Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №506/171/26 — Окнянський районний суд Одеської області

Окнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/171/26

Провадження № 2/506/205/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року селище Окни

Окнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Бурдинюк О.С.

секретаря Тинкован Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Окни цивільну справу за позовом ТОВАРИВСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

02.03.2026 року ТОВ «ІННОВА НОВА» звернулося в системі «Електронний суд» до Окнянського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором №8315320525 від 26.05.2025 року в загальному розмірі 39231,40 грн.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що 26 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" і фізичною особою - ОСОБА_1 , укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 8315320525 Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію". Відповідно до Договору позики Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику Позику на суму у розмірі: 13 000, грн. 00 коп. шляхом перерахунку на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки ( НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою, нараховані згідно п. 2.6.1., п.п. 4.1.-4.2. та п. 4.4. цього Договору, його додатків. Перерахування Позичальнику кредитних коштів у розмірі 13000 грн. 00 коп., в рамках виконання умов Договору, було здійснено шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної Відповідачем під час укладання Договору, що підтверджується Квитанцією про перерахування коштів, а також Довідкою про успішність здійснення перерахування коштів, як операції з використанням платіжного сервісу «EasyPay», із зазначенням найменування отримувача кредитних коштів, виданою ТОВ ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ». Таким чином, Позикодавець свої зобов`язання виконав в повному обсязі та надав Відповідачу грошові кошти у розмірі 13000 грн. 00 коп., що підтверджується Квитанцією про перерахування коштів. У свою чергу, Відповідач, всупереч умовам договору позики та вимогам статей 525, 526, 530, 536, 610, 612 Цивільного кодексу України, належним чином не виконала свої зобов`язання, а саме: суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив, у зв`язку з чим Позивач змушений звернутися до суду з відповідним позовом.

10.03.2026 року отримано відповідь щодо реєстрації місця проживання відповідача.

Ухвалою від 10.03.2026 року відкрито провадження по даній справі та витребувано додаткові докази.

02.04.2026 року з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла витребувана інформація.

06.04.2026 року в системі «Електронний суд» відповідачем подано додаткові письмові пояснення, у яких остання зазначила про часткове визнання позову, а саме в частині стягнення заборгованості у розмірі 19629,45 грн, та просила відмовити в задоволенні позову в іншій частині. Свою позицію обґрунтовувала, зокрема, неправильністю розрахунку заборгованості позивачем, неврахуванням здійсненого платежу та порушенням черговості погашення заборгованості, безпідставним нарахуванням процентів на вже погашену частину кредиту і застосуванням завищеної процентної ставки, а також посилалася на положення законодавства щодо звільнення позичальника від відповідальності в період дії воєнного стану.

Представник позивача, повідомлений належним чином, до суду не з`явився, однак в прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу у його відсутність, не заперечуючи проти заочного розгляду справи.

Відповідач, повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, а також надала додаткові письмові пояснення, у яких зазначила про часткове визнання позову, а саме в частині стягнення залишку тіла кредиту та частки процентів.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд прийняв рішення про розгляд справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 травня 2025 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» і фізичною особою - ОСОБА_1 , було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 8315320525.

Як вбачається із змісту Договору позики, разом із Правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 17.11.2024 р., складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений.

Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію"

Відповідно до Договору позики Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику Позику на суму у розмірі: 13 000 грн. 00 коп. шляхом перерахунку на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки ( НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою, нараховані згідно п. 2.6.1., п.п. 4.1.-4.2. та п. 4.4. цього Договору, його додатків

За приписами статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 10.6.10.7. договору Позики Позичальник ознайомившись з усіма істотними умовами Оферти надав згоду (акцепт) на укладення Договору шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписано відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України Про електронну комерцію, а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Офертою, яка містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам абзацу третього частини першої статті 12 Закону України Про електронну комерцію, та натиснення іконки підписати. Вказана іконка стає активною лише після отримання та введення Одноразового ідентифікатора для підписання Договору та Одноразового ідентифікатора для підписання Паспорту Кредиту. Після підпису Електронного повідомлення Позичальником, зазначене повідомлення надійшло в ІКС Товариства, відповідно з цього моменту Товариство повідомлене про те, що Позичальник надав згоду (акцептував) на пропозицію (Оферту) Товариства щодо укладання Договору. Моментом підписання цього Договору є використання його Сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписанням Договору зі сторони Товариства є формування на дання на ознайомлення Позичальнику Оферти, а також генерація та направлення Позичальнику Одноразового ідентифікатора. Підписанням Договору зі сторони Позичальника є направлення Позичальником повідомлення, що містить Одноразовий ідентифікатор отриманий від Товариства, через Особистий кабінет.

Договір підписується електронним підписом Позикодавця та надсилається для ознайомлення та узгодження умов Позичальнику в особистий кабінет разом з електронним повідомленням - пропозицією укласти Договір. На вказану Позичальником електронну пошту або смс-повідомленням надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання Договору, що згенерований під час проходження Позичальником процедури укладення Договору. Позичальник, приймаючи пропозицію Позикодавця укласти Договір, підписує в інформаційнотелекомунікаційній системі електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором шляхом натискання кнопки підписати. Сформовані таким чином електронні підписи Позичальника та Позикодавця накладені на Договір. Після підписання такими електронними підписами Договору його умови вважаються прийнятими, а Договір є укладеним. Зазначені умови договору Позики повністю відповідають вимогам ст. 11, 12 Закону України Про електронну комерцію.

На підтвердження укладання договору Позики між Кредитодавцем та Позичальником у додатку до позовної заяви позивач додає доказ підтвердження направлення одноразового ідентифікатора для підпису договору позики № 8315320525 та паспорту споживчого кредиту на фінансовий номер телефону Позичальника - НОМЕР_2 , або на електронну пошту Позичальника - allohahaha594@gmail.com. Зазначені одноразові ідентифікатори вказані також у Договорі позики та паспорті споживчого кредиту після його підписання сторонами.

У відповідності до п. 2.5, 2.5.1. Договору Позики: Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні визначені Договором днів, останній платіж з періодом внесення відповідно до Договору. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору; У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених Договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Товариство, за наявності у нього всіх необхідних можливостей, засобів і ресурсів, в тому числі з урахуванням оцінки кредитоспроможності Позичальника, може направити Позичальнику пропозицію щодо продовження строку кредиту. Якщо Позичальник погоджується з запропонованими умовами продовження строку кредиту, Позичальнику в Особистому кабінеті, стає доступним до укладання правочин щодо зміни строку кредиту, за Договором. При цьому, Позичальник розуміє та погоджується, що направлення Товариством вказаних пропозицій Позичальнику є правом Товариства, а не обов`язком та залежить від можливостей Товариства та/або оцінки кредитоспроможності Позичальника.

Перерахування Позичальнику кредитних коштів у розмірі 13000 грн. 00 коп., в рамках виконання умов Договору, було здійснено шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної Відповідачем під час укладання Договору, що підтверджується Квитанцією про перерахування коштів (яка додається до цієї Позовної заяви), а також Довідкою про успішність здійснення перерахування коштів, як операції з використанням платіжного сервісу «EasyPay», із зазначенням найменування отримувача кредитних коштів, виданою ТОВ ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ»

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» співпрацює з ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» («ІННОВА-НОВА» після зміни назви), як клієнтом, на підставі договору № 160523/1 від 16.05.2023 р. про надання послуг в системі «EasyРау» (небанківський оператор платіжних та фінансових сервісів в Україні), укладення якого передбачено ч. 1,2 ст. 29 Розділу 4 «Умови надання платіжних послуг» Закону України «Про платіжні послуги».

За цим Договором (№ 160523/1 від 16.05.2023 р.), зокрема відповідно до п.п. 1.1.-1.2. клієнт доручає ФК за відповідну плату здійснювати перекази коштів (платежів) з використанням Реєстру виплат на користь Отримувачів відповідно до правил МПС для сервісів Visa Direct/Master Card Money Send.

Згідно п. 3.2.8 договору № 160523/1 від 16.05.2023 р. ТОВ «ФК» КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» надає ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» («ІННОВА-НОВА» після зміни назви) у разі надходження запиту (на електронну пошту ФК та іншими каналами зв`язку) документ(и), що підтверджує(ють) здійснення переказу коштів (Платежу) отримувачу(ам).

Крім того, на виконання ухвали суду від 10.03.2026 року, 02.04.2026 року до суду надійшла інформація від АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 та підтверджено зарахування на вказаний рахунок грошових коштів у розмірі 13 000 грн. за період з 26.05.2025 року по 29.05.2025 року.

Таким чином, Позикодавець свої зобов`язання виконав в повному обсязі та надав Відповідачу грошові кошти у розмірі 13000 грн. 00 коп., що підтверджується Квитанцією про перерахування коштів. В той же час Відповідач всупереч умовам договору Позики та норм статей 525, 526, 530, 536, 610, 612 Цивільного Кодексу України свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, суму Позики не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила.

Позивач у позовній заяві зазначає, що станом на дату її підготовки загальна заборгованість Відповідача перед ним становить: 13 000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту та 26231 грн 40 коп. - заборгованість за процентами.

Розрахунок заборгованості, зокрема процентів у вищевказаному розмірі обумовлено тим, що Відповідачем у справі було здійснено захід, спрямований на визнання боргу, а саме: проведено часткову сплату за Договором про надання грошових коштів у позику № 8315320525 від 26.05.2025 р. на загальну суму 8580 грн. 00 коп., з якої даними зарахуваннями погашено: 4 680 грн. 00 коп. - проценти нараховані до 25.06.2025р. за зниженою процентною ставкою у розмірі 0,70% (п. 2.6.2. Договору); 3 900 грн. 00 коп. - частково проценти, які нараховані з 25.06.2025 р. до 24.02.2026 р. за стандартною процентною ставкою у розмірі 1,00% (п. 2.6.1. Договору).

