Суд: Подільський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 12 квітня 2026 р.
Справа: №758/79/26
Суддя: Левицька Я. К.
Справа № 758/79/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 квітня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді Левицької Я.К.,
за участю секретаря судового засідання Новіцької О.К.,
представника позивача Іконоса Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, збитків від інфляції та 3 % річних,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» звернулось до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 14 131,60 грн, яка складається з суми боргу за спожиті житлово-комунальні послуги - 13 752,22 грн, збитків від інфляції - 177,05 грн та трьох процентів річних - 202,33 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «ЖБК «Управдом» є експлуатуючою компанією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_1 відповідно до Публічного договору приєднання про надання послуг. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 в зазначеному будинку та споживачем житлово-комунальних послуг, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. У відповідності до положень Публічного договору приєднання про надання послуг позивач зобов`язується, у порядку та на умовах визначених цими договорами, забезпечити надання відповідачу та членам його сім`ї послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а відповідач зобов`язується своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату цих послуг за встановленими тарифами, у строки та на умовах, визначених договорами, та дотримуватись правил проживання та користування майном, інженерними мережами та обладнанням будинку. Станом на дату звернення з даним позовом відповідач постійно користується житлово-комунальними послугами, однак не здійснює їх оплату. Порушення відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної оплати вартості спожитих житлово-комунальних послуг за період з 06.06.2025 по 01.12.2025, які надавав позивач відповідачу, обумовило виникнення в останнього заборгованості в загальному розмірі 14 131,60 грн, яка складається з суми боргу за спожиті житлово-комунальні послуги - 13 752,22 грн, збитків від інфляції - 177,05 грн та трьох процентів річних - 202,33 грн.
Ухвалою судді від 08.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
У судовому засіданні 18.03.2026 року відповідач ОСОБА_1 заявила, що нею сплачено заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 13 752,22 грн та вона не визнає позовні вимоги у частині стягнення збитків від інфляції у розмірі 177,05 грн та трьох процентів річних у розмірі 202,33 грн.
27.03.2026 року до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача, у яких зазначено, що 29.12.2025 року позивач звернувся до суду із даним позовом, 08.01.2026 року Подільським районним судом міста Києва відкрито провадження у справі № 758/79/26. Після цього, 21.01.2026 року відповідач у добровільному порядку сплатила на рахунок позивача грошові кошти в сумі 13 129,39 грн, що свідчить про фактичне визнання нею наявності заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги та обґрунтованість вимог позивача. Представник позивача зауважує, що у зв`язку з допущеним простроченням виконання грошового зобов`язання позивач правомірно заявив вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України. Крім того, звертаючись до суду, позивач поніс судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 028 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн, що підтверджується відповідними платіжними документами, договором про надання правничої допомоги, актами та детальним описом виконаних робіт. Враховуючи викладене, представник позивача просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги - 379,38 грн, збитків від інфляції - 177,05 грн та трьох процентів річних - 202,33 грн, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000 грн.
07.04.2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив відповідача на позовну заяву, у якому зазначено, що нею добровільно виконано зобов`язання в частині сплати основного боргу у розмірі 13 752,22 грн за період з червня 2025 року по листопад 2025 року, що підтверджується платіжними інструкціями. У зв`язку з чим, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 13 752,22 грн підлягає закриттю. Крім того, відповідачем наведено власний контр розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, яким визначено суму інфляційних втрат у розмірі 104,54 грн та 3 % річних у розмірі 65,11 грн. У зв`язку з цим, відповідач просив задовольнити вимоги в цій частині частково. Також відповідач просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 2 000 грн, виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи складність справи та обсяг виконаних адвокатом робіт, неспівмірність заявленої суми судових витрат із позовними вимогами.
07.04.2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява відповідача про розгляд справи без її участі.
Представник позивача у судовому засідання погодився із контр розрахунком інфляційних втрат та 3 % річних відповідача, зменшив позовні вимоги та остаточно просив суд стягнути з ОСОБА_1 суму інфляційних втрат у розмірі 104,54 грн та 3 % річних у розмірі 65,11 грн, а також стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000 грн.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ТОВ «ЖБК «Управдом» є експлуатуючою компанією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 1.10 Статуту ТОВ «ЖБК «Управдом» предметом діяльності товариства є здійснення господарської діяльності направленої на задоволення потреб фізичних, юридичних осіб, інших суб`єктів господарювання, у продукції, товарах або послугах Товариства, та отримання прибутку.
Згідно з інормацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 457684886 від 22.12.2025 року право власності на квартиру АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 315299990000) зареєстровано за ОСОБА_1 .
ТОВ «ЖБК «Управдом» є експлуатуючою організацією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_1 відповідно до Публічного договору приєднання про надання послуг, від 21.11.2024 року умови якого розміщені на сайті за адресою www.dim9000.com. Відповідач погодилась з умовами цього Публічного договору, що підтверджується заявою-приєднання до Публічного договору приєднання про надання послуг від 19.06.2025 року.
Згідно з п. 1.1 такого Договору користувач здійснює своєчасну оплату Підприємству за послуги вказані в п. 1.1 цього Договору, на підставі рахунків (квитанцій) не пізніше 20 числа кожного наступного місяця, в безготівковій формі на розрахунковий рахунок Підприємства за реквізитами, що зазначені у відповідних рахунках (квитанціях). Користувач має право здійснювати авансові платежі за послуги.
Згідно з п. 2.3 такого Договору за несвоєчасне здійснення Користувачем оплати за отримані послуги відповідно до умов цього Договору, на Користувача нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (надалі - Закон) учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Згідно з статтею 9 Закону споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги щомісячно, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отримання ним до укладення відповідного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
З матеріалів справи встановлено, що відповідач не в повному обсязі та несвоєчасно сплачував житлово-комунальні послуги, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість.
