Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №291/1374/25 — Ружинський районний суд Житомирської області

Суд: Ружинський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 13 квітня 2026 р.

Справа: №291/1374/25

Суддя: Митюк О. В.

Справа № 291/1374/25

Провадження №2/291/73/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 квітня 2026 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Митюк О.В.,

з участю секретаря судового засідання – Кащук Л.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Ружин Бердичівського району Житомирської області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

19.11.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягувати з відповідача аліменти на навчання сина в розмірі 25% від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно починаючи з вересня 2025 року і до закінчення ним навчання 31.01.2028.

Вимоги мотивує тим, що позивачка та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час їхній син досягнув повноліття та навчається на платній основі в Житомирському кооперативному фаховому коледжі бізнесу і права за спеціальністю «Харчові технології».

Позивачка на даний час не працює, у зв`язку з чим не має можливості самостійно утримувати сина, який проживає разом із позивачкою та навчається на денній формі навчання, а тому не може працювати.

Відповідач до повноліття сплачував аліменти, на даний час знаходиться в лавах ЗСУ та отримує гідну заробітну плату, а тому на її думку має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання їхнього повнолітнього сина.

15.12.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме, що не заперечує проти стягнення з нього на утримання повнолітнього сина аліментів на його користь в у розмірі 1/8 частини (12,5%) заробітку (доходу) щомісячно. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що його син є повнолітньою та працездатною особою, яка має можливість працювати, в тому числі в період канікул. Також зазначив, що позивачка є працездатною особою, проживає в обласному центрі та може працювати і утримувати повнолітнього сина. Крім того, просив врахувати, що він є військовослужбовцем, постійно несе витрати на власне утримання, також має іншу сім`ю, відповідно частина заробітку іде на утримування сім`ї. Зауважив, що позивачка не надала доказів на підтвердження витрат пов`язаним з навчанням їхнього сина. Заперечує щодо стягнення аліментів з вересня 2025, посилаючись на ст. 191 СК України, відповідно до якої аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. До відзиву відповідач додав копію свідоцтва про шлюб, довідку про склад сім`ї, довідку форми ОК-5 ПФ України

Правом подати відповідь на відзив позивач не скористалась.

Позивач в судовому засіданні пояснила, що відповідач є військовослужбовцем і має можливість утримувати. Син витрачає кошти на одяг, реферати, навчання коштує 24 000, грн. на рік. На наступне засідання надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи не подавалось.

Згідно з ст. 247 ч.2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 6).

Син ОСОБА_5 є повнолітнім та навчається за денною формою навчання у Житомирському кооперативному фаховому коледжі бізнесу та права, освітньої-професійна програма «Харчові технології, термін навчання з 01.09.2025 до 31.01.2028, здобуття освіти на платній основі, що підтверджується довідкою від 27.10.2025 №225 (а.с. 4).

Відповідно до відомостей про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб від 04.11.2025 ОСОБА_1 27.11.2022 знято з обліку у статусі безробітного (а.с.10-11).

Як вбачається з договору про навчання студента №ХТ-11/25-45 від 01.09.2025, замовником є позивачка, ОСОБА_1 , ОСОБА_6 (здобувач освіти) навчається на денній формі навчання, освітньо-професійний ступінь фаховий молодший спеціаліст, назва спеціальності «Харчові технології, строк здобуття освіти 01.09.2025-31.01.2028. Розмір плати встановлюється за весь строк надання освітньої послуги і становить 59 250,00 грн. (а.с. 43-44).

Відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_7 (а.с. 30).

Як вбачається з довідки №242 від 10.12.2025 виданої Бистрицьким старостинським округом Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області до складу сім`ї ОСОБА_7 входить ОСОБА_2 та син ОСОБА_8 (а.с. 31).

Згідно із довідки Пенсійного фонду України ОСОБА_2 за 10 місяців 2025 року отримав 333621,55 грн (а.с.32-33).

Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.

Статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Правовідносини батьків щодо утримання повнолітніх дочки, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст.199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Отже обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Пленум Верховного Суду України надав роз`яснення щодо підстав виникнення обов`язку батьків по утриманню своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання. Так, пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У відповідності з ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною другої статті 200 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У зв`язку з досягненням ОСОБА_6 повноліття, стягнення аліментів на його утримання з відповідача припинено.

Наданий час, ОСОБА_6 набув повноліття та не досяг віку 23 років, він продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, у зв`язку з навчанням.

Так, відповідач є працездатною особою, проходить службу у лавах Збройних сил України та отримує заробітну плату.

Таким чином, суд приходить до переконання, що оскільки утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання є обов`язком батьків, а відповідач добровільно не надає матеріальну допомогу, хоча може її надавати, позов про стягнення аліментів на час навчання підлягає задоволенню.

Визначаючи розмір аліментів судом враховується також те, що повнолітній ОСОБА_6 навчається на денній формі навчання, працевлаштуватися він не має змоги у зв`язку з навчанням.

Разом з тим з матеріалів справи та доданих до відзиву на позовну заяву документів вбачається, що у відповідача на утриманні знаходиться дружина та її неповнолітній син.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що відповідач не має можливість надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній дитині, яка продовжує навчання в тому розмірі, якому просить позивач та виходячи із засад розумності, справедливості та добросовісності, вважає можливим стягувати з відповідача аліменти на утримання сина, який продовжує навчання, у розмірі 1/8 частки всіх видів його заробітку (доходу) на період його навчання, але не більше ніж до досягнення 23-річного віку, тим самим частково задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст.141 ЦПК України.

Згідно з п.п.3, 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.

Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору, судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1211 грн. 20 коп. необхідно стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 279, 354, 355, 430 ЦПК України, ст.ст.182, 191, 199, 200 СК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , громадянки України, місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/8 частки (12,5 %) всіх видів заробітку (доходу), щомісячно на час його навчання у Житомирському кооперативному фаховому коледжі бізнесу і права, починаючи з часу подачі позову до суду з 19.11.2025 року і до закінчення навчання, тобто до 31.01.2028 року, за умови продовження навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.

Допустити негайне виконання рішення в межах місячного платежу.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, судовий збір на користь держави в сумі 1211, 20 гривень.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , громадянка України, місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ..

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області О. В. Митюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua