Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №947/11523/26 — Київський районний суд м. Одеси

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/11523/26

Провадження № 2-а/947/122/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2026 року м.Одеса

Київський районний суд м. Одеси в складі головуючого судді Мальованого В.О. за участю секретаря Кочіашвілі А.Д.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника Болгар Андрія Васильовича до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, інспектора 2 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшого лейтенанта Данільчука Вадима Михайловича про визнання дій незаконними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси 18.03.2026 надійшла позовна заява, яка подана адвокатом Болгар А.В., від імені ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області , інспектора 2 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшого лейтенанта Данільчука В.М. про визнання протиправними дії інспектора 2 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Данільчука Вадима Михайловича щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на місці зупинки ( стоянки) транспортного засобу 26.02.2026 згідно постанови ЕНА №6725815 та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 гривень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6725815 від 26.02.2026 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч.2 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.02.2026 він разом з дружиною перебував у транспортному засобі Audi A6, який був у незаведенному стані та припаркований на узбічній стоянці за адресою м.Одеса вул.Європейська 58. Приблизно о 00:00 годині до них підійшли співробітники поліції та повідомили , що на той час в Одесі діє комендантська година і перебувати на вулиці заборонено. Він повідомив працівникам поліції, що вони чекають батька , який має невдовзі повернутися до автомобіля і він керує ним. Не дочекавшись батька, працівники поліції склали на ОСОБА_1 протокол про порушення правил дорожнього руху за ч.1 ст.130 КУпАП та винесли постанову серії ЕНА №6725815 про порушення правил дорожнього руху за ч.2 ст.126 КУпАП ( керування транспортним засобом особою , якма не має права керування таким транспортним засобом). З вказаною постановою позивач не згоден , оскільки правил дорожнього руху не порушував , транспортним засобом не керував . Вважає , що відповідач інспектор Данільчук В.М. , незаконно розлянув справу на місці зупинки , позбавив можливості Гушана А.А. скористатися в повному обсязі своїми правами передбаченими ст..268 КУпАП, чим порушив вимоги щодо процедури розгляду справи , передбачений ст..ст.278,279 КУпАП. Тому позивач змушений звернутися до суду з даним позовом. Ухвалою від 24.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження . Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву відповідно до вимог ст..162 КАС України. Відзиву від відповідача на адресу суд не надходило. Представник позивача подав заяву про розгляд справи за їх відсутності , позовні вимоги підтримав , наполягав на їх задоволенні. Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наступне.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Судом встановлено.

Згідно постанови серії ЕНА №6725815 від 26.02.2026 , ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Audi A6 державний номер НОМЕР_1 , 26.02.2026 о 01:09: годині в м.Одеса вул..Європейська 58 не маючи посвідчення водія ( тобто права керування відповідним транспортним засобом), чим порушив п. 2.1 (а) ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП, та його було притягнуто до адміністративної відповідальності, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. 00 коп. Правилами Дорожнього Руху ( ПДР ) України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюється єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. У відповідності до вимог підпункту «а» п.2.1. ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Згідно ч.2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Частиною 1 статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, правил дорожнього руху (в тому числі, частини друга статті 126). Відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. У даному випадку інспектор 2 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Данільчук Вадим Михайлович є працівником органу Національної поліції, має спеціальне звання (старший лейтенант поліції) та відповідно до покладених на нього повноважень має право розглядати справи про адміністративне правопорушення, зокрема, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. Окрім того, звертається увага на те, що у статті 258 КУпАП наведено перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Відповідно до п. 4 Розділу 1 «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС № 1395 від 07 листопада 2015 року у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Пунктом 2.3 Рішення Конституційного суду України № 5-рп/2015 від 26 травня 2015 року «у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» встановлено, що законодавство передбачає випадки коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а на місті вчинення правопорушення виноситься постанова (ч.ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП), в такому разі притягнення особи до адміністративної відповідальності фактично відбувається у скороченому провадженні. Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Таким чином, законодавством, як виключення, передбачено процедуру скороченого провадження при притягненні особи до адміністративної відповідальності, під час якої фіксація адміністративного правопорушення, розгляд справи і накладання адміністративного стягнення на правопорушника відбувається безпосередньо на місці його вчинення. В Рішенні Конституційного суду України № 5-рп/2015 від 26 травня 2015 року зазначено, що застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом. призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. В той же час, положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14 липня 2015 року № 596-, який був прийнятий після винесення Рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року по справі № 25-рп/2015, внесено зміни до ст. 258 КУпАП та передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, а саме відсутність необхідності складати адміністративний протокол та, відповідно, розгляд справи і накладення стягнення на місці вчинення правопорушення застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Отже, закон дозволяє застосовувати процедуру скороченого провадження, тому, відповідно, дозволяється фіксація адміністративного правопорушення, розгляд справи і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Протокол про адміністративне правопорушення не складається. Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 14 березня 2018 року по справі № 760/2846/17, висновки якого повинні враховуватись судами при виборі та застосуванні норм права (ч. 5 ст. 242 КАС України). Крім того, постановою Верховного Суду від 14 лютого 2018 року по справі № 536/583/17 зроблено висновок, що застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в Кодексі України про адміністративні правопорушення. У зв`язку з викладеним позовні вимоги в частині визнання протиправними дії інспектора 2 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Данільчука Вадима Михайловича щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на місці зупинки ( стоянки) транспортного засобу 26.02.2026 згідно постанови ЕНА №6725815 не підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Водночас, ст. 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

З аналізу положення ст. 247 КУпАП випливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів. У даному випадку суб`єктом владних повноважень – Управлінням патрульної поліції Одеської області Департаменту патрульної поліції до суду не надано жодного факту , на підставі якого на місці розгляду адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 інспектором поліції були встановлені обставини які зазначені у відповідної постанові на підставі яких було встановлено факт скоєння ОСОБА_1 даного правопорушення. Згідно правового висновку Верховного Суду викладеного в постанові від 21 липня 2021 року в справі 287/363/16, при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування з важливим елементом змагальності судового процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про недоведеність. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція ) передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо. Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02). Таким чином судом визнається обов`язкова відповідність процесу розгляду справ про притягнення особи до адміністративної відповідальності таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів. У даному випадку патрульною поліцією не було доведено , на підставі належних та допустимих доказів наявність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та не доведено факт здійснення правопорушення, що є підставою для суду задовольнити позов в частині скасування постанови . При ухваленні рішення суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Керуючись ст. ст. 241-243,245,246,250,295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково. Скасувати постанову серії ЕНА №6725815 від 26.29.10.2024р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.126 ч.2 КУпАП, та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено, шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Суддя В. О. Мальований