Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №752/9615/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/9615/25

Провадження № 2-а/752/43/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Машкевич К.В., за участю секретаря - Касаткіної А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м.Києві про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до і просить визнати протиправними дії лейтенанта поліції Голосіївського управління поліції ГУНП у м.Києві Бедненка Д.Р. та скасувати постанову серії ЕГА №1737755 від 08 квітня 2025 року про притягнення його до адмінісративної відповдальності за статтею183 КУпАП.

Посилаєтсяся в позові на те, що вказаною постановою він був притягнутий до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП за те, що 04 квітня 2025року о 12.34 він у м.Києві по вул. Великій Васильківській, 116 здійснив завідомо неправдивий виклик поліції.

Вважає постанову незаконною з наступних підстав.

Зазначає, що 04 квітня 2025 року о 12.25 він перебував у приміщенні відділення Ощадбанку по вул. Великій Васильківській, 116 в м.Києві.

В відділенні знаходився сторонній чоловік, який агресивно поводився та висловлювався нецензурно щодо нього, однак у подальшому відійшов, коли він підійшов до каси.

Після виходу з відділення банку цей чоловік знову почав агресивно до нього відноситися, нецензурно лаявся, був збуджений.

Коли він побачив у нього ніж, викликав поліцію.

08 квітня 2025 року його запросили в відділення поліції по вул. Німецькій, 2, де відносно нього була винесена постанова за статтею 183 КУпАП.

Вважає, що він мав підставим для виклику поліції, його дії були направлені на запобігання можливих негативних наслідків для людей у відділенні банку та його самого.

З урахуванням цього, просить задовольнити позов.

Позов був зареєстрований судом 18 квітня 2025 року та відповідно до статті 31 КАС України визначено склад суду.

Ухвалою суду від 06 травня 2025року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, відповідачу копію адміністративного позову.

Ухвалою суду від 14 листопада 2025 року за клопотанням позивача, поданого до суду відповідно до ухвали суду від 29 жовтня 2025 року про усунення недоліків позовної заяви, була проведена заміна відповідача - Голосіївського управління поліції ГУНП у м.Києві на Головне управління Національної поліції у м.Києві.

Відповідно до статей 162, 165 КАС України відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву.

01 березня 2026 року представник відпровідача подав відзив, яким проти позов у заперечує.

Посилається на те, що працівниками Голосіївського управління поліції на місці виклику виявлено особу, схожу на опис позивача, яким виявився ОСОБА_2 , і у якого виявлено кишеньковий розкладний ніж, який зазначив, що ним нікому не погрожував.

Була опитана працівник банку та сам ОСОБА_2 і зазначені в причині виклику обставини свого підтвердження не знайшли, а ОСОБА_2 заперечив погрози на адресу позивача.

З урахуванням цього, просить у позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку прчасткове задоволення позову, виходячи з настпного.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що постановою лейтенанта поліції Голосіївського управління поліції ГУНП у м.Києві Бедненка Д.Р. серії ЕГА №1737755 від 08 квітня 2025 року позивача притягнуто до адміністративної відповдальності за статтею183 КУпАП.

За змістом постанови 04 квітня 2025року о 12.34 позивач у м.Києві по вул. Великій Васильківській, 116 здійснив завідомо неправдивий виклик поліції.

Статтею 183 КУпАП передбачена відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, міліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб.

Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежна охорона, міліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства.

Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу.

Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

За змістом статей 1, 2 Закону України «Про Національну поліцію України» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Завданнями поліції є надання поліцейських послуг, зокрема, у сфері охорони прав і свобод людини.

Відповідно до статті 6 вказаного Закону поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Отже, в разі наявності факту чи з метою недопущення факту порушення прав та свобод особи від порушень і протиправних посягань, кожен має право звернутися до органу Національної поліції з метою захисту, а відповідний орган Національної поліції має обов`язок відреагувати на таке звернення і вжити визначених законодавством заходів для забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

На підтвердження вчинення адміністративного правопорушення відповідач надав суду пояснення очевидців, два рапорти та протокол про прийняття заяви ОСОБА_2 про завідомо неправдивий виклик поліції позивачем.

З пояснень працівника банку вбачається, що вона чула лише голос чоловіка, який ображав іншого працівника банку та чоловіка, який стояв біля каси, який робив йому зауваження.

В поясненнях ОСОБА_2 , на якого вказав позивач, зазначив, що ножем позивачу не погрожував, і що саме позивач щодо нього поводив себе зухвало та агресивно.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

У відповідності до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до статті 222 КУпАП України розгляд справ про правопорушення, передбаченісті 183 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.

За змістом статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Винність діяння є обов`зковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку), викладеного у статті 9 КУпАП.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Суд вважає, що постанова про адміністративне правопорушення не може оцінюватися судом в розумінні статті 73 КАС України у якості належних і допустимих доказів, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 183 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а надані до відзиву пояснення не підтверджуються наявність конфлікту. Який мав місце поза межами приміщення банку та який став підставою для виклику.

Суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові.

Враховуючи викладене вище, відсутність доказів правомірності своїх дій з боку відповідача, встановлені судом обставини, не спростовані відповідачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині скасування оспорюваної постанови.

Щодо неправомірності дій поліцейського при винесенні постанови, суд ивходить з наступного.

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Пунктами 2, 3 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Тобто, оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення здійснюється ними на виконання покладених на них функцій та завдань.

Підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства.

При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

З урахуванням цього, винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення є процесуальною дією, яка вчиняється в межах наданих законом повноважень, а тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Висновок суду про скасування постанови не с відчить про незаконність дій поліцейського, як суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 8, 19 Конституції України, статтями 1, 9, 183, 222, 258, 265-2, 268, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 72, 77, 78, 242-247, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1737755 від08 квітня 2025 року, винесену лейтенантом поліції Бедненко Д.Р., відносно ОСОБА_1 за статтею 183 КУпАП.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя : К.В.Машкевич