Суд: Чорнобаївський районний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 14 квітня 2026 р.
Справа: №709/639/26
Суддя: Чубай В. В.
Справа № 709/639/26
3/709/294/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 квітня 2026 року с-ще Чорнобай
Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Чубай В.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, працюючої оператором машинного доїння у ТОВ «Лєтол», РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
в с т а н о в и в:
До Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1
ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 01 квітня
2026 року серії ВАД № 984951 ОСОБА_1 25 березня 2026 року о 14:48 у
АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру стосовно свого чоловіка ОСОБА_2 , а саме висловлювалася на його адресу грубою нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою, чим було завдано шкоди психологічному здоров`ю. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Під час судового засідання ОСОБА_1 пояснила, що її чоловік спровокував конфлікт, під час якого вони "побилися".
Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що зробив дружині зауваження, після чого у них виник конфлікт. При цьому завдання шкоди його психічному чи фізичному здоров`ю останній не підтвердив.
Дослідивши адміністративні матеріали, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 , переглянувши відеозапис, суд встановив такі обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за наведених вище обставин адміністративні матеріали містять наступні докази, зокрема:
- протокол про адміністративне правопорушення від 01 квітня 2026 року серії ВАД № 984951, де викладено обставини події, що мала місце 25 березня 2026 року між
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 1);
- копію реєстраційної картки звернення від 25 березня 2026 року, де зазначено про отримання повідомлення від ОСОБА_2 про те, що його дружина - ОСОБА_1 та її сини ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вчиняють стосовно нього домашнє насильство; зі слів заявника він також вчинив домашнє насильство стосовно ОСОБА_4 (а.с. 3);
- копію письмових пояснень потерпілого ОСОБА_2 від 01 квітня 2026 року про те, що 25 березня 2026 року о 14:48 його дружина ОСОБА_1 вчинила стосовно нього домашнє насильство, а саме погрожувала застосувати фізичну силу, виражалася на його адресу грубою нецензурною лайкою (а.с. 4);
- копію письмових пояснень неповнолітнього ОСОБА_4 від 01 квітня
2026 року, опитаного у присутності матері, про те, що 25 березня 2026 року о 14:48 між його вітчимом ОСОБА_2 та матір`ю ОСОБА_1 була сварка, проте щоб хтось висловлювався в чиюсь адресу грубою нецензурною лайкою він не чув та не бачив щоб хтось застосовував фізичну силу (а.с. 5);
- копію письмових пояснень свідка ОСОБА_3 від 01 квітня 2026 року про те, що 25 березня 2026 року о 14:48 він, його мати ОСОБА_1 та його менший брат ОСОБА_4 стосовно ОСОБА_2 домашнього насильства не вчиняли (а.с. 6);
- копію письмових пояснень ОСОБА_1 від 01 квітня 2026 року про те, що
25 березня 2026 року о 14:48 у АДРЕСА_1 , під час сварки вона один раз вдарила свого чоловіка ОСОБА_2 по спині, нецензурною лайкою в його сторону не висловлювалася (а.с. 7);
- відеозапис з нагрудної камери поліцейського, де зафіксовано спілкування поліцейського з учасниками події, яка мала місце 25 березня 2026 року, а також процес оформлення адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Як зазначено в ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП, і не може бути перекладений на суд.
У свою чергу протокол про адміністративне правопорушення визначає межі судового розгляду і є доказом у справі.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ст. 1 цього ж Закону психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 173-2 КУпАП, має обов`язку ознаку - настання шкоди фізичному чи психічному здоров`ю, яка була завдана потерпілому.
Таким чином обов`язковою умовою настання адміністративної відповідальності за
ст. 173-2 КУпАП є наслідки правопорушення у вигляді завдання відповідної шкоди, а подібне діяння, яким така шкода не була завдана, не утворює адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є наявність його складу: об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення така обов`язкова ознака об`єктивної сторони правопорушення, передбачена диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, як настання шкоди, в цьому випадку психологічному здоров`ю потерпілої особи, зазначена суто формально і не конкретизовано.
При цьому суд бере до уваги перераховані вище докази, які свідчать про те, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 мала місце обопільна побутова сварка, а також пояснення ОСОБА_2 , надані під час судового засідання, про те, що шкоди його психічному та фізичному здоров`ю не завдано.
Суд також звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення є важливим доказом у справі, який по суті є обвинувальним актом, оскільки саме на підставі протоколу здійснюється розгляд справи по суті.
Проте формулювання фактичних обставин правопорушення, яке викладене у протоколі про адміністративне правопорушення, не містить ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, в діючій редакції. Наявність цього складу також не підтверджується наявними в адміністративних матеріалах і досліджених судом доказами.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги це рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
У справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року) та «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Однією з обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження у цій справ підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП у в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 173-2, 221, 245, 247, 251, 256, 268, 280, 283-285 КУпАП, суд
п о с т а н о в и в:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В. Чубай
Оригінал: reyestr.court.gov.ua