Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №363/7340/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи № 363/7340/25 Головуючий у суді першої інстанції - Баличева М.Б.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/5549/2026 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2026 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Нежура В.А.,

судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,

секретар Цуран С.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 08 грудня 2025 року по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича та зобов`язання вчинити дії, боржник: ОСОБА_2 , стягувач: ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі вказаною скаргою в якій просила:

визнати неправомірними дії та бездіяльність приватного виконавця приватного округу м. Києва Телявського А.М. щодо незняття арешту з рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АБ «Укргазбанк» на ОСОБА_1 ;

зобов`язати приватного виконавця приватного округу м. Києва Телявського А.М. у виконавчому провадженні НОМЕР_2 зняти арешт з рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АБ «Укргазбанк» на ОСОБА_1 , який накладений постановою від 22.09.2025 року;

зобов`язати приватного виконавця приватного округу м. Києва Телявського А.М. закрити виконавче провадження НОМЕР_2 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08 грудня 2025 року скаргу ОСОБА_1 повернуто без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що скарга ОСОБА_1 подана до суду поза межами строку для подання відповідної скарги, при цьому, скаржниця клопотання про поновлення строку на оскарження дій приватного виконавця до суду не подала, причин його пропуску не навела.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 08 грудня 2025 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що разом зі скаргою на дії виконавця вона подавала до суду клопотання про поновлення строку на звернення з цією скаргою, що підтверджується описом вкладення до цінного листа та наявністю вказаного клопотання, зареєстрованого у системі «Електронний суд». Тому суд першої інстанції безпідставно залишив скаргу без розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець Телявський А.М. проти задоволення апеляційної скарги заперечив. Вказує, що ухвала суду є законною і обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.

У судовому засіданні в апеляційному суді взяла участь скаржниця ОСОБА_1 , яка підтримала апеляційну скаргу, просила задовольнити її з викладених підстав. Приватний виконавець Телявський А.М. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно із матеріалів справи, у грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. у виконавчому провадженні НОМЕР_2.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08 грудня 2025 року скаргу ОСОБА_1 повернуто без розгляду.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Скарга повинна містити, зокрема, дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця (пункт 7 частини третьої статті 448 ЦПК України).

Частиною 2 ст. 449 ЦПК України визначено, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 126 ЦПК України).

Як видно зі змісту скарги ОСОБА_1 , 22 вересня 2025 року боржниця звернувся до приватного виконавця Телявського А.М. із заявою про зняття арешту із заробітного рахунку, та у відповідь на цю заяву виконавець виніс постанову про зняття арешту, визнавши рахунок таким, що має спеціальний режим використання. Однак цього ж дня - 22 вересня 2025 року, приватний виконавець виніс постанову про скасування зазначеного процесуального документа та постанову про повторне накладення арешту на той самий рахунок.

Боржниця дізналася про порушення свого права у день винесення постанови - 22 вересня 2025 року. Відповідно, встановлений ст. 449 ЦПК України 10-денний строк на оскарження сплив 02 жовтня 2025 року.

Скарга на дії виконавця була подана до суду 21 листопада 2025 року шляхом направлення на поштову адресу суду.

Відповідно до положень ст. 449 ЦПК України відлік десятиденного строку для звернення до суду із скаргою на рішення чи дій державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, має починатися з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав або свобод.

Повертаючи скаргу без розгляду, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що скаржниця не заявила клопотання про поновлення строку на оскарження дій приватного виконавця.

Однак, як видно із матеріалів справи, разом із скаргою на дії виконавця ОСОБА_1 направила до суду клопотання про поновлення процесуальних строків, яке було зареєстроване у суді 05 грудня 2025 року за реєстраційним №33339 та долучено до матеріалів справи (а.с. 67-69).

Суд не звернув увагу на наявність вказаного клопотання, не надав жодної оцінки наведеним у клопотанні причинам пропуску строку та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення скарги без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що ухвала суду є необґрунтованою, а відтак підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Колегія суддів вважає, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, так як не є обґрунтованою, тому підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 08 грудня 2025 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст складено 14 квітня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Нежура

Судді С.М. Верланов

Т.О. Невідома