Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №536/2757/25 — Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/2757/25

Провадження № 2/536/576/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

Головуючого судді - Колотієвського О.О.,

за участю секретаря судового засідання – Коваль В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява обґрунтована зокрема тим, що між ТОВ КРЕМIНЬТРАНСМАГIСТРАЛЬ та АТ «СК «АРКС» було укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP163022447, забезпечений транспортний засіб Opel НОМЕР_1 .

14.12.2020 р. відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Mitsubishi, НОМЕР_2 , та транспортного засобу Opel НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .

Вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14.01.2022 року по справі № 524/5910/21 Відповідача було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Проте, ухвалою Полтавського апеляційного суду від 06.02.2024 року по справі № 524/5910/21 вирок було скасовано, а провадження закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернулась потерпіла особа та надала всі необхідні документи.

Згідно ч. 30.1 ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо - транспортної пригоди.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 290-20 від 22.12.2020 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Mitsubishi, НОМЕР_2 складає 255 609,68 грн., ринкова вартість транспортного засобу Mitsubishi, НОМЕР_2 до ДТП – 113 998,45 грн, що є меншим за вартість відновлювального ремонту.

У зв`язку із даними розрахунками, відновлювальний ремонт є економічно необґрунтований, а транспортний засіб - фізично знищено.

Згідно ч. 30.2 ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 290-20 від 22.12.2020 року ринкова вартість транспортного засобу Mitsubishi, НОМЕР_2 до ДТП – 113 998,45 грн, та після ДТП складає 33 500,00 грн. На підставі вище зазначеного страхового акту № ARX2697374 АТ «СК «АРКС» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 80 498,45 грн. (113 998,45 - 33 500,00).

За загальним правилом, згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Враховуючи вказане, оскільки страховою компанією здійснено виплату потерпілій особі, просили суд ухвалити рішення відповідно до якого:

- Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий) на користь АТ «СК «АРКС» (код ЄДРПОУ 20474912) завдані збитки в порядку регресу у розмірі 80 498,45 грн;

- Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий) на користь АТ «СК «АРКС» (код ЄДРПОУ 20474912) сплачений судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Згідно матеріалів справи, представник позивача, просив проводити розгляд справи без їх участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату розгляду справи повідомлявся належним чином, за місцем реєстрації. Заяв про розгляд справи за його присутності або про причини неявки від відповідача не надходило, що за відсутності заперечень позивача є підставою для ухвалення заочного рішення (ст. 280 ЦПК України).

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно дослідивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як передбачено ст.ст. 12 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

09.01.2020 року між ТОВ КРЕМIНЬТРАНСМАГIСТРАЛЬ, ЄДРПОУ 39673386 та АТ «СК «АРКС» укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP163022447, забезпечений транспортний засіб Opel Сombo НОМЕР_1 .

Строк дії договору до 08.01.2021 року включно.

Згідно матеріалів справи, 14.12.2020 р. відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Mitsubishi, НОМЕР_2 , та транспортного засобу Opel НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .

Вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14.01.2022 року по справі № 524/5910/21 відповідача було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Згідно вказаного вироку, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого судом визнано вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Також, згідно вироку суду, допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав. Не заперечив факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а також обставини за яких сталась ДТП, зазначивши що був вимушений сісти за кермо.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 06.02.2024 року по справі № 524/5910/21 вирок було скасовано, а провадження закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України.

Водночас судом встановлено, що 17.12.2020 року до ПАТ СК «АРКАС» із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся потерпілий ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 290-20 від 22.12.2020 року транспортний засіб потерпілого визнано фізично знищеним. Ринкова вартість транспортного засобу Mitsubishi, НОМЕР_2 до ДТП – 113 998,45 грн, та після ДТП складає 33 500,00 грн.

На підставі вище зазначеного страхового акту № ARX2697374 АТ «СК «АРКС» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 80 498,45 грн. (113 998,45 - 33 500,00), що підтверджується платіжним дорученням № 741210 від 15.01.2021 року.

З метою досудового врегулювання спору, відповідачеві було направлено претензію про відшкодування збитків в порядку регресу, однак ніяких дій зі сторони відповідача щодо погашення заборгованості в добровільному порядку проведено не було.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, , зокрема: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно статті 27 Закону України «Про страхування» страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток в повному обсязі.

Відповідно п.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який був чинний на момент здійснення страхової виплати), страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Згідно підпункту а) пункту 38.1.1. ст.. 38 вкзаного Закону, Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду зокрема, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як зазначалося вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України, проте ухвалою Полтавського апеляційного суду звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінчення строків давності.

Таким чином, на момент розгляду даної цивільної справи відсутній обвинувальний вирок суду, який би набрав законної сили та встановлював вину відповідача у вчиненні ДТП. Кримінальне провадження закрито за нереабілітуючою підставою.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 17 серпня 2022 року у справі № 346/4425/18 (провадження № 61-7008св21) зроблено висновок про те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України є нереабілітуючими обставинами, тому відповідач повинен відшкодувати позивачу заподіяну з його вини шкоду.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2023 року в справі № 367/6377/17 (провадження № 61-975св23).

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З дослідженої ухвали Полтавського апеляційного суду встановлено, що в окремій заяві ОСОБА_1 надав добровільну згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності й закриття кримінального провадження з підстави закінчення строків давності передбачених ст.. 49 КК України, підтвердив, що йому зрозуміла ця підстава звільнення від кримінальної відповідальності, їх правові наслідки – нереабілітуючий характер.

Згідно статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено та підтверджувалося ОСОБА_1 під час розгляду кримінального провадження у першій інстанції, та не оспорювалося під час перегляду в апеляційній інстанції, що на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди він перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Також суд зазначає, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 було закрито не з причин відсутності події або складу злочину, а саме через сплив строків притягнення до кримінальної відповідальності за діяння, передбачені частиною 1 статті 286 КК України - порушення прави безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Звільнення від кримінальної відповідальності з підстав ч. 1 ст. 49 КК України не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну кримінальним правопорушенням шкоду, що кореспондується з положенням 1 статті 128 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 285 КПК України обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати про закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.

З аналізу вказаних норм слідує, що у разі, якщо ОСОБА_1 не погоджувався з суттю пред`явленого йому обвинувачення чи підставою закриття кримінального провадження, яка не є реабілітуючою, він мав право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави і наполягати на своєму повному виправданні (реабілітації).

Проте, матеріалами справи підтверджується, що під час перегляду вироку Автозаводського районного суду м. Кременчука, захисник заявив клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, яке ОСОБА_1 сам підтримав, та яке було задоволено судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 КК України звільненню від кримінальної відповідальності підлягає лише особа, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Також, згідно ч. 1 ст. 49 КК України, «особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минули такі строки…»

Відтак звільнятися від кримінальної відповідальності може лише особа, яка є винною у вчиненні кримінального правопорушення та тому вказана підстава і є нереабілітуючою, а лише звільняє від кримінальної відповідальності.

Таким чином, хоча вирок суду у кримінальному провадженні щодо відповідача було скасовано, це не спростовує вини та встановлених судом обставин, а саме факту перебування його в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом на момент скоєння ДТП.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність передбаченої законом підстави для регресу, та оскільки позивач свої зобов`язання страховика виконав у повному обсязі, у розумінні статті 1191 ЦК України, то він набув право вимоги відповідного відшкодування від відповідача, а тому позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено, тому судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову у розмірі 3028 гривень,

Керуючись статтями 4, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 30, 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,

УХВАЛИВ:

Цивільний позов Акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий) на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» завдані збитки в порядку регресу у розмірі 80 498,45 грн;

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий) на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» сплачений судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяО. О. Колотієвський