Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №482/2623/25 — Новоодеський районний суд Миколаївської області

14.04.2026

Справа № 482/2623/25

Номер провадження 2-а/482/6/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді – Сергієнка С.А., за участю секретаря судового засідання Лебедьєвої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №1912 від 26.08.2025 року, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, яка мотивована тим, що він 18 листопада 2025 року отримав листа від Новоодеського ДВС з постановою про відкриття виконавчого провадження в якій було зазначено підстави для відкриття провадження - постанова ТЦК.

18 листопада 2025 року використавши ідентифікатор доступу до матеріалів виконавчого провадження, він отримав в електронному вигляду доступ в тому числі і до постанови №1912 постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.08.2025, якою на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП накладено штраф в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

У постанові зазначено, що 26.08.2025 року нібито ІНФОРМАЦІЯ_3 , що під час звірки облікових даних, встановлено, що ОСОБА_1 , відмовився від проходження медичного огляду, за рішенням керівника, чим порушив чим порушив вимоги п. 4 „Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів“ від 30.12.2022 №1487 під час особливого періоду.

З вищевикладеним адміністративним правопорушенням позивач не погоджується і вважає що воно підлягає скасуванню з наступних підстав.

Жодної повістки від ТЦК та СП він не отримував, направлення для проходження медичного огляду йому також не вручалось, саме тому він не міг відмовитись від проходження медичного огляду, оскільки взагалі не направлявся для проходження такого огляду.

Таким чином обставини зазначені в постанові не відповідають дійсним обставинам справи.

Якщо б він відмовився від отримання направлення на медогляд то така процедура передбачає складання акту про відмову у отриманні із підписом уповноважених осіб та свідків.

У порушення ст. 268 КУпАП, його не було повідомлено про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Належне повідомлення особи про розгляд справи є процесуальною гарантією, яка прямо випливає зі ст. 268 КУпАП. Верховний Суд у низці постанов (зокрема від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а, від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а) зробив висновок, що факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи про час та місце розгляду справи є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури.

В іншій практиці Верховного Суду (зокрема, постанова від 31.03.2021 у справі № 676/752/17) підкреслено, що розгляд справи за відсутності особи можливий лише за наявності доказів належного повідомлення її про місце і час розгляду. Обов`язок довести факт такого повідомлення покладається на орган, який розглядає справу.

У даному випадку відсутні докази того, що позивач був належним чином повідомлений як про виклик до ТЦК, так і про розгляд справи. Крім того сама оскаржувана постанова йому не вручалась та не направлялась.

Як наслідок позивачу не надали змогу користуватися правовою допомогою.

Посилаючись на вищевикладене позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення №1912 від 26.08.2025 року винесену стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а провадження по справі закрити на підставі пі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 12.12.2025 року у даній справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, надіслав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, роблячи висновки щодо предмету спору виходить із наступного.

Відповідно до ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вивчивши доводи позивача, дослідивши письмові докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що постановою про адміністративне правопорушення серії №1912 від 26.08.2025 року винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.

За змістом вказаної постанови «26.08.2025 року о 10 год. 20 хв. у приміщені ІНФОРМАЦІЯ_4 під час звірки облікових даних встановлено що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 за рішенням керівника, чим порушив вимоги п. 4 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 30.12.2022 року №1487, під час особливого періоду, чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП»

Позивач стверджує що він повістки не отримував, направлення для проходження медичного огляду йому також не вручалось, саме тому він не міг відмовитись від проходження медичного огляду, оскільки взагалі не направлявся для проходження такого огляду. Таким чином обставини зазначені в постанові не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідачем не надано доказів того що ним дійсно направлялася повістка ОСОБА_1 , що його направляли для проходження медичного огляду ВЛК і що він відмовився від такого огляду.

Частиною 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

На підтвердження вчинення інкримінованого позивачу правопорушення відповідачем не надано суду жодного доказу.

За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Саме на відповідача покладено обов`язок доказування правомірності винесення оскаржуваної постанови.

У відповідності до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 19, 20, 72, 77, 96, 229, 242-246, 262, 286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №1912 від 26.08.2025 року – задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №1912 від 26.08.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальностіза ч.3 ст. 210 КУпАП, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністюскладу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) судові витрати у сумі 605,60грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: С.А.Сергієнко