Вирок від 14 квітня 2026 р. у справі №185/15032/25 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/15032/25

Провадження 1-кп/185/251/26

В И Р О К

іменем України

15 квітня 2026 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження

№62025170030025783 від 18 листопада 2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Херсона, з середньою освітою, неодружений, без реєстрації, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби за контрактом, в посаді контролера (кулеметника) 1 відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_1 стрілецького батальйону (з охорони об`єктів ПХЗ) військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «молодший сержант», раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого – ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

захисника – ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

установив:

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним

ОСОБА_3 вчинив непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника, вчинену в умовах воєнного стану, за таких обставин.

Молодший сержант ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, та проходячи її на посаді контролера (кулеметника) 1 відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_1 стрілецького батальйону (з охорони об`єктів ПХЗ) військової частини НОМЕР_2 НГУ, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 6, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 21 квітня 2025 року близько 09:30 год, перебуваючи у приміщенні клубу військової частини НОМЕР_2 НГ України, розташованому в АДРЕСА_1 (більш детальна адреса не зазначається в умовах воєнного стану), відкрито відмовився виконати бойове розпорядження №34Т від 18.04.2025 командира четвертого полку НГУ полковника ОСОБА_6 , який йому був доведений командиром НОМЕР_3 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 НГУ майором ОСОБА_7 , а саме щодо проведення часткової заміни та поповнення втрат особового складу 4 полку НГУ, який виконує бойові завдання у складі 2 другої ротної групи центрального оперативного територіального об`єднання в оперативному підпорядкуванні 14 бригада оперативного призначення НГУ в оперативно-тактичному угрупуванні « ІНФОРМАЦІЯ_2 » оперативно-стратегічного угрупування військ «Хортиця» 21.04.2025.

Відповідальність за кримінальне правопорушення, винуватим у вчиненні якого визнається ОСОБА_3 передбачена ч. 4 ст. 402 КК України.

Позиція сторін кримінального провадження

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав у повному обсязі та пояснив, що під час оголошення бойового розпорядження командиром батальйону ОСОБА_7 було запропоновано вийти зі строю тим військовослужбовцям, які не згодні виконувати наказ. Після цього він вийшов зі строю, оскільки просив надати йому час для вирішення побутових питань. До цього він в усній формі звертався до командира роти ОСОБА_8 . Надалі він протягом семи місяців продовжував проходити військову службу та на теперішній час має намір продовжити службу.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 за обставин, визнаних судом доведеними, підтверджується показаннями свідків, які були допитані під час судового розгляду, сукупністю досліджених письмових.

Допитана в судовому засіданні відповідно до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_9 пояснила, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 НГУ, офіцер з організації дозвілля вч НОМЕР_2 НГУ. Повідомила, що дату вже не пам`ятає, у фоє клубу в АДРЕСА_1 здійснювала відеофіксацію відмови військовослужбовців виконувати бойове розпорядження про виїзд на бойову позицію. Під час проведення відеофіксації, як правило, присутні командир, який оголошував наказ, особа, що здійснювала відеозйомку, медичний працівник, а також інші свідки, кількість яких вона точно зазначити не може, однак орієнтовно їх було близько трьох. Конкретних відомостей щодо обставин відмови ОСОБА_3 від виконання наказу свідок не пам`ятає.

Допитаний в судовому засіданні відповідно до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_10 , повідомив, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 НГУ, перший заступник – начальника штабу 1-го стрілецького батальйону (з охорони об`єктів ПХЗ) вч НОМЕР_2 НГУ. 21.04.2025 в клубі військової частини в АДРЕСА_1 , він був присутній в якості свідка під час відмови військовослужбовців від виконання бойового розпорядження. Повідомив, що відмова фіксувалася на відеокамеру, перед початком всім роз`яснювалися статті КК України щодо кримінальної відповідальності, в тому числі за ст. 402 КК України. Бойові накази оголошувалися командирами підрозділів, т.в.о. командира 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону лейтенантом ОСОБА_11 та командиром 2 стрілецької роти НОМЕР_1 стрілецького батальйону капітаном ОСОБА_8 . Крім того, свідок не виключив, що безпосереднє зачитування наказу могло здійснюватися не лише командирами рот, а й командиром батальйону, зокрема ОСОБА_12 . Під час шикування зокрема, солдат ОСОБА_13 , відмовився виконувати бойове розпорядження, з яких причин не пам`ятає. Повідомив, що наказ оголошувався чітко, голосно, державною мовою, без можливості подвійного тлумачення. Командир батальйону ОСОБА_7 , заступник командира ОСОБА_14 .

Допитаний в судовому засіданні відповідно до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_7 , повідомив, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 НГУ командир 1-го стрілецького батальйону вч НОМЕР_2 НГУ. 21.04.2025 у приміщенні холу клубу військової частини АДРЕСА_1 приблизно о 09:00 було доведено бойове розпорядження до військовослужбовців щодо їх залучення до часткової ротації особового складу, який перебуває на передових позиціях, в тому числі солдату ОСОБА_3 , яке фіксувалось на відеокамеру ОСОБА_9 . Перед початком заступником командира частини по роботі з особовим складом підполковником ОСОБА_14 було роз`яснено статті КК України, в тому числі ст. 402 КК України. Зазначив, що безпосереднє доведення наказу здійснював командир 2-ї стрілецької роти капітан ОСОБА_15 розпорядження було доведено чітко без подвійного тлумачення, після чого солдат ОСОБА_3 відкрито відмовився його виконувати, причини відмови не пам`ятає.

Допитаний в судовому засіданні відповідно до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_14 повідомив, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 НГУ заступник командира частини по роботі з особовим складом вч НОМЕР_2 НГУ. У квітні 2025 року командир 1-го стрілецького батальйону ОСОБА_7 , доповів про відмову військовослужбовців, в тому числі ОСОБА_3 , виїзду на ротацію. Розпорядженням військовослужбовців було доставлено до фоє клубу військової частини у АДРЕСА_1 . Свідком було доведено статті КК України щодо кримінальної відповідальності, у тому числі за ст. 402 КК України, та було доведено бойове розпорядження командиром підрозділу ОСОБА_7 , після чого ОСОБА_3 відмовився його виконувати. Відмова фіксувалася на відеокамеру ОСОБА_9 , за участю начальника медичної служби ОСОБА_16 , начальника штабу батальйону ОСОБА_10 .

Допитаний в судовому засіданні відповідно до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_17 , повідомив, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_4 НГУ, заступник командира частини з особового складу. 21.04.2025 у приміщенні фоє клубу військової частини АДРЕСА_1 було доведено бойове розпорядження до військовослужбовців, в тому числі солдату ОСОБА_3 , яке фіксувалось на відеокамеру ОСОБА_9 . Бойове розпорядження доводив командира НОМЕР_3 стрілецького батальйону ОСОБА_7 . Перед початком заступником командира частини по роботі з особовим складом було роз`яснено статті КК України. Бойове розпорядження було доведено чітко без подвійного тлумачення, після чого солдат ОСОБА_3 відкрито відмовився його виконувати, через стан здоров`я та психологічно емоційний стан. Присутні були також начальник медичної служби ОСОБА_16 , командир НОМЕР_5 стрілецького батальйону ОСОБА_10 , свідок, офіцер клубу ОСОБА_9 та інші.

В судовому засіданні стороною обвинувачення було заявлено про відмову від подальшого виклику для допиту свідка ОСОБА_16 , який перебуває у відрядженні на навчаннях за кордоном.

Крім цього, судом досліджено письмові докази у кримінальному провадженні №62025170030025783 від 18 листопада 2025 року, якими підтверджується винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину.

Відповідно до матеріалів службового розслідування по факту відкритої відмови від виконання бойового розпорядження НЦТУ на виконання бойових завдань щодо відсічі збройної агресії російської федерації проти України, молодшим сержантом ОСОБА_3 :

висновком службового розслідування, відповідно до якого згідно з довідкою № 414 с/НГУ виданої молодшому сержанту ОСОБА_3 , 1992 р.н., який пройшов медичний огляд в медичній установі (ВЛК) ДУ «Східне ТМО МВС України» 29.04.2025. На підставі статті та графи ІІ Розладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, затвердженого Наказом МО України від 14.08.2008 № 204 – придатний до військової служби. Умовами, що передували вчиненню правопорушення є особиста недисциплінованість та безвідповідальне ставлення військовослужбовців. Нехтуючи своїм військовим обов`язком відкрито відмовились виконувати бойове розпорядження, чим підірвали боєздатність підрозділу та обороноздатність Держави під час військової агресії російської федерації проти України (а.с. 130-134);

рапортом командира 2 роти НОМЕР_1 стрілецького батальйону капітана ОСОБА_8 , відповідно до якого останній доповідає, що 21.04.2025 року контролеру (кулеметнику) 1 відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону молодшому сержанту ОСОБА_3 доведено про виїзд на виконання бойового завдання у складі 2 РГр Центрального ОТО в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_6 броп НГУ в ОТУ «Донецьк» ОСУВ «Хортиця» з метою захисту суверенітету та територіальної цілісності України. Військовослужбовця всебічно забезпечили та підготували. 21.04.2025 о 09:00 під час шикування перед вибуттям молодший сержант ОСОБА_3 відкрито відмовився виконувати бойове завдання (а.с.135);

відповідно до службової картки, молодший сержант ОСОБА_3 , має заохочення 26.03.2023 з нагоди Дня Національної Гвардії України. За сумлінне виконання службових обов`язків. 24.08.2023 за сумлінне виконання службових обов`язків, зразкове виконання СБЗ та з нагоди 32-ї річниці Незалежності України. 22.01.2024 за сумлінне виконання службових бойових завдань та з нагоди святкування дня Соборності України (а.с.136);

медична характеристика, відповідно до якої ОСОБА_3 придатний до військової служби; довідка № 414-с/НГУ (а.с. 137, 139);

службова характеристика, відповідно до якої ОСОБА_3 характеризується позитивно (а.с.138);

відповідно до витягу командира військової частини НОМЕР_2 НГУ № 193 від 07.09.2018 оголошено про прийняття на військову службу за контрактом солдата ОСОБА_18 ( ОСОБА_3 ), механіка 3 відділення 4 взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_1 стрілецького батальйону (з охорони об`єктів ПХЗ), призваного за контрактом на строкову військову службу 23.05.2018 року ІНФОРМАЦІЯ_3 , з укладенням контракту на 3 роки з 07.09.2018 по 06.09.2021 та призначено на посаду механіка 3 відділення 4 взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_1 стрілецького батальйону (а.с. 140);

наказом командира військової частини НОМЕР_2 НГУ призначено службове розслідування для встановлення причин та умов, що призвели до відмови від виконання бойового розпорядження начальника ЦТУ від 18.04.2025 № 34Т та направлено копії матеріалів до органів досудового розслідування (а.с. з.б.140-142);

відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 НГУ № 362 від 18.12.2023, уважати таким, що приступив до виконання обов`язків майор ОСОБА_7 з 18.12.2023 за посадою командира НОМЕР_3 стрілецького батальйону (а.с. з.б. 146);

витягом з бойового розпорядження командира 4 п НГУ № 34т 15.00 18.04.2025 ОКП- Павлоград, відповідно до якого вимагається провести часткову заміну та поповнення втрат особового складу 4п НГУ який виконує бойові завдання у складі 2 РГр Цн ОТО в оперативному підпорядкуванні 14 броп НГУ в оперативно-тактичному угрупуванні «Донецьк» оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », а саме: 21.04.2025 ввести, окрім інших, молодший сержант ОСОБА_3 (а.с.147);

протоколом огляду від 15.08.2025 за участі свідка ОСОБА_14 , відповідно до якого командир НОМЕР_3 стрілецького батальйону вч НОМЕР_2 НГУ ОСОБА_7 , заступник командира частини по роботі з особовим складом підполковник ОСОБА_14 , начальник медичної служби ОСОБА_16 , заступник командира НОМЕР_1 стрілецького батальйону по роботі з особовим складом ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 близько 09:30 год командир НОМЕР_3 стрілецького батальйону вч НОМЕР_2 НГУ ОСОБА_7 довів бойове розпорядження N?34T від 18.04.2025 - контролеру гранатометнику 1 відділення 4 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону (з охорони об?єктів ПХ3), окрім інших, штаб-сержанту ОСОБА_3 : провести часткову заміну та поповнення втрат особового складу 4п НГУ, який виконує бойові завдання у складі 2 РГр Цн ОТО в оперативному підпорядкуванні 14 броп НГУ в оперативно-тактичному угрупуванні «Донецьк» оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Зліва у кадрі стоять військовослужбовці, в тому числі ОСОБА_3 , який відмовився виконувати за станом здоров`я, морально-психологічний стан незадовільний (а.с. з.б.149-150);

витягом з послужного списку молодшого сержанта ОСОБА_3 , витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 НГУ № 193 від 07.09.2018, витягом з наказу командира ІНФОРМАЦІЯ_6 № 116 від 13.05.2022, оголошено про внесення змін до особової справи старшого солдата ОСОБА_18 , який одружився та змінив прізвище на ОСОБА_3 (а.с.160-161);

витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 НГУ № 210 від 23.07.2024, уважати таким, що приступив до виконання обов`язків старшого солдата ОСОБА_3 з 23.07.2024 за посадою контролера (кулеметника) 1-го відділення 3-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону, присвоєно первинне військове звання сержантського та старшого сержантського складу - молодший сержант (а.с. з.б.161).

В судовому засіданні за клопотанням сторони захисту було досліджено носій інформації із відеозаписом відмови від виконання бойового розпорядження військовослужбовцем військової служби за контрактом, який перебував на посаді контролера (кулеметника) 1-го відділення 3-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти НОМЕР_3 стрілецького батальйону (з охорони об`єктів ПХЗ) військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України молодшим сержантом ОСОБА_3 , на якому зафіксовано, як 21.04.2025 близько 09:30 год командир НОМЕР_3 стрілецького батальйону вч НОМЕР_2 НГУ ОСОБА_7 довів бойове розпорядження N?34T від 18.04.2025 - контролеру гранатометнику 1 відділення 4 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону (з охорони об?єктів ПХ3), окрім інших, штаб-сержанту ОСОБА_3 : провести часткову заміну та поповнення втрат особового складу 4п НГУ, який виконує бойові завдання у складі 2 РГр Цн ОТО в оперативному підпорядкуванні 14 броп НГУ в оперативно-тактичному угрупуванні «Донецьк» оперативно-стратегічного угрупування військ «Хортиця». ОСОБА_3 , відмовився виконувати бойове розпорядження за станом здоров`я, морально-психологічний стан незадовільний (а.с.221).

Суд зауважує, що оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення. Самі по собі процесуальні рішення, такі як постанови і доручення, ухвалені під час досудового розслідування, витяги з ЄРДР, рапорти та інші документи, що складаються в ході досудового розслідування, самі по собі не є доказами у розумінні ст. 84 КПК України, тобто фактичними даними, що підтверджують обставини справи, і не можуть оцінюватися з погляду допустимості, оскільки не є доказами у значенні статті 84 КПК, а тому не кладуться в основу висновків суду.

Висновки суду щодо доведеності вини обвинуваченого

Аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_3 надані ним у судовому засіданні, та співставляючи їх зі змістом пред`явленого йому обвинувачення, суд доходить обґрунтованого висновку, що показання обвинуваченого є логічними, послідовними, узгодженими із фактичними обставинами справи та підтверджують викладену в обвинувальному акті версію подій. Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, доходить висновку, що такі докази об`єктивно узгоджуються між собою, доповнюють один одного і не суперечать між собою, що свідчить про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 402 КК України, як непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.

Безпосереднім об`єктом злочину є установлений порядок підлеглості.

З об`єктивної сторони це кримінальне правопорушення вчиняється шляхом відкритої відмови виконати наказ начальника (непокори) або в іншому умисному невиконанні наказу.

Згідно зі ст. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України командир має право віддавати накази та розпорядження, а підлеглий зобов`язаний їх виконувати сумлінно, точно та у встановлений строк, крім випадків віддавання явно злочинного наказу та розпорядження. Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав. Непокора є небезпечним військовим злочином, який посягає на встановлений порядок підлеглості та військової честі і породжує неорганізованість та безладдя у військових частинах, негативно позначається на боєготовності та боєздатності військових формувань.

Відповідно до п. 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

За приписами п. 35 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку. Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.

Під наказом розуміється одна з форм реалізації владних функцій, організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов`язків військової службової особи, змістом якої є пряма, обов`язкова для виконання вимога начальника про вчинення або невчинення підлеглим (групою підлеглих) певних дій по службі. Під наказом розуміється також пряма вимога у вигляді розпорядження, вказівки, команди тощо. Наказ завжди має бути конкретним.

Наказ (розпорядження) - це обов`язкова для виконання вимога командира (начальника) про вчинення або невчинення підлеглим певних дій по службі, який віддається письмово, усно або іншим способом. Він може бути звернений до одного або до групи військовослужбовців і має за мету досягнення конкретного результату (зробити щось, не робити чогось). Підлеглий не повинен обговорювати наказ начальника. Згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України відповідальність за наказ несе начальник, який його віддав.

Відкрита відмова від виконання наказу (розпорядження) визначає найбільш зухвалу форму невиконання. При такій непокорі підлеглий у категоричній формі усно або письмово заявляє, що він виконувати наказ не буде. Підлеглий також може мовчки демонстративно вчиняти дії, які свідчать про те, що наказ виконуватись не буде. Відмова може бути заявлена віч-на-віч або прилюдно.

Непокору слід вважати закінченим злочином з моменту відкритої відмови виконати наказ або з моменту навмисного його невиконання незалежно від настання наслідків.

Судом встановлено, що 21.04.2025 близько 09:30 год командир 1-го стрілецького батальйону вч НОМЕР_2 НГУ ОСОБА_7 довів бойове розпорядження N?34T від 18.04.2025 - контролеру гранатометнику 1 відділення 4 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону (з охорони об?єктів ПХ3), окрім інших, штаб-сержанту ОСОБА_3 : провести часткову заміну та поповнення втрат особового складу 4п НГУ, який виконує бойові завдання у складі 2 РГр Цн ОТО в оперативному підпорядкуванні 14 броп НГУ в оперативно-тактичному угрупуванні «Донецьк» оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Така вимога є конкретною, чітко сформульованою та не допускає подвійного тлумачення, та відповідає ознакам наказу в розумінні Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

У своїх показаннях сам обвинувачений не заперечував факт відмови виконувати бойове розпорядження, мотивуючи це необхідністю вирішення побутових питань. Проте мотиви вчинення цього злочину можуть бути різними і для кваліфікації злочину значення не мають.

Щодо показань свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , у зв`язку з неточністю щодо особи, яка доводила бойове розпорядження, суд зазначає таке.

Суд бере до уваги, що з моменту події до надання свідками показань у судовому засіданні минув значний проміжок часу, що об`єктивно могло вплинути на точність відтворення обставин. Разом з тим у своїй основі показання є послідовними, логічними та узгоджуються з іншими доказами у кримінальному провадженні.

За таких обставин зазначена неточність щодо особи, яка доводила бойове розпорядження, оцінюється судом як така, що не впливає на загальну достовірність показань свідків та не спростовує встановлених судом фактичних обставин кримінального правопорушення.

Щодо доводів захисника, що у зазначеному кримінальному провадженні

№ 62025170030025783 від 18.11.2025 не повинен ОСОБА_3 бути притягнутим до кримінальної відповідальності, тому що матеріали були виділені за вказаним номером щодо іншої особи , суд зазначає таке.

У судовому засіданні прокурор пояснив, що у кримінальному провадженні

№ 42025041110000331 від 29.05.2025, 21 квітня 2025 року військовослужбовці військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України сержант Особа 1, сержант Особа 2, молодший сержант ОСОБА_3 , штаб-сержант Особа 3 відкрито відмовилися виконувати бойовий наказ начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України №34Т від 18 квітня 2025 року щодо від`їзду зазначених військовослужбовців на виконання бойового завдання у складі 2 РГр Центрального ОТО в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_6 броп НГУ в ОТУ "Донецьк" ОСУВ "Хортиця", чим вчинили непокору в умовах воєнного стану, за правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 402 КК України. За підозрою чотирьох осіб, у тому числі ОСОБА_3 , здійснювалося виділення матеріалів в окремі провадження. При цьому до матеріалів суду надано відповідні постанови щодо інших осіб, зокрема Постановою від 18.11.2025 з матеріалів кримінального провадження № 42025041110000331 виділено в окреме провадження під № 62025170030025782 від 18.11.2025 матеріали досудового розслідування відносно Особа 2; Постановою від 18.11.2025 з матеріалів кримінального провадження № 42025041110000331 виділено в окреме провадження під № 62025170030025781 від 18.11.2025 матеріали досудового розслідування відносно та

Особа 1.

З аналізу наданих матеріалів убачається, що під час виготовлення постанови про виділення матеріалів кримінального провадження № 42025041110000331 виділено в окреме провадження під № 62025170030025783 від 18.11.2025 було допущено технічну описку у прізвищі обвинуваченого ОСОБА_3 . Зазначене підтверджується іншими виділеними матеріалами кримінального провадження, зокрема повідомленням про підозру ОСОБА_3 від 16.10.2025, протоколом роз`яснення підозрюваному ОСОБА_3 права мати захисника від 16.10.2025, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 16.10.2025, клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 від 16.10.2025, у яких особа підозрюваного чітко ідентифікована.

Суд виходить із того, що сама по собі наявність технічної описки у процесуальному рішенні за відсутності будь-якої невизначеності щодо особи, стосовно якої воно ухвалене, не може розцінюватися як істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Надані прокурором постанови про виділення матеріалів щодо інших осіб додатково підтверджують правильність ідентифікації учасників кримінального провадження. Допущена у постанові від 18.11.2025 описка у прізвищі є очевидною технічною помилкою, яка не впливає на зміст процесуального рішення, його правові наслідки та права сторін.

Суд констатує, що сторонам було забезпечено усі можливі для реалізації своїх прав у судовому засіданні в межах кримінального процесуального закону, дотримані положення ст. 22 КПК України, згідно зі ст. 94 КПК України повно та всебічно досліджено всі докази надані стороною обвинувачення та стороною захисту.

На підставі вищевикладеного, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 402 КК України як непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.

Така юридична оцінка дій обвинуваченого відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до вимог, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття, яке виразилось у повному визнанні своєї вини, правдивій розповіді про обставини скоєного злочину, критичній оцінці своєї протиправної поведінки та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його посткримінальна поведінка, продовження служби понад 6 місяців, приймав безпосередню участь в бойових дій, направлених на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, має заохочення 26.03.2023 з нагоди Дня Національної Гвардії України, за сумлінне виконання службових обов`язків; 24.08.2023 за сумлінне виконання службових обов`язків, зразкове виконання СБЗ та з нагоди 32-ї річниці Незалежності України; 22.01.2024 за сумлінне виконання службових бойових завдань та з нагоди святкування дня Соборності України.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до вимог, передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.

