Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №695/876/21 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/876/21

номер провадження 2/695/42/26

15 квітня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Ушакової К.М.,

за участю: секретаря судового засідання – Демченко Л.О.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Сизька Д.Б.,

відповідача — ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі житлового будинку садибного типу з відповідними господарсько-побутовими будівлями і спорудами та про встановлення порядку користування земельною ділянкою,

в с т а н о в и в:

до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про поділ в натурі житлового будинку садибного типу з відповідними господарсько-побутовими будівлями і спорудами та про встановлення порядку користування земельною ділянкою. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що їй на підставі договору дарування частини будинку від 06.09.2000 на праві спільної часткової власності належить 7/11 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 .. ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину на праві спільної часткової власності належить 4/11 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за вказаною вище адресою. житловий будинок .садибного типу з надвірними будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно належить сторонам по справі на праві спільної часткової власності. Щодо цього будинку між сторонами склався фактичний порядок користування житловими приміщеннями та надвірними спорудами, що перебувають в їхній спільній частковій власності таким чином, що кожен із них користується відокремленими спорудами будинковолодіння з ізольованими жилими і підсобними приміщеннями та з самостійними виходами. ОСОБА_1 користується приміщеннями в будинку літ. «А-1» : II - сіни загальною площею 19,2 м.кв.; 2-1 - житлова кімната загальною площею 10,2 м.кв.; 2 - кухня загальною площею 12,6 м.кв.; 3 - кладова загальною площею 3,8 м.кв.; 4 - житлова кімната загальною площею 18,2 м.кв.. Також позивач користується надвірними будівлями і спорудами: сарай літ. «Г»; вбиральня літ. «Д»; водопровід літ. «І»; гараж літ. «Ж»; погріб літ. «Л»; огорожа № 1, 3. ОСОБА_2 користується приміщеннями в будинку літ. «А-1»: І - сіни загальною площею 3,7 м.кв.; 1-1 - кухня загальною площею 4,0 м.кв.; 2 - житлова кімната загальною площею 12,3 м.кв.; 3 - житлова кімната загальною площею 16,6 м.кв.. також відповідач користується надвірними будівлями і спорудами: сарай літ. «Б» і «В»; вбиральня літ. «Е»; погріб літ. «К».

Присадибна земельна ділянка площею 1276 кв.м для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за фтією ж адресою, перебуває у спільному користуванні сторін. Договору про встановлення порядку користування чи про поділ земельної ділянки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено не було. Не дивлячись на це, ОСОБА_2 самовільно і без погодження з позивачем встановлює посеред спільної земельної ділянки паркан, переслідуючи мету захоплення в особисте користування обраної ним частини земельної ділянки. Відтак присадибна земельна ділянка знаходиться у спільному користуванні співвласників будинку та щодо порядку користування нею між ними існує спір.

Позивач вважає, що поділ у натурі належної садиби можливий, оскільки існує технічна можливість виділення кожній зі сторін самостійних і відособлених об`єктів нерухомості. Сторони мають право на поділ належного їм на праві спільної часткової власності житлового будинку з надвірними спорудами таким чином, щоб кожному з ихс була виділена та частина садиби, яка перебуває у їхньому індивідуальному користуванні.

Разом з тим позивач зазначає, що згідно з нормами ст.120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди. В результаті набуття ОСОБА_1 права власності на 7/11 частин будинковолодіння та ОСОБА_2 права власності на 4/11 частину будинковолодіння, до них перейшло право користування земельною ділянкою пропорційно до розміру їх часток у праві власності на будинковолодіння.

