Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №367/2082/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Суд: Ірпінський міський суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 14 квітня 2026 р.

Справа: №367/2082/26

Суддя: Горбачова Ю. В.

Справа № 367/2082/26

Провадження №2/367/4475/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

15 квітня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Горбачової Ю.В.,

за участі секретаря Музики Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, в якому просить: розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 14.08.2021 року Бахмутським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 260; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 в розмірі 1\4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову зазначено, що 14.08.2021 року Бахмутським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 260.

Від шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач вказує, що спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства. Фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені з грудня 2024 року.

Вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим і суперечить її інтересам. Майнового спору між сторонами немає. Строк для примирення просить не надавати.

Щодо вимоги про стягнення аліментів, зауважує що є дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Такий рівень позивач самостійно не зможе забезпечити.

В свою чергу, відповідач інших осіб на утриманні не має, працездатний, отримує дохід, має нерухоме майно, його стан здоров`я дозволяє працювати, а тому позивач вважає, що відповідач може сплачувати встановлений законом розмір аліментів.

Ухвалою суду від 20 лютого 2026 року за позовом відкрито провадження та справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у судове засідання не з`явилася. Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає, проти розірвання шлюбу не заперечує, просить зменшити розмір правничої допомоги на користь позивача до 2000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає заявлений позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що 14 серпня 2021 року Бахмутським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 260, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 14 серпня 2021 року.

Від шлюбу сторони мають спільну дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 25 жовтня 2022 року.

Про існування спору з приводу визначення місця проживання спільної дитини та з приводу майна, набутого за час перебування в шлюбі, сторонами не зазначено.

Про зміну прізвища на дошлюбне позивач не заявила.

Фактичні обставини щодо взаємин подружжя свідчать, що розлад в сім`ї має не тимчасовий характер, а подальше спільне проживання в шлюбі стало неможливим, оскільки взаєморозуміння між сторонами втрачено, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін. За таких обставин шлюб підлягає розірванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Щодо вимоги про стягнення аліментів суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини та ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, культурного, морального і соціального розвитку. Також, згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано.

Законодавцем положенням ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов`язок батьків утримувати своїх дітей.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до положень ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, суд враховує вимоги ст.ст. 182, 183 СК України щодо обов`язку обох батьків утримувати дитину.

Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Суд констатує, що аліменти це платіж, спрямований на утримання дітей, і повинен бути достатнім для цього та співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов`язання, яке є в обох із батьків, і має бути рівним, та покликаний захистити інтереси дітей в коштах у розмірі, необхідному для їх життєдіяльності, збереження достойного рівня життя, який необхідний для їх фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, їх гармонійного розвитку, з врахуванням визначеного законом рекомендованого розміру прожиткового мінімуму для дитини.

Заявляючи вимогу про стягнення зазначеного розміру аліментів, позивач звертає увагу на той факт, що дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, який позивач самостійно забезпечити не може.

В свою чергу, зауважує, що відповідач є здоровим, працездатним, інших осіб на утриманні не має, тому спроможний сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частки від свого заробітку (доходу).

Відповідач погодився із зазначеним розміром аліментів.

Таким чином, судом встановлені обставини, що дають змогу для задоволення позову про стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Суд вважає, що заявлений розмір аліментів відповідає вимогам розумності та є співмірним витратам, які мають нести батьки на утримання дітей.

При цьому, суд вважає на необхідне зазначити наступне.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, а тому у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Стосовно розподілу судових витрат, враховуючи вимоги п. 1 ч. 2 ст. 141, ч. 1 ст. 142 ЦПК України, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача у зв`язку із визнанням позовних вимог судового збору в розмірі 665,60 грн., інша половина судових витрат в розмірі 665,60 грн. має бути повернута позивачу з державного бюджету у зв`язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.

Також з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави за позовну вимогу про стягнення аліментів, оскільки позивач відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору по даній категорії позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 24, 109, 110, 112, 114, 115, 141, 150, 151, 153, 157, 159, 160, 161, 180-184, 191 СК України, ст.ст. 12, 133, 141, 206, 247, 258-259, 263-265, 273, 274, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ), зареєстрований 14 серпня 2021 року Бахмутським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 260.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову, тобто з 11.02.2026 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову згідно квитанції № 8777-3730-5622-0055 від 05.02.2026 року, що становить грошову суму 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь держави 50 відсотків судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. за позовну вимогу про стягнення аліментів.

Прізвища сторін залишити без змін.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Ю. В. Горбачова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua