Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №755/4020/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2026 р.

м. Київ

справа № 755/4020/26

провадження № 2-а/755/326/26

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, інспектора взводу 2 роти 2 БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області Коренюка Григорія Васильовича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, відповідно до заявлених позовних вимог просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення ЕНА № 6731111 від 26 лютого 2026 року, прийняту інспектором взводу № 2 роти № 2 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, лейтенантом поліції Коренюком Григорієм Васильовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, мотивуючи свою позовну заяву тим, що 26.02.2026 року головним інспектором Коренюком Г.В. відносно позивача була прийнята постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, відповідно до якої позивач визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, за порушення п. 2.9 (в) ПДР України. Однак, позивач вважає притягнення її до адміністративної відповідальності неправомірним, а дії відповідача незаконними, оскільки позивач здійснювала керування транспортним засобом із дотриманням вимог ПДР України.

24 березня 2026 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, інспектора взводу 2 роти 2 БППв м. Кременчук УПП в Полтавській області Коренюка Григорія Васильовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

31 березня 2026 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва залучено до участі в розгляді справи в якості співвідповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України.

Представником відповідача Головного управління національної поліції в Полтавській області Школяр Д.В. надано до суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник заперечила проти позову в повному обсязі, вказуючи, що належним відповідачем у справі є Департамент патрульної поліції Національної поліції України.

Представником Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Запорожцем Б.Є. надано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник проти позову заперечив в повному обсязі, вказуючи на його безпідставність та необґрунтованість, зазначено, що позивач ОСОБА_1 дійсно 26.02.2026 року о 20.33 годині була зупинена інспекторами БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області у зв`язку із порушенням п. 2.9 (в) ПДР України, оскільки задній державний номерний знак не був освітлений в темну пору доби, дві лампи освітлення не працювали, та представником надіслано на адресу суду відеозапис фіксації адміністративного правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту.

Частиною другою цієї статті передбачено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Судом встановлено, що за даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване у не в автоматичному режимі, від 26.02.2026 року Серії ЕНА № 6731111, прийнятої інспектором взводу 2 роти 2 БППв м. Кременчук УПП в Полтавській області Коренюком Г.В., 26.02.2026 року о 20.33 год. на вул. Соборна, 33, в м. Кременчук, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Рено», державний номерний знак НОМЕР_1 , в темну пору доби з неосвітленим державним номерним знаком, чим порушила п. 2.9 (в) ПДР України, скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, та постановою застосовано відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 190,00 грн. (а.с. 5)

Крім того, до матеріалів справи долучено диск із відео-фіксацією події вищезазначеного адміністративного правопорушення, відповідно до якого інспектором роз`яснено права водію ОСОБА_1 , попереджено водія про відео-фіксацію, зафіксовано факт відсутності освітлення заднього державного номерного знаку автомобіля «Рено», державний номерний знак НОМЕР_1 , в темну пору доби, встановлено, що не працюють дві лампи підсвітки номерного знаку, які передбачено конструкцією автомобіля, та вказаний факт не заперечено водієм ОСОБА_1 , якою зауважено про її необізнаність щодо поломки вказаних ламп.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України). Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Притягнути до адміністративної відповідальності можна лише ту особу, яка вчинила дії, що мають ознаки адміністративного правопорушення, та яка є або може бути суб`єктом адміністративного правопорушення.

Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема поліцейського, а також встановлення ним факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена законодавством.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно з п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

За змістом статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху - частини перша і друга статті 121-3. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови від 26.02.2026 року Серії ЕНА № 6731111 26.02.206 о 20.33 год. на вул. Соборна, 33, в м. Кременчук, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Рено», державний номерний знак НОМЕР_1 , в темну пору доби з неосвітленим державним номерним знаком, чим порушила п. 2.9 (в) ПДР України, скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Пунктом 1.1 ПДР встановлено, що ці Правила встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.п. 1.3, 1.9 ПДР).

Положеннями ч. 1 ст. 121-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знаку, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Відповідно до 2.9.в. ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Таким чином, діюче законодавство чітко та однозначно забороняє експлуатацію транспортних засобів без номерного знаку або з номерними знаками, які закріплені у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим.

Відповідно до п. 2.3 а ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: а) перед виїздом перевірити та забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.

Згідно з ПДР України, це необхідно для забезпечення безпеки руху та запобігання створенню перешкод іншим учасникам

В силу положень ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 75 КАС України достовірним є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а ч. 1, 2 ст. 76 КАС України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та суд вирішує питання про достатність доказів відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ЕНА № 6731111 від 26 лютого 2026 року, прийнятої інспектором взводу № 2 роти № 2 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, лейтенантом поліції Коренюком Г.В., якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, - оскільки матеріали справи містять докази (відео-запис) фіксації вчиненого правопорушення, відповідно до якого інспектором роз`яснено права позивачу ОСОБА_1 , попереджено її про відео-фіксацію, зафіксовано факт відсутності освітлення заднього державного номерного знаку транспортного засобу «Рено», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керувала позивач в темну пору доби, інспектором встановлено, що не працюють дві лампи підсвітки номерного знаку, які передбачено конструкцією автомобіля, та вказаний факт не заперечено водієм ОСОБА_1 , якою зауважено про її необізнаність щодо поломки вказаних ламп, тобто позивач в порушення п. 2.3 а ПДР України перед виїздом не перевірила та не забезпечила технічну справність стану і комплектність транспортного засобу, яким керувала.

Крім того, суд зазначає, що оскільки Головне управління Національної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції є територіальним (структурним) підрозділом ДПП та не є окремою юридичною особою, а тому відповідно до статті 43 КАС України не має адміністративної процесуальної правосуб`єктності як і інспектори УПП та не можуть виступати відповідачами по справі.

Натомість, належним відповідачем, рішення якого оскаржує позивач, у даній справі є Департамент патрульної поліції, тобто, відповідний суб`єкт владних повноважень від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення.

З огляду на вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, інспектора взводу 2 роти 2 БППв м. Кременчук УПП в Полтавській області Коренюка Григорія Васильовича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженою наказом № 1395 від 07.11.2015 року МВС України, ст.ст. 1, 13 Закону України «Про Національну поліцію», Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, ст. ст. 7, 122, 134, 139, 222, 245, 251, 252, 255, 256, 258, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6-11, 13-15, 72-79, 90, 268-271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, інспектора взводу 2 роти 2 БППв м. Кременчук УПП в Полтавській області Коренюка Григорія Васильовича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Копії рішення суду негайно направити особам, які брали участь у справі.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення суду складено 15 квітня 2026 року.

Суддя: В.І. Галаган