Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №367/2309/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/2309/26

Провадження №2-а/367/149/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

15 квітня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Одарюка М.П.

за участю секретаря судового засідання Бобриш М.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу № 367/2309/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

УСТАНОВИВ:

В лютому 2026 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати № 65 від 2026 року про притягнення червня його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що він є військовозобов`язаним який відповідно інформації розміщеної в РЕЗЕРВ+ вчасно оновив дані. Крім того відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» він є особою яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані ( відповідно до п.14 ч.1 ст. 23) починаючи з 2023 року ( перше звернення до ТЦК із заявою про відстрочку). В той же час, 02.02.2026 після спілкування з працівниками АТ КБ «Приватбанк», йому стало відомо що його внесено до реєстру боржників. Аналізуючи реєстр виконавчих проваджень їм було встановлено, що 21 жовтня 2025 року Ірпінським ВДВС у Бучанському районі Київської області КМУ МЮ України було відкрито виконавче провадження № АСВП 79404802. Згідно жданого виконавчого провадження стягувачем по ньому є ІНФОРМАЦІЯ_2 . З метою встановлення обставин, що призвели до внесення його до реєстру боржників, ним 03.02.2026 року було подано заяву до ДВС про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження. У зв`язку зі перебуванням головного державного виконавця ДВС, ОСОБА_2 , на лікарняному, ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження стало можливо лише 16.02.2026 року. Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження їм було встановлено, що т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , підполковником ОСОБА_3 , 01.06.2025 розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення та виніс постанову від 01.06.2025 № 657 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Так, згідно оскаржуваної постанови, він нібито не прибув за викликом до ТЦК у визначений час (03.03.2025 року о 09 год. 00 хв.) по повістці29.01/25. Таким чином, військовозобов`язаний порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізацію, на особливий період, затверджене Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024. При цьому , в матеріалах справи відсутні будь –які докази отримання даної повістки. Так зокрема, в оскаржуваній постанові не зазначено номер та дата поштового відправлення, тобто, що така повістка взагалі направлялась саме на його адресу. Крім того, в матеріалах справи відсутня будь –яка інформація про причини його виклику. Він є особою, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації ( відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») починаючи з 2023 року (перше звернення до ТЦК із заявою про відстрочку). Тобто, він є особою, яка зайнята постійним доглядом за членом сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю І групи. Ним регулярно, починаючи з 2023 року, кожні три місяці ( на кожний наступний період продовження дії воєнного стану) подавався до ТЦК ( в тому числі як і безпосередньо в ТЦК так і через ЦНАП) відповідний перелік документів ( які містять персональні дані). У зв`язку з чим, він вчасно та у належний спосіб фактично уточнював всі необхідні дані, а відповідач мав змогу перевірити дану інформацію через відкриті реєстри. Крім того, ним було змінено прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », як наслідок ним були вчинені заходи про уточнення персональних даних ( через ЦНАП), які були вчинені без порушення строків, за результатом чого відповідачем без зауважень було прийнято рішення про надання йому відстрочки на новий період, вже на нове прізвище « ОСОБА_5 ». Відповідачем було проігноровано вимогу про належне повідомлення його про день та час розгляду матеріалів справи, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

17 лютого 2026 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області відкрито провадження у справі та справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу 15-денний строк на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про відкриття провадження у справі був повідомлений у відповідності до положень КАС України. У зв`язку із зазначеним, суд, керуючись положеннями частини 6 статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинене в особливий період.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Судом встановлено, що 01 червня 2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 прийнято постанову № 657, якою на позивача накладено штраф у розмірі 17 000 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме, що позивач 03.03.2025 року о 09 год. 00 хв. не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце, зазначені в повістці 29.01/25, чим порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджене постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року.

Надаючи оцінку доводам позивача, суд зазначає, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за неявку за викликом до відповідача у строк та місце, зазначені в повістці/розпорядженні/викликом.

Згідно зі статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

За приписами частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Водночас, жодних доказів на підтвердження того, що позивач в порядку статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» отримував виклик і не прибув у призначений час, суду не надано.

Так, матеріали справи не містять доказів того, що повістка з вимогою позивача прибути до збірного пункту, направлялася позивачу поштою чи вручалася в інший спосіб, визначений законодавцем.

Відповідач не довів, що позивач отримав вказану повістку особисто або відмовився від отримання, про що зроблене відповідне застереження про відмову від її отримання. Відповідач також не надав суду доказів, що факт неявки позивача зафіксовано відповідним Актом.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, повинні містити достатню сукупність належних, допустимих, достовірних доказів, з яких буде вбачатися, що військовозобов`язаний або резервіст, будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до ТЦК та СП або іншого визначеного законодавством органу влади, не прибув до відповідного органу влади у встановлені дату та час і у встановлений законом строк не повідомив відповідний орган влади про причини своєї неявки або вказані причини не підпадають під перелік законодавчо визначених поважних причин неявки за повісткою.

При цьому з огляду на презумпцію протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, що закріплена у ч. 2 ст. 77 КАС України, обов`язок доведення вчинення особою відповідного правопорушення, а отже і обов`язок доведення правомірності власного рішення, покладається саме на суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, відповідачем не доведено, що у позивача виник обов`язок з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк, зазначений у повістці і що від виконання цього обов`язку позивач ухилився.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова винесена з суттєвими порушеннями як матеріального (відсутні докази наявності у діях особи складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП), так і процесуального законодавства (проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, та за відсутності відомостей про її належне повідомлення про дату, час і місце розгляду). Відповідачем не спростовано протиправність свого рішення.

Згідно ч. 7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

За результатами розгляду справи та дослідження матеріалів справи суд вважає інкриміноване обвинувачення необґрунтованим, оскільки надані суду матеріали справи про адміністративне правопорушення не дають можливості "поза розумним сумнівом" виключити можливість існування інших версій розвитку подій, про які зазначається у спірній постанові. Тобто як факт вчинення особою правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, так і його вина у вчиненні правопорушення не доведені.

Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені позивачем аргументи є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити, справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем у справі сплачено судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 665,60 грн, що підтверджується копією квитанції 2.534085571.1, який підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 19, 90, 139, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Постанову № 657 по справі про адміністративне правопорушення за частною 3 ст. 210-1 КУпАП від 01 червня 2025 року, складену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) підполковника ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , до адміністративної відповідальності за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 ст.210-1 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя М.П. Одарюк