Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №460/5734/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 рокуЛьвівСправа №460/5734/25 пров. №А/857/25430/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року (ухвалене головуючим суддею Комшелюк Т.О. у м. Рівне) у справі № 460/5734/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідачів, в якому просив:

визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не призначення ОСОБА_1 з 21 лютого 2025 року пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку у відповідності зі ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 з 21 лютого 2025 року пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку у відповідності зі ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3). Після досягнення 60 років, 21.02.2025 звернувся до територіального управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Проте, пенсійним органом відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю визначеного терміну проживання на території зони гарантованого добровільного відселення. Вважав відмову відповідача протиправною та просив суд позов задовольнити.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №172050006610 від 28.02.2025, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку у відповідності зі ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 з 21.02.2025 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку у відповідності зі ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що в досліджуваній ситуації дотримано умови, необхідні для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 є особою потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Рівненською обласною державною адміністрацією 15.07.2008 (дублікат замість № НОМЕР_2 ).

Згідно довідки Володимирецької селищної ради Рівненської області від 12.12.2024 №746/02-31 ОСОБА_1 дійсно був зареєстрований та проживав в селі Великі Телковичі Вараського району Рівненської області з 1986 року по 06.09.1988.

Довідкою Рафалівської селищної ради Вараського району Рівненської області від 03.12.2024 №1526 підтверджується, що ОСОБА_1 з 15.09.1988 по 23.10.2018 був зареєстрований і проживав в селі Малий Жолудськ Вараського району Рівненської області.

Село Великі Телковичі та село Малий Жолудськ Вараського району Рівненської області відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106, віднесені до зони гарантованого добровільного відселення.

21.02.2025 позивач звернувся до територіального управління ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

За принципом екстериторіальності вказана заява та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

28.02.2025 рішенням відповідача №172050006610 позивачу відмовлено у задоволенні заяви. Вказано, що вік заявника станом на дату звернення становить 60 років 5 місяців 8 днів. Період проживання заявника у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить 0 років 0 місяців 0 днів. До періоду проживання у зоні гарантованого добровільного відселення не зараховано періоди згідно довідки №746/02-31 від 12.12.2024, оскільки згідно акту перевірки довідка містить розбіжності з первинними документами та повинна бути надана оновлена довідка. Згідно акту перевірки перевірялася довідка №1526 від 03.12.2024 (яка відсутня в ЕПС), вона містить розбіжності з первинними документами та повинна бути надана оновлена довідка. Страховий стаж особи становить 15 років. Страховий стаж зарахований в повному обсязі згідно наданих документів. Враховуючи зазначене, вирішено відмовити у призначенні пенсії за віком згідно статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у зв`язку з відсутністю необхідного періоду проживання у зоні гарантованого добровільного відселення.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вимоги частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Зі змісту частини 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 4 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі також - Закон № 1058-IV) встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується, зокрема, на Законі № 796-XII.

Закон № 796-XII визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, визначено статтею 55 Закону № 796-ХІІ.

Відповідно до пункту 2 статті 55 Закону № 796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Початкова величина зниження пенсійного віку (в даному випадку 3 роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, (надалі також Порядок № 22-1) передбачено, що для призначення пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону № 796-ХІІ необхідно подати документи, що підтверджують особливий статус особи, зокрема: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідку про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видану органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).

Окрім того, при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, а також надає роз`яснення особам з питань призначення та виплати пенсій та допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії, а у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення (пункт 3.3 Порядку № 22-1).

Згідно з пунктом 4.1 Порядку № 22-1 заяви про перерахунок пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1.9 Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис.

Таким чином, у разі виявлення відповідачем відсутності документів, необхідних для призначення позивачу пенсії за віком, потрібно надати роз`яснення про те, які документи потрібно подати та, в разі необхідності, надати також допомогу в одержання таких документів.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 р. № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Село Великі Телковичі та село Малий Жолудськ Вараського району Рівненської області віднесені до зони гарантованого добровільного відселення.

Період проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення, в тому числі і станом на 01.01.1993 більше трьох років, підтверджується довідкою Володимирецької селищної ради Рівненської області від 12.12.2024 №746/02-31 (з 1986 року по 06.09.1988) та довідкою Рафалівської селищної ради Вараського району Рівненської області від 03.12.2024 №1526 (з 15.09.1988 по 23.10.2018).

Доказів того, що дані довідки є неправдивими або відкликаними відповідним органом місцевого самоврядування матеріали справи не містять.

Колегія суддів звертає увагу, що документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом № 796-XII є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до статті 15 Закону № 796-XII довідка про період проживання, роботи на цих територіях є підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях.

Отже, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-XII, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 04 вересня 2015 року (№ 690/23/15-а), Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 05 травня 2017 року у справі № К/800/15193/17, від 03 жовтня 2017 року у справі № К/800/31990/17. Верховний Суд також підтримав таку позицію у своїй постановах від 27.02.2018 у справі № 344/9789/17, від 28.03.2018 у справі № 333/2072/17 (2а/333/122/17) та від 08.05.2018 у справі № 708/1022/17.

Видача посвідчень проводиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до посвідчення серії серії НОМЕР_1 позивач є громадянином, який потерпів від Чорнобильської катастрофи (категорія 3).

Колегією суддів встановлено, що таке посвідчення позивачу видане уповноваженим на те державним органом (Рівненською обласною державною адміністрацією), який при видачі зазначеного посвідчення перевіряв достовірність поданих позивачем документів.

Таким чином, наявність посвідчення підтверджує факт проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років.

Указане узгоджується також із позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 30 серпня 2022 року у справі № 357/6372/17.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, зокрема щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку з урахуванням початкової величини, та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

У розрізі вищенаведеного, апеляційний суд констатує, що орган Пенсійного фонду України, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні судового рішення в оскаржуваній частині суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі № 460/5734/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич

судді А. Р. Курилець

О. І. Мікула