Відповідно ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Оцінюючи доводи Відповідача та подані нею письмові пояснення, суд виходить з того, що Відповідач частково визнає позовні вимоги, водночас заперечує проти їх задоволення в іншій частині, посилаючись на неправильність розрахунку заборгованості, неврахування здійснених платежів, порушення черговості їх зарахування, а також безпідставність нарахування процентів та застосування завищеної процентної ставки. Разом з тим зазначені доводи підлягають оцінці з урахуванням досліджених судом доказів.

Судом встановлено, що між Позивачем та Відповідачем укладено договір про надання грошових коштів у позику № 8315320525 від 26.05.2025 року в електронній формі із використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію». Факт отримання Відповідачем кредитних коштів у розмірі 13 000 грн підтверджується наданими до суду доказами, зокрема квитанцією про перерахування коштів та довідкою про успішність здійснення переказу з використанням платіжного сервісу «EasyPay». Таким чином, обставини укладення договору та отримання кредитних коштів Відповідачем підтверджуються матеріалами справи.

З поданих Відповідачем додаткових письмових пояснень вбачається, що остання здійснила власний розрахунок заборгованості за договором, відповідно до якого визнає заборгованість у загальному розмірі 19629,45 грн., виходячи із залишку тіла кредиту у сумі 7150,00 грн та нарахованих процентів у сумі 12479,45 грн. При цьому Відповідач зазначає, що здійснений нею платіж у розмірі 8580,00 грн. мав бути зарахований з дотриманням черговості, визначеної ст. 534 ЦК України, внаслідок чого частина коштів повинна була бути спрямована на погашення тіла кредиту, а подальше нарахування процентів мало здійснюватися на зменшений залишок заборгованості. Крім того, Відповідач посилається на необхідність застосування зниженої процентної ставки 0,7% та зазначає про безпідставність нарахування процентів на вже погашену частину кредиту.

Оцінюючи розмір заявлених до стягнення процентів та доводи Відповідача щодо їх нарахування, суд встановив, що Позивачем заявлено до стягнення проценти у розмірі 26231 грн. 40 коп. при сумі основного боргу 13 000 грн 00 коп.

При цьому суд не погоджується з доводами відповідача щодо неправильності порядку нарахування процентів, з урахуванням частково погашення заборгованості у розмірі 8580 грн., оскільки це спростовується детальним розрахунком заборгованості, котрий наданий позивачем, згідно якого, дійсно відповідач частково здійснила погашення заборгованості, а саме: 25.06.2025 року у розмірі 4680 грн., у зв"язку з чим проценти нараховані до 25.06.2025 року за зниженою процентною ставкою у розмірі 0,70% і 25.07.2025 року у розмірі 3900 грн., у зв"язку з чим проценти, які нараховані з 25.06.2025 року по 24.02.2026 року за стандартною процентною ставкою у розмірі 1,00%.

Згідно з частиною першоюстатті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів" несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року N 39/248 "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів" від 09 квітня 1985 року N 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року N 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином, ефективного вибору.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10листопада 2011 року N15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У Рішенні від11липня 2013 року N7-рп/2013Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі N 132/1006/19.

Відповідно допостанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі N 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Відсутність позову про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії не є перешкодою для врахування інтересів відповідача у справі з метою дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів (див. постанову Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі N 679/1103/23)

Відповідно до розрахунків заборгованості, наданих позивачем, загальна заборгованість відповідачки за кредитним договором 39231,40 грн., з яких: заборгованість по тілу 13000 грн., заборгованість по відсотках 26231,40 грн., що удвічі перевищує розмір тіла кредиту.

За таких обставин суд вважає за необхідне визначити розмір процентів, що підлягають стягненню, з дотриманням засад розумності, справедливості та пропорційності.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, та приходить до висновку про наявність підстав для стягнення із Відповідача на користь Позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 13000 грн., процентів за користування кредитом у розмірі 6 500 грн. (50% від тіла кредиту), що в сукупності становить 19 500 грн. за договором про надання грошових коштів у позику № 8315320525 від 26.05.2025 року.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: 1323 грн 35 коп. ((19500 грн ? 2 662,40 грн) / 39 231,40 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 12, 13, 141, 265, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИВСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА НОВА» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5, код ЄДРПОУ 44127243) заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 8315320525 від 26.05.2025 року у розмірі 19500 грн (дев"ятнадцять тисяч п"ятсот гривень), з яких: 13000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 6500 грн. - заборгованість за процентами.

У іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА НОВА» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5, код ЄДРПОУ 44127243) судовий збір у розмірі - 1323,35 грн. (одна тисяча триста двадцять три гривні 35 коп).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію судового рішення, протягом двох днів з дня його складання, надіслати особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

СуддяО.С. Бурдинюк