Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №461/2473/26Провадження № 2-а/461/86/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/2473/26

Провадження № 2-а/461/86/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року м. Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кротової О.Б.,

секретар судового засідання Петрушки І.С.,

за участі:

представника позивача Бути Н.І.,

відповідача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби до громадянина Туркменістану ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,-

в с т а н о в и в:

07.04.2026 представник Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби Бута Н.І. звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить затримати з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України громадянина Туркменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, терміном на шість місяців.

В обґрунтування позову покликається на те, що 06.04.2026 року о 16 год. 35 хв. згідно протоколу МЛВ 000130 про адміністративне затримання за ч. 2 ст. 263 КУпАП працівниками Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби був виявлений та затриманий громадянин Туркменістану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для забезпечення своєчасного розгляду справи про адміністративне правопорушення. В ході перевірки та опитування іноземця, встановлено, що громадянин Туркменістану ОСОБА_2 прибув на території України 03.12.2022 через ПП «Краківець» та до цього часу межі території України не залишив, а також не виконав попереднє рішення про примусове повернення від 06.06.2024. Відповідач, перебуваючи на території України з 03.12.2022 року не має постійного місця проживання та місця праці, не має стабільного джерела доходів для свого існування. Відтак, існує ризик втечі відповідача та уникнення ним подальшого примусового видворення за межі території України, адже відповідач вже ухилявся від виконання рішення про примусове повернення з території України. У зв`язку із ризиком уникнення ним подальшого примусового видворення, просить позов задоволити.

Ухвалою судді від 07.04.2026 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби Бута Н.І. позов підтримала, просила задоволити такий в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції) в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив. Зазначив, що неофіційно працює у закладі «Кебабниця», а проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Має намір продовжити робити все для того, щоб отримати паспорт та легально повернутися на батьківщину, просив його не затримувати.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Суд встановив, що 06.04.2026 о 16:35 год. згідно протоколу №МЛВ 000130 про адміністративне затримання за ч.2 ст.263 КУпАП начальником відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби Гриценко М.В. був виявлений та затриманий громадянин Туркменістану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з вчиненням правопорушення передбаченого ч.2 ст.203 КУпАП, з метою забезпечення своєчасного розгляду справи, складання протоколу про адміністративне правопорушення.

06.04.2026 начальником відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби Гриценко М.В. складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.203 КУпАП, згідно якого 06.04.2026 о 16:38 год. за адресою: м. Львів, вул. Руданського,3, виявлено громадянина Туркменістану ОСОБА_1 , який проживає на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні.

06.04.2026 начальником відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби Гриценко М.В. прийнято рішення №4601100100000751 про примусове видворення з України іноземця – громадянина Туркменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким вирішено примусово видворити з України громадянина Туркменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як зазначено у рішенні, громадянин Туркменістану ОСОБА_2 прибув на територію України 03.12.2022 через ПП «Краківець» та до цього часу межі України не залишив, а також не виконав попереднє рішення про примусове повернення від 06.04.2024.

Відповідно до довідки про особу ДМС Украйни від 06.04.2026, у ОСОБА_1 відсутній документ, що посвідчує особу.

Частиною 1 статті 289 КАС України визначено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; 2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; 4) зобов`язання внести заставу.

Згідно положень ч.11 ст.289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але загальний строк затримання не повинен перевищувати вісімнадцять місяців.

Згідно п.f ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

Відповідно до п.2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 №150, іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території: 1) протягом наданого візою дозволу в межах строку дії візи у разі в`їзду осіб без громадянства чи іноземців, які є громадянами держав з візовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України; 2) не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено законодавством та міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.

Згідно п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон), нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», паспортний документ іноземця - це документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в`їзд або виїзд з держави і визнається Україною.

У частині 3 статті 3 вказаного Закону зазначено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

У відповідності до ч.ч.1, 3, 4 ст.30 зазначеного Закону, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення суду має право розміщувати іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Таким чином, судом встановлено, що після того як щодо ОСОБА_1 06.06.2024 було прийнято рішення про примусове повернення, останній тривалий період перебуває нелегально на території України та, фактично, ухиляється від виконання рішення ДМС України.

Також відповідач не вживав заходів щодо оформлення легального перебування на території України, з заявою про надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту не звертався, законне джерело існування та підстави для подальшого перебування на території України відсутні.

Даних про те, що відповідач, нелегально перебуваючи на території України, має постійне місце праці, стабільні джерела доходів для свого існування, в ході судового розгляду не встановлено.

Крім цього, на момент розгляду справи судом, особу відповідача не ідентифіковано, оскільки відсутні документи, на підставі яких можливо ідентифікувати його особу, та які надають право перетину державного кордону для виїзду з України.

Відтак, існує ризик втечі чи переховування громадянина Туркменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та уникнення ним подальшого примусового видворення за межі території України.

Таким чином, враховуючи те, що громадянин Туркменістану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, за отриманням відповідних документів не звертався, дана особа на даний час не є ідентифікована, відомостей протилежного стороною відповідача суду не подано, у зв`язку з існуванням ризику втечі іноземця, який тривалий період перебуває нелегально на території України, ризику уникнення відповідачем подальшого примусового видворення, так як останній вже ухилявся від виконання рішення про примусове повернення України, встановлено наявність законних підстав для ухвалення рішення про затримання відповідача, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України.

Разом з тим, на думку суду, позивачем не доведено наявність обставин для затримання відповідача на строк шість місяців, який є досить значним та вважає достатнім строк затримання останнього з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України - чотири місяці.

Відповідно до положень ч.19 ст.289 КАС України за подачу позовних заяв, передбачених даною статтею, судовий збір не справляється, а отже підстав для розподілу витрат пов`язаних з розглядом справи не має, оскільки вони сторонами не були понесені.

На підставі викладеного, керуючись, ст.72-77, 90, 241-243, 245-246, 289, 371 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

позов задоволити частково.

Затримати громадянина Туркменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, терміном на 4 (чотири) місяці, для ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 10.04.2026.

Учасники справи:

позивач: Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби, код ЄДРПОУ 45870769, 79007, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11;

представник позивача: Бута Наталія Ігорівна, 79007, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11, номер телефону: НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_3 , громадянин Туркменістану, АДРЕСА_2 .

Суддя Ольга КРОТОВА