Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №513/1475/25 — Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/1475/25

Провадження № 2/513/257/26

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю: секретаря судового засідання Филипчук Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», в інтересах якого діє представник – Супрун Єлизавета Вікторівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

у листопаді 2025 року позивач звернувся до Саратського районного суду Одеської області з позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість у сумі 32042,19 грн, а також судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Позовні вимоги обґрунтував тим, між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 10 грудня 2021 року на підставі кредитного договору № 1002041646101 (надалі – кредитний договір) видано кредит у сумі 20100 грн. Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 03 липня 2025 року складає 32042,19 грн, з яких: 20000,17 грн – заборгованість за кредитом; 6,14 грн – заборгованість процентами; 12035,88 грн – заборгованість за комісією. Позивачем направлялась письмову вимогу (Повідомлення) ОСОБА_1 на адресу місця проживання, яка нею зазначена у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була. Вказана заборгованість відповідачем не погашена, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 листопада 2025 року справу №513/1475/25, передано у провадження судді ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 11 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі рішення Вищої ради правосуддя № 206/0/15-26 від 12 лютого 2026 року суддя ОСОБА_2 звільнена з посади судді Саратського районного суду Одеської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Розпорядженням керівника апарату Саратського районного суду Одеської області №191/26 від 24 лютого 2026 року справу передано на повторний автоматизований розподіл справ.

Відповідно до автоматичної системи документообігу, справу перерозподілено судді Саратського районного суду Одеської області Рязановій К.Ю.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області Рязанової К.Ю. від 25 лютого 2026 року, прийнято до провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 15 квітня 2026 року на 13 годину 55 хвилин в приміщенні Саратського районного суду Одеської області за адресою: Одеська область, с. Сарата, вул. К. Вернера, буд. 105.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, до суду не з`явився. В позовній заяві просив про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що у разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення судом.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подала.

За положеннями ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 09 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «ПУМБ» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №1002041646101 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Відповідно до заяви №1002041646101 від 09 грудня 2021 року ОСОБА_1 (надалі за текстом – Клієнт), підписанням цієї Заяви беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом - ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: рumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийняті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані мені в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджуюся з тим, що можу обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї Заяви підтверджує свою згоду на укладення Договору страхування на зазначених умовах та просить надати їй Споживчий кредит на наступних умовах: 1. Найменування кредитного продукту Кредит на загальні цілі - GP Standard ВСЕЯСНО4,99 (12) без довідки. 2. Цільове призначення: а) загальні споживчі цілі; б) сплата Разової комісії Банку. 3. Сума: 20100 (Гривні), в тому числі на загальні споживчі цілі 20100,00 (Гривні), для сплати Разової комісії 0.00 (Гривні). 4. Строк (в місяцях): 12. 5. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості: 4,99 %. 6. Розмір процентної ставки: 0,010% річних. 7. Разова комісія: 0.00% від суми кредиту + 0.00 грн. 8. Схема повернення кредиту: ануїтентна (рівними платежами). 9. Спосіб надання Споживчого кредиту на загальні споживчі цілі: () видача тогівкою через касу Банку; (X) банківський переказ, переказ на рахунок НОМЕР_1 , в АТ «ПУМБ», Код Отримувача 2178115429, Отримувач Кожухар Л.В.

Також, заявою погоджено між банком та клієнтом графік платежів, згідно якого: платіжні періоди визначено на 12 місяців з 10 грудня 2021 року по 10 грудня 2022 року, з сумою платежу за розрахунковий період 2678,08 грн щомісячно та останній платіж - 2678,01 грн, що за 12 місяців становить 32136,89 грн.

Згідно умов зазначеної заяви комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 1002,99 гривень щомісяця та в загальному розмірі за 12 місяців становить 12035,88 гривень. Разова комісія – 0,00 гривень.

Таким чином, реальна річна процентна ставка за надання кредитних коштів становить – 154,3074 % річних; загальними витратами за споживчим кредитом – 12036,89 гривень; загальною вартістю – 32136,89 гривень.

Зазначеною заявою клієнтом отримано пакет послуг «Кредитний Плюс» та відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 у гривні, тип картки МС WorldPayPassDebitInstantIssue та у відповідності з умовами ДКБО та Тарифами Банку, що є невід`ємною частиною ДКБО. Підписанням цієї Заяви підтверджено клієнтом про отримання у непошкодженому стані платіжна картка N НОМЕР_2 і ПІН а також що ознайомлений(а) з правилами користування платіжною карткою, які Клієнту надано в дату підписання цієї Заяви шляхом розміщення на Сайті Банку, як складову частину ДКБО (Частина 2 Правила користування, умови випуску та обслуговування Карток Розділу ІІ), зокрема у розділі «Звернення та безпека» за закладкою «Звернення та підтримка» за посиланням «Завантажте документи», зобов`язуючись їх дотримуватись. Підписанням цієї Заяви Клієнт підтверджує, що до підписання Заяви, отримав довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та ознайомився з її змістом та підтверджує, що до моменту відкриття рахунку ознайомлений зі змістом ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо випадків на які не поширюються гарантії по відшкодуванню коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, зміст вказаної статті та умови на яких здійснюється розміщення вкладу відповідно до ДКБО зрозумілі. При застосуванні положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та положень нормативно-правових актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під вкладом необхідно розуміти – кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. За заключними положеннями визначено права і обов`язки сторін та визначено наслідки невиконання (несвоєчасного) виконання зобов`язань, згідно яких: Банк має право застосувати штраф, а Клієнт на вимогу Банку зобов`язаний сплатити Банку штраф, відповідно до умов ДКБО, і це положення має поновлювальний характер (може застосовуватися протягом всього строку користування кредитом). Банк, за умови і до сума заборгованості Клієнта дорівнює або перевищує суму 100 (сто) гривень, має право застосувати наступні штрафи: за період з 3 (третього) по 4 (четвертий) календарний день (включно) від дат і прострочення, передбаченої Графіком платежів, у розмірі 100 (сто) гривень; за період з 5 (п`ятого) календарного дня від дати прострочення платежів і до кінця місяця, в якому виникла прострочена заборгованість, а також за кожен наступний місяць прострочення встановленого терміну, у розмірі 10 (десяти) відсотків від простроченої суми.

У випадку порушення зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом/ комісій, та інших зобов`язань за договором Банк може застосувати іншу проценту ставку, що передбачена договором.

Заяву та паспорт споживчого кредиту на визначених умовах, підписано шляхом проставлення особистого підпису відповідача – ОСОБА_1 .

Матеріалами справи встановлено, що 09 грудня 2021 року між АТ "Перший український міжнародний банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого остання отримала кредит в розмірі 20100 гривень строком на 24 місяці. За умовами договору кредит виданий відповідачці, на загальні споживчі цілі, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості становить 4,99%, розмір процентної ставки 0,010%. Вказаний договір підписаний представником АТ "Перший український міжнародний банк" та ОСОБА_1 – особисто.

З платіжної інструкції TR.54368965.9236.13604 від 09 грудня 2021 року вбачається, що на картковий рахунок ОСОБА_1 банк перерахував 20100,00 грн, по договору №1002041646101 від 09 грудня 2021 року.

З виписки по особовому рахунку вбачається, що ОСОБА_1 , користувалась кредитними коштами та з 09 грудня 2021 року по 03 липня 2025 року та періодично вносила грошові кошти на погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

З наданого позивачем суду розрахунку заборгованості слідує, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 03 липня 2025 року, становить 32042,19 грн, з яких: 20000,17 грн – заборгованість за кредитом; 6,14 грн – заборгованість процентами; 12035,88 грн – заборгованість за комісією.

З наданого розрахунку заборгованості, прослідковується, що у зв`язку з введенням воєнного стану та з метою врегулювання кредитних правовідносин з клієнтами, а також зменшення їх фінансового навантаження, АТ «ПУМБ» було прийнято рішення про призупинення нарахування процентів та надання кредитних канікул за користування кредитними коштами в період з 10 березня 2022 року по 10 серпня 2022 року за кредитним договором від 09 грудня 2021 року №1002041646101. В інший період було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою.

04 липня 2025 року АТ «Перший український міжнародний банк» висунув ОСОБА_1 письмову вимогу про повернення кредиту та сплати процентів і комісії за користування кредитом у розмірі 32042,19 грн.

У відповідності до ст.1054 ЦК України з кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За положеннями ч.1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договору-заяви розроблені банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Частиною 2 ст.639 ЦК України встановлено, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтями 526, 530, 610 частини першої статті 612 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений строк (термін), відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовільнити вимогу позивача щодо стягнення 20000,17 грн – заборгованість за кредитом та 6,14 грн – заборгованість процентами.

Щодо стягнення на користь позивача комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 12035,88 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець, на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 194/1387/19, провадження № 61-7416св20.

Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.

Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes).

Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу /набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.

Такі висновки зроблені в постанові Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі №359/12165/14-ц.

Тлумачення частини першої статті 203 ЦК України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому. Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених ст. 4 ЦК України. Втім більшість законодавчих актів носять комплексний характер і в них поряд із приватно - правовими можуть міститися норми різноманітної галузевої приналежності. За такої ситуації необхідно вести мову про те, що зміст правочину має не суперечити вимогам, встановленим у приватно - правовій нормі, хоча б вона містилася в будь-якому нормативно-правовому акті, а не лише акті цивільного законодавства. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно - правових нормах.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18 травня 2022 року в справі №613/1436/17.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Суд звертає увагу, що в кредитному договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, також АТ «ПУМБ» не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року в справі №496/3134/19, зроблені наступні висновки: якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги i заперечення й вирішити cпip по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Як встановлено з матеріалів справи, пунктом 5 заяви від 09 грудня 2021 року №1002041646101 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Необхідність внесення плати за обслуговування кредиту передбачена також п. 5.7.3 договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

При цьому, з аналізу змісту зазначеного пункту договору вбачається, що сплату відповідної комісії банк покладає на позичальника попри те, що дії, за які вона справляється, вчиняються на користь банку, зокрема, послуги щодо списання та зарахування коштів з метою повернення кредиту, розрахунково-касове обслуговування кредиту.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачу було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд вважає, що положення кредитного договору, укладеного між сторонами про зобов`язання позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 4,99% щомісячно у терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Відтак, нарахування позивачем по комісії за обслуговування кредитної заборгованості за кредитним договором від 09 грудня 2021 року №1002041646101 в розмірі 12035,88 грн є безпідставними.

З урахуванням викладеного позовні вимоги про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 12035,88 грн задоволенню не підлягають.

За таких обставин, позов слід задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість станом на 03 липня 2025 року у загальному розмірі 20006,31 грн, з яких: 20000,17 грн – заборгованість за кредитом; 6,14 грн – заборгованість процентами.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені банком судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у сумі 1512,50 грн (20006,31 х 2422,40 / 32042,19).

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 1512,50 гривні.

Керуючись ст. ст. 2-13, 81, 89, 141, 258 - 259, 263 - 265, 288, 289, 354 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», в інтересах якого діє представник – Супрун Єлизавета Вікторівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість за кредитним договором від 09 грудня 2021 року №1002041646101 у загальному розмірі 20006 (двадцять тисяч шість) гривень 31 копійка, яка складається з 20000 (двадцять тисяч) гривень 17 копійок – заборгованість за кредитом та 6 (шість) гривень 14 копійок – заборгованість процентами.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» у розмірі 1512 (одна тисяча п`ятсот дванадцять) гривень 50 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», ЄДРПОУ: 14282829, місцезнаходження: 04070, Київ, вул. Андріївська, буд. 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_4 , виданий 30 серпня 2000 року Саратським РВ УМВС України в Одеській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 15 квітня 2026 року.

Суддя К. Ю. Рязанова