Відповідно до Довідки по оборотах особового рахунку № НОМЕР_1 наявна заборгованість відповідача перед ТОВ «ЖБК «Управдом» по сплаті квартплати, вивезення твердих побутових відходів, опалення, охорони та інші послуги за період з 01.06.2025 року по 01.12.2025 року в сумі 13 752,22 грн.
Під час судового розгляду справи відповідач погасив заборгованість перед ТОВ «ЖБК «Управдом» в сумі 13 752,22 грн, що визнав позивач.
Щодо вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних суд зазначає наступне.
Згідно із положеннями статей 525, 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.
Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора, відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України вимагати сплату грошей за надані послуги.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (частина перша статті 32 Закону).
Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.
Як вбачається із матеріалів справи, сплата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, а відтак, початок періоду прострочення за кожним щомісячним платежем припадає на 21 число кожного наступного місяця.
Згідно із положеннями статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Відповідно до статті 3 цього Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Отже, зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен місяць щодо якого обчислюється відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, до розрахунку мають включатися й періоди часу в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто, мала місце дефляція).
Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.
На відміну від інфляційних збитків розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення.
Суд враховує те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання на суму 13 752,22 грн, а відтак позивач мав прав на нарахування суми інфляційних втрат та трьох процентів річних.
При цьому, позивач просив стягнути з відповідача збитки від інфляції у розмірі 177,05 грн та трьох процентів річних у розмірі 202,33 грн, визначених в обґрунтованому розрахунку сум, що стягуються.
Відповідач не погодилась із зазначеним розрахунком та надала власний контр розрахунок суми інфляційних втрат та трьох відсотків річних, визначивши періоди та суми заборгованості, зокрема з 21.07.2025 по 20.08.2025 в сумі 1899, 90 грн, з 21.08.2025 по 20.09.2025 в сумі 4 269,45 грн, з 21.09.2025 по 20.10.2025 в сумі 6 639,00 грн, з 21.10.2025 по 20.11.2025 в сумі 8 944,07 грн, з 21.11.2025 по 30.11.2025 в сумі 11 313,62 грн. Таким чином загальна сума інфляційного збільшення, визначена відповідачем, становить 104, 54 грн та 3 % річних - 65,11 грн.
У судовому засіданні представник позивача погодився із контр розрахунком суми інфляційних втрат та трьох відсотків річних та просив суд стягнути з відповідача зазначені суми.
Враховуючи позицію сторін, погашення відповідачем суми заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги під час розгляду справи судом, перевіривши контр розрахунок відповідача, суд дійшов висновку, про стягнення з відповідача на користь ТОВ «ЖБК «Управдом» суми інфляційного збільшення у розмірі 104,54 грн та 3 % річних у розмірі 65,11 грн.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках
Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1,7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, враховуючи позицію позивача щодо зменшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЖБК «Управдом» збитків від інфляції у розмірі 104,54 грн та трьох процентів річних - 65,11 грн.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при зверненні з даним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3 028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 339 від 28.11.2025.
З урахуванням того, що позовні вимоги ТОВ «ЖБК «Управдом» задоволено, то на користь останнього з відповідача слід стягнути судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 3 028 грн.
Крім того, відповідно до ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн. При цьому, відповідач просить суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 2 000, 00 грн.
Судом встановлено, що 01.01.2023 між ТОВ «ЖБК «УПРАВДОМ», в особі директора Себрюка К.В., та АО «ЛІГАЛ КЕЙС», в особі партнера Безсмертного О.О., укладено Договір №2 про надання правової допомоги.
В Акті надання послуг № 653 від 29.12.2025 зазначено, що вартість виконаних робіт (послуг) складає 2 000,00 грн. за 1 год. роботи. Загальна вартість виконаних робіт складає 9 000,00 грн. (4,5 год. роботи х 2 000,00 грн.).
Відповідно до детального опису наданих правових послуг адвокатами Адвокатського об`єднання «ЛІГАЛ КЕЙС», пов`язаних із зверненням до Подільського районному суду м. Києва, адвокатським об`єднанням було надано, а клієнтом прийнято наступні послуги: аналіз правових аргументів та надання правової інформації щодо обставин справи, надання консультації щодо можливих процесуальних ризиків та можливих заперечень відповідача та узгодження остаточної правової позиції для звернення до суду з позовом - 1 год., підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості за позовом до ОСОБА_1 (аналіз фінансових документів, розрахунків заборгованості, актів наданих послуг, підготовка складання розрахунку суми боргу, інфляційної складової та 3 % річних, правове обґрунтування вимог з урахуванням актуальної судової практики, оформлення додатків до позову) - 3 год., подача позовної заяви в канцелярію Подільського районного суду м. Києва - 0,5 год.
З огляду на вищевикладене, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, заперечення відповідача щодо розумності та співмірності таких витрат позивача, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову, складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності вчинення відповідних дій адвокатом, значимості таких дій у справі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 2 000,00 грн.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» до ОСОБА_1 про стягнення збитків від інфляції та 3 % річних - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» збитки від інфляції за час прострочення у розмірі 104 (сто чотири) грн 54 коп. та три відсотки річних у розмірі 65 (шістдесят п`ять) грн 11 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. У задоволенні решти судових витрат - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом», код ЄДРПОУ 38139151, юридична адреса: 04078, м. Київ, вул. Замковецька, буд. 102-А, н/п 37;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .
Суддя Я.К. Левицька
Оригінал: reyestr.court.gov.ua