Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №758/10023/25 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10023/25

Д О Д А Т КО В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду м. Києва Блащук А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до Державного підприємства «СЕТАМ», Ляпіна Дмитра Валентиновича , ОСОБА_1 , третя соба: ОСОБА_3 , про визнання електронних торгів недійсними,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Подільського районного суду м. Києва перебувала зазначена справа.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 01.04.2026 у справі №758/10023/25 позов Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до Державного підприємства «СЕТАМ», Ляпіна Дмитра Валентиновича , ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання електронних торгів недійсними - залишено без задоволення.

09.04.2026 відповідачем до суду було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, оскільки судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених під час розгляду справи, в якій просить суд, здійснити розподіл судових витрат ОСОБА_1 у справі, та стягнути з Акціонерного товариства «ОТП БАНК» (адреса: вул. Жилянська, 43, м. Київ, 01033, ЄДРПОУ 21685166) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відшкодування судових витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу у справі №758/10023/25 в розмірі 40 250,00 грн. (сорок тисяч двісті п`ятдесят гривень).

14.04.2026 на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду даної заяви було визначено суддю Блащука А.М.

Оскільки розгляд справи відбувався у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторони у судове засідання не викликалися.

Суд дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2,3 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представником позивача такі докази подано разом із позовною заявою.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

(6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів справи, в порядку Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» між Адвокатським об`єднанням «Адвантіум» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 року. 18.07.2025 між сторонами також було підписано додаткову угоду №1 до договору про надання правової правничої) допомоги від 01.07.2025. 08.04.2026 року між сторонами було підписано Акт наданих послуг № 14, відповідно до Детального опису наданих послуг до Акту №14 від 08.04.2026 позивачу було надано правову допомогу, яка включала в себе:

1. ознайомлення із позовною заявою АТ «ОТП Банк» до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича, ОСОБА_1 про визнання електронних торгів недійсними у справі №758/10023/25 - 1 год. 30 хв.;

2. Підготовка відзиву на позовну заяву АТ «ОТП Банк» у справі 758/10023/25 - 3 год. 30 хв.;

3. Підготовка заперечень на відповідь на відзив АТ «ОТП Банк» у справі- 2 год. 30 хв.;

4. Представництво інтересів ОСОБА_1 у Подільському районному суді м. Києва під час розгляду справи 758/10023/26 - 4 год. 00 хв.

Загальна вартість послуг складає 40 250 грн.

Квитанцію про оплату наданих юридичних послуг заявником суду не надано.

Разом із тим, суд вважає розмір гонорару не співмірним зі складністю даної справи та витраченому часу, а тому приходить до висновку про зменшення розміру витрат на правову допомогу до 1500,00 грн., що на думку суду буде співмірним із складністю даної справи.

Таким чином з позивача на користь відповідача підлягають стягненню понесені витрати на правову допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Керуючись ст. 141, 270 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1. про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до Державного підприємства «СЕТАМ», Ляпіна Дмитра Валентиновича , ОСОБА_1 , третя соба: ОСОБА_3 , про визнання електронних торгів недійсними, задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до Державного підприємства «СЕТАМ», Ляпіна Дмитра Валентиновича , ОСОБА_1 , третя соба: ОСОБА_3 , про визнання електронних торгів недійсними.

Стягнути із Акціонерного товариства «ОТП БАНК» (адреса: вул. Жилянська, 43, м.Київ, 01033, ЄДРПОУ 21685166) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відшкодування судових витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу у справі №758/10023/25 в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.М.Блащук