Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №553/5296/25 — Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/5296/25

Провадження № 2/553/632/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09.04.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави у складі:

головуючої - судді Подмаркової Ю.М.,

за участі: секретаря судових засідань Макаренка Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,

в с т а н о в и в:

Від ПАТ «Страхова група «ТАС» надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 38608,93 грн тау судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.07.2023, о 10:29 год., в м. Полтаві, по вул. Великорогізнянська, біля буд. 2, сталася ДТП за участю автомобілів Nissan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та Scoda, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ІП Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Ленінського районного суду міста Полтави від 18.08.2023 у справі № 553/1973/23, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. На момент ДТП діяв догрів добровільного страхування наземного транспорту "Правильне Каско" № FA 286304 від 15.06.2023. страхувальник своєчасно звернувся до ПрАТ "СГ "ТАС" із заявою про настання події від 26.07.2023 та заява на виплату страхового відшкодування від 09.08.2023. Дану заяву було розглянуто, пошкодження Scoda, реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано страховим випадком, у зв`язку з чим ПрАТ "СГ "ТАС" здійснило виплату суми страхового відшкодування на користь власника пошкодженого транспортного засобу Scoda, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у розмірі 108 671,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу Nissan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ТДВ СК "Альфа-Гарант" за полісом обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів № 215821538. ТДВ СК "Альфа-Гарант" виплатила на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 70 062,07 грн, згідно платіжної інструкції № 42283 від 11.01.2024.

Залишок суми сплаченого страхового відшкодування, яке повинен сплатити відповідач, відповідно до ч. 1 смт. 1194 ЦК України, позивачу складає 38 608,93 грн.

Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 22.01.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі.

Представник позивача ПАТ "Страхова група "ТАС" адвокат Сечко С.В. подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 подав заяву, в якій вказав, що позовні вимоги визнає, просить провести розгляд справи за його відсутності. Також, просив розстрочити суму заборгованості на 20 місяців, у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем.

Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що 25.07.2023, о 10:29 год, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Nissan Patfinder, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Полтаві, по вул. Великорогозянській, біля б. 2, на порушення вимог пункту 16.11 Правил дорожнього руху, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 (дати дорогу), не надав перевагу в русі автомобілю Austin Rover, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , після чого автомобіль Nissan Patfinder зіткнувся з автомобілем Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в зустрічному напрямку та зупинився виконуючи вимогу дорожнього знаку 2.1 (дати дорогу) перед перехрестям. В результаті дорожньо-транспортної пригоди, транспортні засоби Nissan Patfinder, Austin Rover та Skoda Fabia отримали механічні пошкодження.

Постановою Ленінського районного суду міста Полтави від 18.08.2023 у справі № 553/1373/23 ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу.

Автомобіль марки Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить на праві власності ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», що підтверджується даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .

Відповідальність власника вказаного транспортного засобу застрахована в ПАТ «СГ «ТАС» згідно договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № FA 00286304 «Правильне Каско» від 15.06.2023. Строк дії договору з 16.06.2023 по 15.06.2024.

26.07.2023 ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» звернувся до ПАТ «СГ «ТАС» із заявою про настання події та 09.08.2023 із заявою про виплату страхового відшкодування.

03.08.2023 представник страховика провів огляд транспортного засобу марки Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за результатами якого складений відповідний акт.

На підставі зібраних документів та заяви про виплату страхового відшкодування позивачем складено страховий акт № 15388/01/923 від 10.08.2023, яким погоджено виплату страхового відшкодування на суму 108 671,00 грн.

11.08.2023 ПАТ «СГ «ТАС» здійснило виплату страхового відшкодування у сумі 108 671,00 грн ФОП ОСОБА_4 за ремонт автомобіля марки Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується даними платіжної інструкції № 355618 від 11.08.2023.

На момент настання страхового випадку цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 215821538.

В подальшому позивач звернувся до ТДВ СК «Альфа-Гарант» з регресною вимогою про виплату страхового відшкодування.

