Суд: Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 14 квітня 2026 р.
Справа: №202/12129/25
Суддя: Ткаченко А. В.
Справа № 202/12129/25
2/214/3102/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
15 квітня 2026 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді – Ткаченка А.В.,
за участю: секретаря судового засідання – Фастовець Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Касьян М.С. звернувся до суду, в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою про розірвання шлюбу, в якій просить суд розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зареєстрований 04.10.2008 у відділі реєстрації актів цивільного стану, актовий запис №398.
Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що 04.10.2008 сторони уклали шлюб, від якого мають спільного неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з цим, станом на теперішній час, шлюбно-сімейні стосунки між подружжям припинені у зв`язку з різними поглядами на життя, сімейні цінності, відсутністю спільних інтересів, втратою взаєморозуміння, почуттів любові та поваги. Впродовж тривалого часу спільного господарства вони не ведуть, а відтак, на думку позивача, подальше існування шлюбу є недоцільним. На переконання позивача, шлюб розпався остаточно та носить формальний характер, а його збереження на майбутнє суперечитиме інтересам обох з подружжя. Доцільності у наданні строку на примирення не вбачає. Спір щодо поділу майна між ними відсутній.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 17.12.2025 матеріали вказаної позовної заяви було направлено за підсудністю до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2026, матеріали вказаної позовної заяви передано у провадження судді Ткаченка А.В.
Ухвалою суду від 25.02.2026 вказану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 06.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивачки ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Також, представник позивача надав до суду заяву, в якій просив після розірвання шлюбу повернути позивачу дошлюбне прізвище – « ОСОБА_5 ».
Відповідач ОСОБА_2 правом на участь в судовому засіданні не скористався, звернувшись до суду з заявою, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає, не заперечує проти розірвання шлюбу. Розгляд справи просить проводити без його участі.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, фактичне визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, що не суперечить закону та не порушує права і свободи інших осіб, суд вважає за можливе ухвалити рішення за відсутності сторін.
Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Процесуальні дії судом не вчинялись, заходи забезпечення позову/доказів, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.
Дослідивши докази у справі, надавши їм оцінку в сукупності, враховуючи позицію сторін, суд доходить висновку про можливість задоволення позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 04.10.2008 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_5 ) було укладено шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції м. Донецька, актовий запис №398, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони мають спільного неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 20.11.2012 відділом реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції м. Донецька.
Судовим розглядом встановлено, що станом на час звернення до суду з позовною заявою, шлюбно-сімейні стосунки між подружжям припинені у зв`язку з втратою взаєморозуміння, поваги, довіри, різними поглядами на сімейне життя, несумісністю характерів. Позивач доцільності у наданні строку на примирення не вбачає, відповідач правом на подання клопотання з цього приводу не скористався, беззаперечно визнавши позов.
Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.Шлюб – це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, зумовлює його добровільний характер.
Відповідно до ч.2 ст.104, ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду згідно ст.110 СК України.
Як передбачено ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного із них, інтересам їх дітей.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.06.2019 у справі №605/434/18, яку кореспондує п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.
Суд не застосовує положення ст.111 СК України, яка є диспозитивною, оскільки в судовому засіданні зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали неможливими, а збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам, моральним засадам, адже позивачнаполягає на розірванні шлюбу та заперечує проти надання строку на примирення, відповідачзаперечень проти розірвання шлюбу не вказала, визнавши позовні вимоги.
Відповідно до ч.2 ст.114, ч.3 ст.115 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про його розірвання. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду, яке набрало законної сили.
Згідно зі ст.206 ЦПК України, позивач може відмовитись від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження по справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Аналізуючи викладене, виходячи із фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову про розірвання шлюбу, а також того, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, їх обопільну згоду на розлучення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 04.10.2008 слідує, що під час державної реєстрації шлюбу відповідач змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », яке після розірвання шлюбу суд вважає за можливе відновити з огляду на заявлення позивачем відповідного клопотання про відновлення дошлюбного прізвища.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, згідно зі ст.142 ЦПК України, суд враховує ухвалення рішення на користь позивача у зв`язку з визнанням відповідачем позову, а тому вважає за необхідне повернути позивачеві 50% судового збору, сплаченого при поданні позову (квитанція №5705-8033-4223-0315 від 11.12.2025 АТ «ТАСКОМБАНК») за рахунок коштів з Державного бюджету України, що становить 484 грн. 48 коп., а інші 50% судового збору (484 грн. 48 коп. відповідно) – залишити за позивачем з огляду на відсутність вимоги про їх стягнення з відповідача.
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 142,206, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 274, 354, 355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_5 ) та ОСОБА_2 , зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції м. Донецька, актовий запис №398– розірвати.
Після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Повернути ОСОБА_1 за рахунок коштів з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого згідно з квитанцією №5705-8033-4223-0315 від 11.12.2025 АТ «ТАСКОМБАНК», що становить 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп.
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.
Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб, відповідно до ч.2 ст.115 СК України.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
Рішення суду складено та підписано без проголошення 15.04.2026.
Суддя А.В. Ткаченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua