Вирок від 14 квітня 2026 р. у справі №522/23954/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/23954/25

1-кп/522/26/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року місто Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12025162510001289 від 06.10.2025 року за обвинуваченням,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця с-ща. Нова Водолога, Нововодолазького району, Харківської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 186 КК України,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про таке:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним

1. ОСОБА_5 діючи в умовах воєнного стану, який впроваджено на території України відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, Указом Президента України від 14 липня 2025 року № 468/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 7 серпня 2025 року на 90 діб, вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

2. 05.10.2025 о 16:57 годині ОСОБА_5 перебував за адресою: м. Одеса вул. Грецька 19, а саме йшов по вул. Грецька у бік вул. Рішельєвська.

3. ОСОБА_5 побачив чоловіка сидячого на парапеті біля будинку №19 по вул. Грецька м. Одеси із мобільним телефоном у руках. В цей час у ОСОБА_5 виник раптовий корисливий намір, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, а саме мобільним телефоном марки «Хіаоті Redmi 10A», який належить КУ «обласний центр методичної роботи та соціальних виплат».

4. Спостерігаючи за діями останнього, ОСОБА_5 заздалегідь обрав дану особу, відносно якої можливо безпечно для себе реалізувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном КУ «обласний центр методичної роботи та соціальних виплат», а саме мобільним телефоном марки «Хіаоті Redmi 10A», який перебував у руках потерпілого.

5. Реалізуючи свій злочинний намір, який полягав у несподіваному для потерпілого ривку мобільного телефону, ОСОБА_5 діючи із заздалегідь розробленим планом, направленим на відкрите заволодіння чужим майном, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчиняючи дії, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна, підійшов до потерпілого ОСОБА_6 , після чого, з метою особистої наживи, шляхом ривка, відкрито заволодів мобільним телефоном марки «Xiaomi Redmi 10A», IMEI 1: НОМЕР_2 ; IMEI 2: НОМЕР_3 , вартістю 6170 гривень.

6. Разом із викраденим майном, ОСОБА_5 покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому КУ «обласний центр методичної роботи та соціальних виплат» (Код ЄДРПОУ 36155795) матеріальний збиток на загальну суму 6170 гривень.

ІІ. Позиція обвинуваченого

7. Обвинувачений ОСОБА_5 допитаний у судовому засіданні, вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, погодившись з усіма фактичними обставинами справи та пояснив, що він дійсно вчинив інкриміновані йому дії. Цивільний позов визнав.

ІІІ. Позиція потерпілих

8. Потерпілий ОСОБА_6 , представник КУ «Обласний центр методичної роботи та соціальних виплат» у судове засідання не з`явилися, неодноразово належним чином повідомлялися про місце, час і дату судових засідань, подали заяви про розгляд справи без їх участі.

ІV. Оцінка суду

9. З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України Суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які пояснили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

10. Враховуючи показання обвинуваченого, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд вважає, що дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 186 КК України — відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.

11. Вина ОСОБА_5 у скоєному доведена у повному обсязі.

V. Призначення покарання

12. Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_5 відповідно до статті 66 КК є щире каяття.

13. При цьому, Судом враховується, що щире каяття ОСОБА_5 проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини.

14. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 відповідно до статті 67 КК Суд не встановив.

15. Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_5 , Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до статті 65 КК бере до уваги:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що згідно із статтею 12 КК є тяжким злочином;

- враховує наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів протиправної діяльності);

- особу винного його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я;

- наявність обставини, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують таке.

16. За таких обставин Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для обрання покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, але обираючи таке, є всі підстави обрати його не в межах максимальної санкції закону, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення і є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

17. Визначаючи покарання, яке має понести винний ОСОБА_5 за вчинене кримінальне правопорушення, Суд враховує наявність встановленої у цій справі обставини, що пом`якшує покарання винуватого. Відтак, суд дійшов висновку про призначення винному покарання в межах санкції ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років.

18. Суд вважає, що саме таке покарання є пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення винного та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, у цьому випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні ОСОБА_5 саме такого виду покарання.

19. Суд не вбачає правових підстав застосовувати приписи статті 75 КК в частині звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання, оскільки дані про особу обвинуваченого в сукупності з тяжкістю кримінального правопорушення та конкретними обставинами кримінального провадження свідчить про неможливість його виправлення без відбування покарання, тому реалізація вказаних положень не сприятиме меті покарання.

20. Також на підставі частини п`ятої статті 72 Кримінального кодексу України, Суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення у період часу з 06.10.2025 по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

VI. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку

21. 15.12.2025 року до суду надійшов цивільний позов комунальної установи «Обласний центр методичної роботи та соціальних виплат» до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

22. Відповідно до цивільного позову комунальна установа «Обласний центр методичної роботи та соціальних виплат» просить стягнути з ОСОБА_5 на свою користь 6 170 грн матеріальної шкоди. Як вказано вище, обвинувачений цивільний позов визнав.

23. Так, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

24. Згідно з ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

25. Частиною 2 ст. 127 КПК України встановлено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

26. Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

27. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

28. Частинами 2, 3 ст. 22 ЦК України встановлено,що збитками є: 1) втрати,яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі,а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи,які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене(упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

29. З огляду на викладене, суд дійшов висновку висновку, що цивільний позов Комунальної установи «Обласний центр методичної роботи та соціальних виплат»підлягає задоволенню, оскільки вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення за встановлених судом обставин, у тому числі розмір завданих збитків, є доведеним в ході розгляду справи.

30. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18.05.2026 обраний ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.03.2026.

31. Відповідно до ст. 374 КПК України суд, при ухваленні вироку приймає, серед іншого, рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

32. У пунктах 46, 47 рішення у справі «Руслан Яковенко проти України», заява № 5425/11, рішення від 04 червня 2015 року, ЄСПЛ чітко розмежував підстави обмеження гарантій, встановлених ст. 5 Конвенції.

33. Суд зазначив, що попереднє ув`язнення в розумінні положень Конвенції закінчується зі встановленням вини та призначенням покарання судом першої інстанції.

34. Також Суд вказав, що підсудний вважається таким, що перебуває під вартою «після засудження компетентним судом» у розумінні підпункту «а» п. 1 ст. 5 Конвенції, з моменту оголошення вироку судом першої інстанції, навіть якщо він ще не набрав законної сили і його можна оскаржити. У зв`язку з цим, Суд дійшов висновку, що словосполучення «після засудження» не може тлумачитися як таке, що обмежується вироком, який набрав законної сили, оскільки це виключатиме випадки затримання під час судового засідання осіб, яких за результатами судового розгляду було засуджено і які на такий судовий розгляд з`явилися, ще будучи вільними, незалежно від доступних їм засобів юридичного захисту (див. рішення у справі «Вемгофф проти Німеччини» (Wemhoff v. Germany), від 27 червня 1968 року, С. 23, п. 9, Series А № 7).

35. За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність залишити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у формі тримання під вартою без змін до набрання вироком законної сили.

36. Рішення про речові докази необхідно прийняти відповідно до статті 100 КПК.

Із цих підстав,

керуючись статтями 349, 368, 370-371, 373-374, 376, Кримінального процесуального кодексу України, Суд,

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим за частиною четвертою статті 186 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

2. Початок строку відбуття покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

3. На підставі частини п`ятої статті 72 Кримінального кодексу України, зарахувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення в період часу з 06.10.2025 по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

4. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» обраний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

5. Накладений арешт ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 27.10.2025 на майно, вилучене в ході затримання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: куртку синього кольору із надписом "asics» та кросівки чорного кольору які поміщено спеціально сейф пакету НПУ № NPU 5651541 - скасувати.

6. Речові докази:

6.1. Куртку синього кольору із надписом "asics» та кросівки чорного кольору які поміщено спеціально сейф пакету НПУ № NPU 5651541 – повернути ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

6.2 Чохол від мобільного телефону чорного кольору, що переданий ОСОБА_6 згідно зберігальної розписки – залишити ОСОБА_6 .

6.3. Мобільний телефон «Редмі А10» в корпусі чорного кольору, в розбитому стані, що переданий ОСОБА_6 згідно зберігальної розписки — залишити комунальній установі «Обласний центр методичної роботи та соціальних виплат».

6.4 Оптичні диски із відеозаписами - залишити в матеріалах кримінального провадження.

7. Цивільний позов задовольнити. Стягнути із з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Комунальної установи «Обласний центр методичної роботи та соціальних виплат» (код ЄДРПОУ 36155795), заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 6 170 грн. 00 коп.(шість тисяч сто сімдесят гривень 00 коп.).

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляції до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1