Суд: Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 12 квітня 2026 р.
Справа: №243/2836/26
Суддя: Воронков Д. В.
Єд. унік. № 243/2836/26
Провадження № 3/243/1374/2026
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 квітня 2026 року м. Слов`янськ
Суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Воронков Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
зач. 3 ст. 130 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
У протоколі про адміністративне правопорушення серії АБА №090708 від 13.03.2026 року зазначено, що 13.03.2026 року о 18 год. 08 хв. біля буд. №95, по вул. Котельникова, в м. Слов`янську Краматорського району Донецької області водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, тест №847, результат 0,91‰, чим порушив вимоги п. 2.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить особистий підпис в протоколі про адміністративне правопорушення та факт отримання судової повістки. Причини неявки суду не повідомив, з заявою про відкладення розгляду справи до суду не звертався, пояснень по суті правопорушення не надав.
Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника, що не суперечить ст. 268 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП, передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, до матеріалів справи долучено: акт огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою «Drager Alcotest 6820»; чек - тест «Drager Alcotest 6820» №847 від 13.03.2026 року з результатом 0,91‰; свідоцтво про повірку газоаналізатора «Drager Alcotest 6820»; направлення на огляд водія транспортного засобу від 13.03.2026 року; рапорт інспектора БПП; пояснення свідка ОСОБА_2 від 13.03.2026, в яких останній зазначив, що став свыдком того, як двоє невідомих осіб на мотоциклі порушували правила дорожнього руху на перехресті вул. Чкалова та вул. Котельнікова, маючи при цьому явні ознаки алкогольного сп`яніння; постанову серії БАБ №001144 від 13.03.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 121-3 та ч. 6 ст. 121 КУпАП; довідку з поліції, згідно з якою ОСОБА_1 посвідчення водія не має; відеозапис, яким зафіксовано обставини виявленого правопорушення.
Так, згідно з фабулою протоколу, правопорушення було вчинене 13.03.2026 року о 18:08 за адресою: вул. Котельникова, 95, проте, доданий до матеріалів справи відеозапис із приватної системи спостереження містить часову відмітку 16:25:42, що на 1 годину 43 хвилини передує часу, зазначеному в протоколі.
Суд зазначає, що за такий значний проміжок часу транспортним засобом могла керувати інша особа, а сам відеозапис не фіксує події, що відбувалися о 18:08. Крім того, низька якість зображення та ракурс зйомки не дозволяють ідентифікувати особу водія, що виключає можливість стверджувати, що за кермом перебував саме ОСОБА_1 .
Письмові пояснення свідка ОСОБА_2 судом не приймаються, оскільки останній вказав на двох невідомих осіб та не зазначив жодних прикмет водія (одяг, колір шолома тощо), які б давали змогу ідентифікувати ОСОБА_1 як водія мотоцикла, а твердження свідка про те, що він бачив рух транспортного засобу о 18:08, суперечать іншим матеріалам справи, а саме відеозапису, на якому рух зафіксовано значно раніше.
Крім того, твердження свідка про наявність ознак сп`яніння під час руху не підтверджується жодним технічним засобом фіксації та спростовується поясненнями ОСОБА_1 на відеозаписі, де останній не заперечував факт вживання пива, проте, чітко пояснив, що не здійснював керування транспортним засобом.
Також, згідно з рапортом працівника поліції та відеозапису нагрудної камери, екіпаж прибув на місце події за викликом свідка вже після припинення руху транспортного засобу, а відеозапис нагрудної камери розпочато о 18:25:36, де зафіксовано, що транспортний засіб перебуває у статичному стані.
Таким чином, у матеріалах справи повністю відсутня відеофіксація факту керування транспортним засобом особою ОСОБА_1 безпосередньо перед оглядом, що є обов`язковою умовою для встановлення складу правопорушення за ст. 130 КУпАП
За таких обставин, проведення огляду за відсутності підстав, суперечить вимогам ст. 266 КУпАП і, відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, такий огляд вважається недійсним.
Окрім цього суд зазначає, що об`єктивна сторона правопорушення у фабулі протоколу є неповною та не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в протокол не зазначено марку, модель та номерний знак транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , що позбавляє суд можливості ідентифікувати його саме як транспортний засіб з урахуванням виду палива, об`єму чи потужності двигуна.
Сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним і беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви.
В свою чергу суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Отже, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про недоведеність факту наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки належних, допустимих та несуперечливих доказів вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - суду не надано, у зв`язку з чим, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 130 ч. 1, 247, 283, 284 КУпАП, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , – закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів, з дня її проголошення.
Суддя Слов`янського
міськрайонного суду
Донецької області Д.В. Воронков
Оригінал: reyestr.court.gov.ua