Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №644/5274/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Бугера О. В.

Справа № 644/5274/25

Провадження № 2/644/602/26

15.04.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року Індустріальний районний суд м.Харкова в складі:

головуючого – судді Бугери О.В.,

за участі секретаря судового засідання – Радченко І.Ю., Кандиби О.,

за участю представника позивача адвоката Воробйова В.В.,

за участю представника відповідача адвоката Пшинніка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку, -

УСТАНОВИВ:

17.06.2025 року представником позивача подано до суду позовну заяву про стягнення аліментів. Позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня пред`явлення позову. Також, просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на своє утримання в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років. Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

В обґрунтування позовної заяви посилалась на те, що вона із відповідачем перебуває в шлюбі, мають спільну неповнолітню дитину. Спільне життя не склалось, з самого початку повномасштабного вторгнення вона, будучі вагітною, була вимушена виїхати за кордон до Федеративної республіки Німеччина з метою збереження життя та здоров`я її та спільної майбутньої дитини. Дитина народилась в Німеччині, весь час проживає із нею. Вона з відповідачем проживає окремо, витрати на своє утримання та інше несуть окремо. Оскільки повністю займається дитиною не працює, коштів які вона отримує у статусі біженки, для утримання і її, і дитини, не вистачає, тому вимушена звернутись до суду.

Відповідачем відзив на позовну заяву не подавався, подано зустрічну позовну заяву у прийнятті якої було відмовлено.

В судовому засіданні представник позивачки вимоги позову підтримав, просив їх задовольнити, зазначав, що питання стягнення аліментів на утримання дитини та позивачки повністю узгоджено із позивачкою, вони наполягають на задоволенні позовних вимог.

Також, пояснив, що подача позивачкою заяви в рамках іншої справи про оспорювання батьківства про визнання позову це питання виключно позивачки. Після подання нею такої заяви в рамках справи він узгоджував позицію щодо стягнення аліментів, позивачка наполягає на позовних вимогах.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовної заяви заперечував, просив врахувати, що позиція щодо невизнання позову була реалізована шляхом подачі зустрічного позову, посилався у зустрічному позову на обставини того, що у період зачаття дитини він з позивачкою не проживав, спільне проживання вони припинили у середині січня 2023 року, з того часу позивачка живе свої життям, враховуючи дату народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважав, що дитина була зачата в кінці лютого на початку березня 2023 року, коли подружжя вже припинило своє життя та побут. Дитину жодного разу не бачив, з позивачкою не спілкувався, провести добровільно ДНК-експертизу не має можливості, оскільки місце перебування ОСОБА_4 йому не відоме. В рамках даної справи судом у прийнятті до спільного розгляду зустрічного позову було відмовлено, справа про оспорювання батьківства розглядалась окремо, та ОСОБА_5 подавала суду заяву, в якій не заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 щодо виключення відомостей про його батьківство щодо дитини ОСОБА_3 , рішенням суду було відмовлено в задоволенні позову та рішення ними буде оскаржуватись в апеляційному порядку.

Окрім того просив врахувати, що позивачкою не надано суду доказів щодо проживання дитини з нею, батько відповідача наразі перебуває на військовій службі, він зі свого боку здійснює догляд за матір`ю, що є особою з інвалідністю 2 групи.

Суд, вислухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач у справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту, витягом з Реєстру територіальної громади.

Відповідач у справі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорту, довідки платника податків, відповіді з ЄДДР.

Сторони перебувають у шлюбі, що зареєстрований 18 серпня 2022 року, відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис №1226, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11.03.2025 року у справі №644/113/25, було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та шлюб розірвано, за ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 27.06.2025 року за заявою ОСОБА_1 заочне рішення скасовано та справу призначено до розгляду, на момент розгляду справи про стягнення аліментів, розгляд справи за позовом про розірвання шлюбу триває.

Сторони мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, що видано 10.07.2024 року Кемптен (Алльгой), Баварія, що апостельовано відповідно до Гаазької конвенції 05.10.1961 року.

Оцінюючи доводи сторін щодо права на отримання позивачкою аліментів від відповідача на утримання дитини, суд зазначає наступне.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Згідно зі ст. ст. 7, 155 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відповідно до вимог ч.1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Сторони мають дитину, яка є малолітньою, представник відповідача зазначав, що доказів проживання дитини з позивачкою не надано, але при цьому суд враховує положення вимог ч.1 ст. 160 СК України, дитина з відповідачем не проживає, народилась за кордоном, тому у суду не виникає сумніві щодо проживання дитини з позивачкою, а тому вона має право на отримання аліментів від відповідача батька дитини.

