Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №183/7038/23 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 183/7038/23

Провадження № 2/183/1457/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Майної Г. Є.,

з участю: секретаря судового засідання – Федорової Є. П.,

представника позивача – адвоката Маймор А. В.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – адвоката Федорець Є. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Виконавчий комітет Самарівської міської ради Дніпропетровської області про зміну графіку побачень з дитиною,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, який у подальшому уточнював, і в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2020 року визначено графік спілкування з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після набрання рішенням суду законної сили відповідач тривалий час належним чином його не виконувала, у зв`язку з чим позивач був змушений звертатися до органів державної виконавчої служби та правоохоронних органів, а також неодноразово викликати поліцію для фіксації випадків невиконання рішення суду щодо спілкування з дитиною. На теперішній час, відповідач в цілому виконує рішення суду, і він має можливість спілкуватися з дитиною відповідно до встановленого графіку. Разом з тим вважає, що визначений у 2020 році порядок спілкування підлягає зміні, оскільки на момент його встановлення дитина була малолітньою, тоді як наразі вона подорослішала, між ними склалися добрі відносини, що, на його думку, виключає необхідність обов`язкової присутності матері під час зустрічей. Крім того, встановлені судом умови щодо місця спілкування, зокрема обмеження перебуванням на дитячому майданчику, ускладнюють реалізацію права на спілкування з дитиною, з урахуванням її віку, інтересів та погодних умов. У зв`язку з викладеним позивач вважає за необхідне змінити порядок спілкування з дитиною, визначивши інший графік та умови, які відповідатимуть її інтересам, а саме:

- особисті побачення: з п?ятниці з 18 години 00 хвилин до 14 години 00 по неділю щотижня, без присутності матері дитини, з ночівлею, за місцем мешкання ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з дати винесення судом рішення та до досягнення сином, ОСОБА_3 , повноліття;

- у разі, якщо через хворобу дитини, побачення дитини з батьком у визначений день та час не відбулось, батько дитини може побачитись з дитиною в будь-який зручний для сторін та дитини день та час;

- день народження дитини, ІНФОРМАЦІЯ_2 , відзначається з батьками по черзі, починаючи з матері, батько у такому випадку відзначає день народження дитини у найближчу суботу з 08 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин, без присутності матері;

- день народження батька - ІНФОРМАЦІЯ_3 , у разі, якщо це припадає на вихідний день з 08 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин без присутності матері дитини, у разі якщо це припадає на робочий день з 17 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин, без присутності матері дитини;

- на час шкільних канікул, окрім літніх, на тиждень забирати дитину до батька за місцем його проживання;

- під час настання зимових канікул особисто проводити з дитиною час, з повним проживанням дитини протягом першої половини канікул за адресою його мешкання - АДРЕСА_1 ;

- під час настання літніх канікул протягом першої половини канікул дитина повністю проживає разом з батьком за адресою його мешкання, а саме: АДРЕСА_1 .

- під час хвороби дитини батько має право безперешкодного відвідування дитини за місцем її фактичного знаходження (проживання). У разі хвороби дитини, погіршення стану здоров?я, мати повідомляє батька про це невідкладно, при цьому питання щодо здоров`я дитини, застосування медикаментів, консультацій та її лікування вирішуються батьками спільно. У разі хвороби дитини, погіршення стану її здоров?я в час коли дитина знаходиться у батька, батько повідомляє матір про це невідкладно, при цьому питання щодо здоров?я дитини, застосування медикаментів, консультацій та її лікування вирішуються батьками спільно.

Не погоджуючись з пред`явленим позовом відповідачем ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Федорець Є. Є., подано відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позову та зазначає, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження обставин щодо чинення перешкод у спілкуванні з дитиною. Долучені до позову талони-повідомлення про звернення до органів поліції, на її думку, не є доказами таких обставин. При цьому відповідач вказує, що визначений судом порядок спілкування з дитиною нею виконується належним чином з урахуванням стану здоров`я дитини. Відповідач також заперечує доводи позивача про невідповідність чинного графіка інтересам дитини та наявність у нього тісного емоційного зв`язку з дитиною, оскільки такі обставини не підтверджені жодними доказами. Крім того, вважає, що позивач не враховує наявність іншого судового рішення, яким визначено порядок спілкування дитини з бабою, що, у разі задоволення позову, призведе до порушення прав останньої та фактичного невиконання відповідного судового рішення. Запропонований позивачем графік, на його думку, є надмірним, не відповідає режиму дня дитини, її віковим потребам, навчальному процесу, відпочинку та розвитку, а також обмежує права матері та інших родичів дитини на участь у її вихованні. Також відповідач звертає увагу на неконкретність та невизначеність позовних вимог, зокрема, у частині спілкування під час періоду канікул, що може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі його ухвалення. Також вважає, що позивач не надав доказів на підтвердження наявності належних умов для перебування дитини за місцем його проживання, а також наголошує на доцільності спілкування дитини з батьком у присутності матері щонайменше до досягнення дитиною певного віку, з огляду на обставини, пов`язані з отриманням дитиною тілесних ушкоджень під час перебування з батьком у минулому. Разом із тим відповідач вказує, що спір між сторонами фактично відсутній, оскільки порядок участі батька у вихованні дитини вже визначений судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому заявлені позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Ухвалою судді від 21 червня 2023 року позов залишався без руху з наданням строку для усунення його недоліків, що було зроблено позивачем.

