призначається тарифами банку та інформаційним листком, який є невід`ємною частиною та додатком до Договором. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки становить: 5% в місяць. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01% річних.

Заява-анкета є невід`ємною частиною договору, тарифів Банку, які розміщені на офіційному сайті банку.

Отже відповідно до умов Кредитного договору № 2027174286 від 10 листопада 2019 року відповідачка погодилась на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору нею особисто.

Підписавши договір, ОСОБА_1 посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, що і було здійснено сторонами.

Відповідачем підписано Заяву – приєднання (акцепт) № 25/12/2027174286 від 10.11.2019 року до оферти щодо укладання договору добровільного страхування життя, Анкету-заяву на отримання кредиту / опитувальний лист, Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту (додаток 1 до Кредитного договору), а також Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) від 10.11.2019 року.

Згідно з Додатком №1 до Договору про надання споживчого кредиту №2027174286 від 10 листопада 2019 року «Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту», що підписаний особистими підписами представника банку та ОСОБА_1 , сторонами договору узгоджено дати платежів (один раз на місяць), кількість днів у розрахунковому періоді, суми платежів на розрахункові періоди (погашення суми кредиту та процентів за користування ним), платіж за додаткові послуги банку – 390,00 грн.), строк кредиту - 24 місяців, загальна вартість кредиту 23281,58 грн., з яких тіло кредиту 22889,16 грн., відсотки – 2,42 грн.

Окрім іншого, в графіку зазначений рахунок для погашення вказаних боргових зобов`язань ( НОМЕР_3 ) й реквізити для погашення заборгованості по Кредитній лінії (рахунок НОМЕР_2 ).

Також відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) від 10.11.2019 року, який містить інформацію щодо всіх умов кредитування, а саме: кредит – 23279,16 грн., строком на 24 місяці з процентною ставкою 0,01% річних, реальна річна процентна ставка – 1,65 %; кредитна лінія на споживчі цілі,– 6000,00 гривень (з можливістю збільшення відповідно до кредитного договору) на строк 36 місяців (з правом пролонгації), процента ставка протягом пільгового періоду (до 55 днів) – 0,01 % річних, після закінчення Пільгового періоду, процентна ставка - % річних.

Згідно з Кредитним договором, попередньо ознайомившись з публічним Договором про видачу та обслуговування міжнародних платіжних карток та на підставі Заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк», які розміщені на офіційному сайті банку, відповідач виявила бажання оформити поточний (картковий) рахунок та отримати електронний платіжний засіб. Відповідач погодилась, що ознайомлена зі всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, невід`ємною частиною яких є підписана відповідачем анкета-заява на отримання кредиту, та які розміщенні на офіційному сайті АТ «ОТП Банк».

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Факт надання відповідачу кредиту підтверджується сукупністю наявних у справі доказів, зокрема, товарними чеками № 000010010182626, № 000010010182615 від 10 листопада 2019 року, видатковими накладними № 10010182615, № 10010182626 від 10 листопада 2019 року, специфікацією до кредитного договору, згідно з якими оплачено товари й послуги в ТОВ «Дієса», сума яких відповідає тій, що зазначена в Кредитному договорі, а також самими договором кредитування, який є дійсними в силу статті 204 ЦК України.

Кредитором також виконано обов`язок з надання кредитної лінії із встановленим розміром кредитного ліміту, що підтверджується випискою з рахунку приватного клієнта одержувача ОСОБА_1 № НОМЕР_4 (Номер основного рахунку: НОМЕР_1 ) за розрахунковий період з 10.11.2019 року по 28.06.2023 року.

Згідно з випискою по рахунку та сформованого АТ «ОТП Банк» розрахунку заборгованості за договором №2027174286_CARD від 10.11.2019 за картковим рахунком НОМЕР_1 UAH про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) по клієнту ОСОБА_1 , відповідач активно використовувала кошти Банку, шляхом оплати товарів, послуг, зняття готівки в банкоматі та періодично погашала заборгованість (останній раз – 700,00 гривень 12.02.2022 року), що свідчить при визнання ОСОБА_1 правовідносин між нею й Банком.

При цьому, погашення заборгованості ОСОБА_2 здійснювала в розмірі меншому ніж розмір використаних кредитних коштів, тому банком нараховувались відсотки за користування кредитом, в результаті чого станом на 28.06.2023 року за ОСОБА_1 утворилась заборгованість в загальному розмірі 16519,90 гривень.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Зазначені виписка по рахунку разом з розрахунком заборгованості, що виготовлені й оформлені належним чином первісним кредитором, є належними та допустимим доказами отримання та користування відповідачем кредитними коштами, оскільки вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Отже, посилання відповідача на відсутність належних доказів щодо заборгованості за кредитним договором, є безпідставними.

