Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №756/13845/24 — Оболонський районний суд міста Києва

15.04.2026 Справа № 756/13845/24

Справа № 756/13845/24

Провадження № 2/756/244/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Шевчука А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Калюжної А.Г.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Воскобойника М.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Промзв`язок» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

в с т а н о в и в:

В листопаді 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ПрАТ «Промзв`язок» у якому просить: стягнути нараховану але невиплачену заробітну плату за період з березня 2024 року і до ухвалення судом рішення, а також суму компенсації втрати частини доходів з березня 2023 року у розмірі на дату ухвалення рішення.

Позов обґрунтований тим, що 17.02.2020 року між позивачем і ПрАТ «Промзв?язок» укладено трудовий договір строком до 16.02.2023 року, відповідно до умов якого позивач призначений членом Наглядової ради. За умовами трудового договору між сторонами виникають трудові відносини і за виконання своїх функціональних обов`язків посадовій особі встановлюється місячна заробітна плата у розмірі - 6 мінімальних заробітних плат.

Щомісячно відповідач здійснював нарахування і виплачував належну позивачу заробітну плату, але з березня 2022 року заробітна плата не виплачується.

Позивач вказує, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 07.03.2024 року позов ОСОБА_2 із вимогами до ПрАТ «Промзв`язок» про стягнення заборгованості із заробітної плати з березня 2022 року до дня ухвалення рішення задоволено частково. При цьому, з ПрАТ «Промзв`язок» стягнуто на користь ОСОБА_2 заборгованість із заробітної плати в загальному розмірі 971 342 грн. 85 коп., з яких, зазначено про утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Стягнуто з ПрАТ «Промзв`язок» на користь ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати в розмірі 145 455 грн. 42 коп., з яких, зазначено про утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів. У задоволенні інших вимог відмовлено. Стягнуто з ПрАТ «Промзв`язок» на користь держави суму судового збору 11 167 грн. 98 коп.

Постановою Київського апеляційного суду від 24.09.2024 року апеляційну скаргу ПрАТ «Промзв`язок» - залишено без задоволення, рішення Оболонського районного суду міста Києва від 07.03.2024 року - залишено без змін.

При цьому, ПрАТ «Промзв`язок» 02.10.2024 року сплатило ОСОБА_2 867 627, 61 грн. заробітної плати згідно відомості від 02.10.2024 року.

За твердженням позивача станом на 01.11.2024 року його заробітна плата ПрАТ «Промзв`язок» знову не виплачується понад 8 місяців, заборгованість якої складає 378 600 грн.

Також позивач вказує, що заборгованість по заробітній платі та компенсацію присуджені рішенням суду виплачено лише 02.10.2024 року, а тому вимогу про стягнення компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати вважає обґрунтованими.

21.08.2023 р. до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач позов не визнає та заперечує проти задоволення вимог в цій справі з тих же підстав, із яких Київський апеляційний суд своєю постановою від 23.07.2025 у справі №756/9209/23 відмовив ОСОБА_3 у позові до ПрАТ «Промзв`язок» про стягнення заборгованості по заробітній платі, який є абсолютно аналогічним позову в цій справі за сторонами та предметом і підставами вимог.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з викладених у позові підстав.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши зібрані у справі докази у сукупності та доводи учасників справи, суд встановив наступне.

17.02.2020 року між ПрАТ «Промзв`язок» (товариство) та ОСОБА_2 (посадова особа) був укладений трудовий договір, відповідно до умов якого позивач (посадова особа) є членом наглядової ради товариства.

Пунктом 1.2. договору сторони визначили, що повноваження (права та обов`язки) посадової особи передбачені статутом товариства, внутрішніми документами товариства та законодавством України. На підставі даного договору між позивачем та ПрАТ «Промзв`язок» виникають трудові відносини.

Відповідно до пункту 2.1 Трудового договору посадова особа зобов`язується виконувати обов`язки, визначені у п. 1.2 даного договору, а товариство зобов`язується виплачувати посадовій особі заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання посадовою особою своїх обов`язків.

Згідно пункту 3.1 Трудового договору за виконання своїх функціональних обов`язків посадовій особі встановлюється місячна заробітна плата у розмірі 6 мінімальних заробітних плат. Виплата цієї заробітної плати здійснюється у порядку, встановленому законодавством України та внутрішніми документами товариства.

Пунктом 5.1 Трудового договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання обов`язків по даному договору, сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства України.

Даний договір діє з 17.02.2020 року по 16.02.2023 року (пункт 6.1 Трудового договору).

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 07.03.2024 року з ПрАТ «Промзв`язок» на користь ОСОБА_2 стягнуто заборгованість із заробітної плати в загальному розмірі 971 342,85грн, з яких ухвалено утримати податки, збори та інші обов`язкові платежі. Стягнуто з ПрАТ «Промзв`язок» на користь ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати в розмірі 145 455,42грн, з яких ухвалено утримати податки збори та інші обов`язкові платежі. В задоволенні інших вимог відмовлено. Також з ПрАТ «Промзв`язок» стягнуто на користь держави суму судового збору у розмірі 11 167,98грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 24.09.2024 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 07.03.2024 року залишено без змін.

При цьому, ПрАТ «Промзв`язок» на виконання рішення суду 02.10.2024 року сплатило ОСОБА_2 867 627, 61 грн. заробітної плати згідно відомості від 02.10.2024 року.

Таким чином, сторони, підстави та обґрунтування даного позову аналогічні тим, які зазначені у позові ОСОБА_2 за наслідками якого ухвалено рішення Оболонського районного суду міста Києва від 07.03.2024 року, лише йдеться про інший період та суми нарахувань.

В свою чергу Постановою Верховного Суду від 26.02.2025 року постанову Київського апеляційного суду від 24.09.2024 року при перегляді рішення Оболонського районного суду міста Києва від 07.03.2024 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При цьому, постановою Київського апеляційного суду від 23.07.2025 року апеляційну скаргу ПрАТ «Промзв`язок» задоволено, рішення Оболонського районного суду міста Києва від 07.03.2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у позові ОСОБА_2 до ПрАТ «Промзв`язок» про стягнення заборгованості із заробітної плати відмовлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту постанови Київського апеляційного суду від 23.07.2025 року вбачається, що підставою відмови позову ОСОБА_2 було те, що відповідач не змінив умов його оплати праці, а не здійснював виплату заробітної плати останньому за той час, коли позивач не з`являвся на засідання наглядової ради товариства, тобто не виконував свою роботу та не виконував обов`язки, передбачені Трудовим договором.

Таким чином, у аналогічній справі між тими ж сторонами, з тих же підстав однак за інший період часу колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку про безпідставність вимог ОСОБА_2 про стягнення з ПрАТ «Промзв`язок» заробітної плати за роботу, яку він не виконував, та за період, коли він не з`являвся на засідання наглядової ради товариства.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Суд вважає, що позивач в даній справі, окрім посилань на рішення судів про стягнення на його користь заборгованості по заробітній платі, які в подальшому скасовані, не надає належних та допустимих доказів на підтвердження можливості стягнення з відповідача заробітної плати за роботу, яку він не виконував, та за період, коли він не з`являвся на засідання наглядової ради товариства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 77-81, 89, 247, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог - ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Промзв`язок» про стягнення заборгованості по заробітній платі - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя А.В. Шевчук