Ухвалою судді від 25 вересня 2023 року постановлено про прийняття позовної заяви до розгляду за правилами загального позовного провадження і відкрито провадження у справі з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 10 квітня 2024 року уточнену позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну графіку побачень з дитиною залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, що було зроблено позивачем.

Ухвалою суду від 17 липня 2024 року зустрічний позов ОСОБА_1 - повернено заявникові.

Ухвалою суду від 14 лютого 2025 року клопотання адвоката Федорця Євгенія Євгенійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Самарівської міської ради про зміну графіку побачень з дитиною – повернено заявникові без розгляду.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням уточнень, підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача адвокат Маймор А. В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні викладеному письмово у позові.

Відповідач ОСОБА_1 просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача адвокат Федорець Є. Є. просив відмовити у задоволенні позову та залишити графік побачень з дитиною згідно з попереднім рішенням суду.

Представник третьої особи Виконавчого комітету Самарівської міської ради Дніпропетровської області у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у судовому засіданні висловив свою думку щодо позову.

Суд, заслухавши вступне слово та пояснення учасників справи, заслухавши думку малолітнього ОСОБА_3 у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, дійшов такого.

Судом установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 21).

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2018 року позовні вимоги Органу опіки та піклування Індустріальної районної у місті Дніпрі ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: Центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Індустріальної районної у місті Дніпрі ради про відібрання дитини у батька без позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дитини, – задоволено частково. Відібрано малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , у його батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , без позбавлення його батьківських прав та передано малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 . Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави судовий збір в розмірі 704 грн. 60 коп. У іншій частині позову – відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Індустріальної районної у м. Дніпрі ради про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на її утримання – задоволено частково. Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за місцем її проживання. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання малолітньої дитини – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 3 000 грн., але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 19 червня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави судовий збір в розмірі 704 гривень 80 копійок. У іншій частині зустрічного позову – відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , задоволено частково. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2018 року – в частині присудженого до стягнення розміру аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 змінено, зменшивши з 3 000 грн. до 1500 грн. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2018 року у іншій оскаржуваній частині — залишено без змін.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2020 року, ухваленим заочно, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа – Служба у справах дітей виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_2 в участі у вихованні та спілкуванні з дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначено ОСОБА_2 способи участі у вихованні дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спілкуванні з ним, встановивши часи зустрічі батька ОСОБА_2 з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

- кожна субота – з 15.00 до 17.00 год. на дитячому майданчику за адресою: АДРЕСА_5 у присутності матері ОСОБА_1 ;

- щосереди або щочетверга (за вибором батька) з 15.00 год. до 19.00 год. на дитячому майданчику за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, вул. Кущівська, буд. 6 у присутності матері ОСОБА_1 ;

- при виконанні даного графіку батькам брати до уваги стан здоров`я та зайнятість дитини. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 ,– відмовити. 03 червня 2020 року указане рішення набрало законної сили (т. 1 а.с. 24-31).

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа – Служба у справах дітей Виконавчого комітету Новомосковської міської ради, Адміністрація Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з внуком та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з внуком, задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_4 в участі у вихованні та спілкуванні з внуком - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначено ОСОБА_4 способи участі у вихованні внука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спілкуванні з ним, установивши часи зустрічі баби ОСОБА_4 з внуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- щовівторка з 17.00 год. до 19.00 год. у населеному пункті, де проживає дитина, або за адресою місця проживання баби ОСОБА_4 - 6 місяців з дня набрання рішенням суду законної сили у присутності матері ОСОБА_1 , зі спливом 6 місяців з дня набрання рішенням суду законної сили – без присутності матері;

- на наступний день після дня народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто 11 жовтня з 16.00 год. до 18.00 год. у населеному пункті, де проживає дитина, або за адресою місця проживання баби ОСОБА_4 , без присутності матері;

- при виконанні установленого графіку сторонам брати до уваги стан здоров`я та зайнятість дитини. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_4 – відмовити (т. 1 а.с. 70-71). Указане рішення суду 17 січня 2023 року набрало законної сили.

Судом установлено, що ОСОБА_3 , 10 жовтня 2016 року, проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 , ця обставина визнана сторонами та не підлягає доказуванню відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України.

Також судом установлено, що 21 серпня 2019 року, 09 грудня 2020 року, 02 грудня 2020 року, 25 листопада 2020 року, 18 листопада 2020 року, 07 листопада 2020 року, 11 листопада 2020 року, 21 грудня 2022 року, 17 листопада 2022 року, 14 грудня 2022 року, 02 березня 2024 року, 14 лютого 2024 року, 02 грудня 2023 року, 25 лютого 2023 року, 09 березня 2024 року, 14 листопада 2022 року, 28 лютого 2024 року ОСОБА_2 звертався до органів національної поліції з повідомлення про те, що колишня дружина ОСОБА_1 не виконує рішення суду та не дає бачитись з дитиною, про що надані відповідні копії талонів-повідомлення (т. 1 а.с. 36-44, 121 зворот сторінки, 122, 123 зворот сторінки, 124, 125,126 зворот сторінки). Водночас жодного процесуального рішення, прийнятого за результатами розгляду відповідних заяв, зокрема, про внесення відомостей до ЄРДР, відмову у внесенні таких відомостей чи інше рішення уповноваженого органу, позивачем не надано.