Мотиви призначення покарання

Покарання є засобом примусу, що забезпечується силою державної влади в межах закону, є ефективним засобом забезпечення виконання кожною особою конституційного обов`язку неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Мета покарання є кара засудженого, яка повинна відповідати принципу справедливості; виправлення засудженого - такі зміни його особистості, які роблять його безпечним для суспільства, характеризують його схильність до правомірної поведінки, поваги до правил і традицій людського співжиття; запобігання вчиненню засудженим нового злочину ; запобігання вчиненню злочинів іншими особами.

Ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а й від спроможності правоохоронних органів не допустити безкарності злочинних діянь та спроможності виконати його обвинуваченим.

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога, має середню освіту, неодружений, без реєстрації, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби за контрактом, в посаді контролера (кулеметника) 1 відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону (з охорони об`єктів ПХЗ) військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «молодший сержант», за місцем служби характеризуються позитивно, раніше не судимий, має заохочення 26.03.2023 з нагоди Дня Національної Гвардії України, за сумлінне виконання службових обов`язків; 24.08.2023 за сумлінне виконання службових обов`язків, зразкове виконання СБЗ та з нагоди 32-ї річниці Незалежності України; 22.01.2024 за сумлінне виконання службових бойових завдань та з нагоди святкування дня Соборності України, підлягає покаранню за вчинення тяжкого злочину, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Згідно з принципами співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.

Виходячи з указаної мети й вищезазначених принципів, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами; враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є умисним тяжким злочином; кількість епізодів злочинної діяльності – один; відношення обвинуваченого до скоєного кримінального правопорушення, його конкретні обставини; особу винного; обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Суд враховує вік обвинуваченого, що він раніше не судимий, що у поєднанні з критичною оцінкою ним своїх дій, щирого каяття, намагання виправити ситуацію, а також мотивів його протиправних дій, на переконання суду, суттєво знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та суспільну небезпечність обвинуваченого.

Таким чином, судом встановлено відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 які з урахуванням вищенаведеного та даних про особу обвинуваченого суттєво знижує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, у зв`язку з чим суд вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України та призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 402 КК України, та на підставі ст. 58 КК України, замість покарання у виді позбавлення волі, призначити ОСОБА_3 покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на той самий строк.

На переконання суду, продовження несення ОСОБА_3 військової служби сприятиме обороноздатності держави, а призначене покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Мотиви ухвалення інших рішень

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, необхідно зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 22.10.2025 по 15.04.2026 включно із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідають три дні службового обмеження для військовослужбовців.

Згідно з ч. 1 ст. 377 КПК України, якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.

Враховуючи, що ОСОБА_3 призначається покарання, не пов`язане з позбавленням волі, його необхідно звільнити з-під варти.

Речовий доказ CD-R диск, який наданий свідком ОСОБА_14 , не вирішується у даному кримінальному провадженні, оскільки має значення для іншого кримінального провадження № 42025041110000331 від 29.05.2025, зазначений речовий доказ залишається у розпорядженні органу досудового розслідування до вирішення його долі у відповідному провадженні.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 58 КК України, замість покарання у виді позбавлення волі, призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на той самий строк з відрахуванням в дохід держави із суми його грошового забезпечення 20 % в дохід держави.

Роз`яснити, що під час відбування покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, необхідно зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 22.10.2025 по 15.04.2026 включно із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідають три дні службового обмеження для військовослужбовців.

Початок строку відбування ОСОБА_3 покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців рахувати з дня, з якого фактично буде розпочато відрахування із його грошового забезпечення військовослужбовця.

Після набрання законної сили копію вироку направити командиру військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України для виконання.

Скасувати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, звільнивши його з-під варти негайно в залі суду.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку, суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.

Суддя ОСОБА_1