Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №204/121/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/121/26

Провадження № 2/204/1759/26 р.

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року позивачка звернулася до суду з даною позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду та до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23 років. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала на те, що позивачка, ОСОБА_1 , є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьком дитини є Відповідач — ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після досягнення ОСОБА_3 повноліття виплата аліментів на його утримання припинилася. Однак на даний час син продовжує навчання на другому курсі Дніпровського фахового коледжу будівельно-монтажних технологій та архітектури за денною формою навчання, що підтверджується відповідною довідкою навчального закладу. Навчання за денною формою вимагає повного робочого часу та значних інтелектуальних зусиль, у зв`язку з чим ОСОБА_3 позбавлений можливості офіційно працевлаштуватися та отримувати самостійний дохід для власного забезпечення. Таким чином, він потребує подальшої матеріальної допомоги до завершення навчання. ОСОБА_1 зі свого боку надає сину всебічну підтримку, забезпечує його житлом, харчуванням, побутовими речами та несе основні витрати, пов`язані з його утриманням. Проте одноосібних коштів матері недостатньо для повного покриття всіх потреб дитини у період здобуття освіти. Відповідач є працездатною особою, проходить службу у Департаменті поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють"» та отримує регулярне грошове забезпечення. Враховуючи стабільний дохід Відповідача, останній має матеріальну можливість надавати допомогу на утримання сина у період його навчання.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, раніше надала заяву відповідно до якої позовну заяву просить задовольнити. Справу просить розглянути без її участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, раніше надав до суду заяву відповідно до якої вказав, що визнає позовні вимоги та просить задовольнити.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 8).

ОСОБА_3 зареєстрований разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 є студентом ІІ курсу групи ХКМ-24 2/9 Дніпровського фахового коледжу будівельно-монтажних технологій та архітектури денної форми навчання, спеціальність - Енергетичне машинобудування (довідка №3024 від 24 грудня 2025 року). Закінчення навчання 30 червня 2028 року.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

За змістом ч. 3 ст. 199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчання, а також той з батьків, з яким вони проживають.

Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених уст. 182 цього Кодексу.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними віку двадцяти трьох років.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 навчається на 2 курсі денної форми навчання.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України установлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням належних та достовірних доказів, враховуючи принципи справедливості і розумності, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину, щомісячно, починаючи стягнення з 12 січня 2026 року і до закінчення дитиною навчання, але не довше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

Такий розмір аліментів суд вважає обґрунтованим і достатнім, а також таким, що суттєво не вплине на майновий стан відповідача.

На підставі ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь держави судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 180-182, 183, 191 СК України, ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 128, 141, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 352, 354-355, 430 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину, щомісячно, починаючи стягнення з 12 січня 2026 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не довше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити рішення про стягнення аліментів до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1331 грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя В.В. Самсонова