Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №163/2574/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 163/2574/25 Провадження №33/802/292/26 Головуючий у 1 інстанції:Гайдук А. Л.

Доповідач: Гапончук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

судді - Гапончука В.В.,

за участю

особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника ОСОБА_1 – Сіренка М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Сіренка Максима Юрійовича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 11 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , водія-далекобійника, РНОКПП - НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Любомльського районного суду Волинської області від 11.03.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 19.11.2025 року о 08:20 годині, керуючи автомобілем марки «Даф», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , по вулиці Прикордонників, 1, в селі Старовойтове Ковельського району Волинської області, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.33-34).

Не погоджуючись із постановою судді захисник Сіренко М.Ю. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Вказує на те, що у матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що свідчить про відсутність у останнього обов`язку на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд на стан сп`яніння.

Окрім цього, сторона захисту вважає, що поліцейськими було схилено ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду. Поліцейськими не надано беззаперечних доказів, які б спростовували пояснення ОСОБА_1 , а саме щодо провокації з боку поліцейських.

Також поліцейські не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та не вилучили посвідчення водія, а долучений відеозапис з місця події не є безперервним, а відтак – недопустимим доказом.

Просить постанову Любомльського районного суду Волинської області від 11.03.2026 року скасувати та провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України (а.с.38-42).

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали останню з мотивів, викладених в ній, та просили її задовольнити, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до статтей 245, 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, об`єктивна сторона правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так його вина у вчиненні цього адміністративного правопорушення доводиться:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №517375 від 19.11.2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.1);

-направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції щодо ОСОБА_1 від 19.11.2025 року (а.с.2);

-письмовими поясненнямиОСОБА_1 від 19.11.2025 року (а.с.3);

-зобов`язанням до протоколу серії ЕПР1 №517375 від 19.11.2025 року щодо ОСОБА_1 (а.с.4);

-відеозаписом з нагрудних боді - камер інспекторів поліції (а.с.7).

Згідно довідки, складеної старшим інспектором сектору адміністративної практики Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Заяць А., вбачається, що у громадянина ОСОБА_1 наявне посвідчення водія серії НОМЕР_3 (а.с.6)

При розгляді справи місцевим судом було допитано в якості свідка інспектора ВП №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_2 .Взяті показання свідка судом першої інстанції належним чином обґрунтовані.

Долучені до матеріалів адміністративної справи відеозаписи підтверджують винуватість ОСОБА_1 в сукупності з іншими дослідженими судом доказами. Підстав вважати дії поліцейських незаконними, а зібрані у ході досудової підготовки матеріалів докази недопустимими, немає.

Апеляційний суд зазначає, що поліцейськими дотримано вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року.

Не знайшли свого підтвердження доводи апелянта про те, що працівники поліції при зупинці ОСОБА_1 , пропозиції пройти огляд на виявлення стану наркотичного сп`яніння, а також при складенні адміністративних матеріалів діяли не у спосіб, передбачений законодавством, оскільки це повністю спростовується відеозаписом, який підтверджує, що працівники поліції діяли легітимно.

Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.

Вищевикладені докази у своїй сукупності відтворюють реальну картину перебігу подій, є чіткими та послідовними та не викликають сумніву в апеляційного суду.

Доводи, на які посилається апелянт, не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції.

Не заслуговують на увагу суду доводи апелянта про те, що у працівників поліції не було підстав для вимоги у проходженні ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп`яніння через відсутність у них доказів керування останнім транспортним засобом, оскільки вони повістю спростовуються відеозаписом із нагрудних боді камер працівників поліції.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, є безпідставними, оскільки особисто ним було підписано зобов`язання до протоколу серії ЕПР1 №517375 від 19.11.2025 року про відсторонення від керування транспортним засобом протягом 24 годин, а також спростовується відеозаписом із нагрудних боді камер працівників поліції.

У ОСОБА_1 не було вилучено посвідчення водія, оскільки останній показував свої документи у застосунку Дія.

Долучені до матеріалів адміністративної справи відеозаписи із нагрудної боді-камери поліцейського не дають суду підстав вважати, що внаслідок зупинення відеозапису було втрачено відомості, які могли б суттєво вплинути на розгляд даної справи. Таким чином відсутність безперервного відеозапису, на що посилається захисник, жодним чином не спростовує наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, оскільки сторона захисту не довела, що події чи обставини, які відбулися поза відеозаписом, спростовують вину його довірителя у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення.

Таким чином усі мотиви апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, а також наведені ним та його довірителем під час перегляду справи апеляційним судом, щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_3 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.

З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_4 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови.

На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Сіренка Максима Юрійовича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 11 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.