Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №560/1302/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1302/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

15 квітня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом, у якому просила:

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 02.10.2024 року № 220750003275, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.10.2024 року № 220750003275, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком, відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу періоди: роботи в колгоспі «Карла Маркса», КСП імені Карла Маркса, ПОСП «Серп» Сахновщинського району Харківської області з 1983 по 2000 роки, зазначені в трудовій книжці колгоспника від 16 січня 1984 року; роботи з 01.05.2009 по 16.09.2009; догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію по віку, відповідно до вимог статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.05.2025 позов задоволено частково, ухвалено:

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 220750003275 від 02.10.2024 та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 220750003275 від 25.10.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 : періоди догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; період роботи позивача в колгоспі «Карла Маркса» з 1983 по 2000 рік, згідно з архівною довідкою Комунальної установи "Трудовий архів" Сахновецької селищної ради Красноградського району Харківської області від 08.05.2024 № 318/01-13; та період роботи з 01.05.2009 по 16.09.2009 та призначити і виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 06.05.2024.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що до страхового стажу не зараховано: періоди догляду за дітьми до досягнення ними 3-х річного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно свідоцтв про народження дітей, оскільки у свідоцтвах про народження зазначено прізвища дітей та матері « ОСОБА_4 » не відповідає прізвищу « ОСОБА_5 » згідно паспортних даних; період роботи в колгоспі «Карла Маркса» з 1983 по 2000, оскільки відсутня довідка із зазначенням інформації про встановлений та вироблений мінімум трудової участі в громадському господарстві; період роботи з 01.05.2009 по 16.09.2009, оскільки відсутня сплата страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Зокрема, період роботи з 01.04.1999 обчислено за даними наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Позивач не подала відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

З урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 25.09.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком.

02.10.2024 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком. Вказано, що до стажу роботи не зараховано: періоди догляду за дітьми до досягнення ними 3-х річного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно свідоцтв про народження дітей, оскільки у свідоцтвах про народження зазначено прізвища дітей та матері « ОСОБА_4 » не відповідає прізвищу « ОСОБА_5 » згідно паспортних даних; період роботи в колгоспі «Карла Маркса» з 1983 по 2000, оскільки відсутня довідка із зазначенням інформації про встановлений та вироблений мінімум трудової участі в громадському господарстві; період роботи з 01.05.2009 по 16.09.2009, оскільки відсутня сплата страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Зокрема, період роботи з 01.04.1999 обчислено за даними наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Вказано, що страховий стаж особи становить 12 років 01 місяць 07 днів.

18.10.2024 позивач повторно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.10.2024 у призначенні пенсії відмовлено, з огляду відсутність необхідного страхового стажу.

За результатами розгляду документів, поданих разом із заявою, до страхового стажу позивача не було зараховано: період роботи в колгоспі з 1983 по 2000 роки відповідно до довідки №318/01-13 від 08.05.2024, оскільки у довідці по батькові позивача вказано не повністю; період догляду за дітьми, які народилися 30.09.1980 та 12.09.1984, через невідповідність прізвища матері у свідоцтвах про народження з паспортними даними позивача.

Позивач не погодилася із вказаною відмовою та звернулася до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 02.10.2024 та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.10.2024 № 220750003275 є протиправними та підлягають скасуванню. Оскільки, позивач досягнула віку в 63 роки 01.01.2025, а його звернення до Пенсійного органу із заявою про призначення пенсії (вперше) відбулось 25.09.2024, то призначення і виплата пенсії має відбутися з 02.01.2025.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до ч.1-2 ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (Закон №1058-ІV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років.

Згідно ч.1 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (абзац перший частини другої статті 24 Закону №1058-ІV).

Абзацом другим частини четвертої статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Пунктом "д" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно із статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок №637).

Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. У разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.

Встановлено, що до страхового стажу позивача не зараховано період догляду за дітьми, які народилися 30.09.1980 та 12.09.1984, через невідповідність прізвища матері у свідоцтвах про народження з паспортними даними позивача.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Згідно із частиною другою статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 637, час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

Наведені норми дозволяють дійти висновку, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми до досягнення ними трирічного віку зараховується до страхового стажу та встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть) та документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження.

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.

Відтак у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих особою документів відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності. Однак відповідач таким правом не скористався.

Тому періоди догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підлягають зарахуванню до стажу роботи для призначення пенсії за віком.

При цьому, відсутні підстави для зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період догляду за дитиною до досягнення трирічного віку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 01.07.1994), оскільки зазначений період уже зараховано до страхового стажу, підстави для його повторного зарахування відсутні.

Встановлено, що позивачу відмовлено у зарахуванні трудового стажу періоду роботи в колгоспі «Карла Маркса» з 1983 по 2000 рік, згідно архівної довідки Комунальної установи Трудовий архів Сахновецької селищної ради Красноградського району Харківської області від 08.05.2024 № 318/01-13, оскільки по батькові заявника за вказаний період роботи зазначено не повністю.

В матеріалах справи міститься копія архівної довідки Комунальної установи Трудовий архів Сахновецької селищної ради Красноградського району Харківської області від 08.05.2024 № 318/01-13 за період з липня 1983-1984 роки, 1996-1994 роки, 1996-2001 роки, яка містить інформацію про встановлений мінімум та кількість відпрацьованих вихододнів. При цьому, дані архівної довідки від 08.05.2024 № 318/01-13 відповідають даним трудової книжки позивача від 16.01.1984.

Твердження пенсійного органу щодо незарахування позивачу стажу роботи через наявність неточностей в архівних довідках (а саме незазначення або неповне зазначення по батькові заявника) є безпідставними, оскільки на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його документах, що підтверджують трудову діяльність.

В свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової документації, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення такої.

Отже, твердження відповідача про відсутність підстав для зарахування періоду роботи позивача в колгоспі «Карла Маркса» до страхового стажу у зв`язку з незазначенням або зазначенням в довідках неповного по батькові позивача, є безпідставними.

Тому період роботи позивача в колгоспі «Карла Маркса» з 1983 по 2000 рік, згідно архівної довідки Комунальної установи Трудовий архів Сахновецької селищної ради Красноградського району Харківської області від 08.05.2024 № 318/01-13, підлягає зарахуванню до стажу роботи для призначення пенсії за віком.

Обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Внаслідок відсутності у відповідача офіційної інформації щодо сплати страхових внесків за спірний період позивач позбавлений соціальної захищеності та страхового стажу за період роботи на вказаному товаристві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Крім цього, позивач не повинен відповідати за ймовірне неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, оскільки за правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 17 липня 2019 року у справі №144/669/17, від 01 березня 2021 року по справі № 423/757/17, несплата страхувальником страхових внесків (або відсутність інформації про таку сплату в системі персоніфікованого обліку) не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Отже, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а наявність заборгованості у товариства зі сплати страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи.

Таким чином, період роботи з 01.05.2009 по 16.09.2009 підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

З урахуванням періодів страхового стажу, які підлягають зарахуванню та самостійно визначеного пенсійним органом, в сукупності стаж позивача достатній для призначення пенсії за віком. Також позивач досягнув необхідного для призначення пенсії віку.

Пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Оскільки, позивач досягнула 63 роки 01.01.2025, а його звернення до Пенсійного органу із заявою про призначення пенсії (вперше) відбулось 25.09.2024, то призначення і виплата пенсії має відбутися з 02.01.2025 (з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку).

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.