Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №462/2714/26 — Галицький районний суд м. Львова

Суд: Галицький районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 14 квітня 2026 р.

Справа: №462/2714/26

Суддя: Павлюк О. В.

Справа №462/2714/26

Провадження №3/461/1120/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року Галицький районний суд м. Львова у складі головуючої судді Павлюк О. В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

23.03.2026 о 12:04 год. у м. Львові по вул. Скорика, 12, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Renault Master» з д. н. з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився у безпечності руху та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Land Rover» з д.н.з. НОМЕР_2 , котрий стояв. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 10.09, 2.3.б Правил дорожнього руху, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Окрім цього, 23.03.2026 о 12:04 год.у м. Львові по вул. Скорика, 12, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Renault Master» з д. н. з. НОМЕР_1 , будучи обмеженим права керування. Вказане правопорушення вчинене повторно протягом року. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1.а Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

До суду надійшло дві справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та такі розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою).

Правила, встановлені у ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

Адміністративні матеріали складені стосовно однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд, у зв`язку чим підлягають об`єднанню в одне провадження з присвоєнням єдиного унікального номера справи 462/2714/26 (провадження 3/461/1120/26), оскільки їх спільний розгляд сприятиме, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованих правопорушеннях визнав повністю та просив суд суворо не карати. Окрім цього, просив суд розстрочити йому виконання вказаної постанови суду у частині сплати штрафу, оскільки у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем не має змоги оплатити штраф в повному обсязі.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до такого висновку.

Частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою четвертою статті 126 КУпАП.

Згідно з п. 2.1а «Правил дорожнього руху», водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За змістом ст. 124 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею наступає у випадку порушення водієм “Правил дорожнього руху”, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.

Згідно з пунктом 2.3.б ПДР України, водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі.

Відповідно до п.10.9 ПДР України, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оглянувши відеозаписи з нагрудних камер спостереження працівників поліції, дослідивши матеріали справи, у тому числі: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 622184 від 23.03.2026; протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 622229 від 23.03.2026; рапорти інспектора поліції, долучені до протоколу, зі змісту яких встановлено, що такі відображають перебіг подій, наведених у вказаних протоколах; довідку інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Христини ПОПОВИЧ від 24.03.2026 про те, що згідно з інформаційним порталом Національної поліції України, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 28.10.2025 Галицьким районним судом м. Львова до адміністративної відповідальності за скоєння 21.08.2025 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, постанову державного виконавця Роменського відділу ДВС у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Юхти Л. В. від 27.08.2025 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами відносно ОСОБА_1 , письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 23.03.2026, які підтвердили обставини, наведені у протоколах, та інші взаємопов`язані між собою та допустимі докази, вважаю, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами, без конфіскації транспортного засобу, оскільки такий не перебуває у власності правопорушника, у межах санкції частини 5 статті 126 КУпАП.

Згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а у разі оскарження такої постанови - не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Стаття 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням. Отже нормами КУпАП передбачено лише розгляд питання про відстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, тоді як розстрочка сплати штрафу передбачена законом.

Аналіз наведених норм вказує на те, що розстрочка штрафу – це надання судом права на оплату штрафу рівними частинами протягом певного терміну, відстрочка штрафу – це надання судом права здійснити оплату штрафу з відстроченням платежу на визначений термін (наприклад на один місяць).

Згідно зі статтею 268 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є забезпечення виконання винесеної постанови, що обумовлює необхідність застосування усіх передбачених КУпАП заходів забезпечення виконання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та застосування накладеного адміністративного стягнення.

Відповідно до статті 304 КУпАП, питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.

Розмір штрафу, який призначається судом як адміністративне стягнення, та який в свою чергу є достатньо великим у порівнянні зі встановленою в Україні мінімальною заробітною платою, тому суд приходить до висновку, що сплата штрафу у розмірі 48’000,00 грн. одним платежем становитиме для правопорушника надмірний тягар.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе відстрочити сплату штрафу у повному обсязі та призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком на дванадцять місяців.

Згідно зі ст. 303 КУпАП, у разі відстрочки виконання постанови строк давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Згідно зі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір 0,2 прожиткового мінімуму працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя –

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Об`єднати в одне провадження справи № 462/2714/26 (провадження № 3/461/1120/26) та № 462/2714/26 (провадження № 3/461/1121/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

2. Присвоїти об`єднаній справі номер № 462/2714/26 (провадження № 3/461/1120/26).

3. Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40’800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без конфіскації транспортного засобу.

4. Розстрочити ОСОБА_1 виплату суми штрафу у розмірі 40’800,00 гривень строком на 12 (дванадцять) місяців з виплатою штрафу по 3’400 (три тисячі чотириста) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання постанови законної сили

5. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст. 307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ольга ПАВЛЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua