Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №753/22620/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи № 753/22620/25 Апеляційне провадження № 22-ц/824/7621/2026Головуючий у суді першої інстанції - Комаревцева Л.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 грудня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про захист прав споживачів, шляхом відшкодування збитків за неякісно надані послуги,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) про захист прав споживачів, шляхом відшкодування збитків за неякісно надані послуги, у якому просила:зобов`язати з ФОП ОСОБА_1 відшкодувати на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 18 500 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 та інстаграм-сторінки ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач дізналася про навчальні курси грумінгу (стрижка собак та котів) під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що пропонувався ФОП ОСОБА_1 . На зазначених інтернет-ресурсах було розміщено публічну оферту щодо надання послуг навчання з грумінгу, а також умови проходження курсів. Відгукнувшись на цю пропозицію, 22.04.2025 позивач придбала у відповідачки споживчу освітню послугу - курс, що підтверджується чеком про оплату № 4249724649 від 22.04.2025 на суму 18 500 грн.

Позивач очікувала, що по завершенню курсу, набуде знань та навичок, які дозволять їй власноручно стригти собак різних порід, забезпечуючи при цьому безпеку таких собак, дотримання ветеринарних та інших вимог і стандартів.

Курс, згідно з інформацією, розміщеною на веб-сайті відповідачки, передбачав 1 день теоретичних та 5 днів практичних занять, а після завершення навчання учням надавалась можливість відпрацювати набуті навички у відповідачки, під наглядом викладача, щоб удосконалити техніку та закріпити практичний досвід.

Вказує, що в процесі надання послуг відповідачкою теоретичне заняття не було змістовним, а під час практичних занять, позивачеві відводилась роль спостерігача, без можливості самостійно засвоїти будь-які практичні навички.

Посилалась на те, що у процесі проходження курсу позивач не отримала навчальної інформації належного змісту, з огляду на те, що надана для вивчення інформація носила абстрактний характер і не мала прикладної навчальної цінності, а також не була підкріплена навчальними матеріалами: брошурами, підручниками, конспектами. На усні звернення щодо уточнення обсягу інформації, теоретичного підґрунтя та очікуваних практичних результатів, відповідачка не надала відповіді.

З урахуванням викладеного вказала, що надані відповідачкою послуги не відповідали обґрунтованим очікуванням та заявленим характеристикам курсу.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 23.12.2025 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 9250 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп. (а.с. 66-71).

В апеляційній скарзі, відповідачка, посилаючись неправильне застосування норм процесуального та матеріального права, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Так, в обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідачка зазначає, що з 21.04.2025 по 26.04.2025 ОСОБА_2 відвідувала курси грумінгу, за наслідками якого отримала відповідний сертифікат, оплативши їх вартість у сумі 18 500 грн. Під час навчання позивачка почала висловлювати незадоволення з приводу відсутності навчальної літератури та графіку навчання, тощо. Проте, план навчання було обговорено заздалегідь, він був письмово оформлений, складався з 6 днів і розміщений на сайті салону в мережі інтернет.

За таких обставин вказує, що умови та порядок проходження курсу позивач знала заздалегідь, проти цього не заперечувала та отримала послуги в повному обсязі. При цьому посилається на те, що, позивач, будучи незадоволеною наданими навчальними послугами, зі спливом місяця після закінчення навчання направила претензію, в якій висловила вимогу про повернення коштів та відшкодування моральної шкоди.

Посилається на те, що до позову не додано належних та беззаперечних доказів того, що дії відповідача з надання послуг були неякісними. При цьому указує, що позивач не відмовлялась від проходження подальшого навчання, відвідувала заняття протягом 6 днів та мала наміри проходити практику, що підтверджується листуванням сторін, а про свої претензії позивач заявила лише 28.05.2025.

Ухвалами Київського апеляційного суду від 23.02.2026 відкрито апеляційне провадження у справі, надано учасникам справи строк для подання відзиву та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

12.03.2026 до суду від позивача ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивачка просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно чеку № 4249724649 від 22.04.2025 ОСОБА_1 отримала 18500 грн. готівкою за курс базового грумінгу (а.с. 7).

З довідки Дарницького УП ГУНП в м. Києві від 27.05.2025 суд встановив, що із звернення ОСОБА_2 щодо неякісно наданої послуги, а саме викладання базового курсу в грумінг-салоні за адресою: АДРЕСА_1 громадянкою ОСОБА_1 вбачаються ознаки цивільно-правових відносин (а.с. 11-12).

28.05.2025 ОСОБА_2 звернулась до ОСОБА_1 із заявою про повернення коштів в сумі 18500 грн. посилаючись на Закону України «Про захист прав споживачів» у зв`язку з тим, що навчання було неналежним (а.с. 8).

27.06.2025 ОСОБА_2 звернулась до ФОП ОСОБА_1 з клопотанням про надання інформації, посилаючись на те, що з 21.04.2025 по 26.04.2025 вона проходила базовий навчальний курс «ІНФОРМАЦІЯ_2» у школі грумінгу ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 організатором якої є ОСОБА_1 та просила надати відповіді на питання щодо курсу (а.с. 9-10).

Встановивши, що курс «ІНФОРМАЦІЯ_2» передбачав 5 днів практики, а доступ до цієї практики було фактично обмежено через конфлікт, а тому послуга не була надана в повному обсязі та належної якості, що судом першої інстанції було встановлено із поліцейської довідки, в якій, на переконання суду першої інстанції, підтверджено наявність конфлікту, що унеможливлювало завершення навчання, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1ст. 628 ЦК України).

Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч.2 ст. 631 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст. 638 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч.1 ст. 14 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно із частинами першою та другою статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Убачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання освітніх послуг з навчання грумінгу в усній формі, за умовами якого позивачка зобов`язалась оплатити курси з грумінгу, а відповідачка, у свою чергу, зобов`язалась надати навчальні курси з грумінгу за програмою, яка розміщена на сайті ІНФОРМАЦІЯ_5.

Отже, укладаючи договір у такий спосіб, сторони визначили та погодили всі його істотні умови.

При цьому, сторонами не заперечується, що за умовами укладеного договору з 21.04.2025 по 26.04.2025 ОСОБА_2 проходила у ФОП ОСОБА_1 курси з навчання грумінгу.

З наданої до позовної заяви програми курсу вбачається, що курс грумінгу був розрахований на 6 днів, з детальною програмою на кожен день навчання. При цьому, в програмі зазначено, що теоретичне навчання поєднується з практикою.

За таких умов, позивач, ознайомившись із програмою курсу, розміщеною на веб-сайті в мережі інтернет, що не заперечується останньою, була обізнана із запропонованими відповідачкою умовами навчання, а оплативши навчальний курс, погодилась пройти навчання за таких умов.

З наявного в матеріалах справи особистого листування позивачки та відповідачки вбачається, що в період навчання позивачкою не висловлювалися претензії щодо наданих послуг з навчання грумінгу.

З наведеного слід зробити висновок, що за умовами укладеного сторонами договору, ОСОБА_2 пройшла навчальний курс з грумінгу, умови якого було погоджено в усному порядку, за програмою, яка розміщена на офіційному сайті ІНФОРМАЦІЯ_5, що засвідчується відповідним сертифікатом, а відповідачка, у свою чергу, надала погоджені послуги з навчання грумінгу.

Позивач, стверджуючи про неякісно надані послуги вказала, що надана під час навчання інформація носила абстрактний характер і не мала прикладної навчальної цінності, а також не була підкріплена навчальними матеріалами: брошурами, підручниками, конспектами, тобто не було отриманих послуг, які позивач очікувала отримати по завершенню навчання.

У свою чергу, відповідач, заперечуючи проти позовних вимог вказала, що перед навчанням, було обговорено його план та графік навчання, проти чого позивач не заперечувала. Разом з цим, під час навчання позивачкою висловлювалось невдоволення щодо відсутності навчальних матеріалів, а по завершенню навчання, ОСОБА_2 отримала відповідний сертифікат.

Відповідно до п. 1 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Згідно п. 3 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:

1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;

2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);

3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;

4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;

5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

В той же час, в матеріалах справи відсутні докази, які б стверджували про те, що під час навчання послуги надавалися неякісно, не в повному обсязі. Окрім цього, відсутні також в матеріалах справи докази, які б засвідчували наявність у позивачки претензій щодо навчання по закінченню курсу.

Водночас, як вбачається, по завершенню курсу ОСОБА_2 було видано сертифікат, який засвідчував проходження позивачкою курсу «ІНФОРМАЦІЯ_6» (а.с. 51).

За таких обставин, колегія суддів уважає, що висновок суду першої інстанції про те, що ФОП ОСОБА_1 було надано неякісні послуги, є помилковими та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Посилання суду першої інстанції на довідку Дарницького УП ГУНП в м. Києві від 27.05.2025, яку суд розцінив у якості доказу на підтвердження наявності конфлікту та неможливості повноцінно завершити навчання, є помилковими, оскільки ОСОБА_3 було завершено навчання, про що видано сертифікат (а.с. 51). Наявність непорозумінь у сторін не дає підстав для висновку про те, що послуги надавалися відповідачкою неякісно.

Неспроможними є також висновки суду першої інстанції про те, що програма курсу передбачала 5 днів практики, яку було обмежено через конфлікт, з огляду на те, що навчальний курс був розрахований на 6 днів навчання, в якому поєднувалось теоретичне та практичне навчання, що спростовується наявною в матеріалах справи програмою курсу.

Доказів на підтвердження наявності конфлікту під час навчання матеріали справи не містять.

Також, слід зауважити, що наявність у позивачки очікувань щодо проходження навчального курсу, яке, на її переконання, мало бути підкріплене навчальними матеріалами, брошурами, конспектами, не вказує на факт надання відповідачкою неякісних послуг щодо навчання грумінгу. Позивач, укладаючи договір про надання навчальних послуг з грумінгу, мала можливість узгодити з відповідачкою обсяг теоретичної інформації та наявності навчальних матеріалів, які необхідні були останній для отримання знань та навичок зі стрижки собак різних порід, тим самим визначити усі істотні умови договору та зміст зобов`язань сторін.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачка вчасно, відповідно до узгоджених сторонами зобов`язань, приступила до їх виконання, що не заперечується сторонами у справі, вчиняла усі необхідні дії на виконання зобов`язань, погоджених сторонами, не ухилялася від виконання умов договору, та сприяла в отриманні позивачкою очікуваних результатів виконання договору.

Водночас, позивачкою, всупереч статей 12, 81 ЦПК України, не доведено належними та допустимими доказами факту неякісного надання ФОП ОСОБА_1 послуги з навчання грумінгу.

За таких обставин, колегія суддів уважає, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та обґрунтованості позовних вимог є передчасними, зробленими на підставі неповно з`ясування обставин у справі, а тому рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 грудня 2025 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 376 ЦПК України).

Отже, ухвалене судом рішення, у зв`язку з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Також, слід зауважити, що дана справа віднесена процесуальним законом до категорії малозначних справ, а тому, в силу положень ч. 6 ст. 19 та ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 грудня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про захист прав споживачів, шляхом відшкодування збитків за неякісно надані послуги - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про захист прав споживачів, шляхом відшкодування збитків за неякісно надані послуги - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

О.В. Кафідова