Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №370/390/26 — Макарівський районний суд Київської області

"06" квітня 2026 р. Справа № 370/390/26

Провадження № 2/370/210/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 рік с-ще Макарів

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бізяєвої Н.О.

за участю секретаря судового засідання Мінасян Я.А.

розглянувши розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування вимог позову, позивач зазначає, що з 30.11.2019 року позивач перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , про що складено актовий запис №185 Макарівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного тану Головного територіального управління юстиції у Київській області. Від спільного шлюбу мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Різниця у віці між сторонами 7 років. На момент реєстрації шлюбу відповідачу було 17 років. Протягом тривалого часу сімейне життя погіршилось, зникло взаєморозуміння, взаємоповага, втрачено почуття любові. Будинок залишив дітям з відповідачем і проживаю в іншому місці, сімейне життя та шлюбних стосунків не підтримує, різне бачення на життя. Спроби примиритися в свій час не дали бажаних результатів.

На підставі вищевикладеного просить суд розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 30.11.2019 року Макарівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного тану Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 17.02.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження.

02.03.2026 року на адресу суду надійшов відзив від відповідача ОСОБА_2 , в якому вона просить перейти до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, та залучити до участі у справі як орган опіки та піклування – Службу у справах дітей та сім`ї Бучанської районної державної адміністрації, при ухвалені рішенні про розірвання шлюбу, зафіксувати що малолітні діти залишаються проживати з матір`ю.

20.03.2026 року на адресу суду позивачем надіслані додаткові пояснення, з зазначенням, що предметом даного позову є виключно розірвання шлюбу, питання щодо місця проживання дітей та стягнення аліментів, можуть бути предметом окремих судових розглядів. Дана справа є малозначною, а обставини справи не потребують тривалого загального провадження.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 27.03.2026 року у задоволені клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, що подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 30 листопада 2019 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , який зареєстровано Макарівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного тану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовим записом №185.

Від шлюбу мають малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками записані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , батьками записані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно з ч.3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Сторони проживають окремо, не підтримують шлюбних відносин та сумісного господарства не ведуть. Подружнє життя сторін не склалося, про що зазначено у позовній заяві. Відповідачка згодна з позовними вимогами про розірвання шлюбу, про що зазначено у відзиві.

Таким чином, примирення між позивачем та відповідачкою неможливе, спорів про поділ майна на час розгляду справи не існує.

Враховуючи те, що однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, суд вважає, що у зв`язку з відсутністю вільної згоди позивача на продовження шлюбу, подальше збереження шлюбу суперечить його інтересам, а також принципу добровільності шлюбу, у зв`язку з чим, є неможливим.

Згідно ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім`ї неможливо, позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідачка не заперечує проти розірвання шлюбу, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, як це передбачено ст.112 Сімейного Кодексу України, тому шлюб між сторонами носить формальний характер і підлягає розірванню.

Питання щодо визначення місця проживання дітей судом не вирішується, оскільки не є предметом даного спору та відповідна вимога як позовна позивачем не заявлялася. Відповідного зустрічного позову з цього приводу до суду також не надходило.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів справи суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі..

Приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зі змісту позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд також не стягувати судові витрати з відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 197, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 30 листопада 2019 року 06 червня 2015 року Макарівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного тану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовим записом №185.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду виготовлено 14 квітня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н.О. Бізяєва