На підставі викладеного вище, позивач просить суд поділити в натурі житловий будинок садибного типу з відповідними господарсько-побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 наступними чином. Виділити позивачу приміщення в будинку літ. «А-1»: II - сіни загальною площею 19,2 м.кв.; 2-1 - житлову кімнату загальною площею 10,2 м.кв.; 2 - кухню загальною площею 12,6 м.кв.; 3 - кладову загальною площею 3,8 м.кв.; 4 - житлову кімнату загальною площею 18,2 м.кв. та надвірні будівлі і споруди: сарай літ. «Г»; вбиральня літ. «Д»; водопровід літ. «І»; гараж літ. «Ж»; погріб літ. «Л»; огорожа № 1, 3, що відповідають розміру її частки у праві власності і становить 7/11 частин. Виділити ОСОБА_2 приміщення в будинку літ. «А-1»: І - сіни загальною площею 3,7 м.кв.; 1-1 - кухню загальною площею 4,0 м.кв.; 2 - житлову кімнату загальною площею 12,3 м.кв.; 3 - житлову кімнату загальною площею 16,6 м.кв.. та надвірні будівлі і споруди: сарай літ. «Б» і «В»; вбиральню літ. «Е»; погріб літ. «К», що відповідають розміру його частки у праві власності і становить 4/11 частин. Припинити право спільної часткової власності на житловий будинок садибного типу з відповідними господарсько-побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 .. Встановити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 пропорційно до часток співвласників у праві власності на житловий будинок, будівлі і споруди, виділивши у користування ОСОБА_1 7/11 частин вказаної ділянки, а ОСОБА_2 - 4/11 частин вказаної ділянки. Стягнути з відповідача на користь позивача понесені останньою судові витрати.

Ухвалою судді від 06.04.2021 відкрито провадження у справі за даним позовом за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10.06.2021 витребувано у Золотоніського виробничого відділка КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» матеріали інвентарної справи на будинковолодіння АДРЕСА_1 .

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20.10.2021 призначено судову інженерно-технічну (земельно-технічну) експертизу. На час проведення експертизи провадження в справі зупинено.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28.12.2021 відновлено провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі житлового будинку садибного типу з відповідними господарсько-побутовими будівлями і спорудами та про встановлення порядку користування земельною ділянкою для розгляду клопотання судового експерта.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16.02.2022 клопотання експерта задоволено. Надано дозвіл судовому експерту Оніщенко Надії Сергіївні на залучення до проведення експертизи фахівця, який має ліцензію на виготовлення технічної документації із землеустрою. Продовжено проведення судової інженерно-технічної (земельно-технічної) експертизи відповідно до ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20.10.2021. На період проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02.05.2022 поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі житлового будинку садибного типу з відповідними господарсько-побутовими будівлями і спорудами та про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30.06.2022 зупинено провадження у цивільній справі № 695/876/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі житлового будинку садибного типу з відповідними господарсько-побутовими будівлями і спорудами та про встановлення порядку користування земельною ділянкою до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13.04.2023 поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі житлового будинку садибного типу з відповідними господарсько-побутовими будівлями і спорудами та про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.09.2023 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.01.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Побиванця Юрія Володимировича про об`єднання справ в одне провадження.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20.02.2024 витребувано у Золотоніського виробничого відділка КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» належним чином завірені копії матеріалів інвентарної справи на будинковолодіння АДРЕСА_1 додаткову комплексну судову будівельно-технічну, земельно-технічну експертизу. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10.05.2024 поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі житлового будинку садибного типу з відповідними господарсько-побутовими будівлями і спорудами та про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23.05.2024 у задоволенні клопотання експерта ЧЕРКАСЬКОГО ВІДДІЛЕННЯ КИЇВСЬКОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ІНСТИТУТУ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ про надання додаткових матеріалів відмовлено. Повідомлено експерта про відсутність додаткових документів, які стосуються об`єкта дослідження і про які зазначено у клопотанні експерта, та про необхідність проводити експертизу, з урахуванням тих матеріалів (доказів), які надано сторонами під час судового розгляду. Погоджено термін виконання комплексної судової будівельно-технічної, земельно-технічної експертизи у цивільній справі №695/876/21, проведення якої доручено ЧЕРКАСЬКОМУ ВІДДІЛЕННЮ КИЇВСЬКОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ІНСТИТУТУ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ, у строк понад 90 днів. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20.08.2025 поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі житлового будинку садибного типу з відповідними господарсько-побутовими будівлями і спорудами та про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Представник позивача адвокат Сизько Д.Б. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Просив встановити порядок користування земельною ділянкою, який запропонований експертом відповідно до земельно-технічної експертизи № 06/21-ЗТ від 05.04.2022 у варіанті № 3. При такому порядку у відповідача залишаться насаджені дерева та смітник. Розподіл домоволодіння просив провести відповідно до додаткової комплексної судово-будівельної та земельно-технічної експертизи № 243/24-23/333/25-23 від 27.06.2025 та стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію в сумі 17 440 грн. Судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав, які додатково зазначені її представником. Вказала, що обидві експертизи проведені відповідно до чинного законодавства.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні 11.11.2025 позовні вимоги не визнав. Вказав, що земельно-технічна експертиза проводилася неповно і необ`єктивно, оскільки не було встановлено зовнішніх меж між сусідами. Комплексна судово-будівельна та земельно-технічна експертиза проведена неякісно і некоректно. Експерт не робила ніяких замірів. Незрозуміло звідки експерт взяла такі заміри.

