Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №488/4114/24 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

Суд: Корабельний районний суд м. Миколаєва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 14 квітня 2026 р.

Справа: №488/4114/24

Суддя: Селіщева Л. І.

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/4114/24

Провадження № 2-о/488/6/26 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

15.04.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Селіщевої Л.І.,

за участю секретаря судового засідання — Гейко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні спадкодавця, заінтересована особа: Горохівська сільська рада Миколаївської області, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник – ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту перебування його матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування своєї заяви заявник зазначив, що його мати – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у фактичних шлюбних відносинах (проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу), починаючи з 1980 року і до дня смерті останнього – ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За цей час вони спільно проживали, вели спільне господарство, були зареєстровані за однією адресою: село Олександрівка Баштанського району Миколаївської області, та спільно володіли майном, зокрема житловим будинком АДРЕСА_1 .

Після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина, до складу якої входить:

а) земельна ділянка площею 4,31 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавиці на праві приватної власності на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-МК № 044761, виданого 18 грудня 2001 року;

б) земельна ділянка площею 0,18 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що належала спадкодавиці на праві приватної власності на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого 1 грудня 1993 року, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

в) 1/2 частка житлового будинку АДРЕСА_1 .

Інша 1/2 частка житлового будинку АДРЕСА_1 , належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на вказану частку майна.

Разом з тим, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася, відомості про наявність інших спадкоємців заявнику не відомі.

Заявник зазначає, що на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 його мати – ОСОБА_2 проживала разом із померлим однією сім`єю, була зареєстрована з ним за однією адресою, вела спільне господарство та перебувала на його утриманні, оскільки була непрацездатною, мала незадовільний стан здоров`я та отримувала незначний дохід, який не забезпечував мінімальних потреб для існування.

За твердженням заявника, матеріальна допомога, яку надавав ОСОБА_3 , була для ОСОБА_2 постійним та основним джерелом засобів до існування не менше одного року до дня його смерті.

З метою оформлення спадкових прав після смерті матері заявник звернувся до нотаріальної контори, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку, що належала ОСОБА_3 , йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю підтвердження факту перебування ОСОБА_2 на утриманні померлого, а також відсутністю зареєстрованого шлюбу між ними.

У зв`язку з цим заявнику було рекомендовано звернутися до суду для встановлення відповідного юридичного факту.

Заявник вказує, що встановлення факту перебування ОСОБА_2 на утриманні ОСОБА_3 має для нього юридичне значення, оскільки є необхідним для оформлення спадкових прав на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 , та, відповідно, для подальшого оформлення спадщини після смерті його матері.

В судове засідання заявник не з`явився, надав додаткові пояснення, в яких просив заяву задовольнити та судове засідання проводити у його відсутність.

Представник заінтересованої особи також в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення заяви не заперечує.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, дійшов до наступного висновку.

Згідно з вимогами ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факт і в, у тому числі, про перебування фізичної особи на утриманні.

Відповідно до статті 531 ЦК УРСР 1963 року, чинної на час відкриття спадщини, встановлено, що до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 8 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», чинної на час відкриття спадщини, встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів для існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Видана відповідним органом довідка про те, що за його даними особа не перебувала на утриманні померлого, не виключає можливості встановлення у судовому порядку факту перебування на утриманні.

При вирішенні заяви про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що для встановлення факту перебування на утриманні з метою оформлення права на спадщину необхідно, щоб утриманець був непрацездатним на день смерті спадкодавця і перебував на утриманні останнього незалежно від родинних чи шлюбних відносин з ним (ст. 531 Цивільного кодексу України) не менше одного року.

Так судовим розглядом встановлено, що мати заявника ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 з 1980 року і до дня смерті останнього – ІНФОРМАЦІЯ_3 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, були зареєстровані за однією адресою, вели спільне господарство, мали спільний побут та взаємні права й обов`язки, притаманні подружжю.

На момент смерті ОСОБА_3 ОСОБА_2 була непрацездатною особою, отримувала пенсію, розмір якої не забезпечував мінімальних потреб для існування, що свідчить про її потребу в сторонній матеріальній допомозі.

З наданих суду доказів вбачається, що матеріальна допомога, яку надавав ОСОБА_3 ОСОБА_2 , була регулярною, постійною та становила основне джерело її існування не менше одного року до дня його смерті.

Відсутність документального підтвердження розміру доходів ОСОБА_3 , зокрема у зв`язку з втратою відповідних архівних даних, не спростовує факту надання ним утримання, оскільки зазначені обставини підтверджуються сукупністю інших досліджених судом доказів.

Крім того, відсутність зареєстрованого шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, оскільки відповідно до вимог статті 531 ЦК УРСР право на спадкування мають також непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого незалежно від родинних чи шлюбних відносин.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 перебувала на утриманні ОСОБА_3 не менше одного року до дня його смерті, а надана ним допомога була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.

Таким чином, заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки встановлення вказаного юридичного факту має значення для реалізації спадкових прав заявника.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 5 «Про судову практику по справам про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суди вправі розглядати справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Доказів, які б спростовували висновки суду, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Керуючись ст.ст. 293, 294, 315-319, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву - задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: Горохівська сільська рада Миколаївської області, Код ЄДРПОУ 04377032, вул. Поштова, буд, 8, с. Горохівське, Баштанський район, Миколаївська область, 57356.

Суддя Л.І. Селіщева

Оригінал: reyestr.court.gov.ua