Згідно платіжної інструкції № 42283 від 11.01.2024 ТДВ СК «Альфа-Гарант» виплатило відшкодування на користь АТ «СГ «ТАС» на суму 70 062,07 грн.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», чинним на час виникнення спору, та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Згідно з абз. 2 п. 2 мотивувальної частини рішення КСУ від 09.02.1999 у справі №1-7/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

На час виникнення відповідних правовідносин був чинним Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV від 01.07.2004 (в редакції від 19.12.2021)), тому саме приписи цього Закону підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а не приписи Закону № 3720-ІХ від 21.05.2024, який був введений в дію 01.01.2025.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 82 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а постанова у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Частинами 3, 4 ст. 102 Закону України «Про страхування» передбачено, що у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов`язаний встановити факт, причини та обставини такої події та прийняти з урахуванням умов договору страхування рішення про визнання або невизнання випадку страховим. Здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта). У разі визнання випадку страховим страховик здійснює страхову виплату страхувальнику (іншій особі, визначеній договором страхування або законодавством) відповідно до умов договору страхування або законодавства.

Пунктом 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.4. ст. 36 вищевказаного Закону, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа яка відшкодувала шкоду, іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Відповідно до ст. 108 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Суд встановив, що водій забезпеченого транспортного засобу Nissan Patfinder, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , з вини якого сталася дорожньо-транспортна пригода та завдані матеріальні збитки ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 108 671,00 грн для потерпілої юридичної особи, що підтверджується платіжною інструкцією № 355618 від 11.08.2023.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Nissan Patfinder, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована ТДВ СК «Альфа-Гарант» полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 215821538, яке здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 70 062,07 грн.

Згідно з ч. 1 ст. ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, оскільки вказаного відшкодування недостатньо для повного відшкодування завданої шкоди, з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «СГ «ТАС» слід стягнути різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням) у розмірі 38 608,93 грн, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача щодо надання розстрочення виконання рішення суд виходить з наступного.

Відповідач просить розстрочити виконання рішення на 20 місяців, посилаючись на те, що він має намір виконати рішення суду, але не має можливості його виконати у зв`язку з тяжким матеріальним станом. Так, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи, отримує пенсію.

Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, про що зазначає в резолютивній частині рішенні (пункт 2 частини сьомої статті 265, частина перша статті 267 ЦПК України).

Стаття 265 ЦПК України не містить окремо визначені підстави для розстрочення виконання рішення суду, тому застосовуються положення статті 435 цього Кодексу.

Так, підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частина третя та четверта статті 435 ЦПК України).

Розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення (частина п`ята статті 435 ЦПК України).

З огляду на процесуальну поведінку відповідача, зокрема, визнання ним позову, враховуючи його матеріальний стан, а саме, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи, його дохід складає пенсія за віком, суд вважає за можливе розстрочити виконання судового рішення із зобов`язанням відповідача протягом 12 місяців здійснювати щомісячні платежі по 3 217,41 грн після набрання рішенням суду законної сили.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Зокрема, на підставі наданих суду позивачем документів, а саме копії довідки до висновку медико-соціальних (експертних) комісій про умови і характер праці інвалідів серії МСЕ № 0343484, ОСОБА_1 , з 24.07.2007 встановлено другу групу інвалідності безтерміново.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 148 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. ч. 6, 7 ст. 141 ЦПК України у разі, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Беручи до уваги, що судом задоволено позовні вимоги та встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи і на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, позивачу належить компенсувати за рахунок держави в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України судовий збір в сумі 3 028,00 грн.

Керуючись статтями 4, 27, 141, 142, 175-177, 184, 247, 265, 273 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 38 608 (тридцять вісім тисяч шістсот вісім) грн 93 к.

Компенсувати приватному акціонерному товариству «Страхова група «ТАС» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 к. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розстрочити виконання рішення в частині стягнення страхового відшкодування на дванадцять місяців з дня набрання рішенням законної сили з визначенням розміру щомісячних платежів по 3 217 (три тисячі двісті сімнадцять) грн 41 к.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 14.04.2026.

Найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», юридична адреса: 03117, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 65, код ЄДРПОУ 30115243;

відповідач ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Головуюча Ю.М. Подмаркова