Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №521/20837/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: щодо реєстрації або обліку прав на майно

Дата: 13 квітня 2026 р.

Справа: №521/20837/25

Суддя: Поліщук І. О.

Справа № 521/20837/25

Номер провадження № 2/521/1857/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Поліщук І.О.

при секретарі Коржеван В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Юридичного департаменту Одеської міської ради, ОСОБА_3 , про скасування рішення державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати рішення державного реєстратора Піщевської Надії Валеріївни, Юридичний департамент Одеської міської ради, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/6 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 58,0 кв. м, житлова площа 37,1 кв. м), внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 23.04.2016 о 13:54:31 (номер відомостей про речове право 15384874).

Позов обґрунтовано такими обставинами.

29.04.2003 року між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (який діяв також від імені неповнолітнього сина ОСОБА_6 ) та ОСОБА_1 , ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 . Предметом договору є квартира загальною площею 58,0 кв. м, житловою площею 37,1 кв. м, яка складається з трьох житлових кімнат та підсобних приміщень. Право власності зареєстровано 28.05.2003 року в КП «ОМБТІ та РОН» (книга 469пр, стор. 117, реєстр. № 421).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 02.09.2014 року державним нотаріусом Михальовою Л.І. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого ОСОБА_3 (син) набув 1/2 частки квартири (з урахуванням відмов від спадщини чоловіка та іншого сина). Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири в рівних частинах (по 1/2 кожний).

Під час перевірки реєстру встановлено, що 23.04.2016 року державний реєстратор Піщевська Н.В. внесла до Державного реєстру речових прав відомості про право власності ОСОБА_2 на 1/6 частину тієї самої квартири АДРЕСА_3 (об`єкт з характеристиками 58,0/37,1 кв. м) на підставі договору купівлі-продажу від 25.09.1999 року (серія та номер 5966).

Позивач зазначає, що ОСОБА_2 ніколи не мав жодного відношення до вказаної квартири. Його 1/6 частка стосується іншого об`єкта нерухомості за тією ж адресою, але з іншими технічними характеристиками (загальна площа 58,5 кв. м, житлова площа 42,8 кв. м, об`єкт № 425469903).

05.03.2026 року представником позивача адвокатом Білинським В.А. подано клопотання про залучення доказів, до якого долучено листи КП «БТІ ОМР» (зареєстровані в суді 04.03.2026 за вих. № 67178/04-04 та № 67331/8929/08-01). Згідно з технічними паспортами, підтвердженими БТІ:

• квартира АДРЕСА_3 з параметрами 58,0/37,1 кв. м (перший поверх чотириповерхового будинку) – це один об`єкт;

• квартира АДРЕСА_3 з параметрами 58,5/42,8 кв. м – інший об`єкт;

• третя квартира з параметрами 137,5/91,2 кв. м – також окремий об`єкт.

Всі три квартири відносяться до різних об`єктів нерухомості.

Відповідач ОСОБА_2 відмовився добровільно усунути помилку.

Судом розглянуто справу в порядку загального позовного провадження в порядку ч. 4 ст. 274 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В матаріалах справи міститься клопотання представника позивача, в якому зазначено, що в разі неявки відповідача чи його представника не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалені судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник у судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлявся належним чином, згідно ст. 128 ЦПК України, відзиву на позов до суду не надав.

Третя особа – представник Юридичного департаменту Одеської міської ради у судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлявся належним чином, згідно ст. 128 ЦПК України.

Третя особа – ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився,про дату, місце та час судового засідання повідомлявся належним чином, згідно ст. 128 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

У зв`язку з тим, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, та відповідачем не подано відзив у встановлений судом термін, в порядку ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що відповідає вимогам ст. 223 ЦПК України.

Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності дійшов наступних висновків.

Судом встановлено про те, що 29.04.2003р. між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , який діяв від свого імені та від імені свого неповнолітнього сина ОСОБА_6 , та ОСОБА_1 , ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , яка складається в цілому з 3 житлових кімнат та підсобних, приміщень, загальною площею 58,0 кв. м., в тому числі житловою площею 37,1 кв. м., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Шевиріною А.О.

Право власності зареєстровано у КП «ОМБТІ та РОН», 28.05.2003 р., в книзі 469пр, на стор.117, під реєстровим № 421.

Відповідно до технічного паспорту квартири АДРЕСА_2 , квартира складається з трьох житлових кімнат, загальна площа (кв.м): 58, житлова площа (кв.м): 37.1,підсобна 16,1 кв.м.

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

02.09.2014р. ОСОБА_8 , державний нотаріус Сьомої одеської державної нотаріальної контори, видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7 , сину - ОСОБА_3 , у тому числі з урахуванням 1/3 (однієї третьої) частки, від якої відмовився чоловік спадкодавця ОСОБА_1 , у тому числі з урахуванням 1/3 (однієї третьої) частки, від якої відмовився син спадкодавця ОСОБА_9 .

Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: 1/2 частки квартири під АДРЕСА_2 .

Право власності зареєстровано у ДРРП індексний витяг 26303672.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних частинах ( по 1/2 частині кожний) є власниками квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 58,0 кв.м., в тому числі житловою площею 37,1 кв.м.

При перевірці права власності на вищевказану квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 має загальну площу (кв.м): 58, житлова площа (кв.м): 37.1, було встановлено про те, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про право власності

ОСОБА_2 на 1/6 частини квартири, на підставі договір купівлі-продажу, серія та номер: 5966, виданий: 25.09.1999, видавник: приватний нотаріус Сімонова О.Ю. відповідно до Інформації сформованою за допомогою додатку "Реєстр нерухомості" № 5005563633209.

Вищевказані відомості були внесені державним реєстратором Піщевською Надією Валеріївною, Юридичний департамент Одеської міської ради, Одеська обл. - 23.04.2016р. о 13:54:31. Витяг № 5005563633209).

Встановлено, що ОСОБА_2 відношення до квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 58,0 кв.м., в тому числі житловою площею 37,1 кв.м. не має і ніколи не мав. Його 1/6 частки стосується іншої квартири за тією ж адресою, але з іншими технічними характеристиками – загальна площа 58,5 кв.м, житлова 42,8 кв.м (об`єкт № 425469903 у реєстрі).

Це підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта № 425469903 від 05.05.2025р. встановлено про те, що власниками квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (Загальна площа (кв.м): 58.5, житлова площа (кв.м): 42.8) є:

ОСОБА_10 в розмірі 1/12 частина квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер: 1-5342,виданий 10.12.2003, видавник: Державний нотаріус Сьомої одеськоїдержавної нотаріальної контори Різой Н.В.

ОСОБА_11 в розмірі 1/12 частина квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер: 1-5342, виданий 10.12.2003, видавник: Державний нотаріус Сьомої одеської державної нотаріальної контори Різой Н.В.

ОСОБА_11 в розмірі 1/6 частина квартири на підставі свідоцтво про право власності на житло, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 30.03.1999, видавник: Управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради

ОСОБА_12 в розмірі 1/6 частина квартири на підставі свідоцтво про право власності на житло, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 30.03.1999, видавник: Управління житловокомунального господарства виконкому Одеської міської ради

Дема Лариса Миколаївна в розмірі 1/6 частина квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 30.03.1999, видавник: Управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради ОСОБА_13 в розмірі 1/6 частина квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 30.03.1999, видавник: Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради.

З даних обставин вбачається про те, що 23.04.2016 р. державним реєстратором Піщевською Надією Валеріївною юридичного департаменту Одеської міської ради припустилася технічної помилки (подвоєння об`єкта в Документ сформований в системі

реєстрі через різні технічні паспорти/площі), зареєструвавши право ОСОБА_2 на 1/6 частки іншої квартири.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав є, зокрема, визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Державний реєстратор здійснює реєстрацію виключно на підставі поданих документів та після перевірки їх відповідності законодавству (ст. 10, 13, 18 зазначеного Закону). У разі виявлення помилки в реєстрації (подвоєння об`єкта, внесення відомостей щодо іншого об`єкта нерухомості) рішення реєстратора підлягає скасуванню в судовому порядку (ч. 2 ст. 26 Закону).

Відповідно до частини першої статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень — це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини другої статті 18 зазначеного Закону перелік документів, необхідних для здійснення державної реєстрації прав, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з частиною восьмою статті 18 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству та поданим (отриманим) документам.

Відповідно до статті 13 Закону у Державному реєстрі прав на кожний об`єкт нерухомого майна, право власності на який заявлено вперше, за рішенням державного реєстратора відкривається новий розділ, формується реєстраційна справа та присвоюється реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна.

Згідно зі статтею 10 Закону державний реєстратор перевіряє подані документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, а також приймає рішення про зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав чи відмову в державній реєстрації прав.

Під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації або відсутності необхідних відомостей у державних реєстрах обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій інформацію (довідки, засвідчені в установленому порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації.

При проведенні реєстраційних дій державний реєстратор обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру, Єдиного реєстру дозвільних документів, а також відомості, отримані в порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

Таким чином, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності всіх необхідних документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Пункт 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім права власності на об`єкт незавершеного будівництва) проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, або його дубліката.

Особливості процедури державної реєстрації права власності на нерухоме майно визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 (далі — Порядок).

Відповідно до пункту 40 Порядку державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком.

Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише офіційним засвідченням державою вже набутого особою права власності. Тому факт набуття права власності не можна ототожнювати з фактом його державної реєстрації.

При дослідженні судом обставин існування в особи права власності насамперед необхідно встановити підставу, на якій особа набула таке право. Сама по собі державна реєстрація права власності не є підставою його виникнення, оскільки закон такої підстави не передбачає.

Указана правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За загальним правилом державна реєстрація прав проводиться будь-яким державним реєстратором за заявами у сфері державної реєстрації прав (абзац четвертий частини п`ятої статті 3 зазначеного Закону). Тобто державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою. Відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на момент реєстрації), у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав здійснюється виключно на підставі рішення суду.

Судом встановлено, що державний реєстратор Піщевська Н.В. припустилася технічної помилки, зареєструвавши право ОСОБА_2 на об`єкт з характеристиками 58,0/37,1 кв. м, тоді як належне йому право стосується іншого об`єкта (58,5/42,8 кв. м). Це підтверджується даними технічного паспорта, витягами з Реєстру та листами КП «БТІ ОМР».

Така помилка призвела до незаконного обтяження права власності позивачів, створила юридичну невизначеність щодо складу їхньої власності та порушує ст. 391 ЦК України.

Відповідач не надав доказів правомірності реєстрації на спірний об`єкт.

Таким чином, враховуючи виниклі між сторонами правовідносини, оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що пред`явлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 16, 317, 319, 328, 391 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 13, 18, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263–265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Третя особа: Юридичний департамент Одеської міської ради, ОСОБА_3 , про скасування рішення про державну реєстрації задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора Піщевської Надії Валеріївни, Юридичний департамент Одеської міської ради, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/6 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 58,0 кв. м, житлова площа 37,1 кв. м), внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 23.04.2016 о 13:54:31 (номер відомостей про речове право 15384874).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 14 квітня 2026 року

Суддя: Ірина Поліщук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua