Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №364/171/26 — Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/171/26

Провадження № 2-о/364/6/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2026 року, Володарський районний суд Київської області, в складі:

головуючого судді Ткаченко О. В.,

за участю секретаря Бондаренко Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за заявою

ОСОБА_1 , тел. НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

представник заявника Поліщук Володимир Анатолійович, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ,

заінтересовані особи ОСОБА_2 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_5 , адреса АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ,

ОСОБА_3 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел. НОМЕР_7 , адреса АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 ,

про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

13.02.2026 звернувся до суду заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Поліщук В.А. з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. В обґрунтування заяви, заявник зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер його батько. Після його смерті залишились майнові права засновника Фермерського господарства "Пасіка", що розташоване за адресою: вул. Слобода, будинок 101, село Антонів, Сквирський район (на даний час Білоцерківський район), Київська область.

04.12.2025 року приватним нотаріусом заведено спадкову справу, 06.02.2026 року ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилось після смерті його батька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Нотаріус виніс постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, якою відмовила у прийнятті заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину на майно, оскільки заявник на день смерті спадкодавця не був зареєстрований разом із померлим.

Встановлення факту постійного проживання заявника разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, необхідно заявнику для оформлення спадщини.

Посилаючись на те, що заявник постійно проживав до дня смерті зі своїм батьком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , вели домашнє господарство у будинку за адресою: АДРЕСА_4 , при цьому він не був зареєстрованим за адресою місця проживання померлого, а отже у заявника не має можливості встановити факт його проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, він звернувся до суду з даною заявою та надав докази на підтвердження вищевказаного факту.

Представник заявника в судовому засіданні підтвердив вимоги заявлені в заяві та просив їх задовольнити.

Заінтерисовані особли, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви, якими просили суд розглядати справу у їх відсутність, проти задоволення заяви не заперечують (а.с. 47, 49).

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню на підставі фактів, встановлених в судовому засіданні.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_9 (а.с. 24), у якому батьком зазначено ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.02.2026 р. приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Дерун К.А. щодо порядку оформлення спадщини пiсля смерті ОСОБА_4 , заявнику було роз`яснено, що він вважається таким, що не прийняв спадщину та роз`яснено право звернутися до суду для визначення факту спільного проживання з померлим (а.с. 15).

Обставини спільного проживання сина з батьком стверджується показаннями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та Витягами з Реєстру територіальної громади (а.с. 17-20).

Відповідно до положень ст.ст.1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно з ч. 1ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р.) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 1 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, визначено що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Судом встановлено, що заявнику необхідно встановити факт постійного спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для оформлення права на спадщину, отже встановлення факту проживання заявника з батьком на момент його смерті породжує юридичні наслідки, оскільки з визначенням їх спільного проживання законодавство пов`язує прийняття спадщини, при цьому, спір про встановлення даного факту відсутній.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви, оскільки встановлення цього факту породжує для заявника юридичні наслідки, від яких залежать його майнові права на спадщину.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 10, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 15.04.2026.

Суддя О. В. Ткаченко