Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №489/10414/25 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

справа № 489/10414/25

провадження №2/489/771/26

Заочне рішення

Іменем України

14 квітня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Лупової Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратила право користування житловим приміщенням,

встановив:

У грудні 2025 року позивачі звернулись до суду з позовом в якому просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вони зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана квартира видана ОСОБА_1 як відповідальному квартиронаймачу. Ще у квартирі зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Всі зареєстровані особи є між собою членами сім`ї першого ступеню споріднення. Проте, відповідачі з 01.05.2014 не проживають у вказаній квартирі, не оплачуються комунальні послуги та не беруть участі в її утриманні, не допомагають вести господарство, та за цей час жодного разу не з`являлись у квартирі. Позивачі вважають, що відповідачі втратили інтерес до квартири, а їх реєстрації в квартирі обмежує їхні законні права на отримання субсидії на сплату комунальних послуг, інших виплат та можливої подальшої приватизації квартири. За такого, позивачі вимушені звернутись до суду з цим позовом.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 25.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

У судове засідання, призначене на 14.04.2026, сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач ОСОБА_1 10.02.2026 надала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечувала.

ОСОБА_2 причини своєї неявки не повідомила, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась у встановленому законом порядку.

Відповідачі відзиву на позовну заяву не надали, причини своєї неявки суду не повідомили. Повідомлення відповідачів про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих до неї документів за адресою реєстрації та додатково шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, дійшов наступного.

На підставі свідоцтва №503 Управління по вирішенню житлових проблем Виконкому Миколаївської міської ради відкрито рахунок на ОСОБА_1 на житлову площу квартири АДРЕСА_1 , з правом укладення договору найму житлової площі.

Відповідно до договору №132 найму житла в будинках державного у комунального житлового фонду від 15.10.2024 ОСОБА_1 та членам її сім`ї: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , надано у безстрокове користування квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно із витягом про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні від 14.04.2026 в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Актом від 27.11.2025 за підписами сусідів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , засвідченим директором ТОВ КК «Південь» Бугайовою Л.П. підтверджується, що відповідачі за вищевказаною адресою не проживають з 01.05.2014.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» зазначено, що правильний і своєчасний розгляд житлових спорів є гарантією реального здійснення конституційного права громадян на житло, захисту прав і охоронюваних законом інтересів державних органів, підприємств, установ, організацій в здійсненні покладених на них завдань по управлінню житловим фондом, експлуатації і збереженню його.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частини першої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Стаття 71 ЖК України встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

В свою чергу, вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням фактичних обставин справи та правил статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів.

Отже, збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім наймачем або членом його сім`ї є одним із способів захисту житлових прав фізичних осіб.

Відповідно до статті 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Аналіз статей 71, 72 ЖК України дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.

Саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК України строки у жилому приміщенні без поважних причин

Всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об`єктивно оцінивши наявні докази у сукупності, враховуючи, що відповідачі не проживають в спірній квартирі понад шість місяців без поважних причин, та приймаючи до уваги, що перешкод в користуванні житлом відповідачам не чинилося, останні дійсно добровільно залишили спірне житло, комунальні платежі не сплачували, майно та речі відповідачів у квартирі відсутні, поважних причин для їх відсутності у спірному житловому приміщенні не існувало, суд доходить висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн., витрати на оплату якого понесені позивачами при зверненні до суду.

Керуючись статями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 .

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про учасників справи:

позивачі: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

відповідачі: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; та ОСОБА_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 14.04.2026.

Суддя І.В.Коваленко