Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №752/23515/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи № 752/23515/24 Апеляційне провадження №22-ц/824/7287/2026Головуючий у суді першої інстанції - Чекулаєв С.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,

секретар Цалко Д.М.,

за участю:

представника позивачки Чорного Є.О.,

представників відповідача Вербицького Я.В., Вербицького В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Держплановець-2», подану від його імені та в його інтересах адвокатом Вербицьким Ярославом Володимировичем, на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28 липня 2025 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Держплановець-2» про відшкодування витрат за неналежне надання послуг,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ЖБК «Держплановець-2», згідно з яким просила:

- cтягнути з ЖБК «Держплановець-2» на її користь грошову суму у розмірі 655900 грн. 73 коп. на відшкодування матеріальних збитків;

- cудові витрати (сплата судового збору у розмірі 6556 грн. 00 коп., витрати на виготовлення проектно-кошторисної документації у сумі 9912 грн. 56 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 35720 грн. 00 коп., всього 52188 грн. 56 коп.) покласти на відповідача.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 14.07.2024 у квартирі АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, близько 16.00-17.00 години сталося залиття підлоги та стін, що підтверджується відповідним Актом від 16.07.2015, складеним фахівцями ЖБК «Держплановець-2».

При цьому, оскільки дана квартира розташована на третьому поверсі будинку, причиною залиття позивачка вважає протікання стокових вод через несправність каналізаційної мережі зазначеного будинку.

30.07.2024 відповідачем отримано Акт-претензію щодо надання представнику позивачки Акту залиття квартири та прибуття для проведення розрахунку збитків, спричинених внаслідок залиття стін та підлоги квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, складення попереднього розрахунку вартості відновлювальних робіт у квартирі АДРЕСА_1 , включаючи демонтаж ушкоджених елементів оздоблення квартири (підлоги, стін, меблювання та ін.) та виконання робіт по ремонту каналізаційної мережі квартири АДРЕСА_2 .

Однак, представнику позивачки 08.08.2024 надано лише Акт залиття від 16.07.2024, відповідно до якого залиття трапилося через засмічення (забиття) каналізаційних стоків каналізаційної мережі загального стояку під`їзду 1 будинку АДРЕСА_3 . Також, відповідачем виконано зобов`язання по ремонту каналізаційної мережі під`їзду, в якому на 3-му поверсі розташована квартира АДРЕСА_2 .

У свою чергу, відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2024 № 1875-ІV управителем будинку та прибудинкової території будинку АДРЕСА_3 , тобто особою, яка за договором з власником або балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою і забезпечує йому належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору є ЖБК «Держплановець-2».

Також, у відповідності до п. 15 Розділу 2 Порядку визначення нормативних витрат житлово-експлуатаційних організацій, пов`язаних з утриманням будинків і прибудинкових територій, затверджених наказом Держбуду України від 03.09.1999 за № 214, встановлений перелік робіт з утримання будинків та прибудинкових територій, який включає в себе поточний ремонт каналізаційних мереж, покрівлі, несучих і захисних конструкцій будинку.

За вказаних обставин, а також посилаючись на те, що залиття сталося з вини ЖБК «Держплановець-2», який вчасно не здійснив обслуговування та поточний ремонт каналізаційної мережі будинку АДРЕСА_3 , позивачка звернулася до суду з даним позовом, який просила задовольнити у повному обсязі.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 28.07.2025 позов задоволено. Стягнуто з ЖБК «Держплановець-2» на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальних збитків у розмірі 655900 грн. 73 коп. та витрати на виготовлення проектно-кошторисної документації у розмірі 9912 грн. 56 коп. Стягнуто з ЖБК «Держплановець-2» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 6560 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу розмірі 20000 грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на неврахування судом першої інстанції наступних обставин в їх сукупності:

- позивачкою не було доведено належними і допустимими доказами факт завдання збитків загалом та відповідачем зокрема;

- позивачкою не було доведено належними і допустимими доказами (зокрема, висновком експерта) розмір завданих збитків, а наданий цивільно-правовий договір з фізичною особою ОСОБА_2 на виконання підрядних робіт (кошторисної документації на проведення підрядних робіт) та локальний кошторис на будівельні роботи № 02-01-01 не може слугувати підтвердженням розміру збитків;

- матеріалами справи (зокрема, Актом залиття) підтверджується, що затоплення квартири позивача сталося через забиття (засмічення) каналізації в межах кухні квартири;

- відповідач належним чином виконував свої обов`язки з утримання будинку, а висновки суду про протилежне базуються лише на припущеннях, а не на доказах.

