Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №640/9575/20 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/9575/20 Суддя (судді) першої інстанції: Козачок І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-13057-7» до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування приписів,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП-13057-7» звернулося до суду з позовом до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування приписів №2007396, №2007397, №2007398 від 28.04.2020.

Позов мотивовано тим, що відповідач не проводив перевірку, а одразу виніс припис. В оскаржуваних приписах не ідентифіковано особу, на яку складений припис, а лише зазначено, що порушення вчинено власником споруд. Відомостей про конкретне порушення норм законодавства у приписах не зазначено. Вважає, що приписи складені посадовою особою відповідача з перевищенням повноважень, порушення благоустрою відсутні, а приписи є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувані приписи відповідно до вимог п.20.2.1 Правил благоустрою м. Києва, наклеєно на виявлену тимчасову споруду та здійснено фотофіксацію (матеріали фотофіксації додані до відзиву на позовну заяву), що відповідно до правових висновків викладених у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 640/16024/21 є належним способом повідомлення про винесені приписи.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції формально пославшись на порушення порядку інформування суб`єкта відносин благоустрою щодо виявлених стосовно нього порушень та порядку внесення приписів, не надав правової оцінки самим приписам.

За таких обставин, КП «Київблагоустрій» вважає, що рішення окружного адміністративного суду 21.07.2025 у справі № 640/9575/20 є незаконним, необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням норм матеріального права, якими регулюються спірні відносини, та процесуального права, а саме приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025 та від 14.11.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-13057-7» до суду 08.10.2025 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28.04.2020 посадовою особою Комунального підприємства «Київблагоустрій» ВО КМР (КМДА) виявлене порушення позивачем правил благоустрою, яке полягало у встановленні металевого навісу та наметів по вул. Автозаводській, 76 у Оболонському районі м. Києва.

Посадовою особою Комунального підприємства «Київблагоустрій» 28.04.2020 винесені:

- припис №2007396, яким встановлене порушення вимог щодо розміщення навісу металевого у Оболонському районі м. Києва по вул. Автозаводській, 76 та запропоновано усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на розміщення навісу металевого, а у разі її відсутності - демонтувати навіс власними силами протягом 3-х днів та відновити благоустрій;

- припис №2007397, яким встановлене порушення правил розміщення наметів у Оболонському районі м. Києва по вул. Автозаводській,76 та запропоновано усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на розміщення намету, а в разі її відсутності - демонтувати його власними силами протягом 3-х днів та відновити благоустрій;

- припис №2007398, яким встановлене порушення правил розміщення наметів у Оболонському районі м. Києва по вул. Автозаводській,76 та запропоновано усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на розміщення намету, а в разі її відсутності - демонтувати власними силами протягом 3-х днів та відновити благоустрій.

В усіх приписах зазначається про те, що при невиконанні вимог приписів будуть вжиті заходи згідно з чинним законодавством.

Не погоджуючись із вказаними приписами, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 №2807-IV(далі - Закон №2807-ІV), (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюється на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Відповідно до статті 14 Закону №2807-ІV об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством. Згідно зі статтею 21 Закону № 2807-VI, елементами (частинами) об`єктів благоустрою є: 1) покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм; 2) зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; 3) будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; 4) засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; 5) технічні засоби регулювання дорожнього руху; 6) будівлі та споруди системи інженерного захисту території; 7) комплекси та об`єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади; 8) обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків; 9) малі архітектурні форми; 10) інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

Мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать, зокрема, огорожі, ворота, ґрати. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, норм і правил.

Частиною першою статті 34 Закону №2807-ІV встановлено, що правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно-правовий акт, яким установлюється порядок благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою.

Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями.

Згідно з п. 2 частини першої статті 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» у зв`язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об`єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста Києва визначаються Правилами благоустрою міста Києва, що затверджені рішенням Київської міської ради №1051/1051 від 25.12.2008 (далі Правила). Правила регулюють права та обов`язки учасників правовідносин у сфері благоустрою міста, визначають комплекс заходів, необхідних для забезпечення чистоти і порядку в місті. Суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни. Правила містять загальнообов`язкові на території міста норми, за порушення яких передбачена відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту 13.3.1 Правил у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київблагоустрій" (далі - КП "Київблагоустрій) вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису.

Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов`язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).

Відповідно до підпункту 20.2.1 пункту 20.2 розділу ХХ Правил якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою. У приписі зазначаються дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території. Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису. Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.

Відповідно до п. 1 Положення про головного інспектора та інспекторів з благоустрою міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради «Про міський благоустрій» від 23.10.2013 №246/9734 (далі - Положення), головний інспектор та інспектор з благоустрою міста Києва - це посадові особи управління контролю за благоустроєм міста Києва Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), інспектори районних в місті Києві відділів контролю за благоустроєм, інспектори КП «Київблагоустрій», що наділені повноваженнями із здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту, виконанням Правил благоустрою міста Києва, а також притягнення до відповідальності винних у порушеннях законодавства у сфері благоустрою.

До повноважень інспекторів КП «Київблагоустрій» належить обов`язок проводити перевірки у сфері благоустрою міста та виносити приписи, передбачені п.п. 20.2.1 п. 20.2 та п.п. 13.3.1 п. 13.3 Правил благоустрою міста Києва, Положенням про головного інспектора та інспекторів з благоустрою міста Києва.

