Вирок від 14 квітня 2026 р. у справі №371/486/26 — Миронівський районний суд Київської області

"15" квітня 2026 р. Єдиний унікальний № 371/486/26

Номер провадження № 1-кп/371/211/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження № 12026116220000010, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 січня 2026 року відносно

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Славське Сколівського району Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, особи пенсійного віку, не депутата, не одруженого, маючого базову середню освіту, не військовозобов`язаного, на утриманні малолітніх дітей не маючого, не працюючого, засудженого 22 грудня 2023 року вироком Миронівського районного суду Київської області за ч. 1 ст. 369 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., паспорт серії НОМЕР_1 виданий Сколівським РС ГУДМС України у Львівській області від 24.03.2015.

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України,

ВСТАНОВИВ :

22.12.2023 ОСОБА_2 засуджено вироком Миронівського районного суду Київської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

23.01.2024 вирок Миронівського районного суду Київської області від 22.12.2023 відносно засудженого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 369 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., набрав законної сили.

24.01.2024 Миронівським районним судом до Обухівського районного сектору № 3 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області направлено розпорядження про виконання вироку від 22.12.2023, що набрав законної сили відносно засудженого ОСОБА_2 , яке 30.01.2024 надійшло до Обухівського районного сектору № 3 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області. Цього ж дня ОСОБА_2 поставлений на облік Обухівським районним сектором № 3 філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області, як особа, засуджена до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

12.02.2024 засудженому ОСОБА_2 начальником Обухівського районного сектору № 3 філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області роз`яснено порядок і умови відбування покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., ознайомлено з наслідками несплати штрафу та попереджено про настання кримінальної відповідальності у разі ухилення від сплати штрафу.

В подальшому, за поданням Обухівського районного сектору № 3 філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області, ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 15.04.2024, яка набрала законної сили 23.04.2024, ОСОБА_2 несплачений штраф в розмірі 17000 грн. розстрочено на один рік щомісячними платежами по 1416,67 грн. з моменту набрання ухвалою законної сили, тобто до 23.04.2025.

В той же час, ОСОБА_2 , будучи ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання у виді штрафу, достовірно знаючи про необхідність його відбування і будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 389 КК України за ухилення від відбування покарання у виді штрафу, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, щомісячно маючи стабільний неофіційний дохід та реальну можливість виконати рішення суду, станом на 19.01.2026 ухилився від виконання покарання, призначеного вироком Миронівського районного суду Київської області від 22.12.2023 у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

Таким чином, засуджений ОСОБА_2 ухилився від сплати штрафу, тобто вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 1 ст. 389 КК України.

Прокурором Миронівськго відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 подано клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, вона просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 яка була складена в присутності захисника ОСОБА_4 , в якій ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України; згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому статтями 381-382 КПК України.

Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні повністю доведена та його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 389 КК України, як ухилення засудженого від сплати штрафу.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне: ОСОБА_2 раніше притягався до кримінальної відповідальності 19.06.1996 року Харківським районним судом Харківської області за ч.3 ст.140 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 23.04.2004 року Миронівським районним судом Київської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України на 1 рік, є особою пенсійного віку, не одружений, з базовою середньою освітою, не військовозобов`язаний, на утриманні малолітніх дітей не має, не працюючий.

При призначенні покарання ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Кримінальне правопорушення, інкриміноване ОСОБА_2 відповідно до статті 12 КК України, є нетяжким злочином.

Обставиною, яка згідно статті 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд визнає щире каяття.

Обставин, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 судом не встановлено.

В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи, що обвинувачений визнав свою провину, щиро розкаявся, з урахуванням особи ОСОБА_2 та наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливо без ізоляції від суспільства, а тому вважає за доцільне призначити йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 389 КК України у виді пробаційного нагляду.

При цьому суд зазначає, що принцип невідворотності виконання і відбування покарань тісно пов`язаний з принципом гуманізму, оскільки особа, яка вчинила злочин, має гостро відчути силу держави та справедливість закону, який до неї застосовується.

Створення умов для реалізації принципу невідворотності юридичної відповідальності, яка є найважливішою складовою частиною попередження злочинів, повністю відповідає принципу гуманізму. Якщо особи, які вчинили правопорушення, будуть звільнятися від відповідальності, то у багатьох з них буде формуватись переконання про безкарність злочинів, що сприятиме скоєнню нових суспільно-небезпечних діянь, що не тільки порушує вимогу невідворотності покарання, але й суперечить гуманізму, тому суд вважає за необхідне вирок Миронівського районного суду Київської області від 22.12.2023 року відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 369 КК України засудженого до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень слід виконувати самостійно.

Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для подальшого виправлення ОСОБА_2 та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Судові витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

Керуючись статтями 2, 12, 50, 59-1, 65-67, 72, 389 КК України, статтями 100, 124, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч.3 ст.72 КК України вирок Миронівського районного суду Київської області від 22.12.2023 року відносно ОСОБА_2 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України засудженого до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень виконувати самостійно.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту у спрощеному проваджені не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1