Як пояснив у судовому засіданні позивач, на теперішній час рішення суду від 17 січня 2020 року виконується в повному обсязі.

З висновку органу опіки та піклування виконкому Новомосковської міської ради щодо зміни графіку побачень ОСОБА_2 з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , убачається, що «Для підготовки відповідного висновку, який відповідає інтересам дитини, службою у справах дітей задіяно установи, які займаються питаннями соціального захисту дітей.

Управлінням-службою у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради надано акт обстеження житла позивача від 14.12.2023, в якому зазначається, що ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_1 у власній однокімнатній квартирі, загальною площею приблизно 30 кв.м. В квартирі достатня кількість меблів та побутової техніки, є усі комунальні зручності - централізовані газо-, водо-, тепло-, електропостачання, санітарно-гігієнічні умови в нормі. Для перебування малолітньої дитини створені належні умови - є спальне місце у разі залишення з ночівлею, стіл для навчання, ноутбук. ОСОБА_2 працює неофіційно водієм, має стабільний дохід 8-10 тис. грн на місяць та вчасно сплачує аліменти на утримання дитини. За місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Відповідно до акту обстеження від 30.01.2024, складеного спеціалістами служби у справах дітей, ОСОБА_1 проживає в двокімнатної квартирі за адресою: АДРЕСА_6 разом з сином та чоловіком військовослужбовцем. Квартира родиною винаймається, загальна площа приблизно 42 кв.м. В квартирі є всі необхідні меблі та побутова техніка, централізовані газо-, водо-, тепло-, електропостачання. Хлопчик займає окрему кімнату з диваном, письмовим столом, шафою, комодом, телевізором, в дитини достатня кількість іграшок та особистих речей. При спілкуванні хлопчик поводився розкуто, розказував про свої вподобання, друзів, хатніх улюбленців.

Казав що спілкується з рідним батьком частіш за все по телефону, іноді зустрічається, ходить у кафе, але не дуже хоче бачитися більше часу, або їздити у гості. З вітчимом у дитини добрі довірливі відносини, ОСОБА_6 тепло відзивається про нього, називає «батьком». ОСОБА_1 працює неофіційно, має можливість проводити багато часу дома з дитиною, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Родина разом відпочиває, відзначає свята, планують влітку переїхати до власного будинку де поступово роблять ремонт.

Відповідно до інформації-характеристики ліцею № 11 м. Новомосковська від 30.01.2024, ОСОБА_7 навчається в 1 класі з вересня 2023 року. Рівень підготовки дитини до школи високий. В учня сформовані уміння й навички, необхідні для засвоєння навчальної програми. Хлопчик добре вміє читати, аналізувати прочитане, робити висновки. На уроках активний, рівень уваги високий, добре виконує завдання за зразком вчителя. Хлопчик охайний, має сформовані навички самообслуговування, він спокійний, відповідальний, дисциплінований. У спілкуванні з однолітками дружелюбний, товариський, трішки сором?язливий. Уміє поступатися в грі, лідерства не проявляє, але має друзів у класі, швидко адаптувався до навчання. У позаурочний час займається в цирковій студії в Палаці металургів. Мати ОСОБА_1 бере активну участь у вихованні сина, зацікавлена в його успіхах, має постійний контакт з учителем, регулярно відвідує батьківські онлайн-збори. ОСОБА_6 оточений любов?ю і турботою матері. Тато, ОСОБА_2 не бере участі в шкільному житті сина. Практичного психолога в ліцеї немає, тому психолого-педагогічне діагностування не проводилося.

В інформації директора КНП «Новомосковський міський центр первинної допомоги медико-санітарної допомоги» від 30.01.2024 зазначається, що малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , спостерігається лікарем педіатром ОСОБА_8 . Участь у забезпеченні здоров?я дитини приймає мати дитини ОСОБА_1 , вона спілкується з сімейним лікарем з приводу щеплень або хвороби хлопчика. Рекомендації лікаря виконує справне, дитина щеплена за віком.

З 31.01.2024 по 06.02.2024 фахівцем із соціальної роботи Комунального закладу «Центр надання соціальних послуг» Новомосковської міської ради проведено оцінку потреб сім?ї родини ОСОБА_1 за місцем проживання по АДРЕСА_6 , в результаті чого складено відповідний акт та зроблено висновок щодо відсутності чинників складних життєвих обставин.

12.02.2024 провідним психологом центру складений висновок щодо психологічного емоційного стану ОСОБА_3 та особистої прихильності дитини до кожного з батьків. В ході бесіди психолога з матір?ю дитини, ОСОБА_9 , було з?ясовано, що вони з колишнім чоловіком, ОСОБА_10 , розлучилися коли ОСОБА_11 ще не було 1 рочку.

Стосунки між ними були напруженні. Зараз, вже близько 2 років, жінка знаходиться у офіційному шлюбі з іншим чоловіком. Вихованням хлопчика займається мати та вітчим. ОСОБА_6 відвідує 1 клас, ліцею N?11. Когнітивний розвиток дитини відповідає віку. Хлопчик додатково займається з репетитором з англійської мови. ОСОБА_12 розуміє значення біологічного батька для дитини тому не проти зустрічей ОСОБА_11 з батьком ОСОБА_13 в її присутності, пояснюючі це тим, що стосунки з колишнім чоловіком дещо напружені. Згідно результатів психодіагностичного обстеження дитини ОСОБА_14 виявлено, на даний час (31.01.2024), зовні хлопчик виглядає доглянутим. ОСОБА_15 йшов на контакт. Старанно виконував запропоновані завдання. За результатами методики «Дерево», дитина відчуває спокій та має бажання домагатися успіхів. Аналізуючи методику ОСОБА_16 можна зробити наступний висновок, що психоемоційний стан хлопчика задовільний. ОСОБА_6 має чутливу нервову систему. Аналізуючи методику Рене Жиля, ОСОБА_6 у першому, другому та третьому варіанті поставив позначку себе поруч з мамою. В четвертому варіанті ОСОБА_6 сам позначав своїх близьких «за столом». Спочатку відмітив маму, поруч вітчима ОСОБА_17 , потім себе та на протилежній стороні відмітив батька ОСОБА_18 - показує що близькими рідними для дитини це матір та вітчим. Батька ОСОБА_18 хлопець теж згадує, але його він відмітив дещо на відстані. За результатами методики «Незакінчені речення - 30» були відповіді щодо сім?ї та батьків наприклад: «Мої батьки люблять мене, мама та ОСОБА_17 », «Мені здається, що моя родина добра», « ОСОБА_19 родина поводиться зі мною добре», « ОСОБА_19 мати любить мене». Аналізуючи відповіді можна підтвердити що хлопчик у родині почуває себе добре. Тісна прив?язаність до матері. Сформовані теплі взаємостосунки з вітчимом ОСОБА_17 . У «Малюнку моєї родини», хлопчик першим намалював вітчима ОСОБА_17 - що означає для дитини він значна і авторитетна людина, потім намалював себе та маму. ОСОБА_20 розфарбував яскравими кольорами та всі усміхнені. ОСОБА_6 намалював себе між вітчимом та мамою, що означає - дитина на підсвідомості відчуває тепло та турботу від батьків. Теж підтверджує і методика «Сімейна соціограма», де ОСОБА_6 у близькому колі позначив себе, маму, ОСОБА_17 , інших рідних. Коло з позначкою ОСОБА_18 хлопець вивів за головне коло, що означає на підсвідомості для дитини, образ батька ОСОБА_18 теж існує, але тісної прив?язаності у дитини до батька не має. Згідно методики «Казки Дюсса» у дитини відчуття безпеки асоціюється з образом матері. Враховуючі вищезазначене психолог робить висновок, що на зараз психоемоційний стан ОСОБА_11 задовільний. Тісна прив?язаність до матері. Сформовані теплі відносини з вітчимом ОСОБА_17 . ОСОБА_21 в родині почуває себе охопленим увагою та турботою, всі потреби батьками задовольняються у повному обсязі. Безпека асоціюється з образом матері. Батько ОСОБА_18 теж присутній в спогадах дитини, але ОСОБА_6 його сприймає дещо на відстані. На запитання психолога, чи хотів би він частіше зустрічатися з батьком і без присутності матері, хлопчик відповів, що його повністю влаштовує так як зараз і він нічого змінювати не хоче (відповіді надавав без присутності матері). Психологом Комунального закладу «Центр надання соціальних послуг» Новомосковської міської ради надані рекомендації:

- батькам прийти до згоди щодо участі у вихованні спільної дитини так як конфліктні відносини між ними можуть негативно вплинути на психоемоційний стан дитини;

- для дитини важлива спокійна атмосфера та емоційний комфорт.

КЗ «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» ДОР була проведена соціально-психологічна робота з батьком дитини. Відповідно довідки від 12.02.2024 вбачається, що ОСОБА_2 має середній рівень тривожності, фрустрації, ригідності та агресивності, що є нормою для психічно здорової людини і базою для встановлення конструктивної взаємодії, комунікації як з дорослими, так і з дітьми. При вирішенні конфліктних ситуацій він має стиль поведінки - компроміс, тобто не прагне до поглиблення конфлікту. ОСОБА_2 має достатній рівень батьківського потенціалу, його стиль батьківської поведінки ліберально-авторитарний, він має мотивацію для спілкування з дитиною, має активно-позитивну життєву позицію, плани на майбутнє своє та своєї дитини. Між ним та сином може існувати оптимальний емоційний контакт. Виходячи з результатів психологічного діагностування ОСОБА_2 має підстави психологічного характеру для спілкування з сином, присутність батька у виховному процесі є необхідністю для всебічного розвитку дитини. Рекомендовано:

- для повноцінного психічного розвитку дитини та формування її особистості в житті дитини необхідна присутність обох батьків;

- дитина повинна перебувати в режимі емоційної стабільності та в безпечному середовищі, спілкування з батьками не повинно набувати риси психотравмуючих подій.

Питання про зміну графіку побачень ОСОБА_2 з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , розглянуте на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 20.03.2024 за особистої участі обох батьків. Під час засідання комісії мати та батько хлопчика не дійшли до взаємної згоди з визначення графіку побачень батька з сином, тому їм рекомендовано при сумісних зустрічах з дитиною ставитися один до одного з повагою, уникати конфліктів. Малолітній ОСОБА_7 також був допитаний членами комісії у присутності провідного психолога КЗ «Центр надання соціальних послуг» HMP». На поставлені запитання хлопчик відповідав розкуто та впевнено, пояснив, що йому достатньо часу для побачень та спілкування з батьком, який був раніше. Керуючись ст. ст. 19, 141, 151, 153, 157, 159 Сімейного Кодексу України, 4, ч, 1, 2 ст. 15 Законом України «Про охорону дитинства», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов?язаної із захистом прав дитини», рекомендаціями комісії з питань захисту прав дитини, з метою забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів малолітньої дитини, орган опіки та піклування виконавчого комітету Новомосковської міської ради вважає за доцільне визначити графік участі батька ОСОБА_2 у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на період дії в країні військового стану наступним чином:

- щосереди з 15.00 години до 18.00 години;

- щосуботи з 10.00 години до 17.00 години;

- день народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 відзначати з батьком на наступний день після закінчення дитиною занять у навчальному закладі до 18.00 години;

- день народження батька ІНФОРМАЦІЯ_3 з 17.00 години до 20.00 години.

Спілкування хлопчика із батьком повинне відбуватися в межах м. Новомосковська без присутності його матері, враховуючи стан здоров?я, розпорядок дня та особисте бажання дитини» (т. 1 а.с. 104-109).

Згідно з актом обстеження умов проживання, складеним начальником відділу захисту прав дітей УССД Лівобережної адміністрації ДМР Тищенко О. М., головним спеціалістом Рибалкою Н. А. на підставі заяви ОСОБА_2 , проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Житло розміщено на 8 поверсі 9 поверхового будинку, складається з 1 кімнат, кухня, санвузол, коридор, всі комунікації підключені, опалення централізоване. Умови проживання задовільні, побутова техніка: пральна машина, холодильник, бойлер в наявності. Для дитини існує окреме спальне місце, стіл для навчання, ноутбук. Одяг та предмети особистої гігієни дитини відсутні. Мати ОСОБА_1 проживає разом з дитиною: м. Новомосковськ. Батько ОСОБА_2 зареєстрований: АДРЕСА_1 , працює за наймом (т. 1 а.с. 122 зворот сторінки).

Відповідно до характеристики голови правління ОСББ «Тверська 17» ОСОБА_2 проживає у буд. АДРЕСА_7 з 2001 року. Завжди привітний, в алкогольному сп`янінні ніколи не бачили, з сусідами у ОСОБА_18 відносини хороші, ніяких нарікань з їх сторони не було за усі роки життя в будинку (т. 1 а.с. 126).

З уточненого висновку органу опіки та піклування виконкому Новомосковської міської ради щодо зміни графіку побачень ОСОБА_2 з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , убачається, що відповідач ОСОБА_1 була запрошена до служби у справах дітей разом з малолітнім ОСОБА_3 для з?ясування питання стосовно уточнення позовних вимог ОСОБА_2 , у своїх письмових поясненнях від 31 жовтня 2024 року мати хлопчика виклала обставини участі батька у житті дитини протягом останніх півроку, зауваживши, що ОСОБА_2 зустрічався та спілкувався з дитиною нерегулярно, не дотримувавшись попереднього графіку, а коли йому самому було зручно. ОСОБА_6 все більш неохоче йде на зустрічі з татом, не хоче спілкуватися із ним по телефону, тому що позивач маніпулює почуттями малечі, погрожує звернутися до поліції, якщо він не вийде на зустріч. ОСОБА_1 не наполягає на спілкуванні сина з батьком, коли хлопчик того не бажає. Також відповідач проти перебування дитини за місцем проживання батька з міркувань безпеки під час військового стану. У співрозмові зі спеціалістами служби малолітній ОСОБА_7 був досить розкутий та впевнено відповідав на поставлені запитання. ОСОБА_21 пояснив, що йому нецікаво спілкуватися з батьком та він не хоче зустрічатися із ним частіше. Питання про уточнення зміни графіку побачень ОСОБА_2 з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розглянуте на засіданні комісії з питань захисту прав дитини. Ураховуючи зазначене, керуючись рекомендаціями комісії з питань захисту прав дитини, з метою забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів малолітньої дитини, орган опіки та піклування виконавчого комітету Новомосковської міської ради вважав за доцільне уточнити графік участі батька ОСОБА_2 у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , викладений у висновку від 27 березня 2024 року №652/0/2-24 таким пунктом:

- особисті побачення батька з дитиною кожний перший та третій тиждень місяця з 18:00 години п?ятниці до 14:00 години суботи без присутності матері за місцем проживання батька, ураховуючи стан здоров?я, розпорядок дня та особисте бажання дитини (т. 1 а.с. 200).

У справі, що розглядається, спір стосується прав батька на спілкування зі своїм сином та зміни графіку спілкування з ним.

До правовідносин, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне застосувати такі норми права.

Згідно з частиною 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (ст. 18).

Європейський Суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини, у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v.UKRAINE, №10383/09, §100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (пункти 1, 3 статті 9 Конвенції).

Згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини об`єктом статті 8 указаної Конвенції є, в основному, захист людини від будь-якого втручання з боку державних органів. Однак це положення не просто змушує державу утримуватись від такого втручання. Крім цього, насамперед поряд з існуванням негативних зобов`язань, існують позитивні зобов`язання, пов`язані з ефективною повагою до приватного або сімейної життя. Ці зобов`язання можуть включати в себе вжиття заходів, спрямованих на забезпечення поваги до приватного життя навіть у сфері відносин між окремими особами (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "М. С. проти України" від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13).

Ухвалюючи рішення в справі "М. С. проти України" від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

При цьому Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Найкращі інтереси дитини можуть, залежно від їх характеру та серйозності, перевищувати інтереси батьків.

Стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства" визначає контакт з дитиною, як реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання ним інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат.

Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, і тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

У статті 15 Закону України "Про охорону дитинства" зазначено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За змістом статей 150, 155 СК України, здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Частиною 1 статті 151 СК України визначено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини, а стаття 153 цього Кодексу встановлює право матері, батька та дитина на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Отже, обов`язки щодо забезпечення розвитку дитини покладаються на обох батьків, кожен із батьків зобов`язаний брати участь у вихованні дитини не епізодично, а постійно, такі зустрічі не повинні носити формальний характер, при цьому слід дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Указані норми права кореспондуються зі статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства».

Таким чином, міжнародними та національними нормами законодавства України закріплено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Також передбачено обов`язок того із батьків, який проживає окремо, брати участь у вихованні дитини. У іншого з батьків виникає зустрічний обов`язок - не чинити цьому перешкоди.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами (стаття 159 СК України).

Відповідно до статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо, зокрема, обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Стаття 3 ЦПК України передбачає, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При вирішенні питання щодо участі того з батьків, хто проживає окремо, у вихованні та спілкуванні з дитиною необхідно пам`ятати, що у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною.

Визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, у кожній конкретній справі суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізував Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

У більшості випадків потреба втручання держави шляхом вирішення судами спорів між батьками щодо їх участі у вихованні дітей обумовлена поведінкою самих батьків та їх небажанням винайти порозуміння між собою в позасудовому порядку в найкращих інтересах своїх дітей.

Правосуддя у справах про піклування про дитину завжди супроводжується гостро- емоційними і мінливими стосунки між батьками, отже остаточність судового рішення у цій категорії справ є завжди тимчасовою і часто нетривалою. Правосуддя не в змозі регулювати та встановлювати сталі людські стосунки.

Вирішуючи питання про встановлення такого способу участі у виховання для одного з батьків, який постійно не проживає з дітьми, як регулярні особисті спілкування, та необхідності визначення особистого спілкування одного з батьків з дитиною (дітьми) у присутності іншого з батьків, суди повинні враховувати усю сукупність обставин конкретної справи.

Так, розглядаючи вимоги позивача щодо зміни порядку спілкування з дитиною, суд, ураховуючи наявність висновку та уточненого висновку органу опіки та піклування, погоджується з ними у частині необхідності збільшення часу спілкування дитини з батьком, визначеного позивачу для участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, та частково щодо способу таких побачень, оскільки органом опіки та піклування проаналізовано обставини життя батьків, їх ставлення до дитини, ставлення дитини до кожного з батьків, умови їх звичайного укладу життя в обсязі, повідомленому батьками, встановлено режим дня дитини, наголошено на рівності прав та обов`язків щодо дитини.

Вирішуючи спір по суті, суд бере до уваги, що дитина досягла 9-річного віку, з моменту ухвалення рішення про визначення способу участі позивача у вихованні дитини пройшло більше як 5 років, змінилися інтереси дитини, її фізичний та психоемоційний розвиток, залучення дитини до навчального процесу у школі, ураховуючи викладене у висновку та уточненому висновку органу опіки та піклування, з яким суд погоджується частково, вважає за можливе збільшити час побачень дитини з батьком та не встановлювати обмежень щодо місця зустрічей дитячим майданчиком за певною адресою, у той же час обмеживши місце зустрічей м. Самар Дніпропетровської області та обумовивши побачення батька з дитиною присутністю матері, у такий спосіб:

-щосереди з 15 год 00 хв до 18 год 00 хв у межах міста Самар Дніпропетровської області в присутності матері ОСОБА_1 ;

-щосуботи з 12 год 00 хв до 17 год 00 хв у межах міста Самар Дніпропетровської області в присутності матері ОСОБА_1 ;

-у день народження чи на наступний день після дня народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 2-х (двох) годин за домовленістю між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у межах міста Самар Дніпропетровської області, у присутності матері ОСОБА_1 .

При виконанні установленого графіку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають ураховувати стан здоров`я дитини та її розпорядок дня.

Змінюючи у такий спосіб участь позивача у вихованні та спілкуванні з сином, суд, окрім зазначеного вище, бере до уваги таке.

Оцінюючи посилання відповідача на те, що у дитини немає на сьогодні прихильності до батька і дитина не хоче проводити з ним більше часу, про що зазначає сам ОСОБА_6 , та висновок Органу опіки та піклування про те, що під час виконання встановленого графіку слід враховувати особисте бажання дитини, а також оцінюючи висловлення малолітнього ОСОБА_11 в судовому засіданні, що йому достатньо часу, який він проводить з батьком і більше часу з батьком він не хоче проводити, суд зауважує, що саме лише висловлене бажання малолітньої дитини, якій на момент розгляду справи виповнилося лише 9 років, не може бути безумовною підставою для позбавлення права батька на участь у її вихованні та піклуванні та не свідчить про те, що вказане відповідатиме якнайкращим інтересам малолітньої дитини.

Разом з тим, суд вважає, що враховуючи постійне проживання дитини разом із матір`ю, тісний психоемоційний зв`язок саме з нею, обумовлення побачень батька з дитиною виключно бажанням дитини призведе до унеможливлення реалізації батьком своїх прав на участь у вихованні та побаченні з дитиною, та встановлення достатнього контакту з дитиною, а тому через конфліктні ситуації матері із батьком, у тому числі і вирішення спору щодо участі в його вихованні, малолітній бажає стати саме на сторону матері, оскільки саме мама формує у нього уяву про батька, підсилює страхи і тривожність хлопчика та відношення до нього.

Слід ураховувати, що дитина є вразливою до маніпуляцій зі сторони дорослих, а тому важливо оцінити всі обставини, що могли спричинити формування саме такого бажання у дитини.

У постанові від 27 квітня 2022 року у справі № 243/4812/20 Верховний Суд наголошує на тому, що, визначаючи способи участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, потрібно надавати системну оцінку фактам та обставинам, які впливають на ухвалення певного рішення, зокрема, суд першочергово має враховувати інтереси дитини, які не завжди можуть відповідати її бажанням, з урахуванням віку, стану здоров`я, психоемоційного стану.

Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини.

У цій справі ані відповідачем, ані органом опіки та піклування не надано доказів того, що участь батька у спілкуванні та вихованні дитини можлива лише за бажанням дитини, а так само, що між батьком та дитиною існують стійкі психоемоційні перешкоди у спілкуванні.

Думка дитини не носить абсолютного характеру, зважаючи на малолітній вік та можливий психологічно-травматичний вплив на неї при встановленні обставин за її участі, а тому суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси, що закріплено у частині 3 статті 171 СК України.

Ураховуючи постійне проживання дитини разом із матір`ю, тісний психоемоційний зв`язок саме з нею, обумовлення побачень батька з дитиною виключно бажанням дитини призведе до унеможливлення реалізації батьком своїх прав на участь у вихованні дитини.

При цьому саме з цих підстав для уникнення психотравмуючих факторів та до встановлення дійсно тісного психоемоційного зв`язку батька з дитиною, суд вважає. що на теперішній час відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині побачень позивача у його день народження з дитиною.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження негативного впливу батька на дитину, незважаючи на тривалий розгляд справи з червня 2023 року.

Так, суд не бере до уваги, надані стороною відповідача в якості письмових доказів, ухвалу суду від 10 березня 2025 року про продовження строку запобіжного заходу відносно позивача та ухвалу суду від 25 лютого 2025 року про призначення обвинувального акту до судового розгляду, оскільки в Україні за положеннями ст. 62 Конституції України діє презумпція невинуватості, а відповідно, за відсутності обвинувального вироку суду зазначені процесуальні документи не є доказом, на підставі якого можна зробити висновок про негативний вплив на дитину, оскільки наявність кримінальної справи без вироку свідчить про припущення, а не про доведений факт.

Також суд критично ставиться до пояснень сторони відповідача, які викладені адвокатом Федорцем Є. Є. у відзиві на позов, та надані у судовому засіданні, обгрунтувуючи невизнання позовних вимог в повному обсязі тим, що дитина, перебуваючи з батьком, 20 травня 2018 року отримала тяжкі тілесні ушкодження, а саме: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку 1 ст. лінійний перелом лівої тім?яної кістки, перелом правої стегнової кістки зі зсувом, травматичний шок 1 ступеню, оскільки стороною відповідача не надано доказів, а судом не установлено, що зазначені ушкодження дитина отримала внаслідок протиправних дій позивача, що також підтверджується постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року у справі № 202/3060/18.

Також судом не установлено на підставі належних та допустимих доказів, що психоемоційний стан дитини свідчить про те, що спілкування з батьком поза її бажанням не відповідає найкращим інтересам дитини.

