Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №552/1399/26 — Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/1399/26

Провадження №2/552/1769/26

РІШЕННЯ

іменем україни

13.04.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.

секретар судового засідання – Хрипунова Т.В.,

учасники справи та їх представники:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

представник відповідача – ОСОБА_3 ,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В позовній заяві зазначила, що з 09 жовтня 2024 року перебуває з відповідачем в шлюбі.

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказувала, що за час спільного проживання сторони не змогли створити міцної та дружньої сім`ї. Під час подружнього життя стала помітною несумісність характерів, принципова відмінність поглядів на спільне життя в побутових питаннях та звичках, внаслідок чого погіршились взаємовідносини. Суперечності, що виникли між сторонами, стали причиною розпаду сім`ї.

Сторони подружні стосунки не підтримують, спільного домашнього господарства не ведуть, останні два місяці проживають окремо.

Позивач не має наміру поновлювати шлюбно-сімейні відносини, а відтак подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим та недоцільним.

Тому позивач просила суд шлюб розірвати.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 12 березня 2026 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 22).

Заперечень проти розгляду справи у спрощеному провадженні сторони суду не надавали.

Інші заяви по суті справи та клопотання від учасників справи до суду не надходили.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання також не з`явились.

При цьому представник відповідача 10 квітня 2026 року звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи.

Але 13 квітня 2026 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про визнання позову. У заяві просив прийняти заяву про визнання позову, позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі. Також просив справу розглянути за його відсутності.

На підставі викладеного, враховуючи клопотання сторін про розгляд справи за їх відсутності та заяву відповідача про визнання позову, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в засідання не з`явились.

Суд, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з 09 жовтня 2024 року перебувають в зареєстрованому шлюбі.

Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 09 жовтня 2024 року Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 13).

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актовим записом про народження (а.с. 14-15).

Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Позивач просить шлюб розірвати, не бажає надалі перебувати у шлюбі з відповідачем. На час розгляду справи вона позов підтримує.

Відповідач позов визнає, проти розірвання шлюбу не заперечує.

При цьому примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таким чином судом встановлено відсутність вільної згоди сторін перебувати в шлюбі один з одним.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що сім`я розпалась остаточно, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно ч. 3 ст. 105 СК України ш люб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Зважаючи на відносини, що виникли між сторонами, відсутність згоди позивача на примирення з відповідачем, згоду відповідача на розірвання шлюбу, збереження шлюбу суперечитиме інтересам обох з подружжя.

Тому суд приходить до висновку про необхідність позов задовольнити, шлюб - розірвати.

Згідно ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач вимоги щодо відновлення їй дошлюбного прізвища не заявляла.

Тому таке питання судом не розглядалось.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених відносно них позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв`язку з визнанням відповідачем позову, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору (1331,20 грн / 2 = 665,60 грн), сплаченого при поданні позову.

У зв`язку з цим з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 09 жовтня 2024 року Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №951, між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 - розірвати.

Прізвища сторін після розірвання шлюбу:

його – ОСОБА_7 ;

її – ОСОБА_7 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) на відшкодування судових витрат зі сплати судового збору.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову до ОСОБА_2 що становить 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживаюча: АДРЕСА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , проживаючий: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 13.04.2026 року.

Головуючий О.А.Самсонова