Судова колегія зазначає, що обставини ознайомлення/неознайомлення з приписом, дотримання форми та змісту припису мають значення при вирішенні питання щодо можливості застосування до позивача правових наслідків невиконання припису.

Оскільки в ході здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту за адресою: м. Київ, вул. Автозаводській, 76 у Оболонському районі, був відсутній власник споруди, що не заперечується сторонами, відповідачем приписи наклеєно на споруду та здійснено фотофіксацію.

Так, КП «Київблагоустрій» зазначає, що вчинені відповідачем дії на виконання вимог п. 20.2.1 Правил № 1051/1051, є належним способом повідомлення про винесені приписи.

Водночас з матеріалів справи вбачається таке.

Щодо припису № 2007397, суд зазначає, що фотознімок, наданий відповідачем (а.с. 78), не дозволяє ідентифікувати номер та дату припису. З фото візуально помітно, що номер припису починається з цифр "1" та "9", тоді як номер оскаржуваного припису – "2007397". Дата під фото – 04.09.2019, тоді як дата припису – 28.04.2020. Розбіжність становить майже 8 місяців.

Щодо припису № 2007398: з фотознімку (а.с. 79) неможливо ідентифікувати номер та дату припису. Дата під фото – 04.09.2019, дата припису – 28.04.2020.

Щодо припису № 2007396: з фотознімку (а.с. 80) неможливо ідентифікувати номер та дату припису. Номер на фото починається з цифр "1" та "9", а не "2007396". Дата під фото – 04.09.2019, місяць на самому приписі зазначений як "08" (нерозбірливо), дійсна дата – 28.04.2020.

Вказані обставини досліджені судом першої інстанції та зазначено, що надані до відзиву фототаблиці, пояснення до них не підтверджують дотримання відповідачем вимог згаданих вище нормативних актів щодо порядку інформування суб`єкта відносин благоустрою щодо виявлених стосовно нього порушень та порядку внесення приписів.

Виходячи із зазначеного, відповідач не виконав вимогу підпункту 20.2.1 пункту 20.2 Правил благоустрою про забезпечення чіткого та розбірливого відображення на фотографіях інформації про номер та дату складення припису. Фактично надані фотоматеріали стосуються інших документів (з іншими номерами та датами), а не оскаржуваних приписів.

Твердження апелянта про те, що приклеювання копії припису на тимчасову споруду є належним способом його вручення, не спростовує правильність висновків суду першої інстанції з урахуванням викладеної вище оцінки наданих доказів на предмет їх достовірності та допустимості.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що матеріалами справи фактично не доводиться взаємозв`язок між спірними приписами та тими документами, які відповідач прикріпив до тимчасових споруд. Фотоматеріали відповідача стосуються документів, складених у вересні 2019 року, тоді як оскаржувані приписи складені у квітні 2020 року. Ці документи не є тотожними.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень не виконав обов`язку доказування, передбаченого ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Украйни.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції формально пославшись на порушення порядку інформування суб`єкта відносин благоустрою щодо виявлених стосовно нього порушень та порядку внесення приписів, не надав правової оцінки самим приписам, колегія суддів оцінює критично, оскільки вручення припису є обов`язковою передумовою застосування правових наслідків його невиконання.

Відтак, попри наявність правових підстав для винесення приписів, відповідач не дотримався встановленої порядком процедури їх вручення.

Враховуючи доктрину заборони використання "плодів отруйного дерева", з метою недопущення правової невизначеності, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування приписів.

Щодо посилання апелянта на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 25.01.2019 у справі №826/382/18, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що, відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, втім фактично апелянт просить застосувати висновки Верховного Суду за результатами дослідження ним певних обставин у справі про спір між іншими сторонами.

Крім того, колегія суддів встановила, що приписи не містять жодних фактичних обставин, які свідчать про порушення конкретних вимог законодавства. Не зазначено, яким чином навіс та намети порушують благоустрій, які саме норми не дотримано.

Посилання відповідача на п. 20.1.1 Правил без конкретизації, яка саме норма з переліку порушена, не дає змоги встановити, за яке конкретне порушення вимог законодавства особу притягнуто до відповідальності.

Невизначеність формулювань оскаржуваних приписів позбавляє позивача можливості зрозуміти, які саме його дії чи бездіяльність вважаються порушенням та які заходи необхідно вжити для усунення порушення.

Приписи містять альтернативну вимогу: «надати дозвільну документацію на розміщення навісу металевого (намету), а в разі її відсутності – демонтувати власними силами протягом 3-х днів».

Однак не зазначено, яка саме дозвільна документація повинна бути надана, на підставі яких норм законодавства вона вимагається, кому її слід надавати.

Принцип правової визначеності, який є складовою принципу верховенства права, передбачає, що норми права повинні бути чіткими, ясними та передбачуваними у застосуванні. Це стосується не лише нормативно-правових актів, а й індивідуальних рішень суб`єктів владних повноважень. Оскаржувані приписи не відповідають критерію правової визначеності, оскільки не дозволяють позивачу зрозуміти, які саме вимоги він повинен виконати

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) – залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року у справі №640/9575/20 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина

Судді О.В.Карпушова

Є.І.Мєзєнцев