У судове засідання 06.04.2026 відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Зелений Ю.В. не з`явилися. Були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Від представника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням у щорічній відпустці. До клопотання представником не додані докази, які підтверджують поважні причини неявки у судове засідання.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Статтями 13, 43 ЦПК України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.

Якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.10. 2020 у справі №361/8331/18.

Виходячи з вказаного вище, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які не з`явились до судового засідання.

Крім того, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі „Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд звертає увагу, що провадження в цій справі відкрито ще 06.04.2021 (існує тривалий розгляд справи), тому з метою уникнення порушень вимог ст.6 Конвенції, учасником якої є Україна та яка гарантує кожному учаснику процесу право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, суд дійшов до висновку про продовження розгляду справи без участі відповідача та його представника на підставі доказів, наявних в матеріалах даної цивільної справи.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що відповідно до договору дарування частини будинку від 06.09.2000 ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_1 прийняла в дар 7/11 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 ..

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, домоволодіння по АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності співвласникам: ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 06.09.2000, частка у праві власності - 7/11; ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину (серія та номер: 26, виданий Золотоніськоїю міською державною нотаріальною конторою Черкаської області 27.01.2017, частка у праві власності - 4/11.

На земельній ділянці площею 1276 кв.м розташовано: житловий будинок А-І,а, глиняноочеретяний, обкладений цеглою, житловою площею 57.3 кв.м; сараї - Б,В,Г, вбиральня «Д,Е»; погріб - К, гараж - Ж, огорожа №1-3, водопровід. До складу домоволодіння входить: житловий будинок з прибудовами літ. «А-І,а,а'» загальною площею 100.8кв.м, житлова площа 57.3кв.м; сараї літ. «Б,В,Г»; убиральні літ. «Д,Е»; гараж літ. «Ж»; погріби літ. «К,Л»; огорожі №1,№2,№3,№4 (ворота, хвіртка); водоколонка №6, трубопровід, що підтверджується копіями інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 248583370 від 17.03.2021 та інвентаризаційної справи на домоволодіння по АДРЕСА_1 ..

Відповідно до ст.41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованих Законом України від 17.07.1997року №475/97-ВР, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 1 статті 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Згідно ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Статтею 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпоряджатися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Згідно ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється.

У відповідності до ч.1 ст. 183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.

Згідно роз`яснень, викладених в п. п. «а» п. 12, п. 14 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 № 20 « Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності » та п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду від 04.10.1991 № 7 « Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст.115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. При неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи. Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

У постанові Верховного Суду України від 03.04.2013 у справі № 6-12цс13 зроблено висновок про те, що "у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється зі спільної власності, у разі поділу спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників (стаття 367 ЦК України). Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку зі самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин, поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників".

У постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-1443цс16 зроблено висновок про те, що "виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно".

Відповідно до додаткової комплексної судово-будівельної та земельно-технічної експертизи № 243/24-23/333/25-23 від 27.06.2025, розподіл домоволодіння за адресою по АДРЕСА_1 відповідно до часток співвласників 4/11 до 7/11 - можливий. На розгляд суду пропонується один варіант розподілу домоволодіння відповідно до часток співвласників 4/11 до 7/11, який розглянуто в таблиці № 7, а також схематично зображений в додатку № 2 до висновку. Відступ від ідеальних часток по вартості становить: для першого співвласника 4/11 частки будинковолодіння ОСОБА_2 на 17 440 грн. більше; для другого співвласника 7/11 частки будинковолодіння ОСОБА_1 на 17 440 грн. менше. При цьому варіанті перший співвласник ОСОБА_2 , частка якого в натурі після поділу стала більше за ідеальну, виплачує другому співвласнику ОСОБА_1 , частка якої в натурі після поділу стала менше за ідеальну, компенсацію в сумі 17 440 грн.. При розробленому варіанті розподілу домоволодіння відповідно до часток співвласників 4/11 до 7/11, перепланування для забезпечення окремого користування житловими приміщеннями, які пропонуються виділити в користування співвласників, в житловому будинку з прибудовами не потрібні.

Оскільки в ході судового розгляду була встановлена можливість виділення частки зі спільного майна в окремий об`єкт нерухомості без втрати свого цільового призначення, суд вбачає підстави для задоволення вимог позивача щодо поділу домоволодіння за адресою по АДРЕСА_1 відповідно до одного варіанту, який зазначений в додатковій комплексній судово-будівельній та земельно-технічній експертизі № 243/24-23/333/25-23 від 27.06.2025.

Враховуючи, що поділ домоволодіння здійснюється з відступом від ідеальних часток співвласників, суд одночасно вирішує питання про стягнення грошової компенсації на користь співвласника частка якого зменшилася.

Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути грошову компенсацію в розмірі 17 440 грн. у зв`язку з відхиленням виділу майна від ідеальних часток співвласників.

У зв`язку з виділенням часток співвласників в окремі об`єкти нерухомості право спільної часткової власності сторін на відповідний житловий будинок припиняється.

Відповідно до ч.2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною четвертою статті 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

За змістом ч.1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з ч.1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а в разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Разом з тим відповідно до ч.1 ст. 318 ЦК України кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Однак право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Зазначені положення щодо користування власністю цілком повинні застосовуватись до майнових прав на майно (зокрема до права користування земельною ділянкою).

Право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь-якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (ч.5 ст. 319 ЦК України).

Отже, при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду України від 15.05.2017 у справі № 6-841цс16.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 ..

Відповідно до земельно-технічної експертизи № 06/21-ЗТ від 05.04.2022 на розсуд суду запропоновано три варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою площею 0.1362 га (або 1362 кв.м) по АДРЕСА_1 з виділом частин земельної ділянки пропорційно розмірам ідеальних часток співвласників у домоволодінні 7/11 (співвласник ОСОБА_1 ) до 4/11 (співвласник ОСОБА_2 ).

У судовому засіданні позивач наполягала на третьому варіанті встановлення порядку користування земельною ділянкою, вказуючи, що у такому випадку у відповідача залишаться насаджені його дерева та влаштований смітник.

Судом також враховуюється, що при запропонованому експертом третьому варіанті, у співвласників буде відсутня площа земельної ділянки спільного користування, яка складає 3 кв.м. (0.0003га), як зазначено в другому варіанті, на план-схемі зображено жовтим кольором.

Оцінивши висновок проведеної у справі судової земельно-технічної експертизи в сукупності з іншими доказами у справі та проаналізувавши кожен із запропонованих варіантів виділу частки із майна, що є у спільній власності, суд доходить висновку про те, що поділ земельної ділянки за варіантом №3 висновку судової земельно-технічної експертизи № 06/21-ЗТ від 05.04.2022 є найбільш доцільним, оскільки зазначений варіант поділу земельної ділянки не передбачає площу земельної ділянки спільного користування, є одним із найбільш наближеним до розміру часток сторін у праві спільної часткової власності у будинковолодінні, є найбільш наближеним до того порядку, що склався між сторонами та відповідає інтересам кожного із співвласників.

Суд також враховує, що відповідач не згідний з жодним із запропонованих експертом варіантами поділу земельної ділянки, та не надав суду докази про наявність технічної можливості будь-яких інших варіантів поділу, окрім наявних у матеріалах справи.

Доводи відповідача, що додаткова комплексна судово-будівельна та земельно-технічна експертиза № 243/24-23/333/25-23 від 27.06.2025 і судова земельно-технічна експертиза № 06/21-ЗТ від 05.04.2022 проведені неповно, необ`єктивно і некоректно суд оцінює критично, оскільки експертизи проведені відповідно до Закону України «Про судову експертизу», Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. Експерти попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Враховуючи, що відповідач є особою з інвалідністю ІІ групи, він відповідно до п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, в тому числі його розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27 квітня 2006 року із змінами від 28.02.2018 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» передбачає компенсацію судових витрат за рахунок держави в їх фактичному розмірі, але не більше граничних розмірів компенсації таких витрат згідно з додатком, коли сторони у цивільній або адміністративній справі звільнені від оплати судових витрат.