Щодо наявності у ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги до ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

28 червня 2023 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №28/06/23 від 28.06.2023 року, за умовами якого, АТ «ОТП Банк» відступає належні йому права вимоги за плату та на умовах, визначених цим Договором ТОВ «ФК «ЄАПБ», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає зазначені права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

У постанові Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зроблено висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року в справі №2221/2373/12.

На підтвердження оплати за договором факторингу № 13/10/23 від 13.10.2023 року від АТ «ОТП Банк» до ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивачем надано платіжну інструкцію № 19867 від 28.06.2023 року.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників № 2 до Договору Факторингу №28/06/23 від 28.06.2023 року до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2027174286 від 10.11.2019 року продукт CARD в загальному розмірі 16519,90 гривень, з яких: 10000,00 гривень – загальна сума боргу по тілу; 6519,90 гривень – загальна сума боргу по відсоткам.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Отже, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» відповідно до Договору факторингу № 14/03/25 від 14 березня 2025 року, перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 2037313102 від 27.08.2021 року в частині кредиту типу «CARD», отриманого на підставі Заяви-анкети про надання банківських послуг 2027174286_CARD від 10.11.2019 року (п. 2 Кредитного договору).

Згідно з розрахунком заборгованості за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в межах кредитного договору № 2027174286 від 10.11.2019 року за період з 28.06.2023 року по 31.10.2025 року, що складений ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість відповідача в момент отримання права вимоги (28.06.2023 року) складала 16519,90 гривень.

З моменту отримання ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитним договором, відповідачем здійснено оплати в рахунок погашення відсотків на загальну суму 2950 гривень (1000,00 гривень – 01.11.2023 року, 1000,00 гривень – 05.12.2023 року; 950,00 гривень – 20.01.2024 року). Станом на 31.10.2025 року, заборгованість складає 13569,90 гривень, з яких: 10000,00 гривень – загальна сума боргу по тілу кредиту; 3569,90 гривень – загальна сума боргу по відсотках.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даними договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом враховується, що відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання, в повному обсязі не повернула фактично отримані кредитні кошти (тіло кредиту) в розмірі 10000,00 гривень й узгоджені кредитним договором відсотки за користування кредитом у сумі 3569,90 , а тому має заборгованість перед правонаступником кредитодавця - ТОВ «ФК «ЄАПБ», яке вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку зі сплати зазначених сум заборгованості.

При цьому, в ході розгляду справи відповідачем не спростовано розмір заборгованості за кредитним договором № 2027174286_CARD від 10.11.2019 року, не надано контррозрахунку відповідних нарахувань, а також доказів, які б підтверджували виконання нею зобов`язань за кредитним договором.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, враховуючи, що в установлені договором строки відповідач не виконала свої зобов`язання щодо погашення заборгованості, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача, який є правонаступником кредитора, залишок заборгованості за Кредитним договором № 2037313102 від 27.08.2021 року, в частині кредиту типу «CARD», отриманого на підставі Заяви-анкети про надання банківських послуг 2027174286_CARD від 10.11.2019 року (п.2 Кредитного договору), в розмірі 13569,90 гривень, що складається з непогашеного тіла кредиту (використаний кредит/кредитна лінія) в сумі 10000,00 гривень, а також частини обумовлених договором відсотків у розмірі 3569,90 гривень.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2011 року, остаточне 10.05.2011).

З урахуванням викладеного, судом не надається детальна відповідь на інші аргументи сторін, оскільки вони самі по собі, або в сукупності з іншими аргументами та доказами по справі, не пливають на вищезазначений висновок суду.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За звернення до суду з позовною заявою, відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір», позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» були понесені витрати з оплати судового збору в сумі 3028,00 гривень.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Таким чином, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 3028,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 16, 526-530, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, залишок заборгованості за Кредитним договором № 2037313102 від 27.08.2021 року (в частині кредиту типу «CARD», отриманого на підставі Заяви-анкети про надання банківських послуг 2027174286_CARD від 10.11.2019 року (п.2 Кредитного договору)), в розмірі 13569,90 гривень, з яких: 10000,00 гривень – тіло кредиту; 3569,90 гривень – відсотки за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Мачуський