Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №522/25205/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/25205/25-Е

Провадження № 2/522/762/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 19.11.2025 року через систему «Електронний суд» надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71292619 у розмірі 34 065 грн., судового збору та витрат на правничу допомогу у розмірі 4 500 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 22.05.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71292619.

16.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу № 16/10/25, згідно якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «Фінпром Маркет» права вимоги до боржників, зокрема до боржника ОСОБА_1 за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71292619.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує у зв`язку з чим наявна заборгованість за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71292619 від 22.05.2025 року у розмірі 34 065 грн., з яких: 18 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 725 грн. - сума заборгованості за процентами; 2 700 грн. - сума заборгованості за комісією; 8 640 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Матеріали позову суддя отримала 20.11.2025 року.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2027258 від 20.11.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 13.12.2016 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 20.11.2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову. Недоліки позову були усунуті 02.12.2025 року.

Заяву про усунення недоліків суддя отримала 03.12.2025 року.

Ухвалою суду від 05.12.2025 року у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначено судове засідання на 13.01.2026 року. Також зазначеною ухвалою суд клопотання представника позивача про витребування доказів задовольнив. Витребував з АТ КБ «ПриватБанк»:

- інформацію щодо належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ;

- виписку по картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 22.05.2025 року по 25.05.2025 року.

До суду 12.01.2026 року на виконання ухвали суду від 05.12.2025 року від АТ КБ «Приватбанк» надійшов лист, відповідно до якого на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). Направлено виписку по рахунку (ах) № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) за період з 22.05.2025 року по 25.05.2025 року.

До суду 13.01.2026 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на позов, відповідно до якого Позивач просить суд стягнути 34 065,00 грн, що істотно перевищує суму фактично отриманих коштів у розмірі 18 000,00 грн. Наданий позивачем розрахунок містить нарахування процентів, у тому числі після спливу строку кредитування, що суперечить вимогам цивільного законодавства та правовим позиціям Верховного Суду. Нараховані позивачем проценти є явно неспівмірними з розміром основного зобов`язання, порушують принципи справедливості, добросовісності та розумності, передбачені ст. 3, 509, 551 ЦК України, та підлягають зменшенню судом. Позивач посилається на договір факторингу, однак належні та допустимі докази, що право вимоги за кредитним договором №71292619 від 22.05.2025 року було передано саме ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», потребують додаткової судової перевірки та дослідження. Позивачем не доведено належним чином, що електронний договір було укладено саме відповідачем, з підтвердженням його реального волевиявлення, без стороннього втручання, що ставить під сумнів належність таких доказів.

Розгляд справи відкладено на 06.02.2026 року.

До суду 14.01.2026 року від ТОВ «Фінпром Маркет» надійшла відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначено, що з матеріалів цивільної справи вбачається, що Відповідач в рахунок погашення заборгованості за договором позики здійснено часткове погашення заборгованості в розмірі 1125,00 грн. (15.06.2025 - 1125,00 грн.), що у свою чергу додатково підтверджує отримання відповідачем коштів за договором позики та його укладання. На підтвердження факту набуття Позивачем права вимоги у даній справі до матеріалів позову долучено належні та допустимі докази, а саме: Договір факторингу 16/10/25 від 16.10.2025 р.; Витяг з реєстру прав вимог №16/10/25-02 від 16.10.2025 року до договору факторингу №16/10/25 від 16.10.2025 р.; Платіжне доручення про оплату за відступлення права грошової вимоги згідно реєстру прав вимог №16/10/25- 02 від 16.10.2025 року в порядку визначеному договором факторингу №16/10/25 від 16.10.2025р. Таким чином, доводи Відповідача про недоведеність переходу права вимоги є безпідставними та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами

Розгляд справи відкладено на 11.03.2026 року, у зв`язку з поданням відповідачем клопотання про відкладення. У даному клопотанні також зазначено, що відповідач проходить військову службу.

Розгляд справи відкладено на 02.04.2026 року, у зв`язку з поданням відповідачем клопотання про відкладення. У даному клопотанні також зазначено, що відповідач проходить військову службу.

Про розгляд справи 02.04.2026 року сторони були повідомлені.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України та у зв`язку з перебування судді Домусчі Л.В. у відпустці з 06.04.2026 року по 10.04.2026 року датою складення судового рішення є 14.04.2026 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, врегульовані нормами ЦК України про зобов`язання з повернення кредиту.

Судом встановлено, що 22.05.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71292619.

Згідно п. 2.1 Договору, За цим Договором Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту.

Згідно п. 2.2. Договору, Параметри та умови Кредиту:

2.2.1. Сума кредиту 18000,00 грн.

2.2.2. Строк кредитування/Строк договору 30 днів. (дата повернення - 20.06.2025 року)

2.2.3. Процентна ставка/день 0,250% (фіксована).

2.2.4. Комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 2700,00 грн.).

Згідно п. 11.5 Договору, Договір укладений на взаємовигідних умовах, на принципах ст.ст. 6, 627 ЦК України.

Вказаний договір позики укладено дистанційно, в електронній формі, шляхом підписання електронного повідомлення про прийняття (акцент) пропозиції та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 22040. Рахунок позичальника: НОМЕР_2 .

15.06.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів та ОСОБА_1 за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду № 15158568 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71292619 від 22.05.2025 року, за умовами якої сторони домовились продовжити строк кредитування на 25 днів в результаті чого загальний строк кредитування змінився з 30 днів на 55 днів (до 15.07.2025 року) та змінилася денна процентна ставка (фіксована) з 0,25 % на 1 %. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 54233, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - sikorskiy0997@gmail.com).

Кредитодавець ідентифікував ОСОБА_1 за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від "privatbank" за згодою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) персональні данні останнього в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис '22040 - 22.05.2025 06:14:21, '54233 - 15.06.2025 12:52:46, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Відповідно до наданої ТОВ «Фінансова компанія Фінекспрес» довідки № КД-000064225 від 17.10.2025 року ОСОБА_2 22.05.2025 року було перераховано суму коштів у розмірі 18 000 грн. на номер платіжної карти № НОМЕР_2 . Номер платежу № 06524aa1-64f6-40a1-89b4-e9a60c58dfe4.

До суду 12.01.2026 року на виконання ухвали суду від 05.12.2025 року від АТ КБ «Приватбанк» надійшов лист, відповідно до якого на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). Направлено виписку по рахунку (ах) № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) за період з 22.05.2025 року по 25.05.2025 року яка містить зарахування від 22.05.2025 року у розмірі 18 000 грн.

Доказів на користь того, що відповідачем була погашена заборгованість, до суду надано не було. Договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.

Суд вважає доведеним факт укладення 22.05.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 . Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71292619 та виконання первісним Кредитодавцем свого зобов`язання щодо надання грошових коштів у сумі 18 000 грн.

16.10.2025 року між ТОВ «Фінпром Маркет» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір факторингу № 16/10/25, згідно якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передала ТОВ «Фінпром Маркет» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, зокрема до боржника ОСОБА_1 за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71292619 від 22.05.2025 року.

Зазначений договір факторингу оплачений Фактором.

Відповідно до Реєстру прав вимог від 16.10.2025 року до договору факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 року, до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71292619 від 22.05.2025 року у загальній сумі 34 065 грн., з яких: 18 000 грн. - заборгованості за основною сумою боргу; 4 725 грн. - заборгованість за процентами; 2 700 грн. - заборгованості за комісією; 8 640 грн. - заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Відповідачем до суду не було надано жодного належного та допустимого доказу на спростування заборгованості.

Вирішуючи спір суд виходить із наступного.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо:- його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони;- воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку;- він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Із змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що він містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно положень ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно положень ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Таким чином, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення ним зобов`язання щодо їх повернення, а тому вимоги про стягнення в частині заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 18 000 грн. та заборгованості за комісією у розмірі 2 700 грн., є доведеними та обґрунтованими.

Щодо нарахування та стягнення процентів.

Відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією з 13.04.2024 року.

Відповідно до ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом в.о. Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014, затвердженого Законом України від 17.03.2014 року № 1126-VII «Про часткову мобілізацію в Україні» в Україні оголошена мобілізація, у зв`язку з чим з 18.03.2014 року настав особливий період.

Також, Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 24 лютого 2022 року було введено в Україні воєнний стан, який діє і на даний час.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач ОСОБА_1 , у зв`язку з перебуванням на військовій службі за мобілізацією, із введенням 24.02.2022 року воєнного стану, має право на звільнення від сплати пені, штрафних санкцій і процентів за користування кредитом, отриманим за кредитним договором, а товариство зобов`язане було припинити їх нарахування.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У зв`язку з тим, що первісним кредитодавцем нараховувались проценти за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71292619 від 22.05.2025 року у період з 22.05.2025 року по 27.07.2025 року включно, у той час як строк кредиту до 15.07.2025 року а також що відповідач вже був мобілізована до військової служби, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача у частині стягнення заборгованості за процентами у загальному розмірі 13 365 грн.

Таким чином позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71292619 від 22.05.2025 року в сумі 20 700 грн. підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову сплачений судовий збір в сумі 2 422,40 грн. На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 472,10 грн., оскільки позов задоволено на 60,77 %.

Позивач ТОВ «Фінпром Маркет» у позовній заяві просив стягнути на свою користь витрати на правову допомогу в розмірі 4 500 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу суду надано: Договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 року; Витяг з Акту № 6ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 року; акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, за змістом яких вбачається, що правова допомога надана на загальну суму 4 500 грн.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14.11.2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.

Враховуючи задоволення позову, а також беручи до уваги, що відповідачем не подано заяву про зменшення судових витрат, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 4 500 грн. на професійну правничу допомогу.

Отже, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 207, 525, 526, 530, 549, 610-612, 626, 629, 638- 640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 43, 64, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33) заборгованість за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71292619 від 22.05.2025 року у розмірі 20 700 (двадцять тисяч сімсот) гривень 00 копійок, з яких:

- 18 000 грн. - заборгованості за основною сумою боргу;

- 2 700 грн. - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33) судовий збір у розмірі 1 472 (одна тисяча чотириста сімдесят дві) гривні 10 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 14.04.2026 року.

Суддя: Домусчі Л.В.