Вирок від 12 квітня 2026 р. у справі №760/28111/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/28111/25 1-кп/760/2431/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілої сторони ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР № 12025100090002381 від 05.09.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки м. Києва, з середньою освітою, яка не заміжня, має неповнолітню дитину, не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима:

- вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 21 грудня 2007 року за ч.1 ст.309 КК України на 1 рік позбавлення волі;

- вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 31 січня 2008 року за ч.2 ст.309, ст. 71 КК України на 3 роки позбавлення волі;

- вироком Деснянського районного суду м. Києва від 21 листопада 2011 року за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ст. 70 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;

- вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 12 квітня 2012 року за ч.2 ст.185, ч.2 ст.309, ч.4 ст.70 КК України на 2 роки 1 місяць позбавлення волі;

- вироком Святошинського районного суду м. Києва від 7 квітня 2015 року за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.4 ст. 70, ст. 75, ст. 79 КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки;

- вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 18 лютого 2015 року за ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільненої в залі суду на підставі ст.79 КК України від відбування покарання до виповнення дитиною семирічного віку;

- вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 26 лютого 2016 року за ч.2 ст.309 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі;

- вироком Дарницького районного суду м. Києва від 12 квітня 2016 року за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України на 4 роки 2 місяці позбавлення волі;

- вироком Подільського районного суду м. Києва від 12 квітня 2016 року за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі;

- вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2017 року за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ст.70, ч.4 ст.70, ч.5 ст.72 КК України на 4 роки 3 місяця позбавлення волі, звільненої з місць позбавлення волі по відбуттю покарання;

- вироком Святошинського районного суду м. Києва від 28 травня 2019 року за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі;

- вироком Дарницького районного суду м. Києва від 12 серпня 2019 року за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України на 3 роки позбавлення волі;

- вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 2 червня 2020 року за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.5 ст.72 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;

- вироком Оболонського районного суду м. Києва від 10 лютого 2020 року за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.5 ст.72 КК України на 2 роки позбавлення волі;

- вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 6 липня 2021 року за ч.1 ст.309, ст.71 КК України на 2 роки 4 місяці позбавлення волі;

- вироком Святошинського районного суду м. Києва від 30 січня 2023 року за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі (повністю відбула покарання за цим вироком, перебуваючи під вартою за вчинення інших кримінальних правопорушень),

- вироком Святошинського районного суду м. Києва від 30 червня 2025 року за ч.1 ст. 309 КК України на 1 рік обмеження волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 4 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 , будучи неодноразово судимою за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, на шлях виправлення та перевиховання не стала, належних висновків для себе не зробила і повторно вчинила замах на умисне корисливе кримінальне правопорушення за таких обставин.

З 24.02.2022 згідно Указів Президента України, у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на території України було запроваджено дію воєнного стану.

05.09.2025, приблизно о 12 год. 39 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщені магазину «EVA» (ТОВ «РУШ»), за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський, буд. 1, вирішила повторно, в умовах воєнного стану, з метою особистого збагачення, таємно викрасти чуже майно, що належить ТОВ «РУШ».

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливою метою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, переслідуючи мету незаконно збагатитись за рахунок крадіжки чужого майна, в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 , перебуваючи у вказаному вище магазині, впевнившись у тому, що за її діями ніхто не спостерігає та не завадить їй у вчиненні крадіжки, перебуваючи у торговому залi, взяла з полиць вказаного вище магазину товар, а саме: чоловічу туалетну воду марки «Trussardi My Land», об`ємом 100 мл, вартістю 3 759, 20 грн. (сума без ПДВ) , шампунь марки «Brelil Numero», об`ємом 1000 мл, вартістю 407, 20 грн. (сума без ПДВ), крем-маску для волосся марки Brelil Numero», об`ємом 1000 мл, вартістю 303,20 грн. (сума без ПДВ), матову рідку помаду марки «Hean», вартістю 207, 20 грн. (сума без ПДВ), тестер помади для губ марки «Eveline», вартістю 800 грн. (сума без ПДВ), на загальну суму 5 476,80 гривень, та поклала до сумки, яка була при ній.

Далі, діючи умисно, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_6 , з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, утримуючи при собі вищезазначене чуже майно, що належить ТОВ «РУШ», намагалася довести злочин до кінця та зникнути з місця вчинення кримінального правопорушення. Пройшовши через касову зону з майном, ОСОБА_6 направилась до виходу з магазину, але довести свій злочинний умисел до кінця та завдати матеріальної шкоди ТОВ «РУШ», на загальну суму 5 476,80 гривень, не змогла з причин, що не залежати від її волі, так як була затримана працівником охорони магазину ОСОБА_7 .

