Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №361/3072/21 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2026 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/3873/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),

суддів: Левенця Б. Б., Саліхова В. В.,

при секретарі Мудрак Р. Р.,

за участі: представника позивача - адвоката Селецької О. В.,

відповідача - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Удода Павла Миколайовича, в інтересах ОСОБА_1 ,

на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області

у складі судді Василишина В. О.

від 16 лютого 2023 року

у цивільній справі № 361/3072/21 Броварського міськрайонного суду Київської області

за позовом ОСОБА_2 , який діє в інтересах неповнолітнього сина, ОСОБА_3 ,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про розірвання договору будівельного підряду, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2021 року ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся в суд з даним позовом, в якому просив розірвати договір будівельного підряду від 13 червня 2020 року № 13/07, стягнути з ФОП ОСОБА_1 на свою користь матеріальну шкоду у розмірі - 463 300 грн 00 коп., неустойку у розмірі 3 % річних, інфляційні втрати та 3 % річних обраховані на день проголошення судового рішення, моральну шкоду у розмірі - 500 000 грн 00 коп., витрати на проведення експертиз матеріалу у розмірі 7 152 грн 00 коп., а також понесені витрати на правничу допомогу у розмірі - 371 420 грн 92 коп.

Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2023 року позов задоволено частково.

Розірвано договір підряду на будівництво № 13/07 від 13 червня 2020 року.

Стягнуто на користь законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 - ОСОБА_2 з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі - 505 630 грн 16 коп. та моральну шкоду у розмірі 20 000 грн 00 коп.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 6 872 грн 30 коп.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2025 року залишено без задоволення заяву про перегляд заочного рішення.

В апеляційній скарзі адвокат Удод П. М., в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача.

Зазначає, що суд не забезпечив належного повідомлення відповідача, оскільки повернення повісток із відміткою «за закінченням терміну зберігання» згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду не є доказом вручення (постанова від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17-ц). Наголошує на поважності причин неявки, оскільки 16.02.2023 відповідач перебував на стаціонарному лікуванні у Житомирській опорній лікарні, а загалом протягом 2021-2025 років проходив численні курси лікування, що призвело до отримання 3 групи інвалідності. Звертає увагу на помилковість розгляду справи у спрощеному провадженні, оскільки ціна позову 3 714 209,24 грн значно перевищувала 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2021 рік (567 500 грн), що згідно з п. 5 ч. 4 ст. 274 ЦПК України виключало таку можливість. Щодо суті спору апелянт стверджує, що замовник не виконав обов`язок із надання затвердженої проєктної документації (п. 1.3.1 договору), що є порушенням ст. 875 ЦК України та давало підряднику право зупинити роботи згідно зі ст. 538 ЦК України. Вказує, що сторони фактично змінили предмет договору, погодивши будівництво другого поверху, що збільшило вартість до 463 300 грн, проте нові строки здачі об`єкта після 19.09.2020 не погоджувалися. Зазначає, що виявлене грибкове ураження деревини є очікуваним технологічним процесом для сирого зрубу, що усувається антисептиком, а не демонтажем, тому відсутня ознака істотності недоліку за ст. 852 ЦК України. Скаржник акцентує, що замовник встановив нереальний 14-денний строк на заміну всього матеріалу у лютому 2021 року, що було неможливим через температурний режим нижче +20°С. Стверджує, що суд безпідставно стягнув аванс, оскільки витрати підрядника на закупівлю деревини, виготовлення та монтаж домокомплекту склали 404 200 грн, що перевищує отримані 332 250 грн. Наголошує на неможливості застосування ст. 625 ЦК України до зобов`язання з повернення авансу до моменту набрання рішенням суду законної сили, посилаючись на позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17). Вважає стягнення 20 000 грн моральної шкоди необґрунтованим через відсутність доведеної вини підрядника в умовах невиконання замовником зустрічних обов`язків. Крім того, апелянт наполягає на необхідності проведення судової будівельно-технічної експертизи, оскільки лабораторні висновки від 11.02.2021 та 04.03.2021 були отримані без його участі та не є висновками експерта в розумінні ст. 102 ЦПК України.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу адвокат Селецька О. В., в інтересах ОСОБА_2 , просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на безпідставність її доводів, рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним.

