Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №694/3598/25 — Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/3598/25

провадження № 2/694/211/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.04.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Смовж О.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Нікітішиної С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До Звенигородського районного суду Черкаської області звернувся представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Кудіна А.В. з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 17 676 грн 00 коп та судових витрат у сумі 2 422,40 грн.

Представник позивача у позовній заяві вказує, що 17 квітня 2025 року ОСОБА_1 уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» кредитний договір №39189-04/2025 від 17 квітня 2025 року.

29 липня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс груп» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу №29072025, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №39189-04/2025 від 17 квітня 2025 року, укладеним між ТОВ «Стар Файненс груп» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 29072025 від 29.07.2025, ТОВ «ФК ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17 676,00 грн, з яких: 6 000,00 грн заборгованість за основним боргом; 5 616,00 грн - заборгованість за відсотками; 5 460,00 грн заборгованість за штрафом; 600,00 грн - комісія за видачу кредиту.

Позивач стверджує, що після набуття ним права вимоги за кредитним договором відповідач своїх зобов`язань не виконує, чим порушує права ТОВ "ФК "ЄАПБ".

Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задовольнити.

18.03.2026 на адресу суду від представника відповідача - адвоката Максиміва В.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив в задоволенні позовних вимог відмовити мотивуючи тим, що відповідач не згодний з твердженням позивача щодо укладення кредитного договору 39189-04/2025 від 17.04.2025 в електронній формі, виходячи з наступного.

Позивачем не надано жодного доказу направлення відповідачеві одноразового ідентифікатора «Y727» (наприклад довідки від мобільного оператора), а також не надано доказів використання Відповідачем цього ідентифікатора. Наявна у матеріалах справи копія кредитного договору № 39189 04/2025 від 17.04.2025 не може вважатись електронним документом (копією електронного документу), оскільки не відповідає вимогам статей 5 , 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належним доказом укладення договору.

Беручи до уваги вищенаведені факти та те, що для укладення електронного кредитного договору необхідно пройти ідентифікацію особи та зробити електронний підпис через смс-повідомлення, виключає підписання ОСОБА_1 кредитного договору зазначеним способом. Матеріали справи не містять доказів як того, що саме Відповідач будь яким способом застосував ідентифікатор електронного підпису, так і факту отримання саме ОСОБА_1 цього одноразового ідентифікатора.

Окрім того, до матеріалів справи не долучено копії Правил надання коштів у позику, які були актуальні на час укладення кредитного договору, а також містили б підпис ОСОБА_1 на підтвердження факту ознайомлення з ними. У матеріалах справи відсутня відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) щодо укладання спірного кредитного договору. Також, відсутні докази реєстрації відповідача в інформаційно телекомунікаційній системі Первісного кредитора. Позивачем не надано належного доказу переказу кредитних коштів на рахунок відповідача, що є необхідним для доведення факту укладання договору, оскільки за нормами абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України кредитний договір є укладений з моменту передання грошей.

На підтвердження виплати ОСОБА_1 коштів за кредитним договором ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» долучило до позовної заяви лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 3426_251015152113 від 15-10-2025, в якому вказано, що відповідно до договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № ФК-П-2022/02-3 від 2022-02-22 здійснено 17.04.2025 перерахування коштів в сумі 6 000,00 грн на картку НОМЕР_1 .

Проте будь-яких даних, які б дозволили ідентифікувати, що цей саме платіж здійснено на корись відповідача (персональні дані, ідентифікаційний код тощо), даний лист не містить. Позивачем також не надано до позовної заяви доказів існування будь-яких правовідносин між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення», яке здійснило переказ коштів на рахунок відповідача від імені позивача.

В матеріалах справи відсутній договір, який би дійсно підтверджував будь-які відносини між вказаними підпримствами.

Щодо нарахування штрафних санкцій та комісії зазначаємо наступне, що кредитний договір було укладено 17 квітня 2025 року. На момент виникнення спірних правовідносин є чинними положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в редакції Закону N 2120-IX З урахуванням вищенаведених положень про примат норм ЦК України над однотипними положеннями Закону України «Про споживче кредитування », вимога позивача про стягнення з відповідача 5460,00 гривень штрафних санкцій є безпідставною. Також просить стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати за надання правової допомоги в розмірі 13 500,00 грн.

20.03.2026 від представника позивача - Сови Ю.М. надійшла відповідь на відзив, в якій просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі мотивуючи тим, що укладання кредитного договору відбувалося лише після введення відповідачем одноразового ідентифікатора. Адже такий договір не міг бути укладений, без застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, відповідач через особистий кабінет на веб-сайті Первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого Первісний кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв`язку, на зазначений ним номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітно цифрової послідовності), який Відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору.

На підставі даних, зазначених у заявці, інформаційна система Первісного кредитора здійснює реєстрацію заявника на Сайті Первісного кредитора і формує Особистий кабінет Клієнта. У момент введення коду на Сайті Первісного кредитора Клієнт направляє Первісному кредитору електронне повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) підписане одноразовим ідентифікатором. Після вводу даного коду договір вважається підписаним. Тобто, для укладання кредитного договору необхідно здійснити певну послідовність дій направлених на реальне укладення договору та отримання коштів, нездійснення чи не завершення дії унеможливлює укладення договору.