За таких обставин, підстави для стягнення з відповідача сплаченого судового збору на користь позивача відсутні, а понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1816 грн. у даній справі підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 259,263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; проживає по АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; проживає по АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про поділ в натурі житлового будинку садибного типу з відповідними господарсько-побутовими будівлями і спорудами та про встановлення порядку користування земельною ділянкою задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 в натурі з житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 в особисту приватну власність її частку у розмірі 7/11 частин, а саме: з житлового будинку – 2-1 коридор площею 4,9 м.кв.; 2-2 - котельню площею 6,0 м.кв.; 2-3 - кладову площею 3,8 м.кв.; 2-4 - передпокій площею 13,2 м.кв.; 2-5 - житлову кімнату площею 18,2 м.кв.; 2-6 житлову кімнату площею 10,2 м.кв.; 2-7 кухню площею 7,2 м.кв.; з надвірних будівель і споруд - сарай літ. «Г»; гараж літ. «Ж»; погріб літ. «Л»; убиральню літ. «Д», огорожу 50% №2, огорожу №3; ворота з хвірткою №4; трубопровід №6.

Виділити ОСОБА_2 в натурі з житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 в особисту приватну власність його частку у розмірі 4/11 частин, а саме: з житлового будинку – 1-1 коридор площею 4,1 м.кв.; 1-2 житлову кімнату площею 12,3 м.кв.; 1-3 житлову кімнату площею 16,6 м.кв.; 1-4 кухню площею 4,3 м.кв.; з надвірних будівель і споруд - сарай літ. «Б»; сарай літ. «В»; убиральню літ. «Е»; погріб літ. «К»; водоколонку №6; огорожу №1; огорожу 50% №2; хвіртку №5.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 17 440 грн., як компенсацію вартості зменшеної частки.

Визначити порядок користування земельною ділянкою, площею 0.1362 (1362кв.м.) у відповідності до ідеальних часток співвласників відповідно до варіанту №3, визначеного земельно-технічною експертизою № 06/21-ЗТ від 05.04.2022 (додаток 3).

Виділити ОСОБА_1 частину земельної ділянки в наступних межах (частка в домоволодінні АДРЕСА_2 ). Зі сторони домоволодіння АДРЕСА_3 : 12.06 x 4.0 x 0.40 x 1.58 x 0.15 x 5.0 x 1.03 x 0.26 x 4.40 x 3.65 x 4.49 x 1.79 x 1.55 x 7.50 x 3.95 x 0.65 x 0.36 x 1.01 x 8.45 x 7.45 x 1.26 x 1.67 x 2.63м.. Тильна межа земельної ділянки: 2.10 x 5.95м.. Зі сторони домоволодіння АДРЕСА_4 : 3.64 x 3.11 x 9.06 x 5.89 x 2.79 x 3.07м.. Зі сторони суміжного землекористувача домоволодіння АДРЕСА_1 : 11.11 x 24.54 x 1.63 x 1.0 x 5.0 (зовнішня стіна прибудови літ «а1»), межа проходить по лінії розподілу житлового будинку літ. «А-І» х 1.25м. (зовнішня огорожа). Фасадна частина домоволодіння по АДРЕСА_5 : 6.47 x 4.33м.. Площа земельної ділянки домоволодіння по АДРЕСА_1 , що виділена в користування ОСОБА_1 , складає 0.867 га (867кв.м.). На план-схемі зображено червоним кольором.

Виділити ОСОБА_2 частину земельної ділянки в наступних межах (частка в домоволодінні АДРЕСА_6 ). Зі сторони домоволодіння АДРЕСА_4 : 6.18 x 8.01 x 3.86 x 4.67 x 2.08 x 3.91 x 6.28 x 4.17 x 3.17. Зі сторони суміжного землекористувача домоволодіння АДРЕСА_1 : 11.11 x 24.54 x 1.63 x 1.00 x 5.0 (зовнішня стіна прибудови літ «а1»), межа проходить по лінії розподілу житлового будинку літ. «А-І» х 1.25м (зовнішня огорожа). Фасадна частина домоволодіння по АДРЕСА_5 : 8.14 x 4.14 x 2.18м.. Площа земельної ділянки домоволодіння по АДРЕСА_1 , що виділена в користування ОСОБА_2 , складає 0.495га (495 кв.м.). На план-схемі зображено синім кольором.

Компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, понесені судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову у розмірі 1816 грн..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: К. М. Ушакова