Зазначає, що апелянт був повністю обізнаний про рух справи, оскільки його представник - адвокат Лисюк М. О. подавав клопотання про відкладення 19.10.2021, ознайомлювався з матеріалами 28.10.2021 та надіслав відзив 19.01.2022, що спростовує доводи про порушення права на захист. Вказує, що підрядник не надав жодних документів про якість матеріалів (септування брусу) на вимогу замовника, що змусило позивача звернутися до ТОВ «Центральна біохімічна лабораторія». Звертає увагу, що протоколом від 11.02.2021 № 0032 підтверджено наявність грибів-деструкторів, які є небезпечними алергенами для дитини з діагнозом бронхіальна астма. Зазначає, що підрядник прострочив здачу об`єкта (19.09.2020) більш ніж на чотири місяці, при цьому станом на лютий 2021 року будинок не був завершений, а акти приймання-передачі не підписувалися. Стверджує, що надані апелянтом фотоматеріали та внутрішні кошториси не є належними доказами, оскільки вони не погоджені замовником та не підтверджують якість використаної деревини. Вважає, що демонтаж зрубу був вимушеним кроком для збереження здоров`я неповнолітньої дитини, а витрати на лабораторні дослідження у сумі 7 152 грн є прямими збитками замовника. Наголошує, що розписка від 25.01.2021 про отримання 60 000 грн як «остаточного розрахунку» підтверджує факт повної оплати вартості договору в сумі 463 300 грн. Позивач заперечує проти призначення експертизи на стадії апеляції, вказуючи, що відповідач мав достатньо часу для її ініціювання у суді першої інстанції протягом 2021-2022 років. Наполягає на правильності застосування ст. 625 ЦК України, оскільки вимога про повернення коштів була пред`явлена 22.02.2021, що активувало грошове зобов`язання.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу і викладених у ній підстав та доводів.

Представника позивача адвокат Селецька О. В. проти задоволення скарги заперечила з підстав та доводів викладених у відзиві.

Заслухавши доповідь судді Євграфової Є. П., пояснення відповідача та представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів виходить з наступного.

Встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 13.06.2020 між ОСОБА_3 (замовник, неповнолітній син ОСОБА_2 ) та ФОП ОСОБА_1 (підрядник) укладено договір підряду по будівництву № 13/07.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання комплексу будівельно-монтажних робіт з будівництва дерев`яної конструкції як окремої будівлі на земельній ділянці, що належить замовнику на праві власності.

Відповідно до пунктів 1.2 та 1.3 договору основні параметри об`єкту індивідуальний будинок «КОНТИНЕНТ», площа 57 кв. м, поверхів - 1, конструкції стін з дерев`яної оциліндрованої колоди діаметром 240 мм (порода сосна). Перелік робіт та умови, що визначають обсяг та характеристики кінцевого продукту. Види робіт за договором: монтаж дерев`яних несучих конструкцій, утеплення, монтаж балок перекриття, монтаж каркасу покрівлі (крокви), кріплення, гідроізоляція, септик, рейка, обрешітка.

Згідно з пунктом 2.1 договору загальний термін виконання робіт підрядником за цим договором: початок виконання робіт не пізніше 04.09.2020, дата закінчення виконання робіт - не пізніше 19.09.2020.

У пункті 2.2 сторони узгодили, що початок робіт за договором затверджується сторонами, для початку робіт на об`єкті Замовник зобов`язаний сплатити аванс та надати підряднику будівельний майданчик та затверджену проектно-кошторисну документацію.

Відповідно до пунктів 3.1.3 та 3.1.6 договору підряду на будівництво № 13/07 від 13 червня 2020 року підрядник у рамках цього договору зобов`язується надавати замовнику документи, що підтверджують якість та відповідність матеріалів та обладнання, що використовується на будівництві об`єкту.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що загальна сума цього договору складається з витрат підрядника та вартості робіт, що виконується підрядником за цим договором та складає 264 368 грн 00 коп.

Відповідно до пункту 4.4 договору оплата за цим договором здійснюється замовником у такому порядку: 50 % вартості - 132 184 грн 00 коп. авансова оплата відразу після укладення цього договору, 30 % - 79 310 грн 00 коп. по приїзду спеціалістів та першої машини з конструкцією на ділянку забудови, 20 % - 52 873 грн 00 коп. по закінченню робіт.

Згідно з пунктом 10.3 договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань.

Також з матеріалів справи вбачається, що 16.09.2020 підписано додаткову угоду до договору № 13/07 від 13.06.2020, за умовами якої сторони договору внесли зміни до будівництва шляхом додавання другого поверху до конструкції будинку. Вартість базової комплектації після внесення змін - 463 300 грн 00 коп., зафіксовано, що 13.06.2020 внесений аванс у розмірі - 133 250 грн 00 коп., сума авансового платежу 50 % після внесення змін - 231 650 грн 00 коп., суми доплати по договору - 98 400 грн 00 коп.

Відповідно до додатку № 2 до договору підряду від 13.06.2020 «Фіксація внесення авансових розрахунків готівкою» ФОП ОСОБА_1 отримав оплату першого етапу 50 % від ціни договору у сумі - 133 250 грн 00 коп., про що свідчить його підпис з проставленням печатки про отримання коштів.

10 грудня 2020 року ФОП ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 аванс у розмірі 30 % від суми договору по будівництву - 139 000 грн 00 коп.

Відповідно до розписки ФОП ОСОБА_1 , що вчинена 25.01.2021 на додаткові угоді від 16.09.2020, відповідач отримав від ОСОБА_3 за договором від 13.06.2020 - 60 000 грн 00 коп. остаточного розрахунку.

Згідно з протоколом мікологічних випробувань від 11.02.2021, складеним ТОВ «Центральна біохімічна лабораторія», що має атестат про акредитацію Національного агентства з акредитації України, зареєстрованого у Реєстрі від 24.10.2019 № 201296, чинного до 01.06.2021 у відібраних зразках з дерев`яних колод сосни, з яких складений житловий будинок АДРЕСА_1 були виявлені гриби з активними деструкторами матеріалів, які можуть викликати алергічні реакції у людей, ураження шкіри, волосся, отруєння мікотоксинами. У пробах переважають гриби, що мають дрібні спори, які легко можуть по приміщенню з повітряними потоками, рекомендується провести антисептичну обробку приміщень.

Відповідно до протоколу результатів мікробіологічних випробувань від 04.03.2021 № 57/58-63, складеного Державною установою Інституту громадського здоров`я імені О. М. Марзєєва НАМН України, за результатами проведених досліджень змивів з поверхонь стін дерев`яних конструкцій (колод сосни) незавершеного будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 22.02.2021 виявлені мікроскопічні гриби, які є деструкторами будівельних матеріалів, у тому числі дерева. Уражені поверхні дерев`яних конструкцій є джерелом розмноження та розповсюдження спор плісеневих грибів, а їх метаболіти є потужними алергенами, що спричиняють розвиток таких захворювань людини як алергічний риніт, дерматит, бронхіт, бронхіальна астма, тощо, або ускладнюють перебіг наявних хвороб.