Також, вказує, що у порушення вимог процесуального закону суд першої інстанції:

- фактично ухвалив рішення у день, коли судове засідання не призначалося;

- якщо відкладення судового засідання на 28.07.2025 дійсно мало місце, то сторони про таке повідомлені не були;

- якби і судове засідання призначалося, а сторони не з`явилися, то датою ухвалення рішення у справі мала б бути дата складення повного тексту судового рішення;

- в оскаржуваному рішенні відсутня дата складання повного тексту судового рішення;

- порушено строки складання повного тексту судового рішення.

При цьому, зазначає, що стягуючи з відповідача витрати на правничу допомогу судом першої інстанції не було враховано, що правнича допомога надавалася не адвокатом, а ТОВ «Бюро адвоката Чорного».

Крім того, вважає, що суд першої інстанції двічі стягнув із відповідача на користь позивачки витрати на виготовлення проектно-кошторисної документації, тобто спочатку як складову частини загальної вартості нібито завданих збитків та ще раз окремо цю ж саму суму на виготовлення проектно-кошторисної документації.

У судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити.

Представник позивачки щодо задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на її безпідставність та необгрунтованість.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачка є співвласником (1/2 частки) квартири за адресою: АДРЕСА_4 , на підставі договору купівлі-продажу від 14.04.2016.

З Акта - претензії про неналежне надання послуг, вбачається, що ЖБК «ДЕРЖПЛАНОВЕЦЬ-2» є управителем будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

14.07.2024 відбулося залиття квартири АДРЕСА_1 , про що, 16.07.2024 головою правління ЖБК «ДЕРЖПЛАНОВЕЦЬ-2» та слюсарем-сантехніком складено відповідний Акт.

Як зазначено в Акті, за результатами огляду вказаної вище квартири, який відбувся 15.07.2024, було виявлено наслідки затоплення, а саме мокра підлога на кухні, коридорі та в кімнаті. На кухні біля мийки були сліди темних плям каналізаційних стоків, які ймовірно витекли з мийки.

Згідно з Актом причиною залиття квартири було забиття (засмічення) каналізаційної труби кухні квартири АДРЕСА_2 та виток води та каналізаційних стоків з мийки на підлогу. Ймовірно, засмічення сталося внаслідок того, що у вищерозташованих квартирах встановлені на кухні пральні машини, посудомийки та подрібнювачі залишків їжі. Враховуючи той факт, що при будівництві будинку на кухні було встановлено чавунну каналізаційну трубу діаметром 50, а за таких умов не дозволяється використовувати на кухні пральні машини, посудомийки та подрібнювачі залишків їжі, що могло й призвести до таких наслідків.

У висновку та рекомендаціях комісії зазначено, що затоплення квартири АДРЕСА_2 сталося через забиття (засмічення) каналізації кухні та виток води з мийки на підлогу. Мешканці зобов`язані дотримуватися правил експлуатації комунікацій та в період ремонту встановлювати зворотні клапани, що унеможливить витік чужих стоків.

30.07.2024 представник позивачки - адвокат Чорний Євгеній Олександрович надіслав на адресу відповідача Акт-претензію про неналежне надання послуг, згідно з яким просив надати представника ЖБК «ДЕРЖПЛАНОВЕЦЬ-2» для проведення обстеження покрівлі будинку та складення акту претензії щодо залиття стін та підлоги у квартирі АДРЕСА_1 ; затвердити такий Акт-претензію; провести розрахунок збитків, спричинених затопленням квартири; скласти попередній розрахунок вартості відновлювальних робіт у квартирі; відшкодувати вартість поточного ремонту квартири; виконати зобов`язання по ремонту каналізаційної мережі квартири.

Відповіді на вказаний вище Акт-претензію матеріали справи не містять.

Згідно з локальним кошторисом на будівельні роботи №02-01-01, що виготовлений за допомогою програмного комплексу АВК-5 (3.9.1), та зведеного кошторисного розрахунку загальна вартість ремонтно відновлювальних робіт квартири АДРЕСА_1 становить 655900,73 гривень.

Звертаючись до суду з позовом, позивачка, як на підставу для його задоволення, посилалася на те, що саме з вини відповідача відбулося залиття належної їй квартири.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року за №6, визначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Тобто, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Разом з тим, у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У відповідності з вимогами частин 1, 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України імперативно встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вирішуючи питання щодо доказів, суд враховує інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вже зазначалося вище, на підтвердження заявлених позовних вимог позивачка, серед іншого, посилалася на акт від 16.07.2024.

Водночас, відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).

В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Згідно з роз`ясненнями, наданими Міністерством з питань житлово-комунального господарства України у Листі від 29.12.2009 року №12/20-11-1975, п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76 у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт. Додатком 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено форму згаданого акта. Тобто, факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника (власника) будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб як від потерпілої, так і від винної сторін є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акту; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря, квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода, обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; висновок комісії щодо встановлення вини особи,яка вчинила залиття. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено що згадані особи (прізвище ім`я по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.

Окрім забезпечення присутності осіб, визначених у зазначених Правилах, зацікавленим особам слід домогтися належного оформлення акту (оскільки нерідко представники ОСББ, житлово-експлуатуючих організацій та інші особи, що входять до складу комісій не мають юридичної освіти, в силу чого складають акти про залиття, не вказуючи необхідної інформації). Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено, що з актом про залиття повинні бути ознайомлені мешканці відповідних квартир шляхом його підписання, що дає змогу майбутньому відповідачу включити до акту свої пояснення. Окрім цього, в актах повинна бути вказана чітка причина залиття, як того вимагає Додаток 4 до п. 2.3.6 зазначених Правил: «чітко зазначити причини». Проста фіксація замокання стін та стелі не буде розцінена судом як належний доказ того, що залиття сталося з вини Відповідача.

У свою чергу, наданий позивачкою акт, який суд першої інстанції визнав належним та допустимим доказом на підтвердження пред'явлених позовних вимог, складений у порушення вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, оскільки в ньому фактично відсутній висновок щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття; в указаному акті не зафіксовано відомості щодо винної особи.

Тобто, вказаний акт не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, а отже не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди.

При цьому, позивачкою не надано інших належних доказів, які б давали підстави встановити дійсні обставини причин залиття та дійти висновку про наявність вини відповідача у залитті та причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та завданими позивачці збитків. Жодних експертних висновків з цих питань матеріали справи не містять.

Отже, враховуючи вищевстановлені обставини справи, висновок суду першої інстанції про те, що позивачка має право на стягнення з відповідача на її користь збитків, заподіяних внаслідок залиття квартири, є безпідставним та таким, що спростовується матеріалами справи в їх сукупності.

При цьому, враховуючи вищевстановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що за відсутності належних доказів вини відповідача у залитті квартири позивачки, відсутні й підстави для вирішення питання про розмір заподіяної шкоди та покладення на відповідача відповідальності за заподіяння майнової та моральної шкоди.

Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 376 ЦПК України).

Таким чином, у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалене судом першої інстанції рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Оскільки колегія суддів ухвалює нове рішення і відмовляє у задоволенні позову, з позивачки на користь відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 9840 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Держплановець-2», подану від його імені та в його інтересах адвокатом Вербицьким Ярославом Володимировичем, - задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28 липня 2025 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Держплановець-2» про відшкодування витрат за неналежне надання послуг - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Держплановець-2» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 9840 (дев`ять тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 14 квітня 2026 року.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

О.В. Кафідова