Вирок від 13 квітня 2026 р. у справі №286/578/26 — Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/578/26

Провадження № 1-кп/286/216/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з секретарем ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026060500000004 від 06.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлодар, Казахстан, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, має на утриманні малолітню дитину, непрацюючого, несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» безпричинне умисно систематично вчиняє фізичне, психологічне та економічне насильство по відношенню до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою спільно проживає однією сім`єю, але не перебуває у шлюбі, що призвело до психологічних та фізичних страждань останньої, а також погіршення якості її життя яке виразилось у формі втрати працездатності, енергійності, втоми, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного сну та відпочинку, у тому числі втрат самооцінки, позитивних емоцій, негативних переживань, тощо.

Так, ОСОБА_4 неодноразово, не маючи підґрунтя, вчиняв по відношенню до ОСОБА_5 , з якою спільно проживає однією сім`єю, але не перебуває у шлюбі дії, виражені у словесних образах, погрозах, висловлюваннях в її адресу словами нецензурної лайки, приниженні та залякуванні, тим самим викликав у ОСОБА_5 побоювання за свою безпеку, спричиняв емоційну невпевненість, та завдавав шкоду здоров`ю, що виразилось у формі втрати працездатності, пониження самооцінки, втрати позитивних емоцій, тощо.

24.12.2024 року о 21 год. 45 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем спільного проживання, що в АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , а саме: ображав її словами нецензурної лайки, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Також, 08.01.2025 о 21 год. 20 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем спільного проживання, вчинив насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки - ОСОБА_5 , в саме: ображав її словами нецензурної лайки, вибивав двері, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Крім того, 10.01.2025 о 23 год. 45 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за місцем спільного проживання, що в АДРЕСА_2 , вчинив насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки - ОСОБА_5 , а саме: виражався нецензурною лайкою в її адресу, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

В результаті вищевказаних дій ОСОБА_4 було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили його протиправні дії та склали відносно останнього протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

В подальшому, постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 13.03.2025 року ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні 24.12.2024, 08.01.2025, 10.01.2025 року адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.51 та ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Також, 31.05.2025 року о 21 годині 30 хвилин ОСОБА_4 місцем спільного проживання, що в АДРЕСА_2 вчинив насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї співмешканки - ОСОБА_5 , а саме: штовхав її, ображав словами нецензурної лайки, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю потерпілої, внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_4 та склали відносно останнього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

В подальшому, постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 26.06.2025 року ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні 31.05.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень.

Крім цього, 22.07.2025 року о 21 год. 30 хв. ОСОБА_4 перебуваючи за місцем спільного проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив насильство психологічного та економічного характеру відносно своєї співмешканки - ОСОБА_5 , а саме: ображав її словами нецензурної лайки, погрожував фізичною розправою та побив вікна на балконі, внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_4 та відносно останнього склали протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

В подальшому, постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 10.09.2025 року ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні 22.07.2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності, накладено адміністративне стягнення у виді 60 годин громадських робіт.

Також, 12.10.2025 року о 15 год 30 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за місцем спільного проживания в АДРЕСА_2 , вчинив насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки - ОСОБА_5 , а саме: висловлювався грубою нецензурною лайкою в її адресу, чим міг завдати шкоди її психічному здоров`ю, внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_4 та відносно останнього склали протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

В подальшому, постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 11.12.2025 року ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні 12.10.2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.

В продовженні своїх протиправних дій, 16.12.2025 року, близько 20 години 00 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись за місцем спільного проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, використовуючи малозначний привід, вчинив суперечку із ОСОБА_5 , з якою спільно проживає однією сім`єю, але не перебуває у шлюбі. В ході суперечки виражався в адресу ОСОБА_5 словами нецензурної лайки та не випускав із квартири.

Крім цього, 25.01.2026 року, близько 19 години 40 хвилин ОСОБА_4 знаходячись за місцем спільного проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив сварку із ОСОБА_5 , з якою спільно проживає однією сім`єю, але не перебуває у шлюбі. В ході сварки виражався в адресу ОСОБА_5 словами нецензурної лайки, погрожував фізичкою розправою.

В результаті своїх протиправних дій ОСОБА_4 вчинив відносно ОСОБА_5 , з якою перебуває у сімейних відносинах психологічне та економічне домашнє насильство, чим завдав шкоди психологічному здоров"ю потерпілої.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив умисне систематичне домашнє насильство по відношенню до ОСОБА_5 , з якою перебуває у сімейних відносинах, що призвело до фізичних та психологічних страждань останньої, а також погіршилось якість її життя.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив, що обставини в обвинувальному акті викладені правильно і показав, що були сварки, потерпіла викликала поліцію. Штрафи ним сплачені, громадські роботи відпрацьовано. Причиною цього був алкоголь.

Потерпіла ОСОБА_5 показала, що проживали раніше із обвинуваченим за місцем проживання останнього в м. Нововолинськ. Неодноразово вчиняв домашнє насильство, бив, ламав носа, шкодить її майно. Не вірить обвинуваченому, що він може змінитися. Не всі події зафіксовано в обвинувальному акті, оскільки не викликала поліцію. Хоче, щоб він залишив її у спокої та її житло. Вона проживає з іншим чоловіком, з яким у обвинуваченого виникають бійки. Просить обвинуваченого суворо не карати, але щоб він зрозумів.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів у кримінальному провадженні щодо тих обставин, які ніким з учасників судового розгляду не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміє обвинувачений та інші учасники кримінального провадження зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи не мають сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи вище викладене, допитавши обвинуваченого, розглянувши справу в межах висунутого обвинувачення, суд приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_4 в умисних діях, виражених в умисному систематичному вчиненні фізичного, психологічного та економічного насильства щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та фізичних страждань, а також розладу здоров`я, втрати працездатності та погіршення якості життя потерпілої, а його дії необхідно кваліфікувати за ст. 126-1 КК України.

Обираючи ОСОБА_4 міру покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, що відноситься відповідно до ст. 12 КК України до нетяжких злочинів, також дані про його особу.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; раніше не судимий.

Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи дані про особу обвинуваченого, думку потерпілої, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання, передбачене санкцією ст. 126-1 КК України, у виді позбавлення волі на певний строк, але із застосуванням до покарання ст. ст. 75, 76 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами, а тому призначене ОСОБА_4 покарання буде відповідати його особі і вчиненому ним злочину.

Згідно з ч.1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов`язки: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників.

Відповідно до ч. 3 ст. 91-1 КК України заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

До ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, строк дії якого закінчився.

Процесуальні витрати відсутні.

Речових доказів у даному провадженні немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373-374,615 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, і призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки поклавши на нього обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.

Застосувати до ОСОБА_4 обмежувальні заходи, передбачені ч.1 ст. 91-1 КК України, та покласти на нього строком на три місяці такі обов`язки:

1) заборонити перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_5 ;

2) заборонити наближатися на відстань не менше ніж 100 метрів до місця проживання ОСОБА_5 , що за адресою АДРЕСА_2 ;

3) заборонити листування та телефоні переговори з ОСОБА_5 ;

4) направати для проходження програми для кривдників.

Іспитовий строк ОСОБА_4 відраховувати з дня ухвалення вироку.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили до ОСОБА_4 не застосовувати.

На вирок суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку вручається обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1