Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №522/1591/26 — Приморський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №522/1591/26

Провадження №3/522/1381/26

15 квітня 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Лагода К.О., за участі секретаря судового засідання Волохової В.Р., авдоката – ОСОБА_1 , особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2 , адвоката – Приміч Д.В., іншого учасника ДТП – ОСОБА_3 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з УПП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, (далі – КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №572010 від 21.01.2026 року, 21.01.2026 року о 15 год. 12 хв. у м. Одесі по провул. Семафорний, 4, громадянка ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_1 , не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості руху, не впоралась з керуванням та скоїла наїзд на світлофорний об`єкт. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 12.1 ПДР – Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не визнає, підтримала викладені нею письмові пояснення та пояснила суду, що вона дистанції дотрималась, та впоралась з керуванням, а ДТП сталось в наслідок аварійної ситуації, яка сталася з вини другого учасника ОСОБА_3 , який виїхав з другорядної дороги і тому вона, з метою уникнення зіткнення була вимушена скерувати авто вправо, у результаті чого відбулось зіткненян з опорою. Зазначила, що категорично не погоджується із складеним на неї протоколом про адміністративне правопорушення. Також повідомила суд, що ОСОБА_3 на місці пригоди сам визнавав свою провину у присутності працівників поліції.

В судовому засіданні другий водій ОСОБА_3 пояснив, що їхав з Семафорного провулку і повертав в напрямку Таїрова на своєму авто. На місце, де сталось ДТП 3 смуги руху, він рухався в середній, тобто згідно з знаком мав повертати ліворуч або праворуч. ОСОБА_3 повернув ліворуч, а коли завершував маневр в бокове дзеркало побачив, що авто врізалось у світлофор, у зв`язку із чим він зупинився, спитати чи потрібна допомога. На питання суду підтвердив, що згідно ПДР України, він повинен був пересвідчитися у безпечності свого маневру, так як їхав до другорядній дорозі.

Захисник Румянцев О.Г. в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_2 рухалась по головній дорозі та не виконувала жодних маневрів, що суперечать ПДР України та те, що аварійна обстановка була створена виключно діями ОСОБА_3 , який виїхав з другорядної дороги та виконував лівий поворот без надання переваги в русі транспортним засобом, які рухаються головною дорогою. Захисник наголосив, що дії ОСОБА_2 були вимушеними та спрямованими на уникнення більш тяжких наслідків у вигляді зіткнення транспортних засобів, отже причинно-наслідковий зв`язок між діями ОСОБА_2 та настанням ДТП відсутній, оскільки ДТП стало наслідком порушення ПДР іншим учасником дорожнього руху. У зв`язку із вищевикладеним захисник просив провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Крім того, 14 квітня 2026 року адвокат Румянцев О.Г., який діє в інтересах ОСОБА_2 подав до суду клопотання про долучення доказів, а саме відеозапису дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_2 .

З оглянутого в судовому засіданні відеозапису судом встановлено, що ОСОБА_2 рухалась по головній дорозі, прямо без зміни напрямку руху. Водночас інший учасник дорожнього руху – ОСОБА_3 , рухаючись з другорядної дороги, здійснював виїзд на головну дорогу з виконанням лівого повороту. На відеозаписі чітко вбачається, що ОСОБА_3 , виконуючи зазначений маневр, не надав перевагу в русі транспортному засобу під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі. В наслідок таких дій ОСОБА_3 , ОСОБА_2 була створена небезпека у вигляді транспортного засобу, який раптово виїхав з другорядної дороги без надання переваги в русі.

Розглянувши справу, вивчивши письмові пояснення сторони захисту, дослідивши матеріали справи та відеозапис з місця пригоди, суддя приходить до наступного.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ст.ст. 245, 246, 252, 256 КУпАП, суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судового провадження і відправлення правосуддя, коли висновки судді не можуть базуватися на припущеннях, а всі сумніви винуватості трактуються на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність, для достовірних і безспірних висновків про скоєне на принципах забезпечення доказів провини за ст. 129 Конституції України, визнання провини згідно зі ст.252 КУпАП не можуть мати наперед встановлену силу.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатись судом лише у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.

Розглянувши справу, з дослідженням наявних у ній доказів, дійшов наступних висновків.

Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Суб`єкт адміністративного проступку- загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Пунктом 12.1 Правил дорожнього руху України зобов`язує водіїв обирати безпечну швидкість, враховуючи дорожню обстановку, стан транспортного засобу та вантажу, щоб завжди контролювати рух та безпечно ним керувати.

На підтвердження винуватості ОСОБА_2 в порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів при обставинах, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, до матеріалів справи долучені:

- протокол серії ЕПР1 №572010 від 21.01.2026 року;

- схема місця ДТП від 21.01.2026 року;

- пояснення ОСОБА_4 , відповідно до яких 21.01.2026 року о 15 год. 12 хв. він керуючи автомобілем «Renault» НОМЕР_2 , зупинився по вул. Середньофонтанська-Семафорний, в той час, як автомобіль Hyuindai Accent д.н.з. НОМЕР_1 рухаючись по головній смузі по вул. Середньофонтанська у напрямку вул. Краснова в`їхав у світлофор, після чого дріт від світлофора впа на його автівку та пошкодив лобове скло, дах, покажчик повороту, дзеркало ліве і т.д.;

- пояснення ОСОБА_3 від 21.01.2026 року, відповідно до яких він керував автомобілем Ford Mondeo д.н.з. НОМЕР_3 та рухався по другорядній смузі. Під`їхавши до перехрестя з неробочим світлофором, він зупинився та переконався у відсутності перешкод для виконання маневру. Після чого він почав виконувати поворот ліворуч на головну дорогу. Маневр завершив та продовжив рух. Вже після завершення маневру, подивившись у бокове дзеркало заднього виду, він побачив, що позаду нього сталось ДТП за участі дівчини та авто Hyundai НОМЕР_1 , яке рухалось по головній дорозі і здійснила наїзд на світлофор. Безпосереднього контакту між їх транспортними засобами не було. Його автомобіль не зазнав пошкоджень. Після цього він зупинився та підійшов до постраждалих, щоб з`ясувати обставини та запропонувати допомогу. На перехрестя, де сталась подія, наявні камери спостереження. Він повідомив про це поліцейських та попросив перевірити відеозаписи з камер, оскільки вони можуть об`єктивно зафіксувати момент події та підтвердити відсутність контакту між його авто та іншими учасниками. Станом на момент подання його пояснень відеозаписи з камер переглянуті не були;

- пояснення ОСОБА_2 , відповідно до яких вона була за кермом транспортного засобу Hyundai Accent НОМЕР_1 , що їхав по вул. Середньофонтанська зі сторони залізничного вокзалу в напрямку Фонтанської дороги. На перехресті з вул. Семінарська, помітивши, що не працює світлофор, вона керувалась знаком «головна дорога». Перед перехрестям вона побачила транспортний засіб Ford Mondeo д.н.з. НОМЕР_3 , що виконував поворот з вул. Семінарської на вул. Середньофонтанську, зажала педаль гальмів, щоб уникнути зіткнення з машиною, яка створила аварійну ситуацію та щоб уникнути зіткнення – звернула кермо в сторону світлофора, пошкодивши власний автомобіль. Постраждалих осіб немає.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року, Європейський Суд наголошує про те, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).

Статтею 9 КУпАП встановлено поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Як встановлено судом під час дослідження відеозапису, ОСОБА_2 рухалась по головній дорозі прямо, без зміни напрямку руху, дотримуючись загальних правил дорожнього руху. У цей же час інший учасник дорожнього руху – ОСОБА_3 , рухаючись з другорядної дороги, здійснював виїзд на головну дорогу з виконанням маневру лівого повороту, не надавши перевагу в русі транспортному засобу під керуванням ОСОБА_2 .

Саме такі дії ОСОБА_3 створили для ОСОБА_2 раптову небезпеку для руху, яка об`єктивно вимагала негайного реагування з метою уникнення дорожньо-транспортної пригоди. Як убачається з матеріалів справи та пояснень ОСОБА_2 , її дії були спрямовані на уникнення зіткнення з іншим транспортним засобом, у зв`язку з чим вона здійснила маневр, наслідком якого став наїзд на світлофор.

Із наданих суду матеріалів справи, встановлено, що у діях ОСОБА_2 відсутня об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яка виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, та суб`єктивна, яка включає вину (умисел або необережність).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням зазначених обставин, суд приходить до висновку про відсутність в матеріалах достатніх даних, які б вказували на наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 33, 247, 251, 252, 283, 284, 287, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: К.О. Лагода