Вирок від 14 квітня 2026 р. у справі №534/413/26 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Справа№534/413/26

Провадження №1-кп/534/43/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року м. Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

представника потерпілого ОСОБА_7

законного представника потерпілого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження 12025170520000219 від 05.04.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Калуш, Івано-Франківської області, з вищою економічною освітою, одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого:

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.166 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Декларацією прав дитини, прийнятою резолюцією 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, Конвенцією про права дитини, підписаною Україною 21 лютого 1990 року, встановлено, що дитина має право на здоровий зріст і розвиток, належне харчування, житло, розваги; дитина повинна рости під відповідальністю своїх батьків в атмосфері любові, морального та матеріального забезпечення; дитина повинна бути захищена від недбалого ставлення, жорстокості та експлуатації.

Також ст.150, 180 Сімейного кодексу України регламентовано, що батьки зобов?язані піклуватися про здоров?я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток та утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

3 огляду на вказані правові норми, батьки зобов?язані не тільки забезпечувати дитину умовами для проживання, навчання, побуту, дозвілля, а й турбуватися про її фізичне, психологічне і соціальне благополуччя, так як найважливішою задачею батьків є здоровий розвиток дитини, який включає добре фізичне самопочуття, енергію, бадьорість; здатність витримувати фізичні навантаження, аналізувати проблеми та приймати зважені рішення, розуміти почуття свої та інших людей; уміння долати невдачі, керувати стресами, вчитися й отримувати задоволення від навчання; усвідомлення свого призначення і сенсу життя; сприйняття загальнолюдських цінностей; задоволення соціальним статусом і якістю стосунків із оточенням; ефективне спілкування та взаємодія з людьми тощо. Основною умовою розвитку дитини є здатність гармонійно жити у змінних умовах навколишнього середовища.

Встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 23.11.2021 №307 створено прийомну сім?ю ОСОБА_4 та ОСОБА_9 .

Згідно зі ст. 256-1 Сімейного кодексу України прийомна сім?я - сім?я, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Прийомні батьки несуть обов?язки по вихованню та розвитку дітей, передбачені статтею 150 Сімейного кодексу України, у тому числі, піклуватися про здоров?я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; поважати дитину; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до Положення про прийомну сім?ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2022 №565, прийомні батьки несуть відповідальність за життя, здоров?я, фізичний і психічний розвиток прийомних дітей.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 23.11.2021 №307 неповнолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з малолітньою сестрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , влаштовані до прийомної сім?ї ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , де перебували до 19.03.2025.

Упродовж 2022 - 2025 років ОСОБА_4 , будучи прийомним батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючих за адресою: АДРЕСА_2 , посягаючи на основні принципи суспільної моральності у сфері виховання дітей, в порушення приписів статті 28 Конституції України, згідно з якої кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню, статті 29 Конституції України, яка передбачає, що кожна людина має право на особисту недоторканість, свідомо нехтуючи своїми батьківськими обов?язками, всупереч вимогам ст. 150 Сімейного кодексу України, якими передбачено, що батьки зобов?язані піклуватися про здоров?я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, не застосовувати до неї фізичні та інші види покарання, які принижують людську гідність, та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватись про її здоров?я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці, упродовж 2022 - 2025 років, злісно не виконував встановлених законом обов?язків по догляду за дитиною, умисно та систематично вчиняв фізичне та психологічне насильство по відношенню до свого сина ОСОБА_6 , що спричинило тяжкі наслідки.

Зокрема, на початку червня 2022 року, точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , без наявної на те причини, вчинив сімейну сварку, під час якої примусив неповнолітнього ОСОБА_6 лягти на диван в положення на живіт, наказав закрити очі руками та шкіряним паском наніс один удар по сідницях неповнолітнього, тим самим завдав йому фізичної болі та шкоди психічному здоров?ю.

Обвинувачений ОСОБА_4 , влітку 2022 року точної дати та часу не встановлено, перебуваючи за місцем мешкання за адресою; АДРЕСА_2 , без наявної на те причини, вчинив сімейну сварку, під час якої примусив неповнолітнього ОСОБА_6 лягти на диван в положення на живіт, наказав закрити очі руками, та шкіряним паском наніс 1-2 удари по сідницях неповнолітнього, тим самим завдав йому фізичної болі та шкоди психічному здоров`ю.

Обвинувачений ОСОБА_4 , влітку 2022 року точної дати та часу не встановлено, перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , у кімнаті на 2 поверсі, в якій мешкав ОСОБА_6 , без наявної на те причини, вчинив сімейну сварку, під час якої хаотично наносив удари в різні частини тіла ОСОБА_6 , а саме кулаками по спині та ногами по ногам неповнолітнього.

Окрім цього, 13.03.2025 у вечірній час доби, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 знаходились адресою: АДРЕСА_2 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних взаємовідносин виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_4 виник протиправний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 наказав лягти на диван в положення на живіт та діючи умисно, наніс близько 50 ударів шкіряним паском по сідницях та спині, після чого коли ОСОБА_6 зайняв положення напівсидячи ОСОБА_4 наніс 3 удари ногами по правій нозі ОСОБА_6 . Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_4 правою ногою наніс 5 ударів по лівій нозі ОСОБА_6 . Також, ОСОБА_4 правою рукою наніс 2 удари по спині ОСОБА_6 та 1 один удар правою рукою по його плечу.

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_4 спричинив тілесні ушкодження у вигляді синця на зовнішній поверхні лівого стегна, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи №489 від 20.05.2025.

Систематичне психологічне та фізичне домашнє насильство ОСОБА_4 стосовно ОСОБА_6 , згідно висновку комплексної судово психолого-психіатричної експертизи №634 від 28.11.2025 мають ознаки психотравмуючого характеру для потерпілого ОСОБА_6

15.04.2026 під час судового розгляду між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладена угода про примирення.

Згідно з умовами угоди про примирення ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі висунутого обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті, та публічно під час судового засідання вибачиться перед потерпілим.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання за ст.166 КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі із звільненням від його відбування з випробуванням.

Роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки умисного невиконання угоди. В угоді зазначені права і обов`язки потерпілого та обвинуваченого щодо укладення угоди.

Обвинувачений ОСОБА_4 заявив в суді, що свою вину визнає повністю, обставини зазначені в обвинувальному акті не заперечує, розуміє характер пред`явленого обвинувачення, наслідки укладення та затвердження угоди, вид покарання, а також інші заходи, що будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Попросив пробачення у потерпілого. Просив затвердити угоду про примирення.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив затвердити угоду примирення.

Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення.

Представник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 та законний представник потерпілого ОСОБА_6 . ОСОБА_8 прохали затвердити угоду про примирення укладену між потерпілим та обвинуваченим.

Прокурор в судовому засіданні проти затвердження угоди не заперечувала. Вважає, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просила угоду про примирення затвердити.

Суд, заслухавши позицію обвинуваченого, його захисника, потерпілого, його представника, законного представника, думку прокурора, проаналізувавши наявні матеріли, прийшов до наступних висновків.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст.166 КК України, як злісне невиконання батьками встановлених законом обов`язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого відсутні.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про примирення.

Згідно з ч.3, ч.5 ст.469 КПК України дана угода може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

За нормами ст.12 КК України злочин, передбачений ст.166 КК України, відноситься до нетяжких злочинів.

Судом встановлено, що укладення угоди про примирення між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди не суперечать нормам матеріального та процесуального права, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для затвердження угоди про примирення.

Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на затвердження угоди, посилаючись на її добровільність та на призначення узгодженого покарання. Згідно довідок медичних установ, обвинувачений на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні проти затвердження угоди про примирення не заперечував та пояснив, що наслідки затвердження цієї угоди йому зрозумілі.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до переконання, що угода про примирення між обвинуваченим та потерпілим відповідає вимогам ст.471, 473 КПК України, міра покарання, узгоджена обвинуваченим та потерпілим відповідає вимогам ст.166 КК України, обвинувачений та потерпілий цілком розуміють права, визначені ст.474 КПК України, укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, підстави для відмови у затвердженні угоди відсутні, а тому суд вважає за можливе затвердити угоду про примирення між обвинуваченим та потерпілим, із призначенням ОСОБА_4 покарання, визначеного в угоді про примирення, у виді 2 (двох) років обмеження волі. На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

З урахуванням процесуальної поведінки обвинуваченого, суд не вбачає підстав для застосування до нього запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.314, 368, 469, 370, 371, 475 КПК України суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення укладену 15 квітня 2026 року у кримінальному провадженні №12025170520000219 між ОСОБА_4 обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.166 КК Українита потерпілим ОСОБА_6 .

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.166 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 : періодично з`являтись для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

Шкіряний пасок чорного кольору, який поміщено до сейф пакету 6102939 та мобільний телефон марки Xiaomi HyperOs імей НОМЕР_1 , імей НОМЕР_2 з сім карткою НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , який поміщено до сейф пакету PSP 1520933 - повернути обвинуваченому ОСОБА_4

оптичний DVD – R диск, CMDR47G-CFMWMO3-6865 65 GP0231, об`ємом 4,7 GB – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його оголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, представнику потерпілого, законному представнику потерпілого роз`яснюється право подати клопотання про помилування, а також роз`яснюється учасникам кримінального провадження право ознайомитись із журналом судового засідання та подавати на них зауваження.

Суддя ОСОБА_1