В провадженні Індустріального районного суду м. Харкова дійсно перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства (справа №644/7750/25), 09.10.2025 року в рамках даної справи ОСОБА_1 подавала через систему «Електронний суд» заяву про визнання нею позову та задоволення позовних вимог ОСОБА_2 .. Рішенням від 26.02.2026 року було відмовлено в задоволенні позову. В рішенні суд зазначив, що є сумніви щодо достовірності визнання відповідачкою позову, що позивач ОСОБА_2 не є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , оскільки в провадженні суду наявна справа за позовом ОСОБА_1 про стягнення аліментів. Також зазначено, що клопотання про призначення у справі судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи було залишено без розгляду за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 .. Також, суд враховує позицію сторони позивача, представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог, повідомляв, що вимоги про стягнення аліментів це узгоджена позиція з позивачкою, просили прискорити розгляд справи.

Тобто, станом на день розгляду справи сторони є батьками малолітньої ОСОБА_3 , позивач свої вимоги підтримує та просить їх задовольнити, вимог про залишення позову без розгляду не заявляла, від позову не відмовлялась, доводів про те, що відповідач не є батьком дитини, до суду в рамках справи про стягнення аліментів не подавала.

Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Статтею 181 СК України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Відповідно до вимог ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до вимог ст.182 СК України до обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, а саме стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до вимог ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до вимог ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що є підстави для стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , але в розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку(доходу) щомісячно, починаючи з 17.06.2025 року, з моменту подачі позову, і до досягнення дитиною повноліття. При цьому, мінімальний гарантований розмір аліментів на дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вирішуючи питання про наявність підстав для стягнення аліментів на утримання дружини, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 6 ст. 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності, а також має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 79, ч.1 ст. 80, ч.1 ст. 81 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі, перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Тобто, утримання дружині, з якою проживає дитина, від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, надається у формі аліментних платежів, з моменту подачі заяви до суду до досягнення дитиною трирічного віку, з усіх видів доходу, в твердій грошовій формі або частці, лише за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Позовна заява була подана до суду 17.06.2025 року, на момент подачі з позивачкою проживала дитина, яка не досягла трирічного віку, тому має право на отримання аліментів на своє утримання до досягнення дитиною трирічного віку та обставини отримання нею інших видів допомоги не впливає на отримання аліментів, але суд оцінює майновий стан відповідача.

Відповідач зазначав, що він проживає із матір`ю ОСОБА_6 , яка є особою з інвалідністю та за якою він здійснює догляд, оскільки його батько наразі проходить службу в ЗСУ.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є особою з інвалідністю 2 групи з 03.11.2021 року довічно, що підтверджується відповідною копією пенсійного посвідчення, довідкою до акта огляду МСЕК, яка має протипоказання у значних психоемоційних навантаженнях та рекомендацію в «Д» нагляду невропатолога, амбулаторному та стаціонарному лікуванні, зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорту, ОСОБА_7 , перебуває на військовій службі за мобілізацією в НОМЕР_3 , відповідно до довідки від 30.01.2026 року за №116/152. Надані відповідачем докази не підтверджують факту перебування на його утриманні матері ОСОБА_6 та не впливають на його майновий стан.

При цьому, відповідачем надано відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. ОСОБА_2 в 2022, 2023 році доходу не мав, з вересня 2025 року має дохід у вигляді 8000 гривень щомісячно. Інших доказів про майновий стан відповідача в ході розгляду справи не було надано, як стороною відповідача так і стороною позивача.

Суд враховує, що загальний розмір аліментів не повинен перевищувати 50% сукупного доходу, встановлену частку аліментів з відповідача на утримання дитини в розмірі 1/4, те що даний розмір аліментів не повинен бути менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що складає з 01.01.2026 року - 2817 грн, а тому розмір аліментів на утримання дружини суд вважає за можливе визначити у розмірі 1/8 частини доходів.

Тобто, заявлені позивачкою вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини та на її утримання підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1064,96 копійок (1331,20 грн х0,8), оскільки позивачка при подачі позову через систему «Електронний суд» про стягнення аліментів звільнена від його сплати.

Керуючись ст.ст. 7, 79, 80, 81, 84, 155, 160, 180, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 10, 12, 95, 132, 137, 141, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку(доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17.06.2025 року, з моменту подачі позову, та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 , аліменти на її утримання в розмірі 1/8 частки усіх видів його заробітку(доходу) щомісячно, починаючи з 17.06.2025 року, з моменту подачі позову, та до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах оплати платежу за один місяць.

Повний текст рішення виготовлений та проголошений 15.04.2026 року.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Відповідно до вимог п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 . Представник позивачки Воробйов Василь Валентинович, адвокат, на підставі ордеру, договору про надання правової допомоги, АДРЕСА_3 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , представник відповідача Пшиннік Олександр Володимирович, адвокат, на підставі ордеру, вулиця Мироносицька, будинок 96, м. Харків, 61023.

Головуючий: суддя О.В. Бугера