У той же час, з огляду на висновки за результатами психодіагностичного обстеження малолітнього ОСОБА_14 , які наведені вище (методики Рене Жиля, «Сімейна соціограма» «Казки Дюсса»), а також з урахуванням обставин, установлених рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2019 року та постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року у справі № 202/3060/18 щодо того, що позивач самоправно, без згоди матері, забрав у неї малолітню дитину, суд приходить до висновку, що незважаючи на неприязні стосунки між батьками, необхідно залишити побачення батька з дитиною у присутності матері, що сприятиме інтересам дитини.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 754/9026/16, якщо між дитиною та батьком немає психологічного зв`язку і дитина, враховуючи її вік та тривале проживання з матір`ю, повноцінно не сприймає його як батька, зустрічі батька з дитиною потрібно проводити у присутності матері.

Верховний Суд наголошує, що дитина є найбільш вразливою стороною у будь-яких сімейних конфліктах, оскільки на її долю припадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не лише спірні питання між батьками та іншими особами, а фактично визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Крім того, у справі № 686/14512/17 Верховний Суд у своїй постанові від 15 жовтня 2018 року наголосив, що із врахуванням віку дитини і факту її проживання та спілкування виключно із матір`ю, правильним є висновок про встановлення побачень без попереднього з`ясування бажання дитини на таку зустріч.

Щодо вимог позивача про залишення сина за місцем його проживання з ночівлею, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні цієї вимоги, оскільки, по-перше, суд вважає недостатньо мотивованим висновок Органу опіки та піклування в цій частині, по-друге, з огляду на обставини, встановлені під час розгляду цієї справи, а саме категоричної незгоди самої дитини на це, висловленої під час опитування у судовому засіданні та під час проведення бесід з нею для складання висновку органу опіки та піклування, установленого психоемоційного стану дитини, який свідчить, що на теперішній час задоволення такої вимоги позивача може негативно відобразитися на психоемоційному та фізичному стані дитини, а також ураховуючи обставини, установленні рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2019 року та постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року у справі № 202/3060/18 щодо того, що позивач самоправно, без згоди матері, забрав у неї малолітню дитину. З наведених підстав та з підстав того, що такі вимоги не конкретизовані в частині часу, строків участі батька у спілкуванні і вихованні дитини, що може призвести до непропорційної участі у спілкуванні та вихованні дитини матір`ю та батьком, не підлягають задоволенню вимоги про можливість: на час шкільних канікул, окрім літніх, на тиждень забирати дитину до батька за місцем його проживання; під час настання зимових канікул особисто проводити з дитиною час, з повним проживанням дитини протягом першої половини канікул за адресою мешкання позивача; під час настання літніх канікул протягом першої половини канікул дитина повністю проживає разом з батьком за адресою його мешкання.

Щодо вимог позивача «під час хвороби дитини батько має право безперешкодного відвідування дитини за місцем її фактичного знаходження (проживання)…» такі вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на недоведеність стороною позивача створення йому відповідачем перешкод у такій участі в житті дитини та необхідності вирішення цього питання судовим рішенням.

Також, визначаючи саме такий спосіб участі батька у вихованні сина та спілкування з ним, суд бере до уваги наявність чинного рішення суду про визначення способів участі баби малолітнього ОСОБА_22 у спілкуванні з ним та його вихованні.

У той же час, суд звертає увагу позивача, що зі спливом часу і після налагодження взаємозв`язку між дитиною та батьком, а також з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, скасування воєнного стану, введеного в Україні, батьки не позбавлені права в майбутньому змінити як добровільно, у встановлений законом спосіб, так і в судовому порядку встановлений судовим рішенням у цій справі спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати інтересам дитини.

За таких обставин суд приходить до висновку, про часткове задоволення позову.

Також, відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, остаточно вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, з урахуванням характеру і предмету спору, що стосується спільної дитини сторін, суд вважає за необхідне віднести такі витрати на рахунок кожної із сторін в тому розмірі, який кожен із них поніс.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Виконавчий комітет Самарівської міської ради Дніпропетровської області про зміну графіку побачень з дитиною – задовольнити частково.

Змінити установлений рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2020 року спосіб участі ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , установивши такі часи зустрічі батька ОСОБА_2 з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

-щосереди з 15 год 00 хв до 18 год 00 хв у межах міста Самар Дніпропетровської області в присутності матері ОСОБА_1 ;

-щосуботи з 12 год 00 хв до 17 год 00 хв у межах міста Самар Дніпропетровської області в присутності матері ОСОБА_1 ;

-у день народження чи на наступний день після дня народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 2-х (двох) годин за домовленістю між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у межах міста Самар Дніпропетровської області, у присутності матері ОСОБА_1 .

При виконанні установленого графіку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають ураховувати стан здоров`я дитини та її розпорядок дня.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Роз`яснити сторонам, що за частинами четвертою та п`ятою статті 159 СК України, у разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Судові витрати віднести на рахунок сторін в частині, що фактично понесені кожним із них.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

- ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_8 ;

- ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_9 , фактично мешкає: АДРЕСА_10 ;

- Виконавчий комітет Самарівської міської ради, код ЄДРПОУ 04052206, місцезнаходження юридичної особи за адресою: Дніпропетровська область, м. Самар, вул. Гетьманська, 14.

Повне рішення суду складено і підписано 15 квітня 2026 року.

Суддя Г.Є. Майна