Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №635/9082/25 — Харківський районний суд Харківської області

Харківський районний суд Харківської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року

селище Покотилівка Харківської області

Справа №635/9082/25

Провадження №3/635/72/2026

Суддя Харківського районного суду Харківської області Карасава І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення передбачену частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

УСТАНОВИВ:

До Харківського районного суду Харківської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №487874 від 19 жовтня 2025 року відносно ОСОБА_1 щодо скоєння правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 жовтня 2025 року вищевказану справу передано в провадження судді Карасави І.О.

В судове засідання особа, відносно якої вирішується питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності судове засідання не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив.

Встановлені обставини, застосовані норми права та мотиви суду

Суд дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень статті 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Згідно з частини 2 статті 7 КУпАП передбачено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306(із змінами та доповненнями, ПДР України).

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, відповідно до пункту 2.5 наведених Правил, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Положеннями частини 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, щодо керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В розумінні статті 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган(посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи підлягає особа адміністративній відповідальності за адміністративне правопорушення, яке ставлять йому у провину, тобто перевірити правильність кваліфікації дій.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Відповідно до пунктів 2, 3, 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року за № 1452/735(далі – Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України(далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп`яніння є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння(крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом(далі – спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я(у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно вимог частини 2 статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається не дійсним.

Судом встановлено, згідно протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 19 жовтня 2025 року о 13 годині 45 хвилин уселищі Пісочин, вулиця Шевченко, 22 водій керував автомобілем VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я лікарем-наркологом відмовився під відеофіксацію, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Разом з тим, під час дослідження відеофайлів судом встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції за порушення правил дорожнього руху працівниками поліції була роз`яснена процедура проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі охорони здоров`я, у зв`язку з виявленими ознаками наркотичного сп`яніння, на що водій ОСОБА_1 погодився. Судом встановлено, що до початку складання протоколу про адміністративне правопорушення за порушення пункту 2.5 ПДР, ч.1 ст.130 КУпАП(відеофайл 14:11:35) ОСОБА_1 погодився пройти у супроводі поліцейських огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичній установі, натомість працівниками поліції після цього був складений зазначений протокол.

Таким чином, досліджене судом відеозапис не підтверджує факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі.

Відповідно до правил, визначених п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 року №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати і часу.

Однак, у порушення зазначених вимог, під час проведення огляду ОСОБА_1 працівниками поліції не велася безперервно відеозйомка до її завершення.

Таким чином, з наданого доказу, суд позбавлений можливості встановлення дотримання працівниками поліції вимог щодо проведення процедури огляду на стан наркотичного сп`яніння, а також подальші обставини справи, оскільки відеозапис містить лише уривок можливої події, відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння – відсутня.

Відповідно до вимог статті 252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких й узгоджених між собою(рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

Відповідно до статті 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи, що обсяг наданих суду доказів в своїй сукупності не доводить винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та дійсність самого факту вчинення ним такого правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку статті 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 130, 248, 251, 252, 268, 277, 280, 283, 287, 288, 289 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення такої постанови.

Суддя І.О. КАРАСАВА