Допитана у судому засіданні, обвинувачена ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала частково, не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення, заперечувала вказану в обвинуваченні вартість майна, що намагалась викрасти.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, його винуватість доводиться зібраними та перевіреними у судовому засіданні доказами.

Допитаний у судовому засіданні представник потерпілої сторони ТОВ «РУШ» ОСОБА_4 підтвердив обставини, викладені в обвинуваченні, пояснив алгоритм ціноутворення товарів ТОВ «РУШ», а також обставини затримання ОСОБА_6 та вилучення майна.

Крім того, винуватість ОСОБА_6 доводиться такими письмовими доказами:

- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.09.2025;

- актом інвентаризації майна та довідкою про вартість майна, якими підтверджується вказана в обвинувальному акті кількість та вартість викраденого майна, а саме: чоловіча туалетна вода марки «Trussardi My Land», об`ємом 100 мл, вартістю 3 759, 20 грн. (сума без ПДВ), шампунь марки «Brelil Numero», об`ємом 1000 мл, вартістю 407, 20 грн. (сума без ПДВ), крем-маска для волосся марки «Brelil Numero», об`ємом 1000 мл, вартістю 303,20 грн. (сума без ПДВ), матова рідка помада марки «Hean», вартістю 207, 20 грн. (сума без ПДВ), тестер помади для губ марки «Eveline», вартістю 800 грн. (сума без ПДВ);

- даними протоколу огляду місця події від 05.09.2025 з фототаблицею, в ході якого оглянуто місце вчинення злочину та речові докази, які ОСОБА_6 намагалась викрасти та повернула після затримання охоронцем;

- даними протоколів пред`явлення особи для впізнання свідкам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 05.09.2025, відповідно до яких вказані учасники провадження під час слідчої дії впізнали ОСОБА_6 , як особу, яка 05.09.2025 намагалась здійснити крадіжку у магазині «EVA», за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський, буд. 1;

- даними протоколу перегляду відеозапису від 05.09.2025 з камер спостереження магазину «EVA», переглянутого в судовому засіданні, на якому зафіксована подія кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_6 , про що не заперечувала остання;

- даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 05.09.2025, під час якого затримано ОСОБА_6 у порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, та вилучено особисті речі;

- даними про речові докази та іншими матеріалами у їх сукупності.

Таким чином, аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази, оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд, розглядаючи кримінальне провадження відповідно до вимог ст.337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, вважає вину обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення доведеною у повному обсязі, а тому її дії правильно кваліфіковано за ч.2 ст.15 ч. 4 ст. 185 КК України, так як вона повторно, в умовах воєнного стану, вчинила закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

В суді обвинувачена ОСОБА_6 , не оспорюючи фактичних обставин провадження, заперечила щодо вартості викраденого майна.

При цьому, суд критично оцінює такі твердження обвинуваченої, як такі, що спрямовані на пом`якшення відповідальності за вчинене, оскільки вони спростовуються сукупністю належних, достовірних та допустимих доказів провадження, які зазначені раніше, та у своєму взаємозв`язку безсумнівно спростовують показання обвинуваченої.

Сторона захисту вказувала на недопустимість акта інвентаризації та довідки про вартість викраденого майна як доказів, неналежне визначення вартості майна на досудовому розслідуванні, і, як наслідок, невірність кваліфікації дій обвинуваченої, оскільки середня ринкова вартість викраденого майна нижча за вказану в обвинуваченні, а тому має бути притягнена до адміністративної відповідальності.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у справі №326/6 72/17 від 01.11.2018, п.6 ч.2 ст.242 КПК України встановлює обов`язок слідчого або прокурора звернутися із клопотанням до слідчого судді про призначення експертизи у випадку необхідності визначення розміру матеріальних збитків, якщо вартість викраденого майна неможливо визначити за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення злочину. У випадку ж встановлення вартості викраденого майна за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення злочину, а розміру відшкодування завданих злочином збитків за відповідними цінами на час вирішення справи в суді, призначення експертизи не є обов`язковим.

В окремих кримінальних провадженнях для встановлення розміру матеріальних збитків не потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання, а достатньо загальновідомих і загальнодоступних знань для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування, про найменування викраденого товару та його вартості (наприклад, щодо вартості викраденої безпосередньо з магазину роздрібної торгівлі товарної продукції, на яку є роздрібна ціна, чи проведення інших арифметичних розрахунків тощо).

Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.

У кримінальному провадженні потерпілою стороною були надані належні документи на підтвердження вартості викраденого у них товару.

