Вирок від 14 квітня 2026 р. у справі №273/630/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер № 273/630/26

Провадження № 1-кп/0285/557/26

15 квітня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді…………….........… ОСОБА_1 ,

секретаря ...............................……...... ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників,

кримінальне провадження №12026065550000025, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.03.2026,

в межах якого висунуте обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженцю с. Малий Орчик Зачепилівського району Харківської область,

громадянину України, РНОКПП НОМЕР_1 , з базовою загальною середньою освітою,

який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 ,

військовослужбовцю в/ч НОМЕР_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 11.03.2026 приблизно о 16:30 год в порушення Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» умисно вчинив фізичне насильство по відношенню до своєї дружини ОСОБА_4 , тобто вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане з домашнім насильством щодо особи з якою перебуває у сімейних відносинах за наступних обставин.

11.03.2026 близько 16:30 год ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_1 , в ході конфлікту, який виник, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ним та його дружиною ОСОБА_4 , вирішив умисно заподіяти тілесне ушкодження останній.

Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без розриву в часі, перебуваючи поблизу будинку, підійшов до ОСОБА_4 та лівою рукою наніс їй два удари в область грудної клітини, тим самим завдав останній побої та спричинив фізичний біль.

В ході досудового розслідування кримінального провадження ОСОБА_3 подав прокурору заяву від 27.03.2026 щодо визнання своєї винуватості, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згода зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами і згода на розгляд обвинувального акту у його відсутності підтверджена захисником ОСОБА_5 .

Потерпіла ОСОБА_4 подала заяву, в якій висловила згоду з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без її виклику та без проведення судового розгляду, а також ознайомилась з обмеженням права апеляційного оскарження.

Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 надійшов до Баранівського районного суду Житомирської області 27.03.2026 разом із клопотанням прокурора про його розгляд в спрощеному порядку відповідно до ст.302 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 02.04.2026 кримінальне провадження передане для розгляду до Звягельського міськрайонного суду, куди воно надійшло 09.04.2026.

Відтак, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ст. 381 КПК України.

Оцінюючи встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Дії ОСОБА_3 , які виразились в умисному завданні побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, суд кваліфікує за ч.1 ст.126 КК України.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.

При обранні виду і міри покарання обвинуваченому суд враховує:

ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії кримінальних проступків; його характер;

дані про особу винного, який вину у скоєному визнав; раніше не судимий; на обліку у лікарів психолога та нарколога не перебуває; за місцем проживання характеризується негативно;

положення ст.ст.50, 65 КК України, згідно яким особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Також варта уваги позиція потерпілої, яка своєї думки щодо призначення покарання обвинуваченому не висловила, залишивши це питання на розсуд суду.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання передусім є виправним та превентивним засобом, в якій мають використовуватися не надмірні, а лише необхідні й зумовлені метою заходи. Виправлення як мета покарання – це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу, це ті певні зміни в особистості винної особи, які утримують її в подальшому від вчинення нових злочинів. З моральної точки зору, виправлення обвинуваченого і є кінцевою метою покарання.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.

Резюмуючи викладене, суд погоджується з думкою прокурора, зазначеною у клопотанні та призначає обвинуваченому покарання у виді штрафу у межах санкції ч.1 ст.126 КК України.

Саме таке покарання відповідатиме тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи, сприятиме виправленню винного та попередженню вчинення ним нових злочинів, а також не буде становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Підстави для звільнення від відбування покарання відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.

Арешт на майно у кримінальному провадженні не накладався.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні

Керуючись ст.ст.302, 337, 367, 368, 370, 371, 374, 382 КПК України, –

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, та призначити йому покарання за цим законом у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Підстав для обрання запобіжного заходу суд не вбачає.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, вирок набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги на нього через Звягельський міськрайонний суд до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Головуюча суддя ОСОБА_1