22.02.2021 ОСОБА_2 від власного імені, як замовник, направив відповідачу вимогу про виконання умов договору будівельного підряду та усунення недоліків виконаних робіт. Відповідно до довідки поштового оператора (а.с. 33, т. 1) поштове відправлення повернулось без вручення із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач як підрядник порушив істотні умови договору щодо строків закінчення робіт (19.09.2020) та якості матеріалів. Встановивши на підставі протоколів мікологічних випробувань від 11.02.2021 та 04.03.2021 наявність у деревині пліснявих грибів роду Aspergillus та Penicillium, суд дійшов висновку про неможливість безпечної експлуатації будинку за цільовим призначенням. Суд встановив факт передачі коштів відповідачу в загальному розмірі 332 250 грн, відхиливши твердження позивача про повну оплату 463 300 грн через відсутність деталізованих платіжних документів на різницю сум. Дійшовши висновку про істотне порушення договору, суд розірвав правочин на підставі ст. 651 ЦК України та ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів». Розраховуючи суму до стягнення, суд включив 332 250 грн матеріальної шкоди (аванс), 123 674,32 грн інфляційних втрат, 19 388,84 грн - 3% річних та 23 165 грн штрафу (5% від вартості робіт за п. 7.1.1 договору). Суд визнав обґрунтованими витрати на дослідження у сумі 7 152 грн, проте відмовив у відшкодуванні 30 000 грн за демонтаж, оскільки цей договір був укладений батьком позивача особисто, а не в інтересах неповнолітнього. Призначаючи 20 000 грн моральної шкоди, суд врахував стан здоров`я дитини та тривалість порушення прав споживача.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважаючи їх такими, що ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, порушенні норм процесуального права та неповній оцінці наявних у справі доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 274 ЦПК України (у редакції на момент відкриття провадження) в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01.01.2021 такий розмір становив 567 500 грн. Оскільки ціна позову у даній справі складала 3 714 209,24 грн, її розгляд у порядку спрощеного провадження був недопустимим. Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права у виді розгляду в порядку спрощеного позовного провадження справи, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Щодо вирішення спору по суті, колегія судів виходить з наступного.

Нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язається на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язається прийняти та оплатити виконану роботу. Відповідно до ст. 875 ЦК України підрядник зобов`язаний збудувати і здати у встановлений строк об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник - надати майданчик, передати документацію, прийняти об`єкт та оплатити його.

Статтею 10 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон) передбачено право споживача розірвати договір та вимагати відшкодування збитків лише за наявності у роботі істотних недоліків. Згідно з п. 12 ст. 1 Закону істотним є недолік, який робить неможливим використання результату робіт за цільовим призначенням, виник з вини виконавця, і після його усунення проявляється знову або взагалі не може бути усунутий.

Щодо доводів про порушення строків виконання робіт, колегія зазначає, що згідно зі ст. 526 та 538 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, а виконання обов`язку однією стороною, обумовлене виконанням обов`язку другою стороною, є зустрічним виконанням. Висновок суду першої інстанції про прострочення підрядника з 19.09.2020 є помилковим та не ґрунтується на системному аналізі умов договору, додаткових угод та умов оплати.

Так, 16.09.2020 (за три дні до спливу первісного строку) сторони Додатковою угодою змінили предмет договору (збільшення поверховості) та ціну об`єкта. Вказана обставина, у сукупності з умовами п. 1.5, 2.2 та 4.4 Договору щодо етапності оплати, свідчить про автоматичну трансформацію строків виконання зобов`язання. Оскільки завершення будівництва двоповерхової споруди за три дні було об`єктивно неможливим, а нової фіксованої дати завершення монтажу сторони не узгодили, строки виконання робіт перейшли у категорію невизначених, що згідно з ч. 2 ст. 846 ЦК України передбачає виконання роботи у розумні строки.

Крім того, п. 2.2 Договору встановлює зустрічне зобов`язання замовника: початок робіт можливий лише за умови сплати авансу та надання підряднику затвердженої проектно-кошторисної документації. Позивачем не було надано суду доказів передачі підряднику затвердженого проекту, без якого останній не міг виконувати роботи відповідно до вимог архітектурно-будівельних норм.

Також, колегія суддів звертає увагу на обставини фінансування, адже за умовами договору 80 % вартості (370 640 грн) мали бути сплачені до початку монтажу. Матеріалами справи підтверджено, що замовник сплатив лише 332 250 грн, при цьому доплату авансових платежів здійснював у грудні 2020 та січні 2021 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 613 ЦК України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, поки кредитор не вчинив дій, без яких боржник не міг виконати свій обов`язок. Термін виконання робіт не міг сплинути раніше, ніж замовник виконав свої зустрічні зобов`язання, необхідні для початку цих робіт. Враховуючи, що замовник сам не дотримувався узгоджених строків фінансування та не надав проект, висновок про винне прострочення підрядника у вересні 2020 року є безпідставним.