Предметом злочину є новий товар, який було одразу повернуто обвинуваченою, тому у слідчого не було підстав для призначення відповідної експертизи, у зв`язку з чим слідчий обґрунтовано звернувся до представника Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ», код ЄДРПОУ 32007740, та отримав відповідну довідку про вартість майна станом на 05.09.2025, яка засвідчена печаткою вказаного підприємства та особистим підписом особи, що керує магазином ЄВА №3041, за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський, буд. 1.

Вищезазначена довідка надає можливість встановити роздрібну ціну викраденого майна без проведення відповідної експертизи. Вказаний доказ отриманий у передбачений процесуальним законом спосіб та відповідає вимогам ст.ст.84, 85, 86 КПК України і підстави вважати його неналежним та недопустимим відсутні.

Визначення торгової націнки та ринкової вартості не є предметом доказування у вказаному кримінальному провадженні, адже ОСОБА_6 заволоділа майном з торгівельної стійки магазину, на якій були цінники, які свідчили про вартість майна, встановлену для реалізації ТОВ «РУШ», тобто саме ця сума і є визначеною вартістю викраденого товару, саме на цю суму потерпілій стороні було завдано матеріальних збитків.

Так, аналізуючи докази, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 4 ст. 185 КК України, судом встановлено, що показання представника потерпілої сторони ОСОБА_4 у суді, протоколи пред`явлення свідкам осіб для впізнання та перегляду відеозапису, дані про викрадене майно, акт інвентаризації та довідка про вартість майна, надані представником потерпілого, прямо вказують на те, що злочин вчинила обвинувачена ОСОБА_6 за обставин, встановлених судом, а також підтверджують кількість та вартість майна, встановлені під час досудового розслідування.

Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, вони узгоджуються між собою, є належними, допустимими, достовірними, повністю доповнюють показання представника потерпілої сторони ОСОБА_4 , які логічні, послідовні, не викликають сумнівів у суду.

Таким чином, будь-які підстави ставити під сумнів наведені судом докази не встановлені, вони відповідають вимогам кримінального процесуального закону, на переконання суду, зважаючи на свою сукупність та встановлені обставини, є достовірними та стосуються обставин кримінального провадження. При цьому, суд констатує, що викрадений товар був новим, з наявними на ньому цінниками у вільному доступі, які обвинувачена могла сприймати візуально.

За викладених мотивів, доводи сторони захисту та обвинуваченої щодо вартості викраденого майна суд оцінює критично, як спосіб захисту та дані з метою уникнення чи пом`якшення покарання.

При призначенні покарання суд, згідно із вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини провадження, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_6 повторно вчинила замах на умисний корисливий та тяжкий злочин, в умовах воєнного стану.

Як особа, ОСОБА_6 характеризуються посередньо, не працювала, не має міцних соціальних зв`язків, осудна, на обліках у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, раніше судима.

Обставин, що пом`якшували б покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, є рецидив кримінальних правопорушень.

Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження, думки державного обвинувачення та представника потерпілого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням на строк, необхідний для можливого виправлення і перевиховання та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, що цілком відповідає меті покарання, тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченої, оскільки її виправлення можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства. При цьому, суд враховує вимоги ч.3 ст.68 КК України та наявність на утриманні неповнолітньої дитини.

Підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України суд не вбачає, оскільки ОСОБА_6 раніше неодноразово судима за вчинення у тому числі аналогічних умисних корисливих злочинів, що вказує про її негативну соціальну спрямованість.

Таке покарання, за глибоким переконанням суду, є необхідне й достатнє для її перевиховання, виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, буде відповідати цілям покарання.

Приймаючи до уваги те, що вироком Святошинського районного суду м. Києва від 30.06.2025 ОСОБА_6 засуджена за ч. 1 ст. 309 КК України до обмеження волі строком на 1 (один) рік, після чого вона вчинила новий злочин, не відбувши його, суд вважає за необхідне, призначити їй покарання за правилами, передбаченими ст.ст. 71, 72 КК України.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України. Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, та призначити їй покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 71, 72 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань, призначених даним вироком, та вироком Святошинського районного суду м. Києва від 30.06.2025, остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді 5 (п`яти) років і 2 (двох) місяця позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід, обраний ОСОБА_6 у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», - залишити без змін.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту затримання, тобто 05 вересня 2025 року.

Речові докази: диски із відеозаписами - зберігати в матеріалах провадження;

чоловічу туалетну воду марки «Trussardi My Land», об`ємом 100 мл, шампунь марки «Brelil Numero», об`ємом 1000 мл, крем-маску для волосся марки Brelil Numero», об`ємом 1000 мл, матову рідку помаду марки «Hean», тестер помади для губ марки «Eveline» - залишити у розпорядженні ТОВ «РУШ», як власника.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1