Отже, позивачем доведено факт укладання відповідачем кредитного договору в електронній формі та підписання договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань.

Перерахування коштів на платіжну карту відповідача за укладеним договором безпосередньо здійснено оператором онлайн-послуг платіжної інфраструктури, який не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. позивачем надано підтвердження перерахування коштів, зокрема відповідна інформаційна довідка про перерахування кредитних коштів. Адже між підприємствами ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» укладено відповідний договір на переказ коштів, про що зазначено у тексті документа.

Договір факторингу між Первісним кредитором та позивачем укладений відповідно до вимог чинного законодавства України, яке діяло на момент укладання цього договору та ніяким чином не порушує права та законні інтереси відповідача.

Вартість правничої допомоги в сумі 13500,00 грн. з огляду на малозначність справи та складність написання відзиву є неспівмірною. Позивач не погоджується з таким розміром правової допомоги, адже їх розмір встановлений на власний розсуд та належним чином необґрунтований. Також, на думку позивача, вартість правової допомоги є значно завищеною та не відповідає критеріям реальності наданих адвокатських послуг та розумності їх вартості.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області Смовж О.Ю. від 02.12.2025 справу прийнято до провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

В судове засідання представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просить суд справу розглядати без участі представника позивача та зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачу ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї, що підтверджується поштовим повідомленням, а також відповідач повідомлений про розгляд справи шляхом оголошення на веб-сайті Звенигородського районного суду Черкаської області, що відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу за його відсутності та згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази,які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін і позов слід задовольнити, ухваливши рішення.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до приписів ст.12, ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно частин першої та другої статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали та з`ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи із таких мотивів.

Судом встановлено, що 17 квітня 2025 року ОСОБА_1 уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» кредитний договір №39189-04/2025 від 17 квітня 2025 року.

29 липня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс груп» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу №29072025, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №39189-04/2025 від 17 квітня 2025 року, укладеним між ТОВ «Стар Файненс груп» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Згідно з п. 1.1. Договору факторингу, згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 1.6. договору факторингу права вимоги вважаються такими, що перейшли від ТОВ «Стар Файненс Груп» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» в день підписання відповідного реєстру боржників, за умови виконання ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язань передбачених п. 1.2. цього договору.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник, зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 29072025 від 29.07.2025, ТОВ «ФК ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17 676,00 грн, з яких: 6 000,00 грн заборгованість за основним боргом; 5 616,00 грн - заборгованість за відсотками; 5 460,00 грн заборгованість за штрафом; 600,00 грн - комісія за видачу кредиту.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Згідно з вказаною нормою Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Позивач долучив в якості доказу існування кредитних відносин між первісним кредитором та відповідачем копію договору позики, який підписаний позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Y727, однак не надав доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 отримував вказаний одноразовий ідентифікатор для підписання електронного договору та Паспорта споживчого кредиту.

Відомості про те, що відповідач пройшов ідентифікацію та верифікацію особи, підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику, здійснив акцептування кредитного договору, шляхом надсилання електронного повідомлення підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором та підписав договір одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України "Про електронну комерцію", Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та Закону України "Про платіжні послуги", належними, допустимими та достатніми доказами не доведено.

Будь-який формуляр заяви на отримання кредиту, який би мав бути складеним і підписаним електронним підписом відповідача, електронна ідентифікація (автентифікація) якого здійснена з дотриманням вимог Закону, та який би був підтверджений і сумнівів у суду не викликав, в матеріалах справи відсутній.

Відповідно до п.1.6 Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту надання кредиту (перерахування коштів) відповідачу ОСОБА_1 та належності йому карткового рахунку НОМЕР_1 , що зазначений в Договорі про надання фінансового кредиту.

З клопотанням про витребування відповідних доказів позивач до суду не звертався, а суд не наділений цивільним законодавством правом самостійного здобуття доказів в інтересах тієї чи іншої із сторін.

Відповідно до вимог ст.ст. 512, 514, 517 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, щоіснували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Позивачем, до якого за договором факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача, не надано на підтвердження своїх позовних вимог первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували факт укладення договору споживачем з первісним кредитором, що ставить під сумнів дійсність кредитних відносин.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, що викладений в постанові від 21.07.2021 року в справі 287/363/16, при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності судового процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про недоведеність.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд має право винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі (правова позиція Верховного Суду в постановівід 29 вересня 2022 року в справі 857/7/22).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач не довів належними, допустимими та достатніми доказами наявність кредитних відносин з відповідачем, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості належним чином перевірити видачу відповідачу кредитних коштів, користування ним кредитними коштами, а тому в задоволенні вказаного позову слід відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю.

Оскільки в задоволені позову відмовлено, відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючисьст.ст. 12,13,76-82, 89,95,141, 95, 258, 263-265,274-279,354,355 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте Звенигородським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (електронна пошта 35625014@mail.gov.ua, адреса: вул.Симона Петлюри буд.30, м.Київ, 01032, тел. 0673221753).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя О.Ю.Смовж