Щодо якості робіт та істотності недоліків у розумінні ст. 10 Закону «Про захист прав споживачів», колегія суддів зауважує на неправильній кваліфікації об`єкта. Суд першої інстанції ототожнив предмет договору з «житловим будинком», хоча специфікація та протокол мікробіологічних випробувань № 57/58-63 ідентифікують приміщення як «Баня». За договором Підрядник зводив лише каркас конструкції без фінішної покрівлі та будь якого захист від опадів.

Протоколи випробувань № 0032 та № 57/58-63 лише констатують наявність спор грибів станом на лютий 2021 року, проте не містять жодних висновків щодо причини та точного часу їх появи. Вина підрядника у появі плісняви на конструкції, яка протягом всієї зими перебувала без даху під впливом опадів, не встановлена фахівцями. Навпаки, обидва протоколи містять пряму рекомендацію: «провести антисептичну обробку приміщення». Вказане доводить, що недолік був усувним, а отже, згідно зі статтями 852, 858 ЦК України та ч. 3 ст. 10 Закону, замовник мав право вимагати лише його виправлення, а не розірвання договору. Вимога позивача про заміну всього матеріалу протягом 14 днів у лютому суперечить принципам розумності та свідчить про зловживання правами споживача.

Колегія суддів зауважує на дефектах суб`єктного складу у правовідносинах щодо досудового врегулювання спору та реалізації прав замовника.

Встановлено, що замовником за Договором підряду № 13/07 є неповнолітній ОСОБА_3 . Проте, письмова вимога від 22.02.2021 про усунення недоліків робіт була сформована та направлена ОСОБА_2 (батьком) від свого імені, де він іменував себе замовником, що не відповідає умовам правочину. Оскільки замовник за договором ( ОСОБА_3 ) жодних вимог до підрядника у порядку ст. 852 ЦК України чи ст. 10 Закону «Про захист прав споживачів» не висував, у підрядника не виникло обов`язку щодо їх виконання.

Більше того, суд першої інстанції, відмовляючи у стягненні витрат за демонтаж конструкції, встановив, що такі дії були вчинені ОСОБА_2 особисто як третьою особою, що не є стороною договору підряду. Вказаний висновок суду позивачем не оскаржений, що в силу принципу диспозитивності (ст. 13 ЦПК України) свідчить про його згоду з обсягом встановлених обставин.

Таким чином, встановлені обставини свідчать, що результат робіт підрядника (зруб) був фізично знищений (демонтований) третьою особою, яка не мала на те повноважень від замовника за договором. За таких умов, вимога про розірвання договору, предмет якого вже фізично не існує внаслідок дій сторонніх осіб, є юридично неможливою. Позивач, в інтересах якого подано позов, фактично позбавив підрядника можливості виконати зобов`язання в натурі або усунути недоліки (якщо такі існували), що є грубим порушенням принципу добросовісності.

Оскільки власник земельної ділянки (батько) та замовник будівництва (син) є різними суб`єктами, а дозвільна документація на будівництво на ім`я замовника відсутня, колегія суддів приходить до висновку, що ініціювання цього спору є спробою перекласти на підрядника ризики збитків, які виникли внаслідок самовільних та неузгоджених дій власника землі щодо знищення майна, право власності на яке згідно з п. 4.5 Договору належало підряднику до моменту повного розрахунку.

Таким чином, ураховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє повне підтвердження під час апеляційного перегляду справи. Оскільки судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, що згідно з пунктом 7 частини третьої статті 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення (розгляд справи в порядку спрощеного провадження замість загального), а також встановлено неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи щодо прострочення підрядника та істотності недоліків, оскаржуване заочне рішення на підставі статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору будівельного підряду та відшкодування шкоди у повному обсязі.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції ухвалює нове рішення, він змінює розподіл судових витрат. Оскільки Позивач у справах про захист прав споживачів звільнений від сплати збору, а скарга Підрядника задоволена повністю, судові витрати відповідача по сплаті збору за подання апеляційної скарги у розмірі 10 308,00 грн підлягають компенсації за рахунок держави у порядку встановлену Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369, 374, 376, 381, 383 ЦПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Удода Павла Миколайовича, в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2023 року скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 10 308,00 грн компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави у порядку встановлену Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 14 квітня 2026 року.

Судді Є. П. Євграфова

Б. Б